Справа №932/5305/25
Провадження №2-а/932/117/25
Рішення
Іменем України
30 липня 2025 року м. Дніпро
Суддя Шевченківського районного суду м. Дніпра Леміщенко О.О., при секретарі судового засідання Чубенко А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Дніпро адміністративну справу № 932/5305/25 (№2-а/932/117/25) за позовом ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ), в інтересах якого діє представник позивача Володченков Євгеній Юрійовича (адреса: АДРЕСА_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_2 (юридична адреса: АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -
До Шевченківського районного суду м. Дніпра 12 травня 2025 року через підсистему «Електронний суд» звернувся ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник Володченков Є.Ю., з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_3 (юридична адреса: АДРЕСА_4 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
В обґрунтування позову представник позивача зазначив, що 03 травня 2025 року позивач дізнався про те, що ІНФОРМАЦІЯ_4 склав відносно позивача постанову №265 від 21 березня 2025 року. Про винесення оскаржуваної постанови, позивач дізнався 03 травня 2025 року з поштового відправлення трек №0601141949113 направленого Першим Правобережним ВДВС. Тобто, фактично 03 травня 2025 року позивач отримав оскаржувану постанову. На підставі зазначеної постанови, позивач був притягнутий до адміністративної відповідальності у виді штрафу у розмірі 17 000,00 грн за нібито вчинене
порушення ст. 210 КУпАП. У постанові зазначено: суть адміністративного правопорушення: ОСОБА_1 після отримання повістки для прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_5 , своєчасно не з'явився в установлений термін для уточнення (оновлення) облікових даних, чим порушив вимоги абз. 5 ч. 10 ст. 1, п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу». У присутності позивача протокол не складався, про місце і час розгляду справи його не повідомляли, оскаржувана постанова за адресою його місця проживання не надходила. Крім того, постанова не містить жодних посилань на будь-які докази. Як вбачається з оскаржуваної постанови, правопорушення відбулось внаслідок своєчасного не прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_5 після отримання повістки для уточнення облікових даних, але з оскаржуваної постанови не зрозуміло, яку саме Повістку, за якою адресою та яким саме способом отримав позивач. Чи отримував позивач її взагалі, жодного доказу щодо отримання повістки позивачем не надано. Не зрозуміло дату за якою нібито отримав позивач повістку та на яку дату він був зобов'язаний з'явитись до відповідача. Не зрозуміло, які саме дані відповідач хотів додатково уточнити, оскільки позивач перебуває на військовому обліку та персональні дані останнім було самостійно уточнено 14 липня 2024 року. Разом з тим, постанова не містить розмір штрафу у неоподаткованих мінімумів доходів громадян, не зрозуміло та не обґрунтовано формування суми штрафу в цілому. Тобто позивач, у встановлений законодавством спосіб належним чином оформленої повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки ані особисто, ані засобами поштового зв'язку не отримував, не знав і не міг знати про дату, час та місце, куди потрібно з'явитися, а також мету такої явки, у зв'язку з цим, зазначаємо про те, що у діях позивача відсутні ознаки правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Таким чином, просить суд скасувати постанову №265 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 21 березня 2025 року, винесеної начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_2 , якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі (17 000,00 гривень). Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210-1 КУпАП закрити в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_3 11 червня 2025 року за вх. № 23938 через канцелярію суду подав відзив на позовну заяву обґрунтувавши тим, що у провадженні Шевченківського районного суду м. Дніпра перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_6 про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності. Ухвалою Шевченківського районного суду м. Дніпра від 02 червня 2025 прийнята позовна заява до розгляду та відкрито провадження у справі №932/5305/25 та запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву разом із доказами, які підтверджують заперечення проти позову. Копія зазначеної ухвали надійшла на адресу відповідача засобами електронного зв?язку та зареєстрована у діловодстві 04.06.2025 року за вхідним № 962. У позовній заяві від 12 травня 2025 року позивач просить суд скасувати постанову №265 по справі про адміністративне правопорушення за 12 травня 2025 року за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 21 березня 2025 року, винесеної начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_2 , якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі (17000,00 гривень). Із заявленими позовними вимогами не погоджуємось, вважаємо їх безпідставними та такими, що не ґрунтуються на обставинах справи, у зв?язку з чим вважаємо, що в задоволенні поданого позову необхідно відмовити, з огляду на таке: Відповідно до частин першої та другої статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України. Відповідно до частин першої та другої статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов?язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону. За приписами частини першої статті 4 Закону України «Про оборону України» від 06.12.1991 № 1932-XII (далі - Закон № 1932-XII) у разі збройної агресії проти України або загрози нападу на Україну Президент України приймає рішення про загальну або часткову мобілізацію, введення воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях, застосування Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, подає його Верховній Раді України на схвалення чи затвердження, а також вносить до Верховної Ради України подання про оголошення стану війни. Згідно із частинами першою-третьою статті 17 Закону №1932-ХII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Громадяни України чоловічої статі, придатні до проходження військової служби за станом здоров'я і віком, а жіночої статі - також за відповідною фаховою підготовкою, повинні виконувати військовий обов'язок згідно із законодавством. Громадяни проходять військову службу, службу у військовому резерві та виконують військовий обов'язок у запасі відповідно до законодавства. Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-XII встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов?язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов?язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів. Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 р. «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-1X, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який у подальшому був продовжений та діє станом на час розгляду справи. При цьому, Указом Президента України №69/2022 від 24.02.2022 р., у зв?язку з військовою агресією рф проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, оголошено проведення загальної мобілізації. Пунктом 12 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оборону України» від 06.12.1991 №1932-XII визначено, що особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій. Статтею 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» № 2232-XII від 25.03.1992 р. (далі - Закон №2232-XII) встановлено, що Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов?язком громадян України. Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов'язок включає підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку. Громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані: прибувати за викликом районного (міського) військового комісаріату для оформлення військово-облікових документів, приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних; проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії районного (міського) військового комісаріату; проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов'язок у запасі; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством. 11 січня 2022 року позивач був взятий на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_5 . У зв?язку з не проходженням військово-лікарняної комісії позивачем, у військовому обліку відсутні будь-які відомості щодо його придатності до військової служби. 04 травня 2024 року набрав чинності Закон України від 21.03.2024 №3621-Х «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» (далі - Закон №3621). Цим документом з положень законодавства про військовий обов'язок і військову службу виключено такі визначення як «обмежено придатний до військової служби» та «непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час». У відповідність до зазначеного Закону України був приведений наказ Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402 «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України», яким визначається процедура проведення військово-лікарської експертизи військово-лікарськими комісіями (далі - ВЛК). Згідно з Правилами військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (додаток 2 до Порядку, затвердженого постановою КМУ від 30.12.2022 №1487) призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні: прибувати за викликом районних (міських) ТЦК та СП «...» у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, «...» для проходження медичного огляду; проходити медичний огляд та лікування в закладах охорони здоров'я з рішеннями комісій з питань взяття на військовий облік, направлення для проходження базової військової служби або ВЛК районних (міських) ТЦК та СП.
Відсутність обставин, передбачених ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», які б надавали позивачу право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, надає право відповідачу вирішувати питання про його мобілізацію. Таким чином, відповідно до вимог чинного законодавства, відносно позивача була сформована та направлена за місцем його проживання повістка №338962 про прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_5 «для уточнення даних». Відповідно до п 34 Порядку № 560 затвердженого постановою КМУ від 16.05.2024 № 560 повістка про виклик резервіста або військовозобов'язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ може бути надіслана зазначеними органами військового управління (органами) засобами поштового зв?язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з повідомленням про вручення на адресу його місця проживання після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, у тому числі адреси місця проживання. Вказана повістка була повернута з приписом «адресат відсутній за вказаною адресою». Згідно з п. 41 Порядку № 560 Належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є у разі надсилання повістки засобами поштового зв?язку день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи. Стаття 210-1 КУпАП встановлює відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Це включає неявку за повісткою до ТЦК без належних причин, а також порушення правил військового обліку. Таким чином, у зв?язку з неявкою позивача до ІНФОРМАЦІЯ_5 по повістці для уточнення персональних даних, у відповідача були підстави для складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП. Ствердження викладені позивачем в позовній заяві про те, що йому не було повідомлено про дату розгляду справи, є безпідставними. Відповідно до листа від начальника ІНФОРМАЦІЯ_7 на адресу позивача №1013 від 17.03.2025 року, та розписки про явку до ІНФОРМАЦІЯ_5 , позивач під особистий підпис був повідомлений про розгляд справи на 21.03.2025 року о 08:30 годині у ІНФОРМАЦІЯ_8 , але на розгляд справи, без поважних причин не з'явився. Додатком 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 визначені правила військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, у тому числі; п. 2 передбачено прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов'язаних та резервістів. Як вбачається позивач за викликом по повістці до ТЦК не прибув. П.3 передбачено не змінювати місце проживання з моменту оголошення мобілізації та у воєнний час без дозволу керівника відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки військовозобов'язаних та резервістів СБУ, Служби зовнішньої розвідки - без дозволу відповідного керівника); Як вбачається, повістка була повернута у зв?язку з відсутністю адресата (позивача) за вказаною адресою (місцем проживання). П. 4 передбачено проходити медичний огляд та лікування в закладах охорони здоров'я згідно з рішеннями комісій з питань приписки, призовних комісій або військоволікарських комісій районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я СБУ, а у Службі зовнішньої розвідки - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військоволікарської комісії Служби зовнішньої розвідки. Як вбачається, позивач медичний огляд не пройдено до наступного часу. Відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року N? 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», в Україні введено воєнний стан, який діє до цього часу. Згідно з Указом Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 № 65/2022 (зі змінами) територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки було