Справа №760/6488/24
2/760/2616/25
31 липня 2025 року Солом'янський районний суд м. Києва
у склад: головуючого судді - Букіної О.М.,
при секретарі - Кавун В.В., Черчукан В.О.
за участі- позивача- ОСОБА_1 ,
представника позивача- ОСОБА_2 ,
представника третьої особи- Ткаченко Є.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , третя особа: Служба у справах дітей Калитянської селищної ради, Міністерство оборони України про позбавлення батьківських прав,-
У березні 2024 року позивач звернувся до суду із позовом до ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , був зареєстрований шлюб центральним відділом реєстрації шлюбів м.Києва з державним Центром розвитку сім?ї Міністерства юстиції України, про що 10.01.2009 зроблено відповідний актовий запис № 40.
Від шлюбу у сторін народилося двоє дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4
Рішенням Солом?янського районного суду м. Києва 14.12.2022 шлюб між сторонами розірвано.
Позивач вказує, що після розлучення діти залишилися проживати з матір?ю.
Проте, приблизно через пів року відповідач перестала піклуватися про фізичний і духовний розвиток синів, їх навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема, не забезпечувала необхідного харчування, медичного догляду, лікування дітей, не спілкувалася з синами в обсязі, необхідному для їх нормального розвитку, не надавала дітям доступу до культурних та інших духовних цінностей, не сприяла засвоєнню синами загальновизнаних норм моралі, не виявляла інтересу до внутрішнього світу дітей, не створила умов для отримання дітьми освіти.
Крім того, позивач вказує, що відповідач у присутності дітей розпивала спиртні напої, чинила домашнє насилля по відношенню до інших членів сім?ї та під час зустрічі з дітьми знаходиться у стані алкогольного сп'яніння.
Вважає, що своїми діями відповідач знехтувала виконання батьківських обов'язків.
Наразі діти проживають разом з батьком, дідусем та бабусею за адресою: АДРЕСА_1 .
Між тим, відповідач продовжує ухилятися від виконання своїх батьківських обов'язків відносно своїх неповнолітніх дітей, оскільки не піклується про фізичний і духовний розвиток дітей, не приймає участі в їх вихованні, що в свою чергу і стало підставою для звернення до суду з вказаною позовною заявою.
Виходячи з вищевикладеного просить суд позбавити батьківських прав відповідача ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо неповнолітніх дітей ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Враховуючи вищевикладене, позивач просить позов задовольнити в повному обсязі.
19.03.2024 згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями цивільну справу було передано до провадження головуючому судді Букіній О.М.
25.03.2024 до суду надійшла інформація про зареєстроване місце проживання відповідача.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 27.03.2024 у справі відкрито провадження та призначено до розгляду у підготовчому засіданні у порядку загального позовного провадження.
26.04.2024 від начальника служби у справах дітей Калитянської селещьної ради Ткаченко Є. до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якій останній повідомляє, що не заперечує проти задоволення позову та просить проводити розгляд справи без участі представника служби у справах дітей Калитянської селищної ради.
01.05.2024 від представника позивача -адвоката Вовченко С.М. до суду надійшло клопотання про долучення доказів.
26.11.2024 від представника позивача -адвоката Вовченко С.М. до суду надійшло клопотання про долучення доказів.
26.11.2024 від представника позивача адвоката -Вовченко С.М. до суду надійшло клопотання про залучення до розгляду справи в якості третьої особи -Міністерство оборони України.
Ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 28.11.2024 залучено в якості третьої особи - Міністерство оборони України.
16.01.2025 від представника Міністерства оборони України Овода А.П. на адресу суду надійшли пояснення у справі.
У судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали та просили його задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, причини неявки суду не повідомила. Відзиву на позов не подала.
Представник Служби у справах дітей та сім'ї у судовому засіданні позов підтримала.
Представник третьої особи -Міністерство Оборони України в судове засідання не з'явився про час та дату розгляду справи повідомлений належним чином.
Згідно ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:
1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;
2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;
3) відповідач не подав відзив;
4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Виходячи з викладеного вище та враховуючи думку позивача та його представника, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи.
Вислухавши пояснення сторін, допитавши свідків, заслухавши думку дітей, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що 10.01.2009 Центральним відділом реєстрації шлюбів м.Києва з державним Центром розвитку сім?ї Міністерства юстиції України було зареєстровано шлюб між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_5 , актовий запис № 40.
Під час перебування у шлюбі у сторін народилися діти - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 .
На підставі рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 14.12.2022, справа 760/11615/22 шлюб між сторонами було розірвано.
Вказане рішення сторонами не оскаржувалося.
Як встановлено у ході розгляду справи, після розірвання шлюбу діти залишилися проживати разом із матір'ю.
Проте, як вбачається з пояснень сторін та допитаних у судовому засіданні свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , за спливом шести місяців відповідач самоусунулась від виконання своїх батьківських обов'язків відносно неповнолітніх дітей ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Зокрема, відповідач не забезпечувала належного харчування, медичного догляду та лікування дітей, не сприяла їхньому навчанню та загальному розвитку, не виявляла інтересу до їхнього емоційного стану та внутрішнього світу, не створювала умов для здобуття освіти, не забезпечувала доступу до культурних і духовних цінностей, не спілкувалася з дітьми в обсязі, необхідному для їх повноцінного розвитку дітей.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, відповідач у присутності дітей вживала алкогольні напої, а під час зустрічей із дітьми коли перебувала у стані алкогольного сп'яніння.
Також з матеріалів справи вбачається, що відповідач схильна до агресивної поведінки та вчинення домашнього насильства в сім'ї, що підтверджується постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 25.01.2024 та постановою Солом'янського районного суду м.Києва від 02.02.2024 про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності, передбаченою ч.1 ст. 173-2 КУпАП у вигляді штрафу.
Таким чином, як свідачать матеріали справи, з вересня 2023 року діти проживають разом з батьком, тобто позивачем по справі та його батьками, оскільки діти залишилися без належного батьківського піклування з боку відповідача.
Також встановлено, що утриманням та вихованням дітей займається позивач та його батьки.
Відповідно до акту обстеження умов проживання від 08.02.2024 діти проживають за адресою: АДРЕСА_1 та у дітей є все необхідне для розвитку та виховання.
В силу ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (ратифікована Україною 27 лютого 1991 року, дата набуття чинності для України 27 вересня 1991 року) в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питанням соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки, або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати до самостійного життя та праці.
Відповідно до положень принципу № 6, принципу № 7 абз. 2 Декларації прав дитини, прийнятої резолюцією № 1385 Генеральної Асамблеї ООН від 20 листопада 1959 року, дитина заради повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові та порозуміння. Вона має, коли це є можливим, зростати під опікою і відповідальністю її батьків і в будь-якому випадку в атмосфері любові, моральної і матеріальної забезпеченості. Найкраще забезпечення інтересів дитини має бути керівним принципом для тих, на кому лежить відповідальність за її навчання, ця відповідальність покладена переш за все на батьків.
Згідно до ч. 2 ст. 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до ст.150 СК України, батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Відповідно до ч. 2 ст. 155 СК України, батьківські права не можуть здійснюватись всупереч інтересам дитини.
Відповідно до ч. 1 ст. 152 СК України, право дитини на належне батьківське виховання забезпечується системою держаного контролю, що встановлена законом.
Статтею 165 СК України передбачено, що право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених статтею 164 СК. Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків відносно дітей - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , оскільки не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, не приймає участі в їх вихованні та матеріально не забезпечує, що підтверджується наявними у справі доказами.
Відповідно до Висновку органу опіки та піклування виконавчого комітету Калитянської селищної ради від 19.03.2024 щодо доцільності позбавлення батьківських прав, орган опіки та піклування вважає за доцільне позбавити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 батьківських прав відносно дітей - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Суд вважає Висновок органу опіки та піклування виконавчого комітету Калитянської селищної ради щодо доцільності позбавлення батьківських прав відповідача ОСОБА_4 відносно дітей - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 обґрунтованим та таким, що відповідає інтересам дітей і узгоджується з дослідженими в суді матеріалами справи.
