Справа №127/29397/21
Провадження №1-в/127/44/25
24 липня 2025 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання засудженого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про зарахування строку попереднього ув'язнення у строк покарання з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі,
за участю:
прокурора ОСОБА_4 ,
засудженого ОСОБА_3 ,
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшло клопотання засудженого ОСОБА_3 про зарахування строку попереднього ув'язнення у строк покарання з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Засуджений ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримав клопотання та просив його задовольнити, а саме, зарахувати у строк покарання строк попереднього ув'язнення з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі. Ткакож зазначив, що, його засуджено вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 22.01.2024 його засуджено до 8 років позбавлення волі, однак строк попереднього ув'язнення з 25.11.2021 у строк покарання, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, не зарахований.
Прокурор ОСОБА_4 заперечив проти задоволення клопотання засудженого, оскільки відсутні підстави для зарахування строку попереднього ув'язнення в строк відбування покарання з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі. Враховуючи викладене, в задоволенні клопотання засудженого просив відмовити.
Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали клопотання та матеріали особової справи засудженого, суд дійшов таких висновків.
Суд зазначає, що статтею 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Відповідно до положень ч. ч. 3, 4 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що частково пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, а частково посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, має зворотну дію у часі лише в тій частині, що пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи. Якщо після вчинення особою діяння, передбаченого цим Кодексом, закон про кримінальну відповідальність змінювався кілька разів, зворотну дію в часі має той закон, що скасовує злочинність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.
Згідно частини 5 статті 72 КК України в редакції Закону України № 838-VIII «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання» від 26 листопада 2015 року, зарахування судом строку попереднього ув'язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув'язнення, провадиться з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі. У строк попереднього ув'язнення включається, зокрема, строк затримання особи без ухвали слідчого судді, суду; затримання особи на підставі ухвали слідчого судді, суду про дозвіл на затримання; тримання особи під вартою як запобіжний захід, обраний суддею, судом на стадії досудового розслідування або під час судового розгляду кримінального провадження.
Згідно положень п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону, - цей закон застосовується до всіх осіб, щодо яких на момент набрання чинності цим Законом набрав законної сили обвинувальний вирок, покарання за яким не відбуто повністю.
Слід зазначити, що вказаний закон не скасовував злочинність діяння та не пом'якшував відповідальність, однак покращував становище осіб, до яких застосовувалось попереднє ув'язнення. Предметом його регулювання було питання зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк відбування покарання.
Відповідно до принципу зворотної дії цей Закон застосовувався не лише до кримінальних правовідносин, які виникали з приводу зарахування строку попереднього ув'язнення у строк відбування покарання після набрання ним законної сили, але й до відповідних правовідносин, які мали місце до набрання ним законної сили.
Поруч з цим, відповідно до Закону України № 2046-VIII «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув'язнення» від 18 травня 2017 року, який набув чинності 21 червня 2017 року, ч. 5 ст. 72 КК України викладено у такий редакції: «попереднє ув'язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті.
Згідно ч. 6 ст. 368 КПК України обираючи і застосовуючи норму закону України про кримінальну відповідальність до суспільно небезпечних діянь при ухваленні вироку, суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Верховний Суд у постанові від 29 серпня 2018 року у справі № 663/537/17 зробив правовий висновок щодо застосування норми права, передбаченої ч. 5 ст. 72 КК України (зарахування строку попереднього ув'язнення у строк покарання), зокрема вказав, що положення ч. 5 ст. 72 КК України щодо правил зарахування попереднього ув'язнення до строку позбавлення волі чи інших видів покарань, передбачених у ч. 1 ст. 72 КК України, визначають «інші кримінально-правові наслідки діяння» у розумінні ч. 2 ст. 4 КК України. Якщо особа вчинила злочин в період з 24 грудня 2015 року до 20 червня 2017 року (включно), то під час зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII (пряма дія Закону № 838-VIII). Якщо особа вчинила злочин в період до 23 грудня 2015 року (включно), то під час зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII (зворотна дія Закону № 838-VIII як такого, який «іншим чином поліпшує становище особи» у розумінні ч. 1 ст. 5 КК України). Таким чином, якщо особа вчинила злочин до 20 червня 2017 року (включно), то під час зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII в силу як прямої, так і зворотної дії кримінального закону в часі. Якщо особа вчинила злочин до 20 червня 2017 року (включно) і щодо неї продовжували застосовуватися заходи попереднього ув'язнення після 21 червня 2017 року, тобто після набрання чинності Законом № 2046-VIII, то під час зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII. В такому разі Закон № 838-VIII має переживаючу (ультраактивну) дію. Застосування до таких випадків Закону № 2046-VIII є неправильним, оскільки зворотна дія Закону № 2046-VIII як такого, що «іншим чином погіршує становище особи», відповідно до ч. 2 ст. 5 КК України не допускається.
Судом встановлено, що вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 22.01.2024, ОСОБА_3 визнано винуватим за ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 307 КК України та на підставі ч. 1 ст. 70 КК України призначено покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі на строк 7 років з конфіскацією майна. На підставі ч. 4 ст. 71 Кримінального кодексу України за сукупністю вироків, до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 29.06.2022, та остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років з конфіскацією майна. Початок строку відбування покарання ОСОБА_3 ухвалено рахувати з дня набрання даним вироком законної сили. На підставі ч. 5 ст. 72 Кримінального кодексу України зараховано у строк покарання строк попереднього ув'язнення з дня затримання 25.11.2021 по день набрання вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 30.04.2024, вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 22.01.2024 змінений в частині призначення покарання. ОСОБА_3 визнано винуватим за ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 307 КК України та на підставі ч. 1 ст. 70 КК України призначено покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі на строк 7 років без конфіскації майна. На підставі ч. 4 ст. 70 Кримінального кодексу України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання покарань, призначених даним вироком та вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 29.06.2022, остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років без конфіскації майна. У решті вирок залишено без змін.
Дослідивши вирок яким засуджено ОСОБА_3 , суд встановив, що останній вчинив злочини після набрання чинності Закону України № 2046-VIII «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув'язнення» від 18 травня 2017 року, який набув чинності 21 червня 2017 року.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, про відсутність підстав для зарахування ОСОБА_3 строку попереднього ув'язнення в строк відбування покарання з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що клопотання засудженого є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 5, 72 КК України, ст.ст. 8, 369-372, 376, 537, 539 КПК України,
В задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_3 про зарахування строку попереднього ув'язнення у строк покарання з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Вінницький міський суд Вінницької області протягом семи днів з дня її оголошення, а засудженим в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя