31 липня 2025 р. Справа № 440/1177/23
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Чалого І.С.,
Суддів: Ральченка І.М. , Катунова В.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Східного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції України на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду (головуючий суддя І інстанції: А.О. Чеснокова) від 02.06.2025 року по справі № 440/1177/23
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 13.03.2023 адміністративний позов у справі № 440/1177/23 задоволено.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Полтавській області) щодо відмови в перерахунку пенсії ОСОБА_1 (далі - позивачка, ОСОБА_1 ) з 01 квітня 2019 року на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 05 березня 2019 року для перерахунку пенсії № ФП73152/4829 від 08 грудня 2022 року.
Зобов'язано ГУ ПФУ в Полтавській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2 з 01 квітня 2019 року на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 05 березня 2019 року для перерахунку пенсії № ФП73152/4829 від 08 грудня 2022 року, а також здійснити її виплату з урахуванням фактично виплачених сум;
Стягнуто на користь ОСОБА_2 судові витрати зі сплати судового збору загальному розмірі 1073 (одну тисячу сімдесят три) гривні 60 (шістдесят) копійок за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Полтавській області.
19.10.2023 Полтавським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист про зобов'язання ГУ ПФУ в Полтавській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01 квітня 2019 року на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 05 березня 2019 року для перерахунку пенсії № ФП73152/4829 від 08 грудня 2022 року, а також здійснити її виплату з урахуванням фактично виплачених сум.
05.05.2025 до суду надійшла заява від Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про встановлення або зміну способу та порядку виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 13.03.2023 по справі № 440/1177/23 за позовом ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 14.05.2025 заяву головного державного виконавця Пецяк Л.В. про зміну способу та порядку виконання судового рішення у справі 440/1177/23 від 05 травня 2025 року залишено без руху.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 02.06.2025 заяву про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, повернуто заявнику.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм процесуального права просить їх скасувати, а справу направити в суд першої інстанції для продовження розгляду.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що повертаючи заяву про зміну способу та порядку виконання рішення суду, суд першої інстанції виходив з того, що заявник покладається на приписи п. 3 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір», у силу яких судовий збір не справляється за подання заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення, на переконання суду не звільняють заявника від сплати судового збору, оскільки у силу ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Тож колізії у законодавстві трактуються на користь фізичної та/або юридичної особи, тоді як трактування таких колізій на користь суб'єкта владних повноважень суперечитиме завданням адміністративного судочинства. Однак, направляючи вищевказану заяву він діяв виключно в інтересах фізичної особи стягувача ОСОБА_2 з метою вжиття заходів спрямованих на виконання рішення суд. В свою чергу п. 3 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення судовий збір не сплачується.
Позивач та відповідач по справі не скористалися правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, відповідно до вимог ст. 304 Кодексу про адміністративне судочинство України (далі - КАС України).
На підставі ч. 2 ст. 312 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження, у зв'язку з чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що 05.05.2025 Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду із заявою, в якій просить суд: змінити спосіб і порядок виконання рішення суду, на підставі якого Полтавським окружним судом, видано виконавчий лист № 440/1177/23 від 19.10.2024 щодо зобов'язання ГУ ПФУ в Полтавській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01 квітня 2019 року на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 05 березня 2019 року для перерахунку пенсії № ФП73152/4829 від 08 грудня 2022 року, а також здійснити її виплату з урахуванням фактично виплачених сум на "стягнення з ГУ ПФУ в Полтавській області на користь ОСОБА_1 недоотриманої заборгованості по пенсії у розмірі 162 212,76 грн".
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 14.05.2025 заяву головного державного виконавця Пецяк Л.В. про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення по справі залишено без руху.
Залишаючи без руху заяву про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення по справі, суд першої інстанції виходив з того, що за приписами п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення встановлена ставка судового збору у розмірі 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Заявнику надано термін - 10 календарних днів з дня отримання копії ухвали, для усунення недоліків заяви шляхом надання до суду оригіналу квитанції про сплату судового збору.
Копію вказаної вище ухвали суду заявник, з урахуванням приписів п. 3 ч. 6 ст. 251 КАС України, отримав 19.05.2025, проте у встановлений термін недоліки не усунув.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 02.06.2025 заяву про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, повернуто заявнику.
Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що станом на 02.06.2025, у строк достатній для усунення недоліків, з урахуванням вимог ухвали від 14.05.2025, заявник їх не усунув, а саме не надав до суду оригінал платіжного документу про сплату судового збору у розмірі 726,72 грн.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про повернення позовної заяви, з наступних підстав.
Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з основних засад здійснення судочинства є обов'язковість судового рішення.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Статтею 370 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Обов'язковість судових рішень, що набрали законної сили, для їх виконання на всій території України передбачена також нормами Закону України “Про судоустрій і статус суддів».
З аналізу наведеного вище вбачається, що судове рішення, що набрало законної сили, підлягає обов'язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов'язок, тобто особа, якій належить виконати судове рішення, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.
Згідно з ч. 1 ст. 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Якщо судове рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, чи рішення, яке підлягає виконанню, набрало законної сили, то відсутність матеріалів судової справи у зв'язку з їх витребуванням судом апеляційної або касаційної інстанції не перешкоджає розгляду заяви, передбаченої абзацом першим цієї частини, крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 378 КАС України заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
Отже, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Відповідно до частини десятою статті 169 КАС України, заяви, скарги, клопотання, визначені цим Кодексом, за подання яких передбачено сплату судового збору, залишаються судом без руху також у випадку, якщо на момент відкриття провадження за відповідною заявою, скаргою, клопотанням суд виявить, що відповідна сума судового збору не зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України. Правила цієї частини не застосовуються до заяв про забезпечення доказів або позову.
Згідно з частиною другою статті 132 КАС України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI).
Частиною першою статті 4 Закону № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Пунктом 3 частини другої статті 3 Закону № 3674-VI передбачено, що судовий збір не справляється за подання заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення.
Водночас, пунктом 6 частини третьої статті 4 того самого Закону визначено, що за подання до адміністративного суду заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення справляється судовий збір в розмірі 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Підсумовуючи, Закон № 3674-VI містить дві норми, які суперечливо вирішують питання необхідності сплати судового збору за подання заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення.
Вирішуючи дану колізію, суд виходить з того, що пункт 6 частини третьої статті 4 Закону № 3674-VI є спеціальною нормою, яка регулює сплату судового збору при зверненні саме до адміністративних судів.
Як наслідок, правила пункту 3 частини другої статті 3 Закону № 3674-VI у такому разі вважаються загальними. Це підтверджується відсутністю у наведеному в статті 4 цього Закону переліку ставок судового збору окремих ставок збору за подання до місцевих загальних судів та господарських судів заяв про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення.
Відтак, до спірних правовідносин слід застосовувати норму, якою передбачена сплата судового збору.
Аналогічна правова позиція викладена про необхідність сплати судового збору за подання заяви в порядку статті 378 КАС України у постанові Верховного Суду від 17 травня 2023 року по справі № 260/5761/21.
Таким чином, обов'язок сплати заявником судового збору судом наведено вище, проте в матеріалах даної справи не міститься доказів сплати судового збору.
Стосовно посилання скаржника на порушення судом першої інстанції процесуального права під час повернення заяви, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дотримався визначеної Кодексом адміністративного судочинства України процедури передбаченої статтею 169, залишивши заяву без руху, а після її невиконання - повернув заяву.
Доводи апеляційної скарги колегією суддів не приймаються в якості належних.
Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Частиною 1 ст. 315 КАС України визначено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції України - залишити без задоволення.
Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 02.06.2025 року по справі № 440/1177/23 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя (підпис)І.С. Чалий
Судді(підпис) (підпис) І.М. Ральченко В.В. Катунов