Справа № 755/13558/24
Провадження № 2/761/3035/2025
23 липня 2025 року Шевченківський районний суд міста Києва:
головуючий - суддя Савчук Ю.Н.
секретар судового засідання - Габунії Н.Г.
розглянувши у порядку окремого провадження в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради про встановлення факту родинних відносин,
01.08.2024 заявником ОСОБА_1 подано позовну заяву, в якій вона просить встановити факт родинних відносин з ОСОБА_2 .
На обґрунтування заяви зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її матір ОСОБА_2 . Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина. 30.09.2022 року позивач звернулася до приватного нотаріуса Забавської Н.В. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину. Однак документи, які підтверджують родинні зв'язки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не збереглися у зв'язку із пожежею в будинку за адресою: АДРЕСА_1 , де загинув брат позивача ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 . У зв'язку з цим приватним нотаріусом Забавською Н.В. нотаріальні дії у спадковій справі було зупинено до надання рішення суду про встановлення факту родинних відносин. Вказані обставини, вказують на відсутність можливості встановлення родинного зв'язку між вказаними особами в позасудовому порядку. Встановлення факту родинних відносин необхідне заявниці задля реалізації її права на прийняття спадщини після смерті матері.
Викладені обставини стали підставою для звернення до суду з цим позовом.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 07.03.2025 прийнято заяву до розгляду та відкрито провадження, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 19.05.2025, витребувано у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Забавської Н.В. копію спадкової справи № 35/2022, заведеної щодо майна ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
12.05.2025 на виконання вимог ухвали суду від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Забавської Н.В. надійшла копія спадкової справи № 35/2022, заведеної щодо майна ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 19.05.2025 закрито підготовче засідання та справу призначено до судового розгляду.
24.07.2025 представник позивача подав суду заяву, в якій просив проводити розгляд справи за його відсутності, позов просив задоволити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду судової справи належно повідомлений.
Дослідивши письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 30.07.2013 року, виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції у м.Києві та Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть № 00037027338 від 30.09.2022.
Після смерті ОСОБА_2 залишилося спадкове майно. 30.07.2022 року за заявою позивача приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Забавською Н.В. заведено спадкову справу № 35/2022, що підтверджується Витягом про реєстрацію в спадковому реєстрі № 70192825 від 30.09.2022.
У зв'язку з недостатністю у спадковій справі документів, які б підтверджували ступінь споріднення позивачки із спадкодавцем ОСОБА_2 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Забавською Н.В. листом від 14.06.2023 року № 02-14/198 було повідомлено про зупинення нотаріальних дій до надання рішення суду про встановлення факту родинних відносин.
Відповідно до Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища № 00025419594 від 30.01.2020, прізвище ОСОБА_1 до державної реєстрації шлюбу - ОСОБА_4 . Актовий запис про шлюб № 936 від 22.05.1991, актовий запис про розірвання шлюбу № 864 від 15.08.2006, прізвище чоловіка - ОСОБА_5 .
Як вбачається із повного Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження від 01.10.2022 року № 00037036019 щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , її батьком вказаний ОСОБА_7 , а матір'ю - ОСОБА_8 .
Згідно з відомостями, що містяться у даному Витязі (Зміни), до Реєстру внесено інформацію щодо усиновлення дитини на підставі рішення про усиновлення № 318 від 06.08.1968, внаслідок чого прізвище ОСОБА_9 змінено на ОСОБА_4 , по батькові змінено на ОСОБА_10 . Внесено зміни також щодо батька позивачки: прізвище батька ОСОБА_9 було змінено на ОСОБА_4 , ім'я змінено на ОСОБА_11 , по батькові змінено на ОСОБА_12 та матері позивачки: прізвище матері ОСОБА_9 було змінено на ОСОБА_4 , ім'я ОСОБА_13 змінено на ОСОБА_14 , по батькові ОСОБА_15 змінено на ОСОБА_16 .
Згідно з відомостями, що містяться у Витязі з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб № 00050376588 від 30.09.2022, реєстратором Інгулецького відділу державної реєстрації актів цивільного стану Криворізького міського управління юстиції у Дніпропетровській області 14.07.1956 зареєстровано шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_2 , номер актового запису 91, прізвище до реєстрації шлюбу- ОСОБА_17 , прізвище після реєстрації шлюбу- ОСОБА_17 .
Витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження від 01.10.2022 № 00037037992 щодо ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , містить відомості про дитину ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Згідно актового запису про усиновлення № 2 від 12.04.1967 , внесено зміни до актового запису: прізвище ОСОБА_19 змінено на ОСОБА_20 , по батьковій ОСОБА_21 змінено на ОСОБА_22 , в подальшому прізвище ОСОБА_20 змінено на ОСОБА_4 , ім'я ОСОБА_23 змінено на ОСОБА_24 , по батькові ОСОБА_22 змінено на ОСОБА_25 . Прізвище батька ОСОБА_20 змінено на ОСОБА_4 , ім'я змінено на ОСОБА_11 , по батькові змінено на ОСОБА_12 . Прізвище матері ОСОБА_20 змінено на ОСОБА_17 , ім'я ОСОБА_26 змінено на ОСОБА_14 , по батькові ОСОБА_27 змінено на ОСОБА_16 .
Відповідно до відповіді Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації № 1-34/544 від 22.09.2022 , наданої на запит приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Забавської Н.В., серед осіб, які були зареєстровані за адресою: АДРЕСА_2 з 22.11.1971 по 15.08.2013 зазначена, в тому числі, і ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Іншими членами сім'ї вказано ОСОБА_3 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 .
Аналогічні дані містить і довідка від 14.02.2024 № 159 про склад сім'ї. Відповідно до Витягу з Реєстру територіальної громади міста Києва від 30.09.2022 щодо зареєстрованих осіб у житловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_2 , такими особами зазначено ОСОБА_1 , ОСОБА_30 , ОСОБА_29 .
ОСОБА_1 є співвласником квартири загальною площею 62,4 кв.м., житловою площею 11,23 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується Свідоцтвом про право власності на житло від 18.11.1996 року, яке видане на підставі розпорядження керівника органу приватизації № 1700 від 18.11.1996.
Зі змісту свідоцтва вбачається, що Управління органами Національної академії Наук України посвідчує, що квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_31 та членам її сім'ї: ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_32 в рівних долях.
Відповідно до довідки Комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» від 14.02.2024 згідно з даними реєстрових книг Бюро, квартира АДРЕСА_3 зареєстрована на праві власності за ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_33 на підставі Свідоцтва про право власності на житло від 18.11.1996 року, виданого Управління справами національної академії Наук (розпорядження № 1700).
Як вбачається із Свідоцтва про право на спадщину за законом від 21.12.1982 року № 5467, видано заступником старшого державного нотаріуса Першої Київської державної нотаріальної контори Прохоровою В.П., ОСОБА_2 є дружиною ОСОБА_7 , його неповнолітніми дітьми є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Ч.2, 3 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» передбачено, що передача квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках здійснюється в спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім'ї, які постійно мешкають у цій квартирі (будинку), житловому приміщенні у гуртожитку, в тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло, з обов'язковим визначенням уповноваженого власника квартири (будинку), житлового приміщення у гуртожитку. Передача квартир (будинків) у власність громадян здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина.
Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_1 мала статус члена сім'ї спадкодавця ОСОБА_2 , тобто була її донькою та донькою ОСОБА_7 і сестрою ОСОБА_3 .
Однак існує розбіжність у документах щодо ім'я усиновленої дитини ОСОБА_34 , оскільки відсутня інформація про зміну імені позивачки при усиновленні із « ОСОБА_35 » на « ОСОБА_36 ».
Прилуцьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Прилуцькому районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції на запит приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Забавської Н.В. листом від 06.03.2023 № 02-14/68 повідомлено, що актового запису про усиновлення ОСОБА_37 , ІНФОРМАЦІЯ_3 не виявлено, натомість наявний актовий запис про усиновлення № 5 від 06.08.1968 Прилуцького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Прилуцькому районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції із відмінними параметрами.
