31 липня 2025 р. Справа № 538/912/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Чалого І.С.
суддів: Ральченка І.М. , Катунова В.В.
за участю секретаря судового засідання Кривенка Т.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Лохвицького районного суду Полтавської області (головуючий суддя І інстанції Цімбота Л.Г.) від 19.06.2025 року по справі № 538/912/25
за позовом ОСОБА_1
до ІНФОРМАЦІЯ_1
про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,
ОСОБА_1 звернувся до Лохвицького районного суду Полтавської області з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій просив суд скасувати постанову № 130 від 04.04.2025 винесену ІНФОРМАЦІЯ_2 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 .
Ухвалою Лохвицького районного суду Полтавської області від 19.06.2025 позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - залишено без розгляду.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
В апеляційній скарзі позивач посилається на те, що залишаючи вказану позовну заяву без розгляду, суддя вказала, що позивачем було пропущено визначений ч. 3, 4 ст. 123 КАС України строк для звернення до суду у справах щодо оскарження постанови про адміністративне правопорушення, а обґрунтування позивача про поважність причин пропуску строку звернення до суду є неслушними, а висновок суду, викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі, про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду - передчасним. Проте, наведені у позовній заяві причини пропуску строку є поважними та виникли з об'єктивних причин. Позивач не був присутній на розгляді справи про адміністративне правопорушення тому, що працівники ІНФОРМАЦІЯ_3 його повідомили що така постанова буде надіслана йому виключно засобами поштового зв'язку і не надали фізично доступу до місця розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Відповідач своїм правом на подачу відзиву не скористався.
За приписами ст. 268 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах, визначених статтями 273 - 277, 280 - 283,285 - 289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур'єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв'язку (ч. 1ст. 268 КАС України).
Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду (ч. 2 ст. 268 КАС України).
Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій (ч. 3 ст. 268 КАС України).
Сторони про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, з урахуванням особливостей, визначених ст. 268 КАС України.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що 28.03.2025 офіцером відділення рекрутингу та комплектування ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 було складено протокол відносно позивача ОСОБА_1 , в якому зазначено що "гр. ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку, як військовозобов'язаний в ІНФОРМАЦІЯ_1 . Засобами поштового зв'язку йому була вручена повістка про явку до ІНФОРМАЦІЯ_4 25 лютого 2025 р. на 09.00 год для уточнення облікових даних. До ІНФОРМАЦІЯ_4 у визначений час гр. ОСОБА_1 не прибув, про причини неприбуття не повідомив, тобто в особливий період не виконав вимоги ч. 1, 3 ст. 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинив правопорушення, передбачене ст. 210-1 ч. 3 КУпАП", при цьому у протоколі є відмітка про те, що ОСОБА_1 повідомлено, що розгляд справи відбудеться о 9 год 00 хв 04.04.2025 р. в кабінеті № 1, і в цій графі мається його підпис.
04.04.2025 р. начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 підполковником ОСОБА_3 винесено постанову № 130 відносно ОСОБА_1 , в якій зазначено що "гр. ОСОБА_1 , перебуває на військовому обліку, як військовозобов'язаний в ІНФОРМАЦІЯ_4 . Засобами поштового зв'язку йому була направлена повістка про явку до ІНФОРМАЦІЯ_4 25 лютого 2025 на 09.00 год., для уточнення облікових даних. До другого ІНФОРМАЦІЯ_4 у визначений час гр. ОСОБА_1 , не прибув, про причину неприбуття не повідомив, тобто в особливий період не виконав вимоги ч. 1,3 ст. 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП" і згідно цієї постанови на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 грн.
Обґрунтовуючи своє клопотання про поновлення строку звернення до суду позивач посилався на те, що постанова була винесена 04.04.2025, відправлена йому 25.04.2025, а копію цієї постанови він отримав лише 29.04.2025 засобами поштового зв'язку, а до цього часу про неї був необізнаний.
Залишаючи позовну заяву без розгляду суд першої інстанції виходив з того, що з копії протоколу про адміністративне правопорушення від 28.03.2025, було встановлено, що позивач був обізнаний про його розгляд о 9 год 04.04.2025 р. Тому саме від цієї дати - 04.04.2025 р. - має відраховуватися строк оскарження спірної постанови. Також зазначив, що висновок суду, викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі, про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду - передчасним.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про залишення позову без розгляду з наступних підстав.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно з частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною другою статті 122 КАС України закріплено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною третьою статті 122 КАС України визначено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
За правилами частин першої та другої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду (частина третя статті 123 КАС України).
Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду (частина четверта статті 123 КАС України).
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визначені статтею 286 КАС України.
Частиною другою статті 286 КАС України передбачено, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) у справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Частина 1 статті 210-1 КУпАП встановлює відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Частиною 3 цієї статті визначено, що вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період -
тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Приписами статті 285 КУпАП, яка регулює оголошення постанови по справі про адміністративне правопорушення і вручення її копії передбачено, що постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.
Копія постанови в той же строк вручається або висилається потерпілому на його прохання.
Копія постанови вручається під розписку. У разі якщо копія постанови висилається, про це робиться відповідна відмітка у справі.
В свою чергу, пунктом 1 Інструкції №3 визначено, що процедуру складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про такі адміністративні правопорушення: порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття військово-облікових документів чи втрата їх з необережності (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Відповідно до пункту 14 Інструкції №3, постанова відповідно до статті 285 КУпАП оголошується негайно після закінчення розгляду адміністративної справи.
Копія постанови протягом трьох днів вручається або надсилається особі, щодо якої цю постанову винесено. Копія постанови вручається особі, притягнутій до адміністративної відповідальності, особисто під підпис. У постанові зазначається дата її вручення і ставиться підпис правопорушника. У разі якщо копія постанови надсилається поштою, про це робиться відповідна відмітка у справі, до якої долучається повідомлення про вручення поштового відправлення.
Аналіз викладених норм дає підстави дійти висновку, у разі, якщо постанова по справі про адміністративне правопорушення прийнята за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та у разі її невручення правопорушнику під розписку, така постанова має бути направлена особі поштою з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Верховний Суд у постанові від 16 листопада 2023 року (справа № 290/606/23) звернув у вагу на те, що під час вирішення питання про пропуск строку звернення з позовом до суду щодо оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення, підлягає з'ясуванню дата отримання цієї постанови.
Такий правовий підхід узгоджується і з правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, у постановах від 31.01.2020 в справі № 755/7433/19, від 25.02.2021 у справі № 953/2781/20.
Як підтверджується матеріалами справи, а саме копією конверта та трекінгом відправлення, копію оскаржуваної постанови ОСОБА_1 отримав 29.04.2025. /а.с.12-13/
З даним позовом позивач звернувся засобами поштового зв'язку 08.05.2025, тобто в межах 10-ти денного строку визначеного законом.
Суд першої інстанції на вказану обставину уваги не звернув та оцінку такій не надав.
Водночас, колегія суддів вважає неспроможними висновки суду першої інстанції про те, що раз позивач був обізнаний про дату розгляду справи, то з цього моменту почався відлік строку на оскарження винесеної за результатами розгляду постанови, адже позивач не був присутній під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, та не міг знати результати її розгляду.
З огляду на зазначене, висновки суду першої інстанції щодо пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду є передчасними.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці наголошує на тому, що право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом. При цьому, особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя. Перешкоди у доступі до правосуддя можуть виникати як через особливості внутрішнього процесуального законодавства, так і через передбачені матеріальним правом обмеження.
Так, у справі Bellet v. France Європейський суд з прав людини зазначив, що "стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".
Аналізуючи наведені нормативно - правові акти, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції залишаючи позов без розгляду, зробив помилкові висновки.
У відповідності до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Таким чином, з огляду на викладене вище, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала Лохвицького районного суду Полтавської області від 19.06.2025 року по справі № 538/912/25, прийнято з помилковим застосуванням норм процесуального права та підлягає скасуванню з направленням адміністративної справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Відтак, оскаржувана ухвала про залишення без розгляду позовної заяви підлягає скасуванню, а справа направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 245, 246, 250, 315, 320, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Лохвицького районного суду Полтавської області від 19.06.2025 по справі № 538/912/25 скасувати.
Справу № 538/912/25 повернути до Лохвицького районного суду Полтавської області для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя (підпис)І.С. Чалий
Судді(підпис) (підпис) І.М. Ральченко В.В. Катунов
Повний текст постанови складений 31.07.2025 року