Справа № 826/510/16 Суддя (судді) першої інстанції: Кисіль Роман Валерійович
30 липня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Чаку Є.В.,
суддів: Сорочка Є.О., Коротких А.Ю.
за участю секретаря Дудин А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 29 квітня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу,-
ОСОБА_1 звернулася з адміністративним позовом до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання неправомірним та скасування наказу від 17.12.2015 №45, поновлення на посаді провідного спеціаліста секретного відділу департаменту Військової частини НОМЕР_1 , стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 18.12.2015 по день поновлення на роботі.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 серпня 2016 року, яку залишено без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2016 року та постановою Верховного Суду від 17 березня 2020 року, позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ Військової частини НОМЕР_1 від 17.12.2015 №45 в частині звільнення ОСОБА_1 . Поновлено позивачку на посаді провідного спеціаліста секретного відділу департаменту військової частини НОМЕР_1 . Стягнуто з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 28119,05 грн.
24.02.2017 Військова частина НОМЕР_1 подала до суду заяву про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.08.2016 по справі №826/510/16.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 29 квітня 2025 року у задоволенні заяви відповідача про перегляд постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.08.2016 по справі №826/510/16 за нововиявленими обставинами відмовлено.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою, Військова частина НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду. Апелянт зазначив, що висновки суду першої інстанції за результатами розгляду заяви за нововиявленими обставинами не знаходять свого підтвердження, оскільки на момент прийняття рішення у справі №826/510/16 остаточних висновків щодо правомірності звільнення позивача з посади за вживання алкогольних напоїв ще не було прийнято. Рішення, що стало нововиявленою обставиною, було прийнято через 5 місяців після прийняття рішення у справі № 826/510/16, що і стало підставою для звернення позивача з заявою, адже визнання правомірними дій відповідача при першому звільненні є істотними обставинами для вирішення справи №826/510/16, які не були відомі і підтверджені судовим рішенням при розгляді справи предметом якого було друге звільнення позивача. Апелянт наголосив, що підставою для перегляду за нововиявленими обставинами рішення у справі №826/510/16, є прийняття остаточного рішення у справі №826/18043/14, про яке на момент розгляду справи №826/510/16 не було і не могло бути відомо ні суду ні відповідачу, оскільки воно ухвалене через 5 місяців.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Відповідно до положень статті 361 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:
1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;
3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.
Перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами в разі прийняття нових законів, інших нормативно-правових актів, якими скасовані закони та інші нормативно-правові акти, що діяли на час розгляду справи, не допускається, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність фізичної особи.
Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:
1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;
2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову (частина шоста цієї ж статті).
Отже, нововиявлені обставини - це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов'язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення.
До нововиявлених обставин належать факти об'єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв'язання спору. Необхідними та загальними ознаками нововиявлених обставин є:
- існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи і ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява;
- на час розгляду справи ці обставини об'єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду;
- істотність цих обставин для розгляду справи (тобто коли врахування цих обставин судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).
Під нововиявленою обставиною мається на увазі фактична обставина, яка має істотне значення і яка об'єктивно існувала на час розгляду справи, але не була і не могла бути відома усім особам, які брали участь у справі, та суду.
Нова обставина, що з'явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справ.
Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.
Позиція Верховного Суду щодо розуміння пункту 1 частини другої статті 361 КАС України є усталеною та висловлювалась неодноразово, зокрема, вона викладена і в постановах Верховного Суду від 08 липня 2021 року (справа №420/3638/20), від 20 травня 2021 року (справа №260/60/19).
Відповідно до висновків Верховного Суду нововиявлені обставини - це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов'язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення.
До нововиявлених обставин належать факти об'єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв'язання спору. Необхідними та загальними ознаками нововиявлених обставин є: 1) існування цих обставин на час розгляду та вирішення справи і ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява; 2) на час розгляду справи ці обставини об'єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду; 3) істотність цих обставин для розгляду справи (тобто коли врахування цих обставин судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).
Верховний Суд зазначив, що не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.
В апеляційній скарзі апелянт зазначив, що підставою для перегляду за нововиявленими обставинами рішення у справі №826/510/16, є прийняття остаточного рішення у справі №826/18043/14, про яке на момент розгляду справи №826/510/16 не було і не могло бути відомо ні суду ні відповідачу.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що наведена заявником обставина не відповідає вищенаведеним ознакам та критеріям, а тому не є нововиявленою у розумінні пункту 1 частини другої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України і не може бути підставою для перегляду судового рішення.
Суд першої інстанції правильно зазначив, що наказ від 17.12.2015 №45 та звільнення позивачки на підставі вказаного наказу не пов'язано безпосередньо з обставинами, встановленими у постанові Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.12.2016 по справі №826/18043/14, зокрема її звільненням за наказом відповідача від 02.08.2014 №28.
Вказані обставини підтверджується також наявними у матеріалах справи поясненнями представника Військової частини НОМЕР_1 від 07.04.2016, в яких останній повністю викладає обставини справи №826/18043/14 та інформує суд про те, що у зв'язку зі скасуванням Вищим адміністративним судом України постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 28.04.2015 по справі №826/18043/14 слід врахувати, що наказ відповідача від 02.08.2014 №28 є чинним, тому вважає, що позивачку слід вважати звільненою саме за наказом від 02.08.2014 №28.
Також з матеріалів справи вбачається, що відповідачем 10.06.2016 було подано до суду клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі №826/18043/14.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.08.2016 було відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі №826/510/16. При цьому в ухвалі містяться наступні висновки суду:
«В провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва перебуває справа №826/18043/16 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про скасування наказу, яким позивача звільнено за вживання алкогольних напоїв.
Проте, предметом вирішення даної справи є наказ від 17.12.2015 №45, яким позивача звільнено у зв'язку із скороченням штату.
Отже, підставою для звільнення позивача в даному випадку є саме скорочення штатів Військової частини НОМЕР_1 , така підстава звільнення є самостійною та не пов'язана із попередньою підставою звільнення позивача.
В разі відмови у задоволенні позову по справі №826/18043/16 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про скасування наказу, виникне самостійна підстава для звільнення позивача, не пов'язана із скороченням штату військової частини НОМЕР_1 .»
Враховуючи наведені вище обставини колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно визнав очевидно безпідставними та такими, що спростовуються матеріалами справи твердження заявника про те, що викладені у заяві обставини є нововиявленими, що такі обставини не були та не могли бути відомі на час розгляду справи, або, що вони не були проаналізовані судом під час розгляду даної справи.
Колегія суддів констатує, що, відмовляючи в задоволенні заяви відповідача про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.08.2016 по справі №826/510/16, суд першої правильно застосував положення статті 361 КАС України, а доводи апеляційної скарги не викликають розумних сумнівів щодо застосування чи тлумачення зазначених норм права.
Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 316, 322 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 29 квітня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст постанови виготовлено 30.07.2025.
Головуючий суддя: Є.В. Чаку
Судді: Є.О.Сорочко
А.Ю. Коротких