Справа № 287/1477/25
3-зв/287/12/25
30 липня 2025 року м. Олевськ
Суддя Олевського районного суду Житомирської області Винар Любомир Вікторович, розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву про відвід судді Олевського районного суду Житомирської області Русина М.Г. у справі № 287/1477/25 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,
До Олевського районного суду Житомирської області надійшли адміністративні матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 287/1477/25 розподілено судді Русину М.Г.
До суду звернувся адвокат Максименко О.В. із заявою про відвід судді Олевського районного суду Житомирської області Русина Миколи Григоровича у справі № 287/1477/25.
Заява про відвід судді мотивована тим, що 10.06.2025 судді Русину М.Г. надійшла для розгляду справа по обвинуваченню ОСОБА_1 у скоєнні злочину відносно прикордонника ОСОБА_2 . Також, 14.07.2025 судді Русину М.Г. надійшла для розгляду адміністративна справа по обвинуваченню ОСОБА_1 у скоєнні спроби незаконного перетину кордону, яка суддею Русином М.Г. призначена до розгляду 15.07.2025, що унеможливлює розгляд суддею адміністративної справи. На думку заявника, слід здійснити відвід судді Русина М.Г. по справі у зв'язку з тим, що він здійснює розгляд справи відносно ОСОБА_1 по обвинуваченню останнього у скоєнні злочину.
Суддя Русин М.Г. викликався для розгляду заяви про відвід судді, проте в судове засідання не прибув, письмових пояснень стосовно заяви про відвід не надав.
ОСОБА_1 , який повідомлений належним чином про час та місце розгляду заяви про відвід судді, в судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив.
Заявник ОСОБА_3 , який приймав участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, повідомив, що дійсно ним подано до суду заяву про відвід судді Русина М.Г., яку підтримав та просив задоволити. В обгрунтування зазначив, що в провадженні судді Русина М.Г. перебуває справа про притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_1 . У зв'язку з цим вважає, що суддя Русин М.Г. на даний час не може розглядати справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , оскільки буде упередженим.
Суд, заслухавши заявника, дослідивши матеріали заяви, вважає заяву про відвід судді такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. При здійснені правосуддя судді незалежні і підкоряються лише закону.
Відповідно до сталої практики Європейського суду з прав людини, у випадку, якщо санкції за адміністративні правопорушення є достатньо суворими, то скоєне правопорушення має природу кримінального злочину, а отже, вимоги до його судового розгляду мають відповідати гарантіям та стандартам, встановленим Конвенцією, оскільки «кримінальним обвинуваченням» у розумінні Конвенції слід розглядати й протокол про адміністративне правопорушення (справа «Лучанінова проти України» від 09 червня 2011 року).
Окрім цього, Європейський суд з прав людини зауважив, що з огляду на загальний характер законодавчого положення, а також профілактичну та каральну мету стягнень, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення, провадження у таких справах є кримінальними для цілей застосування Конвенції (рішення у справах «Озтюрк проти Німеччини» від 21 лютого 1984 року (пп. 52-54), «Лауко проти Словаччини» від 02 вересня 1998 року (пп. 56-59), ухвала щодо прийнятності у справі «Рибка проти України» від 17 листопада 2009 року).
Беручи до уваги, практику Європейського суду з прав людини, у зв'язку з відсутністю у нормах Кодексу України про адміністративні правопорушення процедури вирішення питання про відвід судді, судом застосовуються норми Кримінального процесуального кодексу України за аналогією закону.
Згідно приписів ст. 81 КПК України, у разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу.
Усі інші відводи під час досудового розслідування розглядає слідчий суддя, а під час судового провадження - суд, який його здійснює.
При розгляді відводу має бути вислухана особа, якій заявлено відвід, якщо вона бажає дати пояснення, а також думка осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні. Питання про відвід вирішується в нарадчій кімнаті вмотивованою ухвалою слідчого судді, судді (суду).
Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка підлягає застосуванню відповідно до ст. 9 Конституції України, ст.ст. 1, 8, 9 КПК України, Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» - закріплено принцип, за яким кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи безстороннім судом. При цьому, наявність безсторонності визначається в тому числі і тим, чи забезпечує суд умови, за яких у сторін не виникало б будь-яких сумнівів у безсторонності судді та всього складу суду при розгляді справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 21 КПК України кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.
Відповідно до вимог чинного законодавства України незалежність та неупередженість суду є однією з найважливіших ознак демократичної та правової держави. Це одна із основних засад судочинства в Україні, один із основоположних принципів організації та діяльності судових органів.
В Україні цей принцип реалізується в тому числі за допомогою встановлення у галузі процесуального права інституту відводу (самовідводу) судді від участі у розгляді справи, оскільки відвід - це заява про недовіру складу суду, що розглядає справу, з підстав, зокрема, наявності сумнівів у його неупередженості та об'єктивності.
Регламентуючи нормами права цей процесуально-правовий інститут, необхідно керуватися єдністю принципів здійснення судочинства, передбачених ст. 129 Конституції України, а вони однакові для усіх видів судочинства. Саме відвід (самовідвід) є законодавчо передбаченою процедурою, яка б гарантувала сторонам незалежність, неупередженість та об'єктивність судді у ставленні до кожного з них, а відтак, була б гарантією реалізації цих принципів.
У відповідності до ст. 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні:
1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;
2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;
3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;
5) у випадку порушення встановленого ч. 3 ст. 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
У складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою.
Згідно з ч. 2 ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених ст. 75-76 КПК України, слідчому судді, судді може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України суддя не може брати участі у кримінальному провадженні за наявності обставин, що викликають сумнів у його неупередженості. Слід зазначити, що за своїм змістом заява про відвід судді подана, зокрема, з цієї підстави.
Як вбачається з матеріалів справи, у провадженні судді Олевського районного суду Житомирської області Русина М.Г. перебуває справа про адміністративне правопорушення № 287/1477/25 щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 204-1 КУпАП.
У заяві про відвід судді адвокат Максименко О.В. вказує про сумніви в об'єктивності розгляду вказаної справи суддею Русиним М.Г., оскільки він розглядає справу про притягнення ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності. Аналогічні аргументи заявник навів у судовому засіданні. Жодних інших відомостей, що виключають участь судді Русина М.Г. у розгляді справи, у розумінні ст. 75 КПК України, не навів.
Суд зауважує, що для відводу судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об'єктивно можуть вказувати на можливу упередженість. Обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними.
Існування неупередженості повинно визначатися на підставі суб'єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку самого судді, що означає необхідність встановити, чи мав останній у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об'єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суддя достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його неупередженості.
Відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Якщо він не вмотивований, це є підставою для відмови у його задоволенні.
На думку суду, розгляд суддею Русиним М.Г. справи про притягнення ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності не є підтвердженням упередженості чи необ'єктивності судді у розгляді іншої справи щодо цієї ж особи.
Враховуючи наведене, в даному випадку відсутні обставини, які б в розумінні ст. 75 КПК України викликали сумнів у неупередженості судді Русина М.Г. при розгляді матеріалів про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 .
Також, до заяви про відвід не долучено жодних належних та допустимих доказів на підтвердження того, що суддею Русиним М.Г. розглядається справа про притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_1 та про прийняте рішення у зазначеній справі. Окрім цього, немає даних, що правова позиція судді Русина М.Г. у кримінальній справі може вплинути на розгляд справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 . Слід зазначити, що відсутні достовірні відомості про те, що справи пов'язані між собою. При цьому КПК України не передбачено відвід судді з підстави розгляду суддею іншої справи відносно тієї самої особи.
Інших обґрунтованих та мотивованих підстав, передбачених статтями 75-76 КПК України, для відводу судді у вказаному провадженні у заяві про відвід не наведено та в судовому засіданні не встановлено.
Відповідно до практики ЄСПЛ наявність безсторонності повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивними критеріями. Розглядаючи суб'єктивні підстави, беруться до уваги особисті переконання та поведінка судді, тобто наскільки суддя неупереджений та безсторонній у даній справі. Об'єктивний критерій визначається забезпеченням судом та його складом відсутності будь-яких сумнівів у його безсторонності.
З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для задоволення заявленого судді Олевського районного суду Житомирської області Русину М.Г. відводу при розгляді адміністративних матеріалів про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204- КУпАП.
Керуючись ст. ст. 75, 76, 81 КПК України, суддя,
У задоволенні заяви про відвід судді Олевського районного суду Житомирської області Русина М.Г. у справі № 287/1477/25 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - відмовити.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя: Л. В. Винар