Справа № 128/2684/24
Іменем України
31 липня 2025 року м. Вінниця
Вінницький районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Васильєвої Т.Ю.,
секретар Манюк Л.В.
розглядаючи у відкритому судовомузасіданні в залі суду м. Вінниці цивільну справу за позовною заявою першого заступника керівника Вінницької обласної прокуратури в інтересах держави до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, ОСОБА_1 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Національна академія аграрних наук України, Державне підприємство «Науковий інноваційно-технологічний центр Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом скасування наказу, скасування державної реєстрації прав та зобов'язання повернути земельну ділянку,
В провадженні Вінницького районного суду Вінницької області перебуває вищевказана цивільна справа.
Прокурор подав до суду клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження, яке аргументовано тим, що ухвалою суду від 10.07.2024 у даній справі відкрито провадження. Підготовче провадження судом закрито 04.09.2024. 09.04.2025 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» № 4292-ІХ від 12.03.2025, згідно якого ст. 391 ЦК України доповнено частиною другою такого змісту: «Якщо органом державної влади або органом місцевого самоврядування, незалежно від того, чи мав такий орган відповідні повноваження, вчинялися будь-які дії, спрямовані на відчуження майна, в результаті яких набувачем такого майна став суб'єкт права приватної власності, спори щодо володіння та/або розпоряджання, та/або користування таким майном відповідним органом державної влади або органом місцевого самоврядування вирішуються на підставі ст. 387 і 388 цього Кодексу». Таким чином, даний закон встановив необхідність зміни способу захисту у справах, де предметом є майно, щодо якого державними органами або органами місцевого самоврядування вчинялися дії спрямовані на його відчуження, в результаті яких набувачем став суб'єкт права приватної власності, з негаторного на віндикаційний.
Враховуючи те, що підготовче провадження у справі було закрито 04.09.2024, тобто до набрання чинності вказаним законом, виникла необхідність у поверненні до підготовчого засідання задля вирішення питання щодо зміни предмету позову з урахуванням вищезгаданих законодавчих змін стосовно способів захисту.
Окрім цього, прокурор подав до суду клопотання про призначення судової земельно-технічної експертизи. У даному клопотанні прокурор зазначає, що позов мотивовано тим, що земельна ділянка з кадастровим номером 0520680200:01:007:0732 Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області протиправно передана у приватну власність ОСОБА_1 , оскільки спірна земельна ділянка площею 0, 06 га входить у межі державного акта на право постійного користування землею серії І-ВН № 001263 від 05.04.1996 Вінницької обласної державної сільськогосподарської станції, правонаступником якої є ДП «Науковий інноваційно-технологічний центр Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України», і знаходиться в межах ділянки № 1 площею 939, 7 га, яка є складовою загальної площі 1 229, 6 га згідно вказаного державного акта. Відповідачі не визнають даної обставини та вважають надані прокурором докази неналежними, тому прокурор вважає необхідним, для спростування заперечень відповідачів, призначення судової земельно-технічної експертизи з постановленням питання про порівняння меж двох земельних ділянок. На вирішення експертам просить поставити питання: Чи є накладення земельної ділянки з кадастровим номером 0520680200:01:007:0732 на земельну ділянку № НОМЕР_1 площею 939, 7 га, яка перебуває у користуванні ДП «Науковий інноваційно-технологічний центр Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України» відповідно до державного акту на право постійного користування землею серії І-ВН № 001263 від 05.04.1996. Якщо так, яка площа земельної ділянки з кадастровим номером 0520680200:01:007:0732 знаходиться в межах контуру земельної ділянки № 1 площею 939, 7 га, право користування якою посвідчено вказаним державним актом?. Для проведення робіт з порівняння меж двох земельних ділянок, а саме: земельної ділянки з кадастровим номером 0520680200:01:007:0732 та земельних ділянок, які перебували на праві постійного користування землею у Вінницькій обласній державній сільськогосподарській станції відповідно до державного акта серії І-ВН № 001263 від 05.04.1996, існує потреба у спеціальних знаннях.
Вихідні дані щодо меж земельних ділянок, які перебували на праві постійного користування землею у Вінницькій обласній державній сільськогосподарській станції с. Агрономічне Вінницького району Вінницької області відповідно до державного акта 1-ВН № 001263 від 05.04.1996 містяться в технічній документації по видачі даного державного акта, копія якої з графічними матеріалами формату А4 міститься в матеріалах справи. Разом з тим, технічна документація по видачі державного акта І-ВН № 001263 від 05.04.1996 містить графічні матеріали формату А0. Тому, з метою економії часу на запитування у подальшому експертами вказаного документу, прокурор надав копію графічних матеріалів відповідного формату.
Прокурорподав до суду заяву, відповідно до якої просить провести судове засідання без технічної фіксації,підтримує раніше подані клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження та клопотання про призначення земельно-технічної експертизи.
Відповідач ОСОБА_1 та її представник в судове засідання не з'явилися, представник відповідача, адвокат Шевчук О.В., подала до суду заперечення проти клопотання про призначення земельно-технічної експертизи та додаткові заперечення проти клопотання про призначення земельно-технічної експертизи, відповідно до яких просила відмовити в задоволенні клопотання про призначення експертизи за передчасністю, та розглянути їх без участі представника відповідача.
Представник відповідача Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області в судове засідання не з'явився, подав суду клопотання про проведення засідання без його участі, не заперечує проти задоволення клопотання прокурора про призначення земельно-технічної експертизи. Окрім цього, подав до суду заперечення на клопотання про повернення до підготовчого провадження, оскільки, на думку відповідача, прокурор даним клопотанням зловживає процесуальними правами і просить суд про «надмірну гнучкість», яку у наведеній прокурором практиці Верховного суду «належить уникати».
Представник третьої особи Національна академія аграрних наук України в судове засідання не з'явився, попередньо подав до суду заяву про розгляд справи за відсутності представника Національної академії аграрних наук України.
Представник третьої особи ДП «Науковий інноваційно-технологічний центр Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України» в судове засідання не з'явився, попередньо подав заяву про розгляд справи без участі представника ДП «Науковий інноваційно-технологічний центр Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України».
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За вказаних обставин суд вважає можливим розглянути клопотання про витребування додаткових матеріалів, зазначених в клопотанні експерта, за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Оглянувши надані суду документи, суд прийшов до наступного висновку.
Статтею 11 ЦПК України передбачено, що суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
За змістом ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов'язані, зокрема: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми прав до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Так, у постанові від 16.12.2021 у справі № 910/7103/21 Верховний Суд зазначив, що суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого судового провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження. Такі обставини мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до стадії підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелює саме значення стадії процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті. Отже заявляючи вимоги про повернення до стадії підготовчого провадження заявник має навести вагомі обставини, які потребують процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження.
В постанові Верховного Суду від 12.01.2022 у справі № 234/11607/20 зроблено висновок, що при застосуванні процесуальних норм належить уникати надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом.
В даному випадку, заявляючи клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження прокурор обґрунтовує це змінами законодавства під час розгляду судової справи та необхідності вирішити питання щодо зміни предмету позову з урахуванням законодавчих змін стосовно способів захисту.
Як визначено ч. 3 ст. 49 ЦПК України, до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.
Водночас, суд звертає увагу, що в той же час згідно ч. 1 ст. 222 ЦПК України, в ході судового розгляду суд уповноважений вирішувати заяви чи клопотання, пов'язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин у підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.
Згідно з ч. 2 ст. 222 ЦПК України, суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.
Натомість, заявляючи клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження з метою зміни предмету позову, самої заяви про зміну предмету позову, з викладом змінених позовних вимог, ним не заявлено, питання наявності поважних причин, які перешкоджали б заявити таке клопотання в підготовчому провадженні, судом не досліджувалося та перешкод для подання такої заяви в судовому засіданні на підставі ст. 222 ЦПК України судом не встановлено.
За вказаних обставин, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання прокурора про повернення до стадії підготовчого провадження, оскільки за відсутності реалізації права на подання відповідних заяв вирішення такого клопотання є передчасним.
Керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції в праві встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентним є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Круз проти Польщі» від 19.06.2001, згідно якого, право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Якщо законом визначений порядок для вчинення певних дій, такий порядок в силу вимог вітчизняного та Європейського законодавства повинен дисциплінувати осіб, що звертаються до суду та не допустити судовий процес у безладний рух, так як право на суд не є абсолютним.
Вирішуючи клопотання про призначення судової експертизи, суд зазначає наступне.
Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 103 ЦПК України, суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Згідно з ч.ч. 4, 5 ст. 103 ЦПК України, питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну.
За даних обставин, з метою забезпечення виконання завдань та основних засад цивільного судочинства, дотримання принципів змагальності, диспозитивності та забезпечення можливості сторонам довести обставини, які мають значення для справи і на які вони посилаються як на підставу своїх вимог, передбаченими законом засобами доказування, оскільки прокурором обґрунтовано потребу призначення судової експертизи і такий доказ є належним доказом обставин, які підлягають встановленню в даній справі, тобто для встановлення таких обставин необхідні спеціальні знання у сфері, іншій ніж право, та сторонами не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань, суд вважає необхідним клопотання прокурора про призначення експертизи задовольнити та призначити в справі судову земельно-технічну експертизу за запропонованими прокурором питаннями.
На підставі ч. 3 ст. 103 ЦПК України, суд вважає що проведення експертизи слід доручити експертам Вінницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України (вулиця Василя Порика, буд. 8, м. Вінниця, 21021).
Суд вважає необхідним роз'яснити учасникам справи положення ст. 109 ЦПК України про наслідки ухилення від участі в експертизі, в тому числі її оплати чи надання доступу до об'єктів дослідження, а саме, що в такому випадку суд, залежно від того хто з цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати або відмовити у визнанні фактів, для з'ясування яких призначалася експертиза.
Витрати за проведення експертизи слід покласти на Вінницьку обласну прокуратуру.
Відповідно до ст. ст. 252, 253 ЦПК України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи на час проведення експертизи.
Оскільки для проведення вказаної експертизи потрібний значний проміжок часу, враховуючи обставини справи, відсутність інших клопотань, які потребують вирішення та стосуються питань, пов'язаних з проведенням судової експертизи, суд вважає, що відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 252, п. 9 ч. 1 ст. 253 ЦПК України, провадження у справі необхідно зупинити на час проведення експертизи.
Також суд вважає за необхідне роз'яснити учасникам справи положення ч.ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст.ст. 13, 81, 103, 126, 197, 209, 222, 252, 253, 260, 261, 353 ЦПК України, суд,
Відмовити в задоволенні клопотання прокурора про повернення до стадії підготовчого провадження.
Клопотання прокурора про призначення судової земельно-технічної експертизи в справі задовольнити.
Призначити проведення у цивільній справі за позовом першого заступника керівника Вінницької обласної прокуратури в інтересах держави до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, ОСОБА_1 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Національна академія аграрних наук України, Державне підприємство «Науковий інноваційно-технологічний центр Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом скасування наказу, скасування державної реєстрації прав та зобов'язання повернути земельну ділянку, судової земельно-технічної експертизи, на вирішення якої поставити питання:
Чи є накладення земельної ділянки з кадастровим номером 0520680200:01:007:0732 на земельну ділянку № 1 площею 939, 7 га, яка перебуває у користуванні ДП «Науковий інноваційно-технологічний центр Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України» відповідно до державного акту на право постійного користування землею серії І-ВН № 001263 від 05.04.1996. Якщо так, яка площа земельної ділянки з кадастровим номером 0520680200:01:007:0732 знаходиться в межах контуру земельної ділянки № 1 площею 939, 7 га, право користування якою посвідчено вказаним державним актом?
Проведення експертизи доручити експертам Вінницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України (вулиця Василя Порика, буд. 8, м. Вінниця, 21021).
Попередити експертів про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384, 385 КК України за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов'язків.
Надати для проведення експертизи матеріали цивільної справи № 128/2684/24, в тому числі графічні матеріали до технічної документації по видачі державного акта І-ВН № 001263 від 05.04.1996, які поміщені в конверт (а.с. 240).
Витрати за проведення експертизи покласти на Вінницьку обласну прокуратуру.
Роз'яснити учасникам справи положення ст. 109 ЦПК України про наслідки ухилення від участі в експертизі, а саме, що в такому випадку суд, залежно від того хто з цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати або відмовити у визнанні фактів, для з'ясування яких призначалася експертиза.
Строк проведення експертизи встановити тривалістю до 31.10.2025.
Провадження у справі зупинити на час проведення експертизи.
Ухвала в частині призначення судової експертизи та зупинення провадження в справі може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Вінницького апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 31.07.2025.
Суддя: