Справа № 580/12958/24 Суддя (судді) першої інстанції: Петро ПАЛАМАР
30 липня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ганечко О.М.,
суддів Кузьменка В.В.,
Василенка Я.М.,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційні скарги ОСОБА_1 та Військової частини НОМЕР_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 25 березня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся адвокат Дубок С.М. в інтересах ОСОБА_1 з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 , в якій просив суд:
визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 яка полягає у не застосуванні пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" в редакції чинній з 29.01.2020 року при обчисленні ОСОБА_1 в період з 24.03.2022 по 21.03.2023 року включно розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, а саме не визначення розміру посадового окладу та окладу за військове звання шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,14 вказаної постанови;
зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 провести перерахунок та доплатити ОСОБА_1 за період з 24.03.2022 року по 21.03.2023 року включно належні з урахуванням проведених раніше виплат суми грошового забезпечення, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, обчислених із розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених з урахуванням пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" в редакції чинній з 29.01.2020 року, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України від 02.12.2021 року № 1928-ІХ "Про Державний бюджет України на 2022 рік" на 01.01.2022 року, Законом України від 03.11.2022 року № 2710-ІХ "Про Державний бюджет України на 2023 рік" на 01.01.2023 року, на відповідні тарифні коефіцієнти.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач протиправно у період із 24.03.2022 по 21.03.2023 нараховував грошове забезпечення, виходячи із розрахункової величини - прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2018, оскільки постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 року у справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови № 103, яким, зокрема, у пункт 4 Постанови № 704 були внесені відповідні зміни. Отже, зміни до пункту 4 Постанови № 704, внесені пунктом 6 Постанови № 103, з 29 січня 2020 року не підлягають застосуванню. Позивач зазначив про те, що відповідно до пункту 4 Постанови № 704, починаючи з 29 січня 2020 року розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за спеціальним (військовим) званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01 січня календарного року. Позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій, серед іншого, просив здійснити перерахунок грошового забезпечення, обчисленого, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, однак відповідач такого перерахунку не здійснив.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 25 березня 2025 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 24.03.2022 року по 21.03.2023 з порушенням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18 із застосуванням з 29.01.2020 показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, для визначення розмірів складових грошового забезпечення.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18) за період з 24.03.2022 по 31.12.2022 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022; за період з 01.01.2023 по 21.03.2023 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, з урахуванням раніше виплачених сум за вказані періоди.
У задоволенні іншої частини вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог, позивач подав апеляційну скаргу, в якій вказує на неповне з'ясування всіх обставин справи та порушення норм матеріального права, тому, просить рішення суду скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог та постановити нове рішення, яким позов задовольнити повністю.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.04.2025 відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду в письмовому провадженні на 30.07.2025.
Також, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, Військова частина НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду в цій частині та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального права в цій частині.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.05.2025 відкрито апеляційне провадження за скаргою відповідача та призначено на 30.07.2025 у письмовому провадженні для спільного розгляду апеляційних скарг позивача та відповідача.
Дану справу розглянуто в порядку письмового провадження, оскільки, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги, згідно норм ст. 309 КАС України.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів зазначає таке.
За матеріалами справи, ОСОБА_1 у спірний період з 24.03.2022 по 21.03.2023 проходив службу у Військовій частині НОМЕР_1 (наказ № 27 від24.03.2022 призначення на посаду; наказ № 82 від 21.03.2023 переведення у в/ч НОМЕР_2 ).
Згідно карток особового рахунку виданих Військовою частиною НОМЕР_1 за період з червня 2022 по червень 2023 року, грошове забезпечення та нараховані одноразові види грошового забезпечення за 2022 рік (грошова допомога на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань), розрахункова величина посадового окладу є 01.01.2018.
Бездіяльність відповідача щодо обчислення грошового забезпечення та одноразових видів грошового забезпечення із урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного календарного року, позивач вважає протиправною, а тому звернувся в суд з цим позовом.
Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що:
- з 29.01.2020 була відновлена дія п. 4 Постанови № 704 у первісній редакції, котра визначала розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а не на 01 січня 2018, з огляду на що, суд дійшов висновку, що грошове забезпечення позивача у період з 24.03.2022 має бути перераховане в сторону збільшення, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022, 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт.
Щодо позовної вимоги виплати грошової допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 - 2023 роки, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законами України "Про Державний бюджет України на 2022 - 2023 роки" станом на 1 січня кожного року, суд першої інстанції зазначив, що, оскільки матеріальна допомога обраховується з місячного грошового забезпечення, а матеріали справи не містять доказів того, що відповідач застосує менший розмір останнього при перерахунку, тому позовні вимоги в цій частині є передчасними.
Доводи апеляційної скарги позивача. Судом першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог, не врахував, що предметом спору є перерахунок не тільки посадового окладу та окладу за військовим званням, а й грошової допомоги для оздоровлення та й усіх інших складових грошового забезпечення.
Доводи апеляційної скарги відповідача. Суд першої інстанції не врахував, що відсутні підстави для перерахунку позивачу грошового забезпечення та не має підстав у задоволенні позовних вимог в цій частині, тим більше, що позивач пропустив строк звернення до суду.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на таке.
Перш за все, колегії суддів наголошує на тому, що згідно норм ч. 1 ст. 308 КАС України, оскаржуване рішення суду першої інстанції переглядається в межах доводів апеляційних скарг.
Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - Постанова № 704), якою збільшено розмір грошового забезпечення відповідних категорій службовців.
Відповідно до п. 10 Постанови № 704, ця постанова набирає чинності з 01.03.2018.
21.02.2018 Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (далі - Постанова № 103).
Постановою № 704, зокрема, затверджено: тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1; схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14.
Пунктом 4 Постанови № 704, в редакції, чинній до прийняття Постанови № 103, визначено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначалися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Згідно з п. 6 Постанови № 103, внесено зміни до постанов Кабінету Міністрів України, що додаються. Так, до Постанови № 704 були внесені зміни, внаслідок яких п. 4 Постанови № 704 викладено у новій редакції, а саме: "4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.".
Тож, з лютого 2018 року було змінено розрахункову величину, з якої обчислюються розміри посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями, а саме - замість "розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року)" передбачено використання "розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року".
Водночас, пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України № 103 втратив чинність у зв'язку із набранням законної сили постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18, на чому цілком обґрунтовано наголосив і суд першої інстанції.
Колегія суддів зауважує, що з 29.01.2020 була відновлена дія п. 4 Постанови № 704 у первісній редакції, котра визначала розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а не на 01 січня 2018, що дає підстави для висновку про те, що у спірний період з 24.03.2022 по 21.03.2023, відповідач здійснював нарахування і виплату грошового забезпечення позивачу із застосуванням неправильної розрахункової величини. Наведене давало підстави суду першої інстанції для висновку про те, що грошове забезпечення позивача у період з 24.03.2022 має бути перераховане в сторону збільшення, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022, 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт.
На переконання колегії суддів, висновки суду першої інстанції в цій частині є правильними та обґрунтованими, а доводи апеляційної скарги відповідача в цій частині є безпідставними. Щодо доводів апеляційної скарги про пропуск строку звернення до суду з даним позовом, колегія суддів зазначає, що оскільки позивач у спірний період та наразі проходить військову службу, при цьому, про складові та розміри здійснених виплат дізнався з листа відповідача від 09.12.2024 № 15472, до якого додано витяги з наказів командира військової частини та картку особового рахунку ОСОБА_1 , з огляду на що, доводи апелянта в цій частині не є підставою для застосування наслідків, передбачених ст. 123 та 240 КАС України.
У частині позовної вимоги виплати грошової допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 - 2023 роки, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законами України "Про Державний бюджет України на 2022 - 2023 роки" станом на 1 січня кожного року, суд першої інстанції виснував, що, оскільки матеріальна допомога обраховується з місячного грошового забезпечення, а матеріали справи не містять доказів того, що відповідач застосує менший розмір останнього при перерахунку, тому позовні вимоги в цій частині є передчасними.
Водночас, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги позивача в цій частині знаходять своє підтвердження, позаяк, предметом спору є перерахунок не тільки посадового окладу та окладу за військовим званням, а й грошової допомоги для оздоровлення та й усіх інших складових грошового забезпечення. Крім того, слід врахувати й те, що згідно особової картки позивача, останньому у листопаді 2022 року було виплачено грошову допомогу для оздоровлення у розмірі 16901,60 грн та матеріальну допомогу (соціально-побутова) у розмірі 5085 грн, які розраховуються з грошового забезпечення військовослужбовця, яке за висновком суду першої інстанції, розраховувалось по складовим не з величини станом на 01 січня відповідного року, а з 01.08.2018, а й отже, вказане безумовно впливає і на правильність обрахунку вказаних грошових допомог, на чому наголошував і суд першої інстанції, тому висновок суду про передчасність позовних вимог є помилковим, адже вказані виплати вже були нараховані та виплачені, проте їх розрахунок здійснений з забезпечення, розрахованого у меншому розмірі, про що зазначено вище. (а.с. 17)
Отже, доводи апеляційної скарги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню, а рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог, підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позову в цій частині.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в оскаржуваній частині.
Згідно з ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
У іншій частині оскаржуване рішення суду підлягає залишенню без змін.
Судові витрати не підлягають розподілу.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 - залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 25 березня 2025 року - скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог про зобов'язання Військову частину НОМЕР_1 провести перерахунок та доплатити ОСОБА_1 за період з 24.03.2022 року по 21.03.2023 року включно належні з урахуванням проведених раніше виплат суми грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, обчислених із розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених з урахуванням пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" в редакції чинній з 29.01.2020 року, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України від 02.12.2021 року № 1928-ІХ "Про Державний бюджет України на 2022 рік" на 01.01.2022 року, Законом України від 03.11.2022 року № 2710-ІХ "Про Державний бюджет України на 2023 рік" на 01.01.2023 року, на відповідні тарифні коефіцієнти.
Прийняти нову постанову в цій частині, якою позовні вимоги задовольнити.
Визнати протиправними дії та зобов?язати Військову частину НОМЕР_1 провести перерахунок та доплату ОСОБА_1 за період з 24.03.2022 по 21.03.2023 включно належні з урахуванням проведених раніше виплат суми грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, обчислених із розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених з урахуванням пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" в редакції чинній з 29.01.2020 року, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України від 02.12.2021 року № 1928-ІХ "Про Державний бюджет України на 2022 рік" на 01.01.2022 року, Законом України від 03.11.2022 року № 2710-ІХ "Про Державний бюджет України на 2023 рік" на 01.01.2023 року, на відповідні тарифні коефіцієнти.
У іншій частині рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 25 березня 2025 року - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена з підстав, визначених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя О.М. Ганечко
Судді В.В. Кузьменко
Я.М. Василенко