Справа № 320/6449/23
Провадження № 6-а/761/30/2025
17 липня 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді: Саадулаєва А.І.,
за участю секретаря: Лишняк А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали заяви Державної казначейської служби України у м. Києві про зміну способу і порядку виконання судового рішення у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація), про визнання протиправної, скасування постанови, повернення витрат за евакуацію,
встановив:
Від Державної казначейської служби України у м. Києві на адресу суду надійшла заява про зміну способу і порядку виконання судового рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 11.08.2023 року у адміністративній справі № 320/6449/23.
Матеріали справи передані до провадження судді Саадулаєва А.І.
Заявник у червні 2025 року звернувся до суду із заявою та просить суд: змінити спосіб та порядок виконання рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 11.08.2023 по справі № 320/6449/23, зазначивши у резолютивній частині рішення в частині стягнення шкоди «Стягнути з бюджету м. Києва на користь ОСОБА_1 завдану майнову шкоду у розмірі 2 087,80 грн».
У обґрунтування заяви вказує, що до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві (далі Головне управління Казначейства) надійшла заява ОСОБА_1 про виконання виконавчого листа Шевченківського районного суду м. Києва від 15.01.2024 по справі № 320/6449/23 про стягнення з Державного бюджету України за рахунок бюджетної програми КПКВК 3504030 на користь ОСОБА_1 2087,80 грн. відшкодування майнової.
Виконавчий лист видано на виконання рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 11.08.2023 по справі № 320/6449/23 (далі - Судове рішення), залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.10.2023 по справі № 320/6449/23.
Боржником у Виконавчому листі визначена Держава України.
Однак, визначений у судовому рішенні спосіб виконання рішення щодо стягнення майнової шкоди з Державного бюджету України не можливо виконати з наступних підстав.
Згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, Департамент транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) має організаційно-правову форму «орган місцевого самоврядування».
Визначений у виконавчому листі боржник - Державний бюджет України не є належним боржником, за кошти якого, відповідно до Бюджетного кодексу України та Порядку № 845, має бути виконано рішення суду про стягнення моральної шкоди, завданої фізичній особі - ОСОБА_1 , внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій органу місцевого самоврядування, оскільки згідно з Бюджетним кодексом України, в таких випадках кошти стягуються з місцевих бюджетів.
3 урахуванням загальних принципів відшкодування шкоди завданої рішенням, дією чи бездіяльністю державного органу, законодавством регламентовано механізмом відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів місцевого самоврядування, в тому числі виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), відтак і їх структурними підрозділами та посадовими особами під час здійснення своїх повноважень, а саме шляхом безспірного списання відповідним територіальним органом Казначейства коштів місцевого бюджету за рахунок і в межах бюджетних призначень, передбачених рішенням про місцевий бюджет на зазначену мету.
Враховуючи те, що сторони у справі не з'явились в судове засідання, суд ухвалив провести розгляд заяви без участі сторін.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, матеріали поданої заяви про зміну способу і порядку виконання судового рішення, дійшов наступного висновку.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 11.08.2023 року у адміністративній справі № 320/6449/23 позов ОСОБА_1 - задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії 1 КІ № 0000195863 від 11.01.2023 року. Закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії 1 КІ № 0000195863 від 11.01.2023 року. Стягнуто з Державного бюджету України за рахунок бюджетної програми КПКВК 3504030 на користь ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 ) завдану майнову шкоду в розмірі 2087 (дві тисячі вісімдесят сім) гривень 80 копійок.
Виконавчий лист видано на виконання рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 11.08.2023 по справі № 320/6449/23, залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.10.2023 по справі № 320/6449/23.
Заявник вказує, що визначений у виконавчому листі боржник - Державний бюджет України не є належним боржником, за кошти якого, відповідно до Бюджетного кодексу України та Порядку № 845, має бути виконано рішення суду про стягнення моральної шкоди, завданої фізичній особі - ОСОБА_1 , внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій органу місцевого самоврядування, оскільки згідно з Бюджетним кодексом України, в таких випадках кошти стягуються з місцевих бюджетів.
Згідно з ч. 3 ст. 378 КАС України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Поняття «спосіб» і «порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується у виконавчому провадженні. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Спосіб виконання судового рішення це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, встановленого статтею 16 ЦК України. Під зміною способу виконання рішення суду необхідно розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у раніше встановлений спосіб.
Отже, при вирішенні питання про встановлення нового способу виконання суд повинен з'ясувати обставини, що свідчать про абсолютну неможливість виконання рішення раніше встановленим способом.
Задоволення відповідної заяви є можливим лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають можливість виконання рішення.
Аналогічні правові висновки викладені в постанові Верховного Суду від 16 червня 2021 року в справі №693/426/17 (провадження №61-6283св19).
