Справа № 154/2154/23 Провадження №11-кп/802/487/25 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
31 липня 2025 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
обвинуваченого - ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції),
потерпілої - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за апеляційною скаргою захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_9 на вирок Володимирського міського суду Волинської області від 05 травня 2025 року,
До Волинського апеляційного суду надійшла апеляційна скарга захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_9 на вирок Володимирського міського суду Волинської області від 05 травня 2025 року.
Судді ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до початку розгляду апеляційної скарги кожен зокрема заявили самовідвід.
Так суддя ОСОБА_2 мотивуючи його тим, що 22 грудня 2022 року під його головуванням та у складі суддів Волинського апеляційного суду ОСОБА_10 і ОСОБА_11 переглядався вирок Рожищенського районного суду Волинської області від 23.09.2022 року щодо обвинуваченої ОСОБА_12 за апеляційними скаргами останньої та її захисника - адвоката ОСОБА_13 (кримінальне провадження № 12021030510000620), матеріали кримінального провадження №12022030000000040 стосовно ОСОБА_7 виділенні з кримінального провадження № 12021030510000620 стосовно ОСОБА_12 , де висловлювалася позиція щодо законності вироку Рожищенського районного суду Волинської області від 23.09.2022 року в тому числі із наданням оцінки частини доказів.
Вважає, що його участь у розгляді кримінального провадження №12022030000000040 за апеляційною скаргою захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_9 на вирок Володимирського міського суду Волинської області від 05.05.2025 року ставить під сумнів його неупередженість, оскільки ним висловлювалась позиція щодо законності вироку Рожищенського районного суду Волинської області від 23.09.2022 року, ухваленого щодо ОСОБА_12 за п.п. 4, 12, 13 ч.2 ст.115 КК України у кримінальному провадженні № 12021030510000620.
При цьому, суддя ОСОБА_3 мотивуючи його тим, що матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні №12022030000000040 від 03.03.2022 року відносно ОСОБА_7 виділено з матеріалів кримінального провадження № 12021030510000620 від 24.09.2021 року відносно ОСОБА_12 в якому він брав участь як слідчий суддя. Вказані обставини стверджується копіями ухвал слідчого судді Волинського апеляційного суду від 11.10.2021 та 17.01.2022 року.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження щодо заяви суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про самовідвід, колегія суддів приходить до висновку, що вони підлягають до задоволення.
За положеннями ч.1 ст.21 КПК України кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.
Пунктом 4 ч.1 ст.75 КПК України передбачено, що наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості, виключають участь судді в кримінальному провадженні.
Як зазначив Європейський суд у справах «Мироненко і Мартенко проти України» (рішення від 10 грудня 2009 року), «Білуха проти України» ( рішення від 09 листопада 2006 року), наявність безсторонності має визначатися, для цілей п.1 ст.6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
Частиною 1 ст.76 КПК України передбачено, що суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участі у цьому ж провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій, крім випадків перегляду ним в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, яка була постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті.
Обставини, викладені у заявах суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про самовідвід стверджуються ухвалою Волинського апеляційного суду 22.12.2022 року (Т.3 а.м.к.п. 123-130) та копіями ухвал слідчого судді Волинського апеляційного суду від 11.10.2021 та 17.01.2022 року.
На думку апеляційного суду, через висловлену головуючим суддею ОСОБА_2 позицію при розгляді кримінального провадження щодо ОСОБА_7 виникає сумнів у його неупередженості та безсторонності у прийнятті рішення в даному провадженні - справа №154/2154/23 провадження 11-кп/802/487/25.
З урахуванням викладеного та положень ст. 75 КПК України заява про самовідвід судді ОСОБА_2 підлягає задоволенню.
Разом з тим, підлягає до задоволення і заява судді ОСОБА_3 про самовідвід, оскільки дійсно за положеннями ст.76 КПК України, він не має права брати участі у даному кримінальному провадженні, так як брав участь у ньому під час досудового розслідування як слідчий суддя.
На підставі наведеного і керуючись п.4 ч.1 с.75, ст.ст. 76, 80, 376 КПК України, Волинський апеляційний суд,
Заяву про самовідвід суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - задовольнити.
Матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_9 на вирок Володимирського міського суду Волинської області від 05 травня 2025 року, передати для вирішення питання про визначення колегії суддів в порядку ст.35 КПК України.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді