Справа № 404/3777/16-ц
Номер провадження 2/404/153/18
24 червня 2025 року Фортечний районний суд міста Кроп ивницького
в складі: головуючого судді Кулінка Л.Д.
за участю секретаря Котової К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кропивницькому за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 , про визнання права спільної сумісної власності на квартиру, поділ спільно нажитого майна, встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу,-
Позивач ОСОБА_1 в червні 2016 року звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , про визнання квартири АДРЕСА_1 їх з відповідачем спільною сумісною власністю; розділити вищевказаний об'єкт нерухомості, визнавши за нею право власності на 2/3 частини, а за відповідачем на 1/3 частини вищевказаної квартири та згідно поданих доповнень про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу з жовтня 2003 року по 29 жовтня 2005 року. В обґрунтування позову зазначає, що з відповідачем з 2003 року почали проживати однією сім'єю без реєстрації шлюбу за адресою: АДРЕСА_2 , де орендували квартиру АДРЕСА_3 . Приблизно через півроку вони переїхали до іншої квартири АДРЕСА_4 , яка належала на праві власності хрещеному батькові ОСОБА_2 і проживали там разом близько півтора року. В 20-х числах вересня 2005 року за 14000,00 доларів США вони придбали квартиру АДРЕСА_1 . Зазначена квартира загальною площею 66,8 кв.м складається з 3-х кімнат, кухні, коридору, вбиральні, ванної кімнати, лоджії і балкону. На купівлю зазначеної квартири вони брали кредит в АТ «УкрСиббанк» в розмірі 7000,00 доларів США, який був оформлений на відповідача. Матір відповідача та її батьки також надали їм допомогу на придбання квартири в розмірі 7000,00 доларів США. 29 жовтня 2005 року вони зареєстрували шлюб. В зв'язку з тим, що в спільно придбаній квартирі вони робили ремонт, то ще декілька місяців проживали в орендованій квартирі. Весною 2006 року після ремонту вони переїхали до вказаної квартири. На даний час вони припинили спільне проживання, позивачкою пред'явлено позов про розірвання шлюбу. Від спільного проживання мають двох синів - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Сини проживають з позивачкою. Однак відповідач вчиняв сварки, застосовував до фізичну силу, тому побоюючись за життя та здоров'я своє та дітей вона була вимушена з дітьми виїхати на орендовану квартиру. Позивач просить суд визнати квартиру АДРЕСА_1 їхньою спільною сумісною власністю. Крім того, зазначила, що протягом тривалого часу відповідач не надає їй матеріальної допомоги на утримання неповнолітніх дітей, а тому є вважає, що є правові підстави для того, щоб просити суд збільшити її долю, і визнати за нею право власності на 2/3 частини, а за відповідачем на 1/3 частини вищевказаної квартири.
Ухвалою судді Кіровського районного суду міста Кіровограда від 04 липня 2016 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права спільної сумісної власності на квартиру, поділ спільно нажитого майна залишено без руху (том 1 а.с.13).
Ухвалами судді Кіровського районного суду міста Кіровограда від 20 липня 2016 року відстрочено ОСОБА_1 сплату судового збору, відкрито провадження по вказаній цивільній справі та призначено судове засідання (том 1, а.с. 24-26).
15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIIІ від 03 жовтня 2017 року, яким, зокрема, Цивільний процесуальний кодекс викладений в новій редакції.
Відповідно до пункту 9 розділу ХІІ Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Під час судового засідання, яке відбулось 29.11.2017 року позивачем подано доповнення позовних вимог, відповідно до яких на даний час виникла необхідність доповнити позовні вимоги: встановити факт проживання сторін по справі - ОСОБА_1 та ОСОБА_5 однією сім'єю без реєстрації шлюбу з жовтня 2003 року по день укладення шлюбу 29 жовтня 2005 року (том 1 а.с.122).
Ухвалою Кіровського районного суду міста Кіровограда від 21 березня 2018 року продовжено судовий розгляд справи за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження. Призначено підготовче засідання (том 1, а.с. 137).
Відповідачем ОСОБА_2 , через канцелярію суду подано відзив на позовну заяву (вх. № 26783 від 26 липня 2018 року), яким просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Вказує, що квартира АДРЕСА_1 було придбано ним особисто до шлюбу на кошти його матері та кошти, що були позичені у банку. Також відповідач заперечує спільне проживання з позивачем із жовтня 2003 року. Дійсно, 05.09.2005 року на нього було оформлено купівлю-продаж квартири АДРЕСА_1 проте із самого початку ця квартира мала придбаватися на ? матір'ю відповідача - ОСОБА_6 , яка і надала 7000 доларів США на її купівлю і на ? відповідачем, ОСОБА_2 , який уклав кредитний договір із АКІБ «УкрСиббанк» на видачу 7000 доларів США. Проте під час оформлення кредитного договору з'ясувалося, що згідно правил банку, мати відповідача, як пенсіонерка не може бути співвласником нерухомого майна, яке потім було передано в заставу і поручителем. Таким чином на місці було прийняте рішення, що окрім укладання договору іпотеки на квартиру, його брат - ОСОБА_7 на прохання матері виступить додатковим поручителем по кредиту, що і було зроблено (том 1 а.с.169-174).
Представником позивача через канцелярію суду подано відповідь на відзив (т. 1 а.с.196-197), яка вказує, що весь час обслуговування іпотечного кредиту відбувалося виключно із картки і за кошт ОСОБА_2 , оскільки ОСОБА_1 після укладання шлюбу належного рівня доходів не мала. З серпня 2005 року ОСОБА_1 почала працювати дизайнером рекламного агентства «Юнікс-С», її заробітна плата складала біля 300,00 грн на місяць. В 2006 році змінила місце роботи і почала працювати дизайнером «Магнолія», де отримувала заробітну плату в розмірі 650,00 грн на місяць. З літа 2007 року вона була працевлаштована заступником директора ПП « ОСОБА_6 . Як зазначено в позові, і відповідачем не заперечується - для купівлі спірної квартири в АКІБ «УкрСиббанк» було отримано кредитних коштів в розмірі 7000,00 доларів США. За умовами кредитного договору, повернути кредитні кошти позичальник зобов'язаний був протягом 12 років. Сплачувати кредитну позику учасники справи в період спільного проживання за рахунок коштів, які їм були подаровані на весілля, спільно нажитих коштів, в тому числі і ті кошти, які були нараховані ОСОБА_1 при оформленні декретної відпустки перед народженням старшого сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Таким чином, подружжям ОСОБА_9 було достроково повернуто кредит - протягом двох років. Крім того, підтвердженням того, що спірна квартира придбавалася позивачем і відповідачем разом в період спільного проживання однією сім'єю і що за спільно нажиті кошти погашався кредит є та обставина, що позивачка була зареєстрована в ній відразу після вселення, діти ОСОБА_8 та ОСОБА_10 також були зареєстровані після їх народження. В той час як відповідач до теперішнього часу зареєстрований в квартирі своєї матері (т. 1 а.с.196-197).
Ухвалою Кіровського районного суду міста Кіровограда від 11 вересня 2018 року клопотання задоволено. Призначено по справі №404/3777/16-ц (номер провадження 2/404/153/18) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права спільної сумісної власності на квартиру, поділ спільно нажитого майна судово будівельно-технічну експертизу, провадження якої доручено експертам ТОВ “Науково-виробниче підприємство Укрспецбудекспертиза», попередивши експертів про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384, 385 КК України. Провадження по справі зупинено - на час проведення експертизи (т. 1 а.с. 201-203).
Ухвалою Кіровського районного суду міста Кіровограда від 26 вересня 2018 року поновлено провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права спільної сумісної власності на квартиру, поділ спільно нажитого майна,встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу та призначити до розгляду в підготовчому засіданні на 18 жовтня 2018 року 09 год. 00 хв. в приміщенні Кіровського районного суду м. Кіровограда (зал. 12) (т. 1 а.с.211-212).
Ухвалою Кіровського районного суду міста Кіровограда від 26 жовтня 2018 року витребувані додаткові матеріали необхідні для виконання експертизи направлено до ТОВ “Науково-виробниче підприємство Укрспецбудекспертиза», в зв'язку із призначенням ухвалою суду від 11.09.2018 року у справі № 404/3777/16-ц (номер провадження 2/404/153/18) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права спільної сумісної власності на квартиру, поділ спільно нажитого майна,встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, судової будівельно-технічної експертизи (т.1 а.с. 229-230).
Ухвалою Кіровського районного суду міста Кіровограда від 22 січня 2019 року поновлено провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права спільної сумісної власності на квартиру, поділ спільно нажитого майна,встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу та призначено підготовче засідання (т. 2 а.с. 5).
Ухвалою Кіровського районного суду міста Кіровограда від 22 січня 2019 року витребувані додаткові матеріали необхідні для виконання експертизи направлено до ТОВ “Науково-виробниче підприємство Укрспецбудекспертиза», в зв'язку із призначенням ухвалою суду від 11.09.2018 року у справі № 404/3777/16-ц (номер провадження 2/404/153/18) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права спільної сумісної власності на квартиру, поділ спільно нажитого майна,встановлення факту проживання однією сім»єю без реєстрації шлюбу, судово будівельно-технічної експертизи. Провадження по справі зупинено - на час проведення експертизи (т. 2 а.с. 19-20).
На виконання вимог ухвали направлено висновок експерта складений за результатами проведення судової оціночно-будівельної експертизи № 182 від 28.02.2019 року (вх. № 8326 від 01 березня 2019 року) (т.2 а.с. 24-42).
Ухвалою Кіровського районного суду міста Кіровограда від 05 березня 2019 року поновлено провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права спільної сумісної власності на квартиру, поділ спільно нажитого майна,встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу та призначено підготовче засідання (т.2 а.с.46).
Ухвалою Кіровського районного суду міста Кіровограда від 30 травня 2019 року клопотання - задоволено. Витребувано у Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»: - виписку про погашення кредиту отриманого у вересні 2005 року ОСОБА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 (т. 2 а.с. 81)
Ухвалою Кіровського районного суду міста Кіровограда від 21 жовтня 2019 року провадження у даній справі № 404/3777/16-ц (номер провадження 2/404/153/18) зупинено до набрання законної сили судового рішення по справі, яка розглядається Кіровським районним судом міста Кіровограда в порядку цивільного судочинства №404/4882/19 (номер провадження 2/404/1290/19) за позовом ОСОБА_6 , до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_1 , про визнання права власності (том 2, а.с. 118-121).
У зв'язку з звільненням судді ОСОБА_11 , з посади судді Кіровського районного суду міста Кіровограда, відповідно до рішення Вищої Ради Правосуддя від 23.06.2020 року та наказу голови Кіровського районного суду міста Кіровограда від 25.06.2020 року № 122-ОС/д, враховуючи що суддя ОСОБА_11 у вказаному випадку не може продовжувати розгляд справи, відповідно до наказу голови Кіровського районного суду міста Кіровограда про передачу справ № 18-АГ від 26.06.2020 року, невирішені судові справи передані для повторного автоматизованого розподілу, та згідно з пунктом 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено повторний автоматизований розподіл матеріалів справи № 404/3777/16-ц, № провадження 2/404/153/18 (розпорядження № 314 від 16.07.2020 року керівника апарату Кіровського районного суду міста Кіровограда «Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу справи»).
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, для розгляду справи № 404/3777/16-ц, № провадження 2/404/153/18 визначено суддю Кіровського районного суду міста Кіровограда Кулінка Л.Д.
Через канцелярію суду представником позивача подано клопотання (вх. № 20436 від 27.05.2021 року) про поновлення провадження у справі, у зв'язку з набранням рішенням Кіровського районного суду міста Кіровограда по справі №404/4882/19 (номер провадження 2/404/1290/19), законної сили (том 2, а.с.130-136).
Ухвалою Кіровського районного суду міста Кіровограда від 09 червня 2021 року цивільну справу № 404/3777/16-ц, № провадження 2/404/153/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про визнання права спільної сумісної власності на квартиру, поділ спільно нажитого майна, встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, прийнято до свого провадження. Клопотання представника позивача (вх. № 20436 від 27.05.2021 року) про поновлення провадження у справі, задоволено. Поновлено провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про визнання права спільної сумісної власності на квартиру, поділ спільно нажитого майна, встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу. Призначено підготовче засідання (том 2, а.с.137).
Ухвалою Кіровського районного суду міста Кіровограда від 13 лютого 2023 року в задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_2 , адвоката Майнард Н.О. (вх. № 34732 від 29.11.2022 року) про залишення позову без розгляду, відмовлено (т. 2 а.с.186).
Ухвалою Кіровського районного суду міста Кіровограда від 13 лютого 2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Призначено судове засідання (т. 2 а.с.188).
Ухвалою Кіровського районного суду міста Кіровограда від 11 квітня 2023 року клопотання представника позивача про витребування доказів (вх. № 12568 від 11.04.2023 року), задоволено. На підставі статті 84 Цивільного процесуального кодексу України витребувати у Кропивницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області інформацію про суми виплачених доходів та утриманих податків на ім'я ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , за період з 01.01.2003 року по ІНФОРМАЦІЯ_4 . Витребуваний доказ надати суду в строк до 01 червня 2023 року. Судове засідання відкладено (т. 2 а.с. 195).
Представник позивача в підтримувала позов, з посиланням на обставини, викладені в позовній заяві.
Відповідач та його представник заперечували проти позову з посиланням на обставини, викладені у відзиві.
Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши учасників справи, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, суд встановив таке.
Кіровським відділом реєстрації актів цивільного стану Кіровоградського міського управління юстиції 29 жовтня 2005 зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , про що складено відповідний актовий запис № 950. Прізвище після реєстрації шлюбу чоловіка: ОСОБА_9 , дружини: ОСОБА_9 . Зазначене підтверджується свідоцтвом про одруження, серії НОМЕР_3 від 29 жовтня 2005 року (том 1 а.с. 4).
Сторони від шлюбу мають спільних малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_4 від 14 лютого 2012 року видане Центральним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції у Кіровоградській області, актовий запис № 266 (том 1 а.с.5)), та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_5 від 09 січня 2008 року видане Центральним відділом реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції у Кіровоградській області, актовий запис № 43 (том 1 а.с.6)).
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , 05 вересня 2005 року придбав квартиру АДРЕСА_1 , що підтверджується договором купівлі-продажу квартири від 05.09.2005 року, посвідченого приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Яценко О.П., зареєстрованого в реєстрі № 6216 (том 1 а.с.176-178).
Придбання квартири відповідачем підтверджується також витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно (т. 1 а.с. 235)
Обставини щодо придбання квартири частково за кредитні кошти підтверджується кредитним договором № 011-390/В-Н від 05 вересня 2005 року укладеним між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 (том 1 а.с.179-181), а також договором поруки № 011-390/В-Н-П від 05 вересня 2005 року, укладеного між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_7 (том 1 а.с.182-183).
Згідно висновку експерта складеного за результатами проведення судової оціночно-будівельної експертизи № 182 від 28.02.2019 року ринкова вартість квартири АДРЕСА_1 , станом на 28.02.2019, становить 658623,44 грн без ПДВ (т. 2 а.с.24-42).
Згідно статті 12 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Аналогічна норма міститься в частині 1 статті 81 Цивільного процесуального кодексу України.
Відповідно до статті 13 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 76, 77 Цивільного процесуального кодексу України).
Згідно вимог статті 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Отже, положення значених процесуальних норм передбачають, що під час розгляду справ у порядку цивільного судочинства обов'язок доказування покладається як на позивача, так і на відповідача.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини 1, 3 статті 89 Цивільного процесуального кодексу України).
Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Згідно зі статтею 5 Цивільного кодексу України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності. Визнання закону таким, що втратив чинність, припиняє його дію в повному обсязі.
Відповідно до пункту 1 Розділу VII «Прикінцеві положення» Сімейного кодексу України, цей Кодекс набув чинності одночасно з набуттям чинності Цивільним кодексом України, тобто з 01 січня 2004 року.
За загальним правилом дії законів та інших нормативно-правових актів у часі (частина перша статті 58 Конституції України) норми Сімейного кодексу України застосовуються до сімейних відносин, які виникли після набуття ним чинності, тобто не раніше 01 січня 2004 року. До сімейних відносин, які існували до 01 січня 2004 року, норми Сімейного кодексу України застосовуються в частині лише тих прав і обов'язків, що виникли після набуття ним чинності.
Положення Кодексу про шлюб та сім'ю України не містили норми про спільне проживання жінки та чоловіка однією сім'єю, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі.
Зазначене положення передбачене Сімейним кодексом України, який набрав чинності з 01 січня 2004 року.
Відповідно до частини першої статті 36 Кодексу про шлюб та сім'ю України шлюб є підставою для виникнення прав та обов'язків подружжя.
Таким чином, факт проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу набув юридичного значення після набрання чинності Сімейним кодексом України та Цивільним кодексом України з 01 січня 2004 року. Кодекс про шлюб та сім'ю УРСР не передбачав юридичних наслідків для чоловіка та жінки, які проживали разом без реєстрації шлюбу.
З огляду на вказане, встановлення факту проживання однією сім'єю у період до 01 січня 2004 року не передбачено Кодексом законів про шлюб та сім'ю України.
Подібні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 19 березня 2020 року (справа № 303/2865/17), від 28 жовтня 2020 року (справа № 280/705/17), від 10 лютого 2021 року (справа № 204/5407/17).
Згідно частин другої, четвертої статті 3 Сімейного кодексу України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Обов'язковою умовою для визнання осіб членами сім'ї, крім власне факту спільного проживання, є наявність спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у спільних витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (постанова Верховного Суду від 25 листопада 2019 року у справі №202/5003/16-ц (провадження № 61-44809св18).
Згідно зі статтею 315 Цивільного процесуального кодексу України судом можуть бути встановлено факт проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб. Однак, у разі наявності спору про право, такий факт установлюється у порядку позовного провадження. Відтак, позивачем вірно обрано спосіб захисту свого права у порядку позовного провадження, адже між сторонами виник спір щодо поділу майна.
Звертаючись з даною позовною вимогою до суду позивач наводить аргументи про те, що спільно проживала з ОСОБА_2 в одній квартирі, вели спільне господарство, мали спільний бюджет, спільні права та обов'язки щодо майна, сплати житлово-комунальних послуг тощо, а також мають спільних дітей
Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_13 вказала, що сторони по справі проживали разом однією сім'єю протягом 2004-2005 років спочатку на квартирі по АДРЕСА_2 , у неї залишились два фото, де вона у ОСОБА_9 в гостях в квартирі по АДРЕСА_2 .
Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_14 вказали, що сторони по справі проживали разом однією сім'єю з жовтня 2003 року по день укладення шлюбу - ІНФОРМАЦІЯ_7 , вели спільне господарство.
Оцінюючи показання свідків, суд вважає, що вони повністю і беззаперечно підтвердили факт спільного проживання сторін однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу до укладення шлюбу.
Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 07 грудня 2020 року у справі № 295/14208/18-ц, від 03 березня 2021 року у справі № 127/28507/15 належними та допустимими доказами проживання чоловіка та жінки однією сім'єю без реєстрації шлюбу є, зокрема: свідоцтва про народження дітей; довідки з місця проживання; свідчення свідків; листи ділового та особистого характеру тощо; свідоцтво про смерть одного із «подружжя»; свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько; виписки з погосподарських домових книг про реєстрацію чи вселення; докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності); заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що «подружжя» вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного; довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства.
Враховуючи наведене вище, аналізуючи подані сторонами докази, як окремо кожен так і в сукупності між собою, суд дійшов до висновку, що позивач із відповідачем проживали однією сім'єю без реєстрації шлюбу в період з жовтня 2003 року по день укладення шлюбу - 29 жовтня 2005 року, адже мали спільні права та обов'язки, які притаманні «подружжю».
