Справа № 761/18479/25
Провадження № 6/761/731/2025
31 липня 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючої судді: Матвєєвої Ю.О.
при секретарі: Каніковського Б.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду заяву заявника (відповідача) ОСОБА_1 , зацікавлена особа: Фірма «Т.М.М.» - ТзОВ про розстрочення виконання рішення суду, -
10.07.2025 року ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду міста Києва із заявою про розстрочення виконання рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 12 червня 2025 року по справі № 761/18479/25 за позовом Фірми «Т.М.М.» - Товариство з обмеженою відповідальністю до ОСОБА_1 про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги.
На обґрунтування заяви зазначив, що рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 12 червня 2025 року по справі № 761/18479/24 стягнуто з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Фірми «Т.М.М.» - Товариство з обмеженою відповідальністю (ЄДРПОУ 14073675) суму заборгованості за надання житлово-комунальних та інших послуг у розмірі 205034,31 грн., заборгованість за прострочення грошового зобов'язання, з яких: пеня - 17340,74 грн.; 3% річних - 1607,84 грн.; інфляційні нарахування - 2042,94 грн. та судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 3075,51 грн.
Однак, відповідач просить розстрочити виконання рішення суду у даній справі з огляду на те, що в нього склалися обставини, що ускладнюють виконання рішення суду, а саме несприятлива фінансова ситуація, що пов'язана з низьким доходом, має на утриманні двох дітей, а також доглядає маму яка є інвалідом 2 групи. Згідно довідки з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утримання податків відповідача дохід ОСОБА_1 становить 8000,00 грн.
У разі задоволення судом цієї заяви загальна сума основного боргу у розмірі 229101,34 грн сплачуватиметься рівними частинами протягом 12 місяців, що надаватиме відповідачу можливість реально погасити заборгованість. Розстрочка виконання рішення суду зовсім не скасовує обов'язковість виконання рішення та не порушує цього принципу. Таким чином, рішення буде виконане і обов'язковість виконання буде дотримано, натомість розстрочення забезпечить необхідний баланс інтересів у даному випадку.
З огляду на викладене, просив заяву задовольнити, розстрочити виконання рішення суду у справі на 12 місяців зі сплатою заборгованості рівними частинами (платежами) щомісячно протягом періоду розстрочення.
Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 23 липня 2025р. вказану заяву призначено до судового розгляду.
Заявник в судове засідання не з'явився, але надав до суду заяву, в якій просив розглянути без його участі.
Представник заінтересованої особи в судове засідання не з'явився, але надав до суду заяву про розгляд справи без їхньої участі, просили відмовити в повному обсязі.
Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, вивчивши заяву про розстрочення виконання рішення суду, вислухавши заявника, суд дійшов такого висновку.
З матеріалів справи встановлено, що у провадженні Шевченківського районного суду міста Києва перебувала цивільна справа за позовом Фірми «Т.М.М.» - Товариство з обмеженою відповідальністю до ОСОБА_1 про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги.
Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 12 червня 2025 року по справі № 761/18479/24 позов Фірми «Т.М.М.» - Товариство з обмеженою відповідальністю до ОСОБА_1 задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 на користь Фірми «Т.М.М.» - Товариство з обмеженою відповідальністю суму заборгованості за надання житлово-комунальних та інших послуг у розмірі 205034,31 грн., заборгованість за прострочення грошового зобов'язання, з яких: пеня - 17340,74 грн.; 3% річних - 1607,84 грн.; інфляційні нарахування - 2042,94 грн. та судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 3075,51 грн.
До матеріалів справи долучено відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утримання податків від 04.07.2025 року щодо ОСОБА_1 (за період 4 квартал 2024 року по 3 квартал 2025 року), відповідно до якої дохід ОСОБА_1 щомісячно складає 8 000,00 грн, джерело доходу - ТДВ «Євроконсалтинг».
Заявник має двох дітей, а саме: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 від 15.07.2017 року, актовий запис № 3376 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серія НОМЕР_3 від 16.10.2015 року, актовий запис № 3586.
Стаття 124 Конституції України проголошує, що судові рішення ухвалюються іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Однією з основних засад судочинства в Україні є обов'язковість рішень суду (пункт 9 частини третьої статті 129 Конституції України).
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За нормою частини першої статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.
Конституційний принцип обов'язковості виконання рішення суду реалізується зокрема на стадії виконавчого провадження, яке являється завершальною стадією судового провадження, спрямованою на реальне поновлення порушених прав.
Як уже зазначалося раніше 12 червня 2025 року Шевченківським районним судом міста Києва по справі № 761/18479/24 за позовом Фірми «Т.М.М.» - Товариство з обмеженою відповідальністю до ОСОБА_1 про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги, ухвалено рішення, яким позов задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 на користь Фірми «Т.М.М.» - Товариство з обмеженою відповідальністю заборгованість у загальному розмірі 229101,34 грн.
Рішення по справі набрало законної сили 12 липня 2025 року, відомостей про оскарження вказаного рішення учасниками справи з матеріалів справи не встановлено.
У матеріалах справи також відсутні відомості про видачу виконавчого листа по справі, із заявою про видачу Фірмі «Т.М.М.» - Товариство з обмеженою відповідальністю станом на дату постановлення цієї ухвали не зверталося.
Таким чином, встановлено, що рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 12 червня 2025 року по справі № 761/18479/25 до примусового виконання звернуто не було.
Статтею 33 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення.
Питання відстрочення або розстрочення виконання судового рішення врегульоване також нормою статті 435 ЦПК України, якою передбачено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
При вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, суду потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом.
Рішенням Суду у справі Глоба проти України № 15729/07 від 05 липня 2012 року суд повторює, що пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов'язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також Суд зазначає, що саме на державу покладається обов'язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції.
Запроваджений процесуальними нормами права механізм розстрочення або відстрочення виконання судового рішення є винятковою мірою, який спрямований на досягнення кінцевої мети судового розгляду виконання ухваленого судом рішення.
Отже, питання щодо надання відстрочки або розстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися цивільними судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.
Вирішуючи питання щодо можливості відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд повинен ураховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору та інші обставини. Матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для розстрочення чи відстрочення виконання рішення суду і підлягає оцінці у сукупності з іншими фактичними обставинами. Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27 лютого 2019 року у справі № 796/43/2018.
Водночас обов'язковою умовою для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є доведення заявником факту існування обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення та/або роблять його неможливим.
Подібний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 червня 2021 року у справі № 9901/598/19.
За принципом змагальності цивільного судочинства, який поширюється і на стадію виконання судового рішення, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (статті 12, 81 ЦПК України).
Аналіз змісту наведених конституційних положень та законодавчих норм в їх сукупності дає підстави для висновку, що відстрочення або розстрочення виконання рішення суду можливе лише за наявності виняткових обставин, що роблять виконання рішення суду неможливим або значно утрудненим у певний період часу, доведених належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами.
З матеріалів справи встановлено та не заперечувалося сторонами, що спір виник виключно з вини боржника, а саме внаслідок заборгованість за надані житлово-комунальні послуги, внаслідок чого утворилася заборгованість на загальну суму 229101,34 грн.
Водночас, суд також враховує, що відомостей, які б свідчили, що відповідач намагався врегулювати спір з позивачем мирним шляхом в позасудовому порядку не встановлено, із заявою про реструктуризацію боргу ОСОБА_1 не звертався, що і послугувало підставою для примусового стягнення заборгованості.
Відомостей добровільного виконання ОСОБА_1 рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 12 червня 2025 року по справі № 761/18479/25 до матеріалів справи не долучено Водночас із заявою про розстрочення сплати грошових коштів після ухвалення вказаного рішення по справі ОСОБА_1 до Фірми «Т.М.М.» - Товариство з обмеженою відповідальністю також не звертався.
При цьому, з матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 є особою працездатного віку, працевлаштований, отримує стабільний дохід. Відомостей про наявність у ОСОБА_1 тяжких захворювань, які б мали вплив на його здатність відповідати за власними зобов'язаннями з матеріалів справи також не встановлено, про наявність таких відповідач не повідомляв.
Посилання відповідача на наявність у нього малолітніх дітей не може слугувати підставою для розстрочення виконання рішення суду по справі, оскільки необхідність виконання батьківських обов'язків не може бути безумовною підставою для розстрочення виконання грошових зобов'язань заявником.
Крім того, згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта за №437358552 від 29.07.2025 за ОСОБА_1 зареєстровані права власності, а саме: квартира за адресою: АДРЕСА_1 ; квартира за адресою: АДРЕСА_2 ; земельна ділянка 1,5794га; квартира за адресою: АДРЕСА_3 ; квартира за адресою: АДРЕСА_4 ; квартира за адресою: АДРЕСА_5 ; квартира за адресою: АДРЕСА_6 ; квартира за адресою: АДРЕСА_7 ; машиномісце № НОМЕР_4 за адресою: АДРЕСА_8 ; земельна ділянка 0.3296га за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р. с/рада Шпитьківська; земельна ділянка 0.6591га за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р. с/рада Шпитьківська; квартира за адресою: АДРЕСА_9 ; квартира за адресою: АДРЕСА_10 ; будинок за адресою: АДРЕСА_11 ; будинок за адресою: АДРЕСА_12 ; машиномісце № НОМЕР_5 за адресою: АДРЕСА_13 ; квартира за адресою: АДРЕСА_14 .
Також згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на 30.07.2025 ТДВ «ЄВРОКОНСАЛТИНГ» код ЄДРПОУ: 30215774, відповідно до якого ОСОБА_1 є керівником вказаного товариства, ОСОБА_4 (мати, за якою здійснює догляд заявник) - засновник (співзасновник) товариства.
Таким чином, надавши оцінку наведеним заявником обставинам для відстрочення виконання рішення, на які він посилається, суд приходить до висновку, що вони не можуть бути розцінені як виняткові обставині, які дають підстави для відстрочення виконання рішення суду.
З огляду на викладене заява ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення суду по справі № 761/18479/25 задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129 Конституції України, статтями 12, 81, 259, 263, 273, 354, 435 ЦПК України, суд,
У задоволенні заяви ОСОБА_1 , зацікавлена особа: Фірма «Т.М.М.» - ТзОВ про розстрочення виконання рішення суду - відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: Ю.О. Матвєєва
31 липня 2025 року