125/1074/25
3/125/395/2025
Іменем України
28.07.2025 року м. Бар Вінницька область
Суддя Барського районного суду Вінницької області Хитрук В.М., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення стосовно :
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 -
- за ст. 124, ст. 122-4, ч. 4 ст. 130 КУпАП,
До Барського районного суду надійшло дві справи про адміністративні правопорушення: №125/1075/25, №125/1074/25, №125/1112/25 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення ним адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4, 124, ч. 4 ст. 130 КУпАП, які з урахуванням вимог ч. 2 ст. 36 КУпАП об'єднано в одне провадження.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 КпАП України якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
ОСОБА_1 02.06.2025 в 22.00 год керуючи автомобілем «Skoda Octavia державний номерний знак НОМЕР_2 по вул.. Шевченка в с. Кузьминці Жмеринського району Вінницької області, не врахував дорожню обстановку, не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням та скоїв наїзд на електроопору номер 74. Внаслідок ДТП автомобіль отримав механічні пошкодження. Після чого залишив на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої був причетним.
Відповідно даних протоколу ЕПР1 №349782 від 03.06.2025 водій ОСОБА_1 після вчинення ДТП 02.06.2025 автомобілем «Skoda Octavia державний номерний знак НОМЕР_2 по вул.. Шевченка в с. Кузьминці Жмеринського району Вінницької області, вжив спритні напої що було виявлено працівниками поліції 03.06.2025.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ст. 122-4, ч. 4 ст. 130 КУпАП, не визнав, проти обвинувачення заперечив.
У судовому засіданні пояснив, що 02.06.2025 у вечірній час він власним трактором МТЗ - 82 здійснював внесення гербіциду «Раундап» по посівам сої на полі в с. Кошаринці, що належить ОСОБА_2 , жительці с. Заможне, яка була на полі також. Допомагав йому ОСОБА_3 . Під час внесення гербіциду, ОСОБА_1 надихався парів. По закінченню кропки сої, він трактором, а ОСОБА_2 та ОСОБА_3 автомобілем ОСОБА_4 поїхали до додому ОСОБА_1 . Легковий автомобіль супроводжував трактор. Коли ОСОБА_1 їхав додому, це була вечірня пора, не далеко від дому, він відчув, що йому стає зле, починає пекти в грудях, затрудняється дихання, запаморочення в голові та тошнота. ОСОБА_1 зателефонував до ОСОБА_5 , який разом з ОСОБА_4 його супроводжували та повідомив, що йому погано. По приїзду до дому, він поставив трактор, повідомив дружині, що йому зле, вона наполягла на тому, щоб він їхав в лікарню, тому що є інвалідом 3 групи по захворюванню серця. ОСОБА_1 сів у власне авто і поїхав в лікарню, оскільки усвідомлював, що швидка допомога буде їхати дуже довго. ОСОБА_4 та ОСОБА_5 поїхали по заду нього, оскільки їм додому було по дорозі. На початку с. Кузьминці автомобіль, яким керував ОСОБА_1 різко повело праворуч і він щоб його зупинити змушений був зіткнутися з електроопорою. Від зіткнення електроопора впала, а автомобіль частково перекрив проїжджу частину. Лариса та ОСОБА_5 зупинилися біля нього, допомогли забрати автомобіль. ОСОБА_5 з власного мобільного телефону зателефонував в РЕС та повідомив про випадок, який трапився. Після цього ОСОБА_5 поставив на автомобіль ОСОБА_1 запасне колесо, на місце переднього правого колеса, тому що то колесо було спущено, а колісний диск погнутий. ОСОБА_1 завів авто і перегнав через дорогу на приватне подвір'я ОСОБА_6 , який в той час був на подвір'ї і сам запропонував поставити авто в нього на ділянці. Лариса завезла ОСОБА_1 додому, оскільки йому потрібно було терміново вжити ліків. Вдома ОСОБА_1 прийняв свої ліки, додатково ліки від алергії, щоб зняти симптоми отруєння гербицидом, а також, в зв'язку з тим, що в нього був сильний шок. ОСОБА_1 я прийняв дві столових ложки, на пів кружки води, заспокійливого та снодійного препарату настоянки “ФІТОСЕД». Після цього ліг в ліжко щоб відпочити, частково засинав та прокидався. Близько 5 години ранку 03.06.2025 він прокинувся від сильного серцебиття, знову прийняв таблетки від хвороби серця, та випив дві столових ложки настоянки “ФІТОСЕД».
