Справа № 344/13141/25
Провадження № 1-кс/344/5290/25
30 липня 2025 року м. Івано-Франківськ
Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Івано-Франківській області майора поліції ОСОБА_3 , яке погоджене з прокурором Івано-Франківської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна в рамках кримінального провадження №12025090000000471 від 29.07.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України
Слідчий звернувся з вказаним клопотанням, яке погоджено з прокурором в обґрунтування якого посилався на те, що відділом розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров'я особи, СУ ГУНП в Івано-Франківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025090000000471 від 29.07.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 29.07.2025 до Надвірнянського РВП звернувся ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жит. АДРЕСА_1 (батько) про те, що 29.07.2025 близько 01.00 год. в приміщенні квартири, за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , житель АДРЕСА_2 вчинив зґвалтування його малолітньої дочки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , учениці 7В класу Надвірнянського ліцею № 2.
29 липня 2025 року, у порядку ст. 208 КПК України, затримано ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця та жителя АДРЕСА_3 , під час якого вилучено одяг у якому він був одягнений на момент вчинення кримінального правопорушення, а саме: футболку чорного кольору із вставками білого кольору, джинси сірого кольору та нижню білизну (плавки) синього кольору.
Приймаючи до уваги, що вилучені речі мають суттєве значення по кримінальному провадженню та можуть містити на собі сліди кримінального правопорушення, з метою запобігання можливості їх зникнення, втрати, приховування, пошкодження, псування, знищення та перетворення або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню та для проведення експертиз необхідно вищевказані вилучені речі, долучити до кримінального провадження, оскільки вони можуть бути використані як докази факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, та у подальшому будуть використані під час досудового розслідування та судового розгляду як речові докази.
Слідча в судове засідання не з'явилася, подала заяву, в якій просила розгляд клопотання здійснювати без її участі, клопотання просила задоволити.
Володілець (власник) майна в судове засідання не з'явився, про дату та час розгляду клопотання був повідомлений належним чином.
Дослідивши матеріали клопотання вважаю наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб..
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Крім цього, відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення, а згідно з ч. 2 - документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в ч. 1 цієї статті.
Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Крім цього, відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації (у разі арешту майна з підстав, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (у разі арешту майна з підстав, передбачених пунктами 2, 3 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Як вбачається із матеріалів клопотання, 29 липня 2025 року, в ході, затримання ОСОБА_6 , у порядку ст. 208 КПК України, вилучено одяг у якому він був одягнений на момент вчинення кримінального правопорушення, а саме: футболку чорного кольору із вставками білого кольору, джинси сірого кольору та нижню білизну (плавки) синього кольору.
Постановою слідчого від 29.07.2025 року одяг вилучений у підозрюваного ОСОБА_6 , а саме: футболку чорного кольору із вставками білого кольору, джинси сірого кольору та нижню білизну (плавки) синього кольору, визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №12025090000000471 від 29.07.2025 року.
Отже, беручи до уваги вищенаведене, з метою запобігання можливого приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження вилученого майна, оскільки існує сукупність підстав вважати, що вони в подальшому можуть мати доказове значення під час досудового розслідування та могли зберегти на собі сліди злочину або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, вважаю вказаний захід забезпечення доцільним, співмірним та таким, що відповідає завданням кримінального провадження, тому клопотання слід задоволити.
Керуючись ст.ст. 170-173, 309, 395 КПК України
Клопотання задоволити.
Накласти арешт з позбавленням права відчуження, розпорядження, використання на речі вилучені в ході затримання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця та жителя АДРЕСА_3 , у порядку ст. 208 КПК України, а саме на одяг у якому він був одягнений на момент вчинення кримінального правопорушення: футболку чорного кольору із вставками білого кольору, джинси сірого кольору та нижню білизну (плавки) синього кольору.
Ухвала підлягає до негайного виконання та може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1