Крім того, в матеріалах справи наявна заява ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 від 30.11.2023, засвідчена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Єдігаровим Е.М. в якій ОСОБА_4 відмовляється від батьківських прав та майбутнього утримання і виховання дітей - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Зі змісту вказаної заяви о вбачається, що відповідач визнає невиконання своїх батьківських прав відносно синів ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , що свідчить про її свідоме ухилення від виконання обов'язків, як матері дітей.
Відповідно до психологічного висновку ФОП ОСОБА_13 вбачається, що дитина ОСОБА_11 переживає складний період, який пов'язаний з відсутністю батька, який пребуває на війні та проблемами з матір'ю, яка веде асоціальний спосіб життя, що створює в його емоційному стані невпевненість та нестабільність. Федір перебуває у емоціному стані невизначеності щодо способу життя матері.
У той же час, відповідно до психологічного висновку ФОП ОСОБА_13 вбачається, що дитина ОСОБА_14 навчається у коледжі в м.Києві та у будні дні проживає з хрещеним та його дружиною. На вихідні ОСОБА_14 їздить до бабусі та дідуся, з якими проживає його молодший брат.
ОСОБА_14 перебуває у тревожномі стані, оскільки занепокоєний теперішнім способом життя його матері, оскільки вважає, що мати руйнує своє життя і він дуже сумує за тими роками, коли вона була уважною до нього та всієї родини. Коли вона не вела асоціальний спосіб життя. Він зберігає теплі спогади про ті часи, коли їхні стосунки були близькими і сподівається, що ситуація може змінитися на краще. ОСОБА_14 дуже сумує за батьком, який захищає батьківщину та бажає, щоб батько повернувся додому живим та піклувався про нього.
Згідно вказаних висновків вбачається, що у дітей відсутній тісний психоемоційний зв'язок з матір'ю та при згадуванні матері у дітей з'являється високий рівень психоемоційної напруги.
Опитані у судовому засіданні неповнолітні ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 не заперечували щодо позбавлення матері батьківських прав, оскільки вважають, що це буде для них краще, так як життя з матір'ю було не спокійне, вони не мали постійного місця проживання, мати вживала спиртні напої та про них не піклувалася. Діти не бажать спілкуватися з матір'ю. У той же час, пояснили, що вони люблять свого тата та бажають, щоб їх батько був поруч з ними та піклувався про них, як зараз роблять бабуся і дідусь.
Оцінюючи матеріали справи в їх сукупності, враховуючи вимоги чинного законодавства та приймаючи до уваги заяву відповідача від 13.11.2023 про невиконання нею своїх батьківських обов'язків, суд приходить до висновку про позбавлення батьківських прав ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 відносно дітей - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , оскільки відповідач, як мати дітей самоусунулася та як наслідок свідомо ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків відносно дітей, їх долею не цікавиться та про них не піклується.
Згідно вимог ст. ст. 76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
З огляду на викладене вище, суд приходить до висновку про задоволення поданого позову.
Разом з цим, суд не вбачає, що звернення позивача з даним позовом є проявом зловживання правом у недобросовісний спосіб з метою ухилення від виконання конституційного обов'язку із захисту Вітчизни, оскільки матеріалами справи підтверджено ухилення відповідача від виконання батьківських обов'язків відносно неповнолітніх дітей.
У той же час, в силу вимог СК України правом на звернення до суду з даним позовом, зокрема, є позивач як батько дітей.
В силу закону на останнього покладено обов'язок щодо захисту інтересів дітей, як законного представника та у разі ухилення від виконання батьківських обов'язків матір'ю дітей звернутися до суду з відповідним позовом.
Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються, зокрема, у разі задоволення позову - на відповідача.
Таким чином, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача сума судового збору 1211,00 грн.
Керуючись ст.ст. 19, 150, 152, 154-155, 164, 165, 166 Сімейного кодексу України, Законом України «Про охорону дитинства», Конвенцією ООН про права дитини, Пленумом Верховного Суду України №3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення батьківських прав», ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 141, 206, 259, 263-265, 268, 273,280-283 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав, задовольнити.
Позбавити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав відносно неповнолітніх дітей - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстровану за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 ) судовий збір у розмірі 1211, 00 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 31 липня 2025 року.
Суддя: О.М. Букіна