31 липня 2025 року справа №360/72/25
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Блохіна А.А., суддів Гайдара А.В., Казначеєва Е.Г., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 17 березня 2025 року у справі № 360/72/25 (головуючий І інстанції Тихонов І.В.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії,-
14.01.2025 ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (далі - відповідач), в якій просив суд: визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку та виплаті пенсії з 01 грудня 2024 року без обмеження максимальним розміром; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснити перерахунок та виплачувати з 01 грудня 2024 року ОСОБА_1 пенсію за вислугу років без обмеження максимальним розміром у сумі 32899 грн 48 коп. (тридцять дві тисячі вісімсот дев'яносто девять гривень) 48 копійок.
В обґрунтування позову зазначено, що позивач перебуває на обліку в управлінні пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області і отримує пенсію за вислугу років, довічно, призначену відповідно до ст.ст. 12, 13 Закону України № 2262 - XII.
На виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду у справі від 27.07.2023 року № 360/541/23 Головне управління пенсійного фонду України в Луганській області зобов'язано провести з 01 лютого 2022 року перерахунок пенсії позивачу за вислугу років, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 90 процентів сум грошового забезпечення, без обмеження розміру пенсії її максимальним розміром, та здійснити виплату перерахованої пенсії за вислугу років з урахуванням виплачених сум.
Крім того, на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду у справі від 24.09.2024 року № 360/754/24 відповідачем, поновлено нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії в розмірі 2000,00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» з 01 лютого 2024 року.
У листопаді 2024 року відповідачем надано позивачу “Розрахунок пенсії за вислугу років станом на 01.10.2024 року» з якої слідує, що йому нараховується пенсія у розмірі 32899,48 гривень, але фактично виплачується - 24473,23 грн, тобто загальна сума пенсії перетнула максимальний розмір, передбачений ч.7 ст.43 ЗУ №2262-ХІІ, який складав десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, тобто - 21361,59 грн.
28.11.2024 позивач звернувся із письмовою заявою до відповідача, в якій просив здіснити перерахунок та виплату пенсії, без обмеження максимальним розміром, починаючи з 01 жовтня 2024 року.
10 грудня 2024 року листом №9374-9491/П-02/8-1200/24, відповідач відмовив у перерахунку та виплаті пенсії, без обмеження максимальним розміром, посилаючись на те що розмір пенсії позивача перевищив максимальний розмір пенсії, передбачений частиною, 7, ст.,43 Закону України №2262-ХІІ.
Довідавшись про порушення своїх прав, позивач вирішив звернутися до суду, оскільки вважає, що відповідачем протиправно встановлено обмеження максимального розміру його пенсії.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 17 березня 2025 року у справі № 360/72/25 позов задоволено, внаслідок чого визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо обмеження ОСОБА_1 виплати пенсії максимальним розміром з 01.03.2022, з 01.03.2023, з 01.02.2024, з 01.03.2024. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснити з 01.03.2022, з 01.03.2023, з 01.02.2024, з 01.03.2024 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , без обмеження пенсії максимальним розміром та з урахуванням раніше виплачених сум.
Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржене судове рішення та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено практично ті самі доводи якими обгрунтовано відзив на позовну заяву.
Справу розглянуто в порядку письмового провадження у відповідності до ст. 311 КАС України.
Відповідно до вимог ч. 1,2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги, і дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-XII від 09.04.1992 по лінії Міністерства внутрішніх справ України.
З даних КП “ДСС» вбачається, що рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 28.07.2023 у справі №360/541/23, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області провести з 01 лютого 2022 року перерахунок пенсії за вислугу років ОСОБА_1 відповідно до статті 63 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 90 процентів сум грошового забезпечення, без обмеження розміру пенсії її максимальним розміром, та здійснити виплату перерахованої пенсії за вислугу років з урахуванням виплачених сум.
Згідно з розрахунком пенсії за вислугу років 01.02.2022 по пенсійній справі № 1203011977 вбачається, що позивачу з 01 лютого 2022 року проведено перерахунок пенсії за вислугу років; пенсія обчислена у розмірі 90 процентів від грошового забезпечення в сумі 27192,48 грн, яке складається з: посадового окладу 3600,00 грн, окладу за військовим званням 2400,00 грн, надбавки за вислугу років 50 % - 3000,00 грн, середньомісячна сума додаткових видів ГЗ за 24 місяці - 18192,48 грн, підсумок пенсії (з надбавками) складає 24473,23 грн.
В подальшому відповідач здійснив відповідні перерахунки пенсії позивача наступним чином:
- з 01.03.2022, із врахуванням індексації, проведеної відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118: основний розмір пенсії: 90% грошового забезпечення, підсумок пенсії (з надбавками): 27899,48 грн., з урахуванням максимального розміру пенсії: 24473,23 грн;
- з 01.03.2023, із врахуванням індексації, проведеної відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 та від 24.02.2023 № 168: основний розмір пенсії: 90% грошового забезпечення, підсумок пенсії (з надбавками): 29399,48 грн, з урахуванням максимального розміру пенсії: 24473,23 грн.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 07.08.2024 у справі №360/754/24 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області поновити нарахування та виплату ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії в розмірі 2000,00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» з 01 лютого 2024 року.
Згідно розрахунку пенсії з 01.02.2024, із врахуванням індексації, проведеної відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 та від 24.02.2023 № 168, а також щомісячної доплати до 2000 відповідно до ПКМУ №713 від 14.07.2021 (згідно рішення суду): основний розмір пенсії: 90% грошового забезпечення, підсумок пенсії (з надбавками): 31399,48 грн, з урахуванням максимального розміру пенсії: 24473,23 грн.
Згідно розрахунку пенсії з 01.03.2024, із врахуванням індексації, проведеної відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118, від 24.02.2023 № 168, від 23.02.2024 №185, а також щомісячної доплати до 2000 відповідно до ПКМУ №713 від 14.07.2021 (згідно рішення суду): основний розмір пенсії: 90% грошового забезпечення, підсумок пенсії (з надбавками): 32899,48 грн, з урахуванням максимального розміру пенсії: 24473,23 грн.
Згідно з розрахунком пенсії за вислугу років 01.10.2024 на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 27.07.2023 № 360/541/23 по пенсійній справі № 1203011977 вбачається, що розрахунковий розмір пенсійної виплати ОСОБА_1 складає 32899,48 грн, в тому числі: 24473,23 грн - основний розмір пенсії: 90% грошового забезпечення (27192,48 грн), 3426,25 грн - індексація пенсії з 01.03.2022, 1500,00 грн - індексація пенсії з 01.03.2023, 1500,00 грн - індексація пенсії з 01.03.2024, 2000,00 грн - щомісячна доплата до 2000 відповідно до ПКМУ №713 від 14.07.2021, поновлена на виконання рішення суду у справі №360/754/24. Підсумок пенсії (з надбавками) складає 32899,48 грн. З урахуванням максимального розміру пенсії: 24473,23 грн.
Отже, з матеріалів пенсійної справи судом встановлено, що розмір пенсії позивача з 01.03.2022 складає 27899,48 грн, з 01.03.2023 - 29399,48 грн, з 01.02.2024 - 31399,48 грн, з 01.03.2024 - 32899,48 грн. При цьому, з урахуванням максимального розміру становить 24473,23 грн відповідно.
Таким чином, судом встановлено, що відповідачем дійсно встановлено обмеження розміру пенсії позивача.
28.11.2024 позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив провести перерахунок пенсії без застосування обмеження максимального розміру пенсії, починаючи з жовтня 2024 року.
Відповідачем надано відповідь від 10.12.2024 № 9374-9491/П-02/8-1200/24, в якій зазначено, що на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 27.07.2023 у справі № 360/541/23 з 01 лютого 2022 року позивачу проведено перерахунок пенсії за вислугу років відповідно до статті 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 90 процентів сум грошового забезпечення, без обмеження розміру пенсії її максимальним розміром. Розмір пенсійної виплати без обмеження встановлено позивачу станом на дату, з якої судом зобов'язано здійснити такий перерахунок, а саме 01.02.2022, у сумі 24473,23 гривні. Вищезазначеним рішенням суду не зобов'язано Головне управління проводити виплату позивачу пенсії без обмежень під час наступних перерахунків (зокрема, індексації пенсії). Враховуючи наведене, розмір пенсійної виплати, яку позивач отримує, відповідає визначеному станом на 01.02.2022, та не є обмеженим згідно частини сьомої статті 43 Закону 2262.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з статтею 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є, зокрема Закон України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі Закон № 2262-ХІІ).
Преамбула містить положення про те, що цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Згідно з частиною першою статті 43 Закону № 2262-ХІІ пенсії, які призначаються відповідно до цього Закону особам із числа військовослужбовців строкової служби та членам їх сімей, обчислюються за встановленими нормами у процентах до середньомісячного заробітку, який одержували військовослужбовці до призову на строкову військову службу чи після звільнення з військової служби до звернення за пенсією, або до середньомісячного грошового забезпечення, одержуваного військовослужбовцями в період проходження військової служби за контрактом. При цьому середньомісячний заробіток (грошове забезпечення) для обчислення їм пенсій визначається в порядку, встановленому Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Законом України від 08 липня 2011 року № 3668-V “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» I (далі - Закон № 3668-VI), який набрав чинності з 01 жовтня 2011 року:
- внесені зміни у статтю 43 Закону № 2262-ХІІ (підпункт 8 пункту 6 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 3668-VI), зокрема частину п'яту цієї статті викладено в такій редакції: “Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність»;
- пунктом 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону № 3668-VI визначено, що обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.
З 01 січня 2016 року набрав чинності Закон України від 24 грудня 2015 року № 911-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (далі Закон № 911-VIII), відповідно до якого внесені зміни у частину п'яту статті 43 Закону № 2262-ХІІ шляхом доповнення реченням такого змісту: Тимчасово, у період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень. Пунктом 2 розділу II Прикінцеві положення цього закону визначено, що дія положень цього Закону щодо визначення максимального розміру пенсії застосовується до пенсій, які призначаються починаючи з 1 січня 2016 року.
В статтю 43 Закону № 2262-XII Законом України від 12 квітня 2016 року № 1080-VIII вносилися зміни (статтю 43 після частини третьої доповнено двома новими частинами), відповідно до яких наведена вище частина п'ята статті 43 Закону № 2262-XII з 06 травня 2016 року (з дати набрання чинності Закону № 1080-VIII) стала частиною сьомою, тобто відбулась зміна порядкового номеру частин статті, що регламентувала обчислення пенсій особам із числа військовослужбовців.
Конституційний Суд України 20 грудня 2016 року за результатами розгляду справи № 1-38/2016 прийняв Рішення № 7-рп/2016, в якому, серед іншого, вирішив наступне:
- визнати таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-XII “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» зі змінами, а саме: частини сьомої статті 43, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень;
- положення частини сьомої статті Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-XII “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Конституційний Суд України у Рішенні від 20 грудня 2016 року № 7-рп/201 зазначив, що оспорюваними положеннями Закону № 2262-XII тимчасово, у період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, обмежено максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) сумою, що не може перевищувати 10740 гривень (друге речення частини сьомої статті 43). Разом з тим, обмеження максимального розміру пенсії та призупинення виплати призначеної пенсії особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом № 2262-XII, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України. Відтак, Конституційний Суд України дійшов висновку, що положення другого речення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII суперечать статті 17 Конституції України.
Законом України від 06 грудня 2016 року № 1774-VІII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (далі Закон № 1774-VІII), який набрав чинності 01 січня 2017 року, внесені зміни у частину сьому статті 43 Закону № 2262-XII слова і цифри у період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року замінено словами і цифрами по 31 грудня 2017 року.
При прийнятті рішення у цій справі суд враховує правовий висновок Верховного Суду, зроблений у постановах від 30 жовтня 2020 року у справі № 522/16881/17, від 17 травня 2021 року у справі № 343/870/17, від 10 вересня 2021 року у справі № 300/633/19, щодо застосування Закону № 2262-ХІІ у питанні обмеження максимальним розміром пенсій військовослужбовців про те, що буквальне розуміння змін, внесених Законом № 1774-VIII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016 дозволяє стверджувати, що у Законі № 2262-ХІІ відсутня частина сьома статті 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр, є нереалізованими.
Отже, внесені Законом № 1774-VIII до частини сьомої зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.
Таким чином, з 20 грудня 2016 року (Рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016) обмеження максимальним розміром пенсії є протиправним та відповідно є протиправними дії відповідача щодо такого обмеження призначеної позивачу пенсії.
Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідно до статті 1-1 Закону № 2262-XII законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.
Зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Закон № 2262-XII є спеціальним до спірних правовідносин та саме його норми підлягають першочерговому застосуванню для їх врегулювання.
Суттєвою є обставина, що обмеження пенсії військовослужбовців максимальним розміром вже регулювалося частиною сьомою статті 43 Закону № 2262-XII, яка визнана неконституційною з 20 грудня 2016 року, а тому неможливо стверджувати, що з вказаної дати виникла ситуація, за якої дане питання підпадає під регулювання положень статті 2 Закону № 3668-VI в частині, що не вирішується нормами Закону № 2262-XII.
Застосування положень Закону №3668-VI по відношенню до військовослужбовців фактично суперечить Рішенню Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/201, яким встановлено, що обмеження пенсії військовослужбовців максимальним розміром не відповідає статті 17 Конституції України.
Висновки по даній справі не спростовують можливість застосування норм Закону № 3668-VI по відношенню до осіб, щодо яких положення про обмеження виплати пенсії в максимальному розмірі встановлено іншими спеціальними Законами, які у встановленому порядку неконституційними не визнано.
Саме такий правовий висновок зроблено Верховним Судом у постановах від 09 листопада 2020 року у справі № 813/678/18 і від 09 лютого 2021 року у справі № 640/2500/18.
Правильність такої позиції додатково підтверджена Рішенням Конституційного Суду України від 12 жовтня 2022 року № 7-р(ІІ)/2022, яким визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), приписи статті 2 Закону № 3668-VI зі змінами, що поширюють свою дію на Закон № 2262-ХІІ, в тім, що вони не забезпечують соціальних гарантій високого рівня, які випливають зі спеціального юридичного статусу громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також осіб, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії російської федерації проти України, розпочатої в лютому 2014 року.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 “Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» установлено, що з 1 березня 2024 р. перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124 “Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» (Офіційний вісник України, 2019 р., № 19, ст. 663), проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,0796.
Згідно з пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 “Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» установлено, що з 1 березня 2024 року:
1) розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 р. № 118 “Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» (Офіційний вісник України, 2022 р., № 18, ст. 968) та пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 р. № 168 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» (Офіційний вісник України, 2023 р., № 26, ст. 1475) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2023 р. включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 3 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.
Підвищення пенсії, передбачене абзацом першим цього підпункту, встановлюється додатково до щомісячної доплати до пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 р. № 713 “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» (Офіційний вісник України, 2021 р., № 57, ст. 3525).
Підвищення на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, застосовується також у разі поновлення виплати пенсії, призначеної до 31 грудня 2023 р. відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та перерахунку пенсії відповідно до зазначеного Закону, крім перерахунків у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за зазначеним Законом.
Підвищення пенсії, передбачене цим підпунктом, враховується під час подальших перерахунків пенсії відповідно до частини четвертої статті 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Так, суд звертає увагу, що незважаючи на наявність в постанові Кабінету Міністрів України від 23.02.2023 № 185 вимоги про підвищення розміру пенсії у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом, станом на момент здійснення відповідачем такого перерахунку пенсії позивача у зв'язку із проведенням її індексації, чинної норми, яка б визначала розмір такого максимального обмеження, закон не містить, оскільки положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-ХІІ Рішенням Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України, внаслідок чого втратили чинність з дати ухвалення відповідного Рішення Конституційного Суду України.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі №520/15025/16-а (провадження №11-1207апп19, пункт 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Так, згідно із перерахунками пенсії за вислугу років станом на 01.03.2022, 01.03.2023, 01.02.2024, 01.03.2024 по пенсійній справі 1203011977 для ОСОБА_1 , підсумок пенсії позивача, із врахуванням індексації, проведеної відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118, від 24.02.2023 № 168, від 23.02.2024 №185, щомісячної доплати до 2000 відповідно до ПКМУ №713 від 14.07.2021 (згідно рішення суду) відповідно, з урахуванням максимального розміру пенсії становить 24473,23 грн.
Тобто, Головне управління Пенсійного фонду в Луганській області здійснило нарахування пенсії позивачу з урахуванням індексацій, щомісячної доплати, однак обмежило розмір пенсії максимальним розміром, тобто без виплат проведених індексацій та доплати.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що обмеження відповідачем максимального розміру пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2022, з 01.03.2023, з 01.02.2024, з 01.03.2024, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом № 2262-ХІІ, є протиправним.
При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статті 1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.
Рішенням Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року у справі № 3-рп/2003р визначено, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, суд першої інстанції на підставі частини другої статті 9 КАС України дійшов висновку за необхідне: визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо виплати ОСОБА_1 пенсії з 01.03.2022, з 01.03.2023, з 01.02.2024, з 01.03.2024 з обмеженням максимальним розміром; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснити з 01.03.2022, з 01.03.2023, з 01.02.2024, з 01.03.2024 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження її максимальним розміром.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позову.
Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ураховуючи наведене, колегія суддів не знаходить правових підстав для задоволення апеляційної скарги і відповідно для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, правові висновки суду першої інстанції скаржником не спростовані.
Керуючись 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 17 березня 2025 року у справі № 360/72/25 - залишити без задоволення.
Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 17 березня 2025 року у справі № 360/72/25 - залишити без змін.
Повне судове рішення складено 31 липня 2025 року.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя А.А. Блохін
Судді А.В. Гайдар
Е.Г. Казначеєв