Справа № 761/27366/25
Провадження № 2/761/8545/2025
30 липня 2025 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Анохін А.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
30 червня 2025 року позивач звернулася з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
01 липня 2025 року згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, вищевказана справа передана на розгляд судді Анохіну А.М.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суддя дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше передбачено законом.
Відповідно до ст. 29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово. Фізична особа може мати кілька місць проживання.
Місце проживання фізичної особи згідно Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» має бути зареєстровано у передбаченому порядку.
Згідно із частиною першою статті 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Згідно ст. 187 ч. 6 ЦПК України у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивачем зазначено адресу відповідача ОСОБА_2 - АДРЕСА_1 .
Як вбачається з відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру №1613019 від 29.07.2025 ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Таким чином, підстави для визначення підсудності даного позову за частиною першою статті 27 ЦПК України, Шевченківському районному суду міста Києва, відсутні.
Як вбачається з ксерокопії паспорту позивача ОСОБА_1 , долученого до матеріалів справи, остання зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , яка територіально відносить до Дарницького району м. Києва.
Разом з тим, доказів проживання чи перебування позивача на території Шевченківського району м. Києва до суду не надано.
Положенням частини другої статті 28 ЦПК України визначено, що позови про розірвання шлюбу можуть пред'являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.
Згідно із частиною дев'ятої статті 187 ЦПК України якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Згідно із статтею 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 ЦПК України, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Враховуючи викладене та зважаючи на те, що місце проживання (перебування) позивача не відноситься до території Шевченківського району м. Києва, позовну заяву необхідно передати за підсудністю до Дарницького районного суду м. Києва.
Керуючись статтями 27, 28, 31, 32, 187, 258-261, 353 ЦПК України, суддя,-
Справу з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу передати на розгляд до Дарницького районного суду м. Києва.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Андрій АНОХІН