Згідно частин другої, четвертої статті 3 Сімейного кодексу України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Обов'язковою умовою для визнання осіб членами сім'ї, крім власне факту спільного проживання, є наявність спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у спільних витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (постанова Верховного Суду від 25 листопада 2019 року у справі №202/5003/16-ц (провадження № 61-44809св18).
Водночас, суд не встановлює факт спільного проживання таких осіб у період з жовтня 2003 року до 01 січня 2004 року, адже положення Кодексу про шлюб та сім'ю України не містили норми про спільне проживання жінки та чоловіка однією сім'єю, які не перебувають у шлюбі між собою, а тому таку позовну вимогу необхідно задовольнити частково.
Щодо вимог про визнання майна об'єктом спільної сумісної власності та поділ спільного майна суд зазначає наступне.
Згідно зі змістом статті 60 Сімейного кодексу України, - майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Відповідно до частини першої статті 61 Сімейного кодексу України, об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.
Відповідно до статті 74 Сімейного кодексу України якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.
Відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
У частині четвертій статті 368 Цивільного кодексу України передбачено, що майно, набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім'ї, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором, укладеним у письмовій формі.
Згідно статті 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється, або не визнається іншою особою.
Відповідно до частини першої статті 70 Сімейного кодексу України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування та розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними (стаття 63 Сімейного кодексу України).
Суд погоджується з доводами відповідача про часткове придбання квартири за кредитні кошти, і оформлення кредиту на нього. В матеріалах справи містяться відомості з інформаційного фонду Державного реєстру Фізичних осіб ДФС України про суми виплачених доходів та утриманих податків ОСОБА_2 в період з 01.01.2003 року по 30.06.2016 року (том 1 а.с.104-105), а також в період з 01.01.2003 року по 30.06.2016 року (том 1 а.с.104-108), а також показання свідка ОСОБА_6 (матері відповідача), які суд вважає, не достатніми на підтвердження того, що спірна квартира придбана за його особисті кошти та є його особистою власністю.
Таким чином судом встановлено, що під час спільного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 без реєстрації шлюбу (за період 01 січня 2004 року по 29 жовтня 2005 року) ними було набуто спільне майно 05 вересня 2005 року, а саме квартиру АДРЕСА_1 .
Вирішуючи питання про поділ спільного майна, яка є об'єктом права спільної сумісної власності, суд враховує, що відповідно до частини першої, другої статті 70 Сімейного кодексу України, - у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім'ї.
Обставин, які б давали підстави для відступу від рівності часток подружжя судом не встановлено, а наведені позивачем обставини (несплата аліментів на утримання дітей) для відступлення від засади рівності часток подружжя, суд вважає непереконливими і недоведеними.
А тому суд вважає, що частки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у праві власності на квартиру АДРЕСА_1 є рівними - по 1/2 частці за кожним.
Відповідно до частини першої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір 3844,32 грн (551,20 грн (за позовну вимогу про встановлення факту) +3293,12 грн (за позовну вимогу про право власності)).
На підставі статей 3, 60, 61, 63, 70, 74 Сімейного кодексу України, статтями 5, 328, 368, 392 Цивільного кодексу України, керуючись статтями 4, 12, 13, 76, 77, 81, 89, 137, 141, 263-265, 272, 273, 315 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позов ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 , про визнання права спільної сумісної власності на квартиру, поділ спільно нажитого майна, встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, задовольнити частково.
Встановити факт проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 , з жовтня 2003 року по день укладення шлюбу - 29 жовтня 2005 року
Визнати квартиру АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 і ОСОБА_2 .
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 .
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , судовий збір в розмірі 3844,32 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків невідомо, місце проживання: АДРЕСА_5 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків невідомо; місце проживання: АДРЕСА_6 .
Повний текст рішення суду складено 04.07.2025 року.
Суддя Фортечного районного
суду міста Кропивницького Людмила КУЛІНКА
Суддя Фортечного районного суду
міста Кропивницького Л. Д. Кулінка