Однак інші дані позивачки збігаються із даними, зазначеними у документах, зокрема, прізвище та по батькові, рік та місце народження. Відомості про батька та матір, а також брата також співпадають із даними Державного реєстру актів цивільного стану.
Той факт, що позивачка мала статус члена сім'ї спадкодавця ОСОБА_2 підтверджується також і тим, що остання брала участь у приватизації квартири за адресою: АДРЕСА_2 , та, відповідно, є співвласником вказаного нерухомого майна і зареєстрована за вказаною адресою.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно частини першої та другої статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Відповідно до частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Порушення права пов'язане з позбавленням його суб'єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.
Частинами 1, 3 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.
Юридичні факти це життєві обставини чи факти, з якими норми права пов'язують виникнення, зміну або припинення правовідносин.
Встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб в судовому порядку можливо лише тоді, коли чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.
Суд може розглядати справи про встановлення факту родинних відносин, у зв'язку з яким виникають юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв'язку із втратою годувальника тощо.
Із системного аналізу частини шостої статті 294, статті 315 ЦПК України вбачається, що за наявності спору про право суд в порядку позовного провадження може розглядати справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, в тому числі й факти родинних відносин, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення або особа не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факти, що мають юридичне значення.
Зокрема, справи про спадкування повинні розглядатися судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.
Встановлення факту родинних відносин між позивачем ОСОБА_1 , та спадкодавцем ОСОБА_2 , а саме, що вони є донькою та матір'ю є належним способом захисту спадкових прав позивача.
Відповідно до ст. ст. 76-81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Проаналізувавши відомості, що зазначені у документах, які містяться матеріалах справи, суд дійшов висновку, що заявником ОСОБА_1 надано докази, якими підтверджується, що ОСОБА_2 є її матір'ю.
На підставі зазначених вище доводів заявника ОСОБА_1 , викладених у позовній заяві, та письмових доказів судом достовірно встановлено, що позивачка є донькою ОСОБА_2 .
Зазначений факт ніким не оспорюється, однак, внаслідок виявлених розбіжностей у записах в особистих документах заявник позбавлена можливості реалізувати своє право на спадкування, що виникло у зв'язку зі смертю матері ОСОБА_2 , оскільки запис щодо зміни її імені із « ОСОБА_35 » на « ОСОБА_36 » при усиновленні у Державному реєстрі актів цивільного стану відсутній. Інші документи, які могли б підтверджувати вказаний факт було знищено під час пожежі в будинку за адресою: АДРЕСА_1 , де загинув брат позивачки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
За таких обставин, позов ОСОБА_1 є обґрунтованим і підлягає задоволенню.
Розподіляючи судові витрати, суд керується положеннями ст. 141 ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно положень ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем понесено документально підтверджені витрати по сплаті судового збору у розмірі 1211,20 грн. згідно платіжної інструкції від 23.07.2024.
Відповідно до ч.9 ст.141 ЦПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
З врахуванням приписів ст.141 ЦПК України та беручи до уваги те, що відповідачем по справі є орган місцевого самоврядування, який жодних прав позивача не порушив, суд приходить до висновку, що спір виник внаслідок неправильних дій позивача у зв'язку із втратою документів, які підтверджують факт родинних відносин, а відтак судові витрати слід віднести на рахунок позивача.
Крім того, позовна заява не містить вимоги про стягнення з відповідача судового збору, а відтак стягнення судового збору судом із відповідача було б порушенням принципу диспозитивності цивільного судочинства, що визначений ст.13 ЦПК України, тобто виходу суду за межі заявлених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 89, ч. 2 ст. 223, 259, 263-265, 268, 273, 293, 294, п. 1 ч. 1 ст. 315, 319, 352, 354 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до Київської міської ради про встановлення факту родинних відносин - задовольнити повністю.
Встановити факт родинних відносин між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , як матір'ю та дочкою.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не буде подано.
Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 30.07.2025.
Суддя: