31 липня 2025 року Чернігів Справа № 620/2465/25
Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Лукашової О.Б., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 в особі житлової комісії Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправним та скасування протоколу, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 в особі житлової комісії Військової частини НОМЕР_2 , в якому просить:
визнати протиправним та скасувати протокол №7 від 01.10.2024 року відповідача Військової частини НОМЕР_1 (в/ НОМЕР_3 ) в особі житлової комісії в/ НОМЕР_3 від 01.10.2024 в частині відмови у внесенні до списків військовослужбовців та членів їх сімей, які потребують поліпшення житлових умов шляхом забезпечення службовими житловими приміщеннями (службовою житловою площею) ОСОБА_1 ;
зобов'язати відповідача Військову частини НОМЕР_1 (в/ НОМЕР_3 ) в особі житлової комісії в/ НОМЕР_3 повторно розглянути рапорт ОСОБА_1 від 09.08.2019 з урахування висновків суду у справі №620/3811/22 та з урахуванням висновків суду за наслідками судового розгляду цієї позовної заяви щодо встановлення факту проходження ОСОБА_1 військової служби на момент подання мною цього рапорту від 09.08.2019.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відмова відповідача у внесенні позивача до списків військовослужбовців та членів їх сімей, які потребують поліпшення житлових умов шляхом забезпечення службовими житловими приміщеннями є протиправною, такою що порушує його права та законні інтереси, а відтак підлягає скасуванню.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 10.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами. Вказаною ухвалою також встановлено строк для подачі відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечень.
Відповідачем подано відзив на позов, в якому останній просить у задоволенні позову відмовити та зазначає, що відмова у внесенні до списків військовослужбовців та членів їх сімей, які потребують поліпшення житлових умов шляхом забезпечення службовими житловими приміщеннями (службовою житловою площею) ОСОБА_1 обумовлена тим, що позивач не надав до рапорту необхідні документи.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про таке.
Позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 з 14.09.2007 та був звільнений наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 01.11.2019 №63-рс у запас за пунктом «б» (за станом здоров'я) відповідно до пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» (а.с.19,13).
З 14.09.2016 позивач проходив військову службу за контрактом (а.с.23).
Позивач перебував на квартирному обліку в ІНФОРМАЦІЯ_1 з 23.03.1999 по 19.04.2018 та житлом за рахунок Міністерства оборони України не забезпечувався, що підтверджується довідкою від 11.04.2019 №44 (а.с.44).
З витягу з протоколу засідання житлової комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 від 19.04.2018 №6 вбачається, що комісія постановила зняти позивача з квартирного обліку, у зв'язку з виявленням ним бажання перебувати на квартирному обліку самостійно (а.с.26).
09.08.2019 позивач звернувся до житлової комісії Військової частини НОМЕР_2 із рапортом про вирішення питання щодо зарахування його на квартирний облік (а.с.15).
До рапорту було додано довідку форми 5 від 08.08.2019 №312 (а.с.16), форми 9 від 08.08.2019 №313 (а.с.17), витяг з наказу командира в/ч НОМЕР_1 від 06.02.2019 №9-рс (а.с.18), витяг з послужного списку (а.с.19), два примірники встановлених рапортів згідно додатку 10 наказу Міністерства оборони України №380.
Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 11.10.2021 у справі №362/1052/21 (https://reestr.court.gov.ua/Review/100233536), залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 18.05.2022 (https://reestr.court.gov.ua/Review/104443708) було зобов'язано житлову комісію Військової частини НОМЕР_2 розглянути рапорт позивача від 09.08.2019.
За результатами розгляду рапорту позивача, житловою комісією Військової частини НОМЕР_2 прийнято рішення, оформлене протоколом від 30.08.2019 №10, яким позивачу відмовлено у внесені до списків військовослужбовців та членів їх сімей, які потребують поліпшення житлових умов, у зв'язку з тим, що позивач не надав усі необхідні документи (копії).
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 20.02.2024 у справі №620/3811/22, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.06.2024, було зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) в особі житлової комісії Військової частини НОМЕР_4 повторно розглянути рапорт ОСОБА_1 від 09.08.2019 та прийняти рішення, з урахуванням висновків суду.
На виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 20.02.2024 у справі №620/3811/22 житловою комісією військової частини НОМЕР_2 відбулося засідання вказаної комісії 01.10.2024 та відбувся повторний розгляд рапорта позивача від 09.08.2019 (а.с.7,8).
Відповідно до витягу з протоколу №7 житлової комісії військової частини НОМЕР_2 від 01.10.2024 комісія відмовила у внесенні позивача до списків військовослужбовців та членів їх сімей, які потребують поліпшення житлових умов шляхом забезпечення службовим житловим приміщенням керуючись вимогами постанови №1081 від 03.08.2006 «Про затвердження порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловим приміщенням», розділом ІV «Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей житловими приміщеннями», затвердженої наказом Міністра оборони України від 31.07.2018 №380 (а.с.9-10).
Як вбачається з витягу з протоколу таке рішення прийняте у зв'язку з тим, що станом на 01.10.2024 позивач не є військовослужбовцем ЗСУ, згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 14.11.2019 №257 позивача звільнено наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 01.11.2019 №63-рс у запас за пунктом «б» (за станом здоров'я) відповідно до пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу».
Вважаючи зазначене рішення відповідача протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на таке.
Правовідносини щодо забезпечення житлом осіб, які звільнилися з військової служби і потребують поліпшення житлових умов, регулюються Законом України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист», Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Інструкцією про організацію забезпечення і надання військовослужбовцям Збройних Сил України та членам їх сімей житлових приміщень та Порядком забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, система їх соціального та правового захисту, гарантії військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах встановлюються Законом України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». (далі Закон № 2011-XII)
За умовами вказаного закону реалізація права на житло військовослужбовцями, у тому числі пільгових категорій, може бути здійснено у такі способи: безпосереднього надання житла, грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, надання кредиту для купівлі (спорудження) житла. Для отримання житла військовослужбовець має бути зарахований на облік, та занесений до книги обліку осіб, що перебувають в черзі на одержання житла. Військовослужбовцям житло надається згідно з чергою.
Відповідно до абзацу першого пункту 1 статті 12 Закону № 2011-XII держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у межах норм і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР, іншими законами, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Абзацом четвертим пункту 1 статті 12 Закону № 2011-XII встановлено, що військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються жилі приміщення для постійного проживання або за їх бажанням грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення. Такі жилі приміщення або грошова компенсація надаються їм один раз протягом усього часу проходження військової служби за умови, що ними не було використано право на безоплатну приватизацію житла, з урахуванням особливостей, визначених пунктом 10 цієї статті.
Військовослужбовці, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, у разі звільнення з військової служби за станом здоров'я, віком, у зв'язку із скороченням штатів, а також звільнені з військової служби особи, які стали особами з інвалідністю I чи II групи, члени сімей військовослужбовців, які загинули (померли) або пропали безвісти під час проходження військової служби, мають право на безплатне одержання у приватну власність жилого приміщення, яке вони займають у будинках державного житлового фонду. (пункт 8 Закону № 2011-XII)
Згідно з абзацом першим пункту 9 статті 12 Закону № 2011-XII (у редакції станом на дату подання рапорту) військовослужбовці, що перебувають на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, при звільненні з військової служби в запас за станом здоров'я або якщо вони на час звільнення мають вислугу військової служби не менше 20 років, або у відставку, а також у зв'язку зі скороченням штатів чи проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості їх використання на військовій службі, залишаються на цьому обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду або за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, а в разі її розформування - у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки і відповідних квартирно - експлуатаційних органах та користуються правом позачергового одержання житла.
Абзац 1 пункту 9 статті 12 Закону № 2011-XII (у редакції на дату прийняття рішення житловою комісією) був викладений у новій редакції, а саме: військовослужбовці, що перебувають на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, при звільненні з військової служби в запас за станом здоров'я або якщо вони на час звільнення мають вислугу військової служби не менше 20 років, або у відставку, а також у зв'язку зі скороченням штатів чи проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості їх використання на військовій службі, залишаються на цьому обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду або за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, а в разі її розформування - у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки і відповідних квартирно-експлуатаційних органах та користуються правом позачергового одержання житла. Військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються жилі приміщення для постійного проживання або за їх бажанням грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення. Військовослужбовці, які набули право на пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", залишаються на такому обліку та користуються правом позачергового одержання житла.
Наказом Міністерства оборони України від 31.07.2018 №380, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 06.09.2018 за №1020/32472, затверджено Інструкцію з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями (далі - Інструкція №380).
Ця Інструкція визначає зміст та методику забезпечення жилими приміщеннями військовослужбовців Збройних Сил України (крім військовослужбовців строкової служби), а також осіб, звільнених в запас або відставку, що залишилися перебувати після звільнення з військової служби на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання (далі - військовослужбовці), та членів їх сімей, у тому числі членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли), зникли безвісти під час проходження військової служби, що перебувають на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов (далі - члени їх сімей).
Суд встановив, що позивач звільнений у запас за пп. «б» (за станом здоров'я) пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу».
Відповідно до пункту 5 розділу ІІ Інструкції №380, основними завданнями житлових комісій військових частин (об'єднаних житлових комісій) є:
перевірка житлових умов військовослужбовців та членів їх сімей;
прийняття рішення з житлових питань, у тому числі із розгляду відповідних рапортів (заяв) військовослужбовців та членів їх сімей з житлових питань;
ведення обліку військовослужбовців, які потребують поліпшення житлових умов шляхом забезпечення службовими житловими приміщеннями (службовою житловою площею);
ведення обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання;
розгляд заяв, скарг та пропозицій, що виникли під час роботи житлових комісій військових частин, та прийом громадян з житлових питань;
видача документів, які створюються житловими комісіями військових частин під час виконання вимог цієї Інструкції;
ведення оперативного обліку службових житлових приміщень.
За приписами пункту 7 розділу ІІ Інструкції №380 житлова комісія військової частини (об'єднана житлова комісія) має право приймати рішення щодо:
взяття військовослужбовців та членів їх сімей на облік і зняття з обліку військовослужбовців, які потребують поліпшення житлових умов шляхом забезпечення службовими жилими приміщеннями (службовою жилою площею);
взяття військовослужбовців та членів їх сімей на облік і зняття з обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання;
надання військовослужбовцям та членам їх сімей службових жилих приміщень (службової житлової площі), жилих приміщень для постійного проживання або виплату грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення;
зміни дати зарахування (перебування) на обліку військовослужбовців та членів їх сімей, які потребують поліпшення житлових умов, шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання;
внесення змін до облікових справ військовослужбовців, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання;
перегляду раніше прийнятих рішень цією житловою комісією або в порядку правонаступництва.
Згідно з положеннями пунктів 4 та 6 розділу VI Інструкції №380 для зарахування на облік військовослужбовець подає командиру військової частини рапорт, який реєструється у службі діловодства військової частини.
До рапорту додаються документи, передбачені Порядком забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2006 №1081 (далі - Порядок забезпечення житловими приміщеннями), а також витяг з послужного списку військовослужбовця.
Зазначені документи направляються командиром до житлової комісії військової частини (об'єднаної житлової комісії) для прийняття рішення про зарахування на облік.
Житлова комісія військової частини (об'єднаної житлової комісії) у разі необхідності має право запитувати через командира військової частини у відповідних державних органів, установ, організацій, громадян інші документи.
Вимагати від військовослужбовців та членів їх сімей інших, не передбачених законодавством, документів забороняється.
Після проведення перевірки житлових умов військовослужбовця житлова комісія військової частини (об'єднана житлова комісія) на найближчому засіданні, але не пізніше ніж через місяць з дати реєстрації відповідного рапорту військовослужбовця, розглядає питання щодо зарахування військовослужбовця на облік.
На засіданні житлової комісії військової частини (об'єднаної житлової комісії) має право бути присутнім військовослужбовець та члени його сім'ї, щодо яких приймається рішення.
За результатами розгляду житлова комісія військової частини (об'єднана житлова комісія) приймає рішення про зарахування військовослужбовця та членів його сім'ї на облік або відмовляє у зарахуванні на облік із зазначенням обґрунтування такої відмови з посиланням на відповідні норми законодавства.
Як вбачається з оскаржуваного рішення, підставою для відмови стало те, що станом на 01.10.2024 позивач не є військовослужбовцем ЗСУ, згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 14.11.2019 №257 позивача звільнено наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 01.11.2019 №63-рс у запас за пунктом «б» (за станом здоров'я) відповідно до пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу».
Суд встановив, що станом на дату звернення з рапортом від 09.08.2019 (реєстрація вх.№236 від 09.08.2019) позивач проходи військову службу у військовій частині НОМЕР_2 та був звільнений наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 01.11.2019 №63-рс у запас за пунктом «б» (за станом здоров'я) відповідно до пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу».
За приписами Інструкції №380 житлова комісія зобов'язана була розглянути питання щодо зарахування позивача на облік протягом одного місяця з дати реєстрації рапорта, а саме, до 09.09.2019, тобто до дати звільнення позивача зі служби.
Також суд звертає увагу, що за приписами абзацу 1 пункту 9 статті 12 Закону № 2011-XII, як у редакції на дату звернення з рапортом та і на дату прийняття оскаржуваного рішення житловою комісією військовослужбовці, що перебувають на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, при звільненні з військової служби в запас за станом здоров'я залишаються на цьому обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду.
Ураховуючи викладене суд дійшов висновку про необґрунтованість рішення 7 житлової комісії військової частини НОМЕР_2 оформленого протоколом від 01.10.2024 №7 від 01.10.2024 в частині відмови у внесенні до списків військовослужбовців та членів їх сімей, які потребують поліпшення житлових умов шляхом забезпечення службовими житловими приміщеннями (службовою житловою площею) ОСОБА_1 .
Щодо доводів відповідача про ненадання на засідання необхідних документів то суд враховує, що відповідно до пункту 23 Порядку забезпечення житловими приміщеннями, в редакції чинній на момент подання рапорту, для зарахування на облік військовослужбовець подає рапорт на ім'я безпосереднього командира (начальника)до рапорту додаються:
довідка з місця проживання про реєстрацію і склад сім'ї;
витяг з особової справи військовослужбовця про склад сім'ї;
довідка про те, чи перебувають члени сім'ї на квартирному обліку за місцем роботи (у виконавчих органах місцевих рад);
документи, що підтверджують право на першочергове та позачергове одержання житла, інші пільги.
Інші документи житлова комісія запитує у разі потреби через
командира військової частини у відповідних державних органів,
установ, організацій, громадян.
Як встановлено судом, до рапорту було додано довідку форми 5 від 08.08.2019 №312 про те, що позивач перебуває на військовій службі у Військовій частині НОМЕР_2 , форми 9 від 08.08.2019 №313 про те що позивач неодружений, витяг з наказу командира в/ч НОМЕР_1 від 06.02.2019 №9-рс, витяг з послужного списку, два примірники встановлених рапортів згідно додатку 10 наказу Міністерства оборони України №380.
При цьому, в матеріалах справи міститься рапорт позивача від 06.05.2019 на ім'я голови житлової комісії в/ НОМЕР_3 (а.с.20), до якого було додано довідку про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб від 26.04.2019 №3927 (а.с.21), довідку від 26.04.2019 №127/п, витяг з наказу про поновлення на військовій службі від 06.02.2019 №9-рс (а.с.22), контракт (а.с.23-24), довідку від 11.04.2019 №44 про те, що позивач перебував на квартирному обліку в ІНФОРМАЦІЯ_1 з 23.03.1999 по 19.04.2018 та житлом за рахунок Міністерства оборони України не забезпечувався (а.с.25), витяг з протоколу від 19.04.2018 №6 про зняття позивача з квартирного обліку, як члена сім'ї ОСОБА_2 , у зв'язку з виявленням позивачем бажання перебувати на квартирному обліку самостійно (а.с.26), довідку ТВБВ № 10024/087 філії Чернігівське обласне управління АТ «Ощадбанк» від 10.04.2019 №595 про те, що позивач житловий чек в приватизації державного майна не використав, участі у приватизації житла за адресою АДРЕСА_1 не брав (а.с.27), довідку Виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 04.04.2019 №951 про те, що позивач не брав участі у приватизації житла за адресою АДРЕСА_1 , Інформація з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта (а.с.29), посвідчення учасника бойових дій (а.с.30).
Наведене свідчить, що у відповідача на дату подання рапорту від 09.08.2019 були в наявності всі передбачені Порядком забезпечення житловими приміщеннями документи, що також встановлено рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 20.02.2024 у справі №620/3811/22, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.06.2024, а отже доводи відповідача щодо ненадання документів суд відхиляє.
Суд зазначає, що Інструкція №380 встановлює чіткі вимоги до рішення житлової комісії, як до акта індивідуальної дії, в частині обґрунтування відмови з посиланням на відповідні норми законодавства, що відповідає загальним вимогам, які висуваються до актів індивідуальної дії як актів правозастосування, тобто, наведення суб'єктом владних повноважень конкретних підстав прийняття (фактичних і юридичних) таких актів, а також переконливих і зрозумілих мотивів їх прийняття.
Зміст спірного протоколу від 01.10.2024 №7, який є індивідуально-правовим актом і породжує права та обов'язки для позивача, має відповідати вимогам, визначеним у статті 2 КАС України, відповідно до яких обґрунтованість є однією із обов'язкових ознак рішення (дії, бездіяльності) суб'єкта владних повноважень, що підлягає встановленню адміністративним судом.
За приписами ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З огляду на наведене, рішення житлової комісії Військової частини НОМЕР_2 від 01.10.2024 №7 в частині відмови у внесенні ОСОБА_1 до списків військовослужбовців та членів їх сімей, які потребують поліпшення житлових умов шляхом забезпечення службовим житловим приміщенням є протиправним та підлягає скасуванню, а вимоги в цій частині задоволенню.
Щодо вимог про зобов'язання відповідача повторно розглянути рапорт позивача від 09.08.2019 з урахування висновків суду у справі №620/3811/22 та з урахуванням висновків суду за наслідками судового розгляду цієї позовної заяви щодо встановлення факту проходження ОСОБА_1 військової служби на момент подання мною цього рапорту від 09.08.2019, суд зазначає про таке.
Судовий захист повинен сприяти відновленню порушеного права особи, яка звернулася за таким захистом. Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. При встановленні порушення права позивача у спірних правовідносинах суд має вирішити питання про відновлення такого права.
В силу статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
При цьому суд зазначає, що при розгляді позовних вимог позивача стосовно невиконання судового рішення в іншій справі, суд не може зобов'язувати виконувати рішення суду шляхом ухвалення нового судового рішення, оскільки виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження.
Аналогічні правові висновки викладені Великою Палатою Верховного Суду у рішеннях від 16 січня 2019 року у справі №686/23317/13-а та від 06 лютого 2019 року у справі №816/2016/17.
Тому, вимоги щодо зобов'язання відповідача розглянути рапорт з урахуванням висновків суду у справі №620/3811/22 задоволенню не підлягають.
Враховуючи наведене вище, суд вважає за можливе зобов'язати відповідача повторно розглянути рапорт позивача від 09.08.2019 щодо зарахування його на квартирний облік з урахуванням висновків суду.
Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.
Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 в особі житлової комісії Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправним та скасування протоколу, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення житлової комісії Військової частини НОМЕР_2 від 01.10.2024 №7 в частині відмови у внесенні ОСОБА_1 до списків військовослужбовців та членів їх сімей, які потребують поліпшення житлових умов шляхом забезпечення службовим житловим приміщенням.
Зобов'язати відповідача Військову частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) в особі житлової комісії Військової частини НОМЕР_2 повторно розглянути рапорт ОСОБА_1 від 09.08.2019 з урахування висновків суду.
У задоволенні решти позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 ).
Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 в особі житлової комісії Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ).
Повне судове рішення складено 31.07.2025.
Суддя Олена ЛУКАШОВА