У постанові Верховного Суду від 4 травня 2020 року в справі №2-1927/11 (провадження №61-48245св18) викладено правовий висновок, згідно якого спосіб виконання рішення визначається на підставі встановлених у статті 16 ЦК України способів захисту цивільних прав. Зміна способу і порядку виконання рішення полягає у заміні одного заходу примусового виконання іншим. При вирішенні питання про зміну способу виконання рішення суду підлягають з'ясуванню обставини, що свідчать про абсолютну неможливість виконання рішення суду. Отже, процесуальна можливість встановити чи змінити спосіб або порядок виконання рішення суду не передбачає зміну рішення суду по суті, обрання нового способу захисту порушеного права, а полягає лише у вирішенні питання про вжиття нових заходів для належного виконання рішення суду. Тобто, слід розрізняти способи захисту цивільного права, передбачені статтею 16 ЦК України, та способи і порядок виконання рішення суду, що суди й здійснили.
Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, визначено Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 зі змінами (далі - Порядок № 845).
Відповідно до пункту 35 Порядку № 845 безспірне списання коштів державного бюджету для відшкодування (компенсації) шкоди, заподіяної фізичним особам, незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що провадить оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, органу прокуратури або суду, здійснює Державна казначейська служба.
В той же час, відповідно до пункту 41 Порядку № 845 безспірне списання коштів місцевих бюджетів для відшкодування шкоди, заподіяної фізичним особам, внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, здійснює орган Казначейства, тобто Головне управління Казначейства.
Порядок № 845 розмежовує стягнення коштів відповідного бюджету залежно від органу, який завдав шкоду, що також впливає на те який орган повинен виконувати судове рішення - Казначейство чи орган Казначейства.
Порядком № 845 також встановлено, що боржники - це визначені в рішенні про стягнення коштів державні органи, розпорядники бюджетних коштів (бюджетні установи), а також одержувачі бюджетних коштів в частині здійснення передбачених бюджетною програмою заходів, на які їх уповноважено, які мають відкриті рахунки в органах Казначейства, крім рахунків із спеціальним режимом використання.
Також, безспірне списання - це операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання Казначейством та його територіальними органами рішень про стягнення коштів без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів.
Тобто законодавець не відносить місцевий чи державний бюджет до категорії «боржників», але визначає безспірне списання коштів як спосіб виконання рішення.
З урахуванням загальних принципів відшкодування шкоди завданої рішенням, дією чи бездіяльністю державного органу, законодавством регламентовано механізмом відшкодуванням шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів місцевого самоврядування, в тому числі виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), відтак і їх структурними підрозділами та посадовими особами під час здійснення своїх повноважень, а саме шляхом безспірного списання відповідним територіальним органом Казначейства коштів місцевого бюджету за рахунок і в межах бюджетних призначень, передбачених рішенням про місцевий бюджет на зазначену мету.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.07.2023 по справі № 910/16226/21.
Як видно зі змісту судового рішення по справі, шкода Терихова Ю.В. завдана протиправними діями інспектора з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація).
Департамент транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), який є боржником у виконавчому провадженні, утримується за рахунок коштів бюджету міста Києва.
Отже, Департамент транспортної інфраструктури, як структурний підрозділ виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) належить до системи місцевого самоврядування у місті Києві, тому матеріальна шкода, яка була завдана позивачу внаслідок протиправних дій відповідача, підлягає відшкодуванню за рахунок бюджету міста Києва, розпорядником якого у спірних правовідносинах є Головне управління Державної казначейської служби України в місті Києві.
Відповідно до вимог процесуального законодавства у резолютивній частині рішення зазначаються: 1) висновок суду про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково щодо кожної із заявлених вимог; 2) розподіл судових витрат; 3) строк і порядок набрання рішенням суду законної сили та його оскарження; 4) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків сторін (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України.
При цьому необхідності зазначення таких відомостей, як орган, через який грошові кошти мають перераховуватись, або номера чи виду рахунку, з якого має бути здійснено стягнення/списання, наведена норма не встановлює, оскільки такі відомості не впливають ні на підстави, ні на обов'язковість відновлення права позивача в разі встановлення судом його порушення, та за своєю суттю є регламентацією способу та порядку виконання судового рішення, що має відображатися у відповідних нормативних актах, а не резолютивній частині рішення.
Аналогічну позицію висловлено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2018 по справі №910/23967/16.
Суд ураховує вищевказане, а тому дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви.
Разом з цим, вимога Головного управління Державної казначейської служби України щодо визначення боржником за виконавчим листом Бюджет міста Києва задоволенню не підлягає, оскільки є фактично вимогою про заміну сторони виконавчого провадження.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 378 КАС України, суддя
Заяву Державної казначейської служби України у м. Києві про зміну способу і порядку виконання судового рішення - задовольнити частково.
Змінити спосіб та порядок виконання рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 11.08.2023 по справі № 320/6449/23, зазначивши у резолютивній частині рішення в частині стягнення шкоди «Стягнути з бюджету м. Києва на користь ОСОБА_1 завдану майнову шкоду у розмірі 2 087,80 грн».
Ухвалу суду може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
У разі якщо повний текст ухвали не був вручений позивачу у день її проголошення, останній має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження у разі якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: