31 липня 2025 року справа №200/8071/24
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Блохіна А.А., суддів Гайдара А.В., Казначеєва Е.Г., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10 квітня 2025 року у справі № 200/8071/24 (головуючий І інстанції Аляб'єв І.Г.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
19.11.2024 ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області якому позивач просить визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Донецькій області, в частині стягнення з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки: податкове повідомлення-рішення форми “Ф» від 10.04.2024 р. № 0137295-2412-0507-UA14160030000019136 податок на нерухоме майно за 2023 рік на суму 36891,54 грн м. Білозерське, Податкове повідомлення-рішення форми “Ф» від 16.08.2024 №0672304-2412-0507-UA14160030000019136 податок на нерухоме майно за 2022 рік на суму 35790,30 грн. м. Білозерське, Податкове повідомлення-рішення форми “Ф» від 16.08.2024 р. №0672303-2412-0507-UA14160030000019136 податок на нерухоме майно за 2021 рік на суму 14683,20 грн. м. Білозерське.
В обґрунтування позову зазначає, що отримала податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Донецькій області, а саме податкове повідомлення-рішення форми “Ф» від 10.04.2024 р. № 0137295-2412-0507-UA14160030000019136 податок на нерухоме майно за 2023 рік на суму 36891,54 грн. м. Білозерське, податкове повідомлення-рішення форми “Ф» від 16.08.2024 р. №0672304-2412-0507-UA14160030000019136 податок на нерухоме майно за 2022 рік на суму 35790,30 грн. м. Білозерське, Податкове повідомлення-рішення форми “Ф» від 16.08.2024 р. №0672303-2412-0507-UA14160030000019136 податок на нерухоме майно за 2021 рік на суму 14683,20 грн. м. Білозерське. Не погодившись з податковими повідомленнями-рішеннями оскаржила їх до ДПС України, проте, рішенням ДПС України відмовлено в задоволенні скарги.
Зазначає, що за 2021 - 2023 податкові (звітні) роки не нараховується та не сплачується податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об'єкти житлової нерухомості, у тому числі їх частки, які перебувають у власності фізичних осіб, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, та за об'єкти житлової нерухомості, що стала непридатною для проживання у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Вказує, що наказом від 22.12.2022 року за №309 Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25 квітня 2022 року № 75 та затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, у якому зазначено, зокрема, що з 24.02.2022 року територія Краматорська міська територіальна громада відноситься до території можливих бойових дій (п. 1 розділу І). Вказаний перелік визначав територіями, на яких ведуться (велися) бойові, як території можливих бойових дій, так і території активних бойових дій, з огляду на що території міста Білозерська Білозерської міської територіальної громади Покровського району Донецької області віднесено до території, на яких з 24.02.2022 року ведуться бойові дії.
Вважає, за нормами ПК України, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин та були чинні на момент виникнення спірних правовідносин, єдиною умовою для ненарахування та несплати зазначених податкових зобов'язань є розташування відповідних об'єктів нерухомого майна на території, на якій ведуться (велися) бойові дії.
Враховуючи наведене, просив адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 10 квітня 2025 року у справі № 200/8071/24 позов задоволено частково, внаслідок чого визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення форми “Ф» від 16.08.2024 року № 0672303-2412-0507-UA14160030000019136 на суму 14683,20 грн та від 16.08.2024 року № 0672304-2412-0507-UA14160030000019136 на суму 35790,30 грн складені Головним управлінням ДПС у Донецькій області. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення форми “Ф» від 10.04.2024 №0137295-2412-0507-UA14160030000019136 складене Головним управлінням ДПС у Донецькій області в частині стягнення з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплач фізособами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості за 2023 рік за період з 01.01.2023 по 30.04.2023 в сумі 12297,18 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржене судове рішення та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено практично ті самі доводи якими обгрунтовано відзив на позовну заяву.
У відзиві на апеляційну скаргу позивачем висловлено згоду з висновками місцевого суду та прохання залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Справу розглянуто в порядку письмового провадження у відповідності до ст. 311 КАС України.
Відповідно до вимог ч. 1,2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги, і дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є громадянкою України, що підтверджено паспортом серії НОМЕР_2 .
Судом встановлено, що відповідно до інформації з Державного реєстру правочинів від 14.11.2007 за № 4953222 ОСОБА_1 належить нежитлова будівля площею 611,8 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 .
Керуючись підпунктом 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України відповідачем було сформовано та направлено засобами поштового зв'язку наступні податкові повідомлення-рішення:
- за 2021 рік - № 0672303-2412-0507-UA14160030000019136 від 16.08.2024 року на суму 14683,20 грн;
- за 2022 рік - № 0672304-2412-0507-UA14160030000019136 від 16.08.2024 року на суму 35790,30 грн;
- за 2023 рік - № 0137295-2412-0507-UA14160030000019136 від 10.04.2024 року на суму 36891,54 грн.
Вказані податкові повідомлення-рішення біли вручені позивачці 31.08.2024, що підтверджено поштовим повідомленням про вручення “Укрпошта».
04.09.2024 ОСОБА_1 звернулась до Державної податкової служби України з адміністративною скаргою про скасування податкових повідомлень-рішень від 16.08.2024 №0672303-2412-0507-UA14160030000019136 (форма “Ф»), від 16.08.2024 №0672304-2412-0507-UA14160030000019136 (форма “Ф»), від 10.04.2024 №0137295-2412-0507-UA14160030000019136 (форма “Ф»).
Листом Державної податкової служби України від 08.11.2024 року вказані податкові повідомлення-рішення залишені без змін, скаргу - без задоволення.
Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом, позивач просить адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною першою статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до пп. 4.1.1 п. 4.1 статті 4 ПК України кожна особа зобов'язана сплачувати встановлені цим Кодексом, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього Кодексу.
Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 статті 16 ПК України передбачений обов'язок платника податків сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку та строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (п. 36.1 статті 36 ПК України).
Відповідно до статті 265 Податкового кодексу України до складу податку на майно відноситься податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Відповідно до підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 ПКУ платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками житлової та/або нежитлової нерухомості.
Об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (підпункт 266.2.1 пункт 266.2. статті 266 ПКУ).
Згідно пп. 266.3.1 п. 266.3 ст. 266 Податкового кодексу України базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.
База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності (підпункт 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 ПКУ).
База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
Ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.
Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року. (п.п. 266.6.1., п. 266.5. ст. 266 ПК України).
Відповідно до п.п.266.7. ст. 266 ПК Українивизначено порядок обчислення суми податку, а саме: обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об'єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.
Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, разом з детальним розрахунком суми/сум податку, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити, визначені в абзаці першому цього підпункту, що надсилаються платнику податку, повинні містити щодо кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, зокрема, але не виключно, інформацію про адресу місцезнаходження об'єкта житлової та/або нежитлової нерухомості, його площу, ставки та надані фізичним особам пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Сторонами не оспорюється факт наявності у власності позивачки ОСОБА_1 нерухомо майна, з приводу якого податковим органом сформовані спірні податкові повідомлення рішення по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Відповідно до п.п.266.7.3. ст. 266 ПК України платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних щодо:
об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;
розміру загальної площі об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;
права на користування пільгою із сплати податку;
розміру ставки податку;
нарахованої суми податку.
У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за своєю податковою адресою платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні», введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року з подальшим продовженням його терміну відповідними Указами. Воєнний стан діє і станом на цей час.
За статтею 1 Закону України “Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Верховною Радою України 15.03.2022 року був прийнятий Закон України № 2120-ІХ “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», яким пункт 69 підрозділу 10 розділу ХХ “Перехідні положення» ПК України був доповнений, зокрема, підпунктом 69.14 такого змісту:
“ 69.14. Тимчасово, на період з 1 березня 2022 року по 31 грудня року, наступного за роком, у якому припинено або скасовано воєнний, надзвичайний стан, не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, а також за земельні ділянки (земельні частки (паї), визначені обласними військовими адміністраціями як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди.
Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, визначається Кабінетом Міністрів України».
Пунктом 4 цього Закону Кабінету Міністрів України доручено невідкладно забезпечити перегляд та приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.
З аналізу підпункту 69.14 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ “Перехідні положення» Податкового кодексу України вбачається, що не підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності):
за земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб та:
1) розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або
2) на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації;
за земельні ділянки (земельні частки (паї), визначені обласними військовими адміністраціями як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди.
Разом з цим, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Верховною Радою України 24.03.2022 року був прийнятий Закон України № 2142-ІХ “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства в період дії воєнного стану», яким пункт 69 підрозділу 10 розділу ХХ “Перехідні положення» Податкового кодексу України був доповнений, зокрема, підпунктом 69.22 такого змісту:
“За 2021 та 2022 податкові (звітні) роки не нараховується та не сплачується податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об'єкти житлової нерухомості, у тому числі їх частки, які перебувають у власності фізичних осіб, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, та за об'єкти житлової нерухомості, що стала непридатною для проживання у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України;
Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії та територій тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, визначається Кабінетом Міністрів України.
Порядок визнання об'єктів житлової нерухомості такими, що непридатні для проживання у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, визначається Кабінетом Міністрів України.»
З аналізу підпункту 69.22 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ “Перехідні положення» Податкового кодексу України вбачається, що не підлягає нарахуванню та сплата податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об'єкти житлової нерухомості, у тому числі їх частки, які перебувають у власності фізичних осіб, що розташовані на територіях:
1) на яких ведуться (велися) бойові дії,
2) на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації,
3) за об'єкти житлової нерухомості, що стала непридатною для проживання у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, визначається Кабінетом Міністрів України.
Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25 квітня 2022 року № 75 затверджений Перелік територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), у якому станом на 10 грудня 2022 року перебувала Краматорська міська територіальна громада.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 року №1364 визначено, що перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією (далі - Перелік), затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за формою згідно з додатком за погодженням з Міністерством оборони на підставі пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій.
Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 № 1364 “Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» до територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, включаються території можливих бойових дій та території активних бойових дій.
Наказом від 22.12.2022 року № 309 Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25 квітня 2022 року № 75 та затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, у якому зазначено, зокрема, що з 24.02.2022 року територія Білозерської міської територіальної громади Покровського району Донецької області відноситься до території можливих бойових дій (п. 1 розділу І, UA14160030000019136).
Вказаний перелік визначав територіями, на яких ведуться (велися) бойові, як території можливих бойових дій, так і території активних бойових дій, з огляду на що Білозерська міська територіальна громада Покровського району Донецької області віднесена до території, на якій з 24.02.2022 року ведуться бойові дії.
Як встановлено судом, що контролюючим органом на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, підпункту 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України прийняті податкові повідомлення-рішення форми “Ф» : за 2021 рік - № 0672303-2412-0507-UA14160030000019136 від 16.08.2024 року на суму 14683,20 грн; за 2022 рік - № 0672304-2412-0507-UA14160030000019136 від 16.08.2024 року на суму 35790,30 грн.
У вищезазначених податкових повідомленнях - рішеннях вказано, що земельна ділянка розташована в м.Білозерське Покровського району Донецької області.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що з моменту набуття чинності Законом № 2142-ІХ, позивач набув право на застосування податкової пільги, передбаченої підпунктом 69.22 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ “Перехідні положення» ПК України, зокрема, на момент визначення позивачу податкового зобов'язання.
Виходячи з наведеного, податкові повідомлення-рішення № 0672303-2412-0507-UA14160030000019136 від 16.08.2024 року на суму 14683,20 грн та № 0672304-2412-0507-UA14160030000019136 від 16.08.2024 року на суму 35790,30 грн підлягають скасуванню.
Щодо позовних вимог про скасування податкового повідомлення рішення від 10.04.2024 №0137295-2412-0507-UA14160030000019136 на суму 36891,54 грн. (за 2023 рік) суд зазначає наступне.
Законом України від 11.04.2023 року № 3050-ІХ “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно» внесено зміни до пункт 69.22 та викладено в новій редакції, зокрема:
“… Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не нараховується та не сплачується:
1) за об'єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України:
за 2021 та 2022 роки - за об'єкти житлової нерухомості, у тому числі їх частки, що перебувають у власності фізичних осіб;
за період з 1 березня 2022 року по 31 грудня 2022 року - за об'єкти житлової нерухомості, у тому числі їх частки, що перебувають у власності юридичних осіб, та за об'єкти нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та/або юридичних осіб.
Починаючи з 1 січня 2023 року за об'єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, у тому числі їх частки, що перебувають у власності фізичних та/або юридичних осіб, що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не нараховується та не сплачується за період з першого числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку активних бойових дій або тимчасової окупації, до останнього числа місяця, у якому завершено бойові дії або тимчасову окупацію на відповідній території.
Дати початку та завершення активних бойових дій або тимчасової окупації визначаються відповідно до даних Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.
Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку;…».
Суд зазначає, що Закон України від 11.04.2023 року № 3050-ІХ набрав чинність 06.05.2023, а відтак його норми не підлягали застосуванню у спірний період.
Згідно статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Закріплення принципу незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів є гарантією безпеки людини і громадянина, довіри до держави. Отже, за нормами ПК України, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин та були чинні на момент виникнення спірних правовідносин, єдиною умовою для не нарахування та несплати зазначених податкових зобов'язань було розташування земельної ділянки та відповідних об'єктів нерухомого майна на території, на якій ведуться (велися) бойові дії.
З огляду на положення пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 за № 1364 “Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією»(у редакцій, чинній на момент прийняття податковим органом спірний податкових повідомлень-рішень ), до територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, включаються території можливих бойових дій, території активних бойових дій та території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси.
Сторонами не заперечується, що відповідно до положень “Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», затвердженого 22.12.2022 наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №309, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за №1668/39004, у якому зазначено, зокрема, що з 24.02.2022 року територія Білозерської міської територіальної громади Покровського району Донецької області відноситься до території можливих бойових дій (п. 1 розділу І, UA14160030000019136).
Отже, за нормами ПК України, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин та були чинні на момент виникнення спірних правовідносин, єдиною умовою для ненарахування та несплати зазначених податкових зобов'язань було розташування відповідних об'єктів нерухомого майна на території, на якій ведуться (велися) бойові дії.
Таким чином, обов'язок щодо сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки виникає у платників податків, об'єкти оподаткування яких розташовані на території можливих бойових дій з травня 2023 року.
Враховуючи наведене, в межах спірних правовідносин, позивач була звільнена від сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості, зокрема, з 01.01.2023 по 30.04.2023.
Податкове повідомлення-рішення від 10.04.2024 №0137295-2412-0507-UA14160030000019136 є протиправним та підлягає скасування в частині стягнення з позивача податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплач фізособами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості за 2023 рік з 01.01.2023 по 30.04.2023, тобто, в сумі 12297,18 грн. (36891,54 грн./12 місяців х 4 місяці).
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про часткове задоволення позову.
Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ураховуючи наведене, колегія суддів не знаходить правових підстав для задоволення апеляційної скарги і відповідно для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, правові висновки суду першої інстанції скаржником не спростовані.
Керуючись 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10 квітня 2025 року у справі № 200/8071/24 - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10 квітня 2025 року у справі № 200/8071/24 - залишити без змін.
Повне судове рішення складено 31 липня 2025 року.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя А.А. Блохін
Судді А.В. Гайдар
Е.Г. Казначеєв