Приблизно о 07 годині ранку до ОСОБА_1 додому, без його дозволу, зайшли два працівника поліції, повідомили, що на приватному подвір'ї в с. Кузьминці вони забрали з мого автомобіля свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та посвідчення водія. Після цього працівники поліції порадили ОСОБА_1 повідомити, що він після зіткнення з електроопорою приїхав додому і вжив алкогольних засобів, якщо він цього не повідомить, то буде конфіскація автомобіля. ОСОБА_1 злякався можливої конфіскації автомобіля і попідписував всі документи, які йому давали на підпис працівники поліції у нього вдома. Працівники поліції не повідомили йому права, в тому числі право на захист, самовільно забрали посвідчення водія, і залякавши його змусили попідписувати якісь папери.
Ні 02.06.2025, ні 03.06.2025 він алкогольних напоїв та наркотичних засобів не вживав, тим паче після скоєння ДТП.
Допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 надали аналогічні пояснення.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124, ст. 122-4, ч. 4 ст. 130 КУпАП, суд приходить до наступного висновку.
В порядку статті 280 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі статтею 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність цієї особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, з-поміж іншого, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).
Статтею 254 КУпАП встановлено, що основним документом, який фіксує юридичний факт адміністративного правопорушення, є протокол, вимоги до змісту якого встановлені статтею 256 КУпАП.
Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення як документ, що засвідчує факт неправомірних дій та є одним з основних джерел доказів, складається за встановленою формою і має містити дані, необхідні для вирішення адміністративної справи, зокрема, про місце, час вчинення та суть правопорушення, спричинену матеріальну шкоду, а також про свідків і потерпілих. Тому предмет судового розгляду обмежений обставинами, які вказані в протоколі про адміністративне правопорушення та які визначають його суть.
Відповідно до протоколів про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 349789 та серії ЕПР 1 № 349792 ОСОБА_1 02.06.2025 в 22.00 год керуючи автомобілем «Skoda Octavia державний номерний знак НОМЕР_2 по вул.. Шевченка в с. Кузьминці Жмеринського району Вінницької області, не врахував дорожню обстановку, не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням та скоїв наїзд на електроопору номер 74. Внаслідок ДТП автомобіль отримав механічні пошкодження. Після чого залишив на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої був причетним.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ст. 122-4 КУпАП повністю підтверджується матеріалами справи про адміністративне правопорушення - протоколами про адміністративні правопорушення від 03.06.2025 року та письмовими поясненнями правопорушника.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 130 КпАП України, суд приходить до наступного висновку.
Вимогами ч. 1 ст. 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна, необережна) дія чи бездіяльність, яку посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачена адміністративна відповідальність.
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення ЕПР1 №349782 від 03.06.2025 вбачається, що водій ОСОБА_1 після вчинення ДТП 02.06.2025 автомобілем «Skoda Octavia державний номерний знак НОМЕР_2 по вул.. Шевченка в с. Кузьминці Жмеринського району Вінницької області, вжив спритні напої що було виявлено працівниками поліції 03.06.2025.
Так, відповідно до диспозиції ч. 4 ст. 130 КУпАП, встановлена адміністративна відповідальність за вживання особою, яка керувала транспортним засобом, після дорожньо-транспортної пригоди за її участю алкоголю, наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду.
Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 130 КУпАП, виражається у вживанні водієм транспортного засобу після дорожньо-транспортної пригоди за його участю алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду, а суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого умислу.
Пункт 2.10 Правил дорожнього руху визначає перелік дій водія, які він зобов'язаний вчинити в разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди, зокрема, повідомити до поліції про ДТП та чекати прибуття працівників поліції, вжити всіх можливих заходів для збереження слідів пригоди та п. п. є), який інкримінується ОСОБА_1 передбачено, що до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, які входять до офіційно затвердженого складу аптечки).
Тобто, заборона для водія вживати алкоголь, в разі причетності його до дорожньо-транспортної пригоди, визначена умовою повідомлення поліції про подію та часом прибуття працівників поліції на місце пригоди до проведення медичного огляду.
Із врахуванням загального визначення поняття адміністративного правопорушення обов'язковою ознакою будь-якого адміністративного правопорушення є вина особи у його вчиненні (у формі умислу або необережності), тобто певне психічне відношення особи до свого протиправного діяння і його суспільно небезпечним або шкідливим наслідкам (результату).
Під складом адміністративного правопорушення розуміється встановлена адміністративним законодавством сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням.
Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу в цілому.
Суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП, характеризується наявністю вини у формі умислу, а відповідальність настає лише за умови, що особа усвідомлювала протиправний характер своїх дій, будучи повідомленою чи за обставинами події розуміючи про необхідність проведення огляду на стан сп'яніння, до проведення огляду вживає алкоголь.
За наведених обставин, у даному випадку відповідальність може мати місце тільки у разі безсумнівної доведеності істотних обставин, а саме, що він достовірно знаючи про свою причетність до ДТП, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану сп'яніння, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду, останній вживав алкоголь.
Як на доказ вини ОСОБА_1 щодо вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.130 КУпАП працівник поліції надав протокол про адміністративне правопорушення ЕПР1 №349782 від 03.06.2025, копії протоколів про адміністративні правопорушення серії ЕПР 1 № 349789 та серії ЕПР 1 № 349792 за ст. 124, ст. 122-4 КУпАП, акт огляду на стан алкогольного сп'яніння та направлення на медичний огляд водія від 03.06.2025.
Як вбачається із протоколів про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 349789 та серії ЕПР 1 № 349792 ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП - 02.06.2025.
З протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.4 ст. 130 КУпАП від 03.06.2025, останній вчинив інкриміноване йому правопорушення за вказаною статтею 02.06.2025 року о 22 год. 00 хв. При цьому, згідно з наявного в матеріалах справи направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння, запропонований огляд на стан сп'яніння відбувся більше ніж через 9 годин після ДТП.
Складення протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 130 КУпАП, через значний проміжок часу від моменту виявлення ДТП, за відсутності в чинному законодавстві конкретних часових рамок для заборони вживання алкоголю після дорожньо-транспортної пригоди, є недопустимим та не відповідає принципу законності та правової (юридичної) визначеності.
В свою чергу протокол про адміністративне правопорушення, без його належного правового аналізу, не може бути визнаний належним доказом по даній справі в розумінні ст. 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини викладенні в ньому повинні бути перевіренні за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніву у суду.
Будь-які інші належні, допустимі та достовірні докази, зокрема схема ДТП, пояснення свідків, які б з достатністю вказували на наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП, у справі відсутні.
Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився за допомогою приладу «Драгер» ALCOTEST 6810 із встановленням результату 0,74 проміле, тобто огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився поліцейськими відповідно до розділу ІІ Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» затвердженої спільним Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/735 (далі Інструкція).
Огляд на стан сп'яніння у такий спосіб поліцейськими проводився у домоволодінні ОСОБА_1 .
Відповідно до абз.1 п. 3, п. 4 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду затвердженого Постановою КМУ №1103 від 17.12.2008, а також п. 6 розділу ІІ Інструкції передбачено проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння поліцейськими такий огляд проводиться виключно на місці зупинки транспортного засобу.
Частиною 4 ст. 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за вживання особою, яка керувала транспортним засобом, після дорожньо-транспортної пригоди за її участю алкоголю до проведення уповноваженою особою саме медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння, порядок проведення, якого передбачено розділом ІІІ Інструкції, а результати проведення медичного огляду оформлюються актом медичного огляду (додаток 3 п. 6) та висновком щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння(додаток 4 п.16).
Медичний огляд відбувається у медзакладі не пізніше ніж через 2 години з моменту фіксування факту за підсумками тестування на місці зупинки. Ще однією умовою правомірності проведення медичного огляду є складання висновку про результати досліджень у присутності представника поліції.
Сам медичний огляд включає лабораторні дослідження відібраних проб біологічного середовища на присутність препаратів, що стали причиною сп'яніння. Предметами досліджень можуть бути: слина; сеча; змивання з шкіри обличчя, рук, а також з поверхні губ; кров.
Таким чином, встановлення факту вживання алкоголю в контексті ч. 4 ст. 130 КУпАП можливе лише за наслідками проведення медичного огляду, тобто в умовах лікувальної установи, що оформлюються актом медичного огляду (додаток 3 п. 6) та висновком щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння (додаток 4 п.16).
Документи складені поліцейськими за наслідками їхнього огляду на стан сп'яніння не можуть бути доказами так складені з порушенням вимог закону.
Тому притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 130 КУпАП можливе лише за наявності позитивного висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння виданого закладом охорони здоров'я.
Відповідно до ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи, тлумачяться на її користь.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважені оцінювати надані їм докази (п. 34 рішення у справі «Тейксейра де Кастор проти Португалії» від 09.06.1998, п. 54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.
У справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v.Russia», рішення від 30.05.2013, заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin v.Russia», заява №926/08, рішення від 20.09.2016) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, у справах «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002, неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
Відтак, враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КпАП України.
У відповідності до ч. 1 п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 124, ст. 284 КУпАП, суддя, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ст. 122-4, та накласти на нього, з врахуванням вимог ст. 36 КУПАП, адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 3400 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 494,20 грн.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 130 КУпАП закрити, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності до Вінницького апеляційного суду через Барський районний суд Вінницької області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: