Справа № 640/32694/20 Суддя (судді) першої інстанції: Г.П. КАЗАНЧУК
30 липня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Чаку Є.В.,
суддів: Сорочка Є.О., Коротких А.Ю.
за участю секретаря Дудин А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "САМ - БУД 7" на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "САМ - БУД 7" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
Товариство з обмеженою відповідальністю "САМ - БУД 7" звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.01.2021 у справі № 640/32694/21 відкрито провадження в адміністративній справі. Вказано, що справа буде розглядатись суддею в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07.04.2025 адміністративну справу №640/32694/20 прийнято до провадження суддею Казанчук Г.П., розгляд якої розпочато спочатку.
Ухвалою суду від 07.04.2025 позовну заяву в адміністративній справі №640/32694/20 залишено без руху після відкриття провадження.
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29.04.2025 адміністративний позов ТОВ "САМ - БУД 7" залишено без розгляду.
Не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою суду, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального права та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Відповідно до ч. 2 ст. 309 КАС України у виняткових випадках та з урахуванням особливостей розгляду справи апеляційний суд може продовжити строк розгляду справи, про що постановляє ухвалу.
Пунктом 1 статті 6 ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 року Конвенції про захист прав людини та основних свобод закріплено право вирішення спірного питання упродовж розумного строку.
Згідно п. 26 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів ухвалення рішення в розумні строки відповідно до статті 6 Конвенції також можна вважати важливим елементом його якості. Проте можливе виникнення суперечностей між швидкістю проведення процесу та іншими чинниками, пов'язаними з якістю, такими як право на справедливий розгляд справи, яке також гарантується статтею 6 Конвенції. Оскільки важливо забезпечувати соціальну гармонію та юридичну визначеність, то попри очевидну необхідність враховувати часовий елемент слід також зважати й на інші чинники.
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду, з метою забезпечення повного та всебічного розгляду справи, а також прийняття законного та обґрунтованого рішення з дотриманням процесуальних прав усіх учасників судового процесу, дійшла висновку про наявність підстав для продовження строку розгляду апеляційної скарги на розумний строк.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позивач станом на 29.04.2025 вимоги ухвали суду про залишення позовної заяви без руху після відкриття провадження не виконав, клопотання про продовження процесуального строку, встановленого судом, не подав.
Колегія суддів не погоджується з вищевказаним висновком суду першої інстанції та вважає його передчасним, з огляду на наступне.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Так, згідно з правилами статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху (частина перша). В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (частина друга).
Водночас, позовна заява повертається позивачеві, якщо, зокрема, позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк (пункт 1 частини четвертої статті 169).
Згідно з п.7 ч.1 ст.240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом.
Повертаючись до розглядуваної ситуації варто зазначити, що ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.01.2021 у справі № 640/32694/21 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд в порядку спрощеного позовного провадження.
В подальшому ухвалами Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07.04.2025 адміністративну справу №640/32694/20 прийнято до провадження суддею Казанчук Г.П. та залишено без руху після відкриття провадження.
Суддею запропоновано позивачу надати суду інформацію про реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП) представника позивача та відомості про наявність або відсутність електронних кабінетів у позивача, представника позивача та у відповідача; письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав; клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження (для визначення виду судового провадження, за яким позивач вбачає за необхідне розглянути вказану справу).
Копію вказаних ухвал згідно довідки суду від 10.04.2025 було надіслано одержувачу ОСОБА_1 в його електронний кабінет.
У зв'язку зі спливом строку на усунення недоліків позовної заяви та ненадходженням до суду документів, надання яких вимагалося ухвалою про залишення позовної заяви без руху, Кіровоградський окружний адміністративний суд 29.04.2025 постановив ухвалу про залишення без розгляду позовної заяви позивача.
Втім, колегія суддів уважає передчасним такий висновок суду першої інстанції з огляду на наступне.
Умовою прийняття позовної заяви до розгляду є її відповідність вимогам щодо форми і змісту, які визначені у статті 160, 161 КАС України, а також дотриманні термінів її подачі, обов'язковому поданні переліку матеріалів, що повинні бути додані до неї, в тому числі і в частині сплати судового збору.
Водночас, якщо подана позовна заяви оформлена з порушенням вимог, установлених статтями 160,161 цього Кодексу, то вона залишається судом без руху для усунення виявлених недоліків (статті 169 КАС України).
Отже, залишення позовної заяви без руху - це процесуальна дія, яка застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання.
Так, ухвалою суду від 10.04.2025 від позивача вимагалося надати суду зокрема письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Проте, суд першої інстанції не врахував того, що на 2 сторінці позовної заяви ТОВ "САМ - БУД 7" зазначено, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Щодо вимоги суду про надання клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження (для визначення виду судового провадження, за яким позивач вбачає за необхідне розглянути вказану справу), колегія суддів зазначає, що приписи ст.160 КАС України не передбачають обов'язок позивача долучення до матеріалів позовної заяви зазначеного вище клопотання.
Також в ухвалі суду про залишення позовної заяви без руху суд запропонував позивачу надати суду інформацію про реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП) представника позивача та відомості про наявність або відсутність електронних кабінетів у позивача, представника позивача та у відповідача.
Колегія суддів зазначає, що позовну заяву було надіслано до суду засобами поштового зв'язку у грудні 2020 року. У позовній заяві вказано фактичну адресу та адресу для листування позивача та представника позивача, вказано контактні телефони та електронні адреси.
На момент подання позовної заяви у ТОВ "САМ - БУД 7" та його представника були відсутні електронні кабінети.
Фактично електронний кабінет та електронний суд у складі Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС) почали функціонувати з 5 жовтня 2021 року.
Як свідчать матеріали справи, судом першої інстанції копію ухвали про залишення без руху позовної заяви не було надіслано на поштову або електронну адресу ТОВ "САМ - БУД 7" або його представника, а було складено довідку про начебто надіслання представнику Кріль В.Я. копії ухвали в його електронний кабінет, що є не логічним.
На переконання колегії суддів, суд першої інстанції не використав всі можливі ресурси для повідомлення ТОВ "САМ - БУД 7" та його представника про постановлення ухвали щодо залишення позовної заяви без руху та про можливість усунення недоліків останньої.
Крім того, судом першої інстанції залишено поза увагою те, що позовну заяву було подано у грудні 2020 року.
Тобто з моменту подання позовної заяви минуло більше 4 років.
В апеляційній скарзі позивач зазначив, що строк дії договору про надання правової допомоги з представником - сплинув, а тому фактично, суд належним чином не повідомив
позивача про необхідність усунення недоліків у позовній заяві.
Доводи апеляційної скарги колегією суддів приймаються у якості належних.
Суд наголошує, що оцінка позовної заяви та констатація певних недоліків у ній є суб'єктивною. Водночас, беручи до уваги завдання суду забезпечити розгляд і вирішення справи в розумний строк, суд може не залишати позовну заяву без руху, якщо певні недоліки є неістотними, можуть бути усунуті в процесі підготовки справи до судового розгляду і не впливають на оцінку обставин, які є підставою для відкриття провадження у справі. Подання ж доказів можливе і на наступних стадіях судового процесу, а тому суд не вправі через неподання доказів (або нібито їх невідповідність) при пред'явленні позову залишати заяву без руху та повертати заявнику.
Такої ж правової позиції дотримується і Верховний Суд у своїй постанові від 27.07.2022 у справі № 320/7112/21.
На переконання колегії суддів, залишення судом без розгляду адміністративного позову у справі з формальних підстав, унеможливлює доступ позивача до правосуддя для повного захисту своїх прав та інтересів, шляхом судового розгляду справи.
Колегія суддів вважає, що, залишаючи позов без розгляду, суд першої інстанції припустився порушення норм процесуального права, неповно дослідив всі обставини справи, що порушує право позивача на доступ до правосуддя, вчасний та ефективний розгляд справи у розумний строк.
Наведені судом підстави для залишення позову без розгляду, на переконання колегії суддів, є проявом надмірного формалізму за ситуації, коли позов, поданий у встановленому порядку, з 2020 року по суті вимог не розглянутий.
Відповідно до ст. 8 Конституції України, звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Положенням ч. 5 ст. 5 КАС України, яка гарантує право на судовий захист, передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод у статті 6 гарантує право на справедливий судовий розгляд. Згідно з її положеннями, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Як визначено у статті 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише і фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги - є порушенням права на справедливий судовий захист.
Отже, виходячи з норм Конституції України, а також, з норм міжнародного права, залишення позовної заяви без розгляду унеможливило доступ позивача до правосуддя для повного захисту своїх прав та інтересів шляхом судового розгляду справи.
З огляду на зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали дійшов помилкового висновку про залишення позовної заяви без розгляду, а тому, зазначена ухвала суду підлягає скасуванню, а справу слід передати на розгляд суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 3 ст. 312 КАС України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
За змістом ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що оскільки судом першої інстанції порушено норми процесуального права, є підстави для скасування ухвали суду першої інстанції та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 320, 322 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "САМ - БУД 7" - задовольнити.
Ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2025 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Повний текст постанови виготовлено 30.07.2025.
Головуючий суддя: Є.В. Чаку
Судді: Є.О.Сорочко
А.Ю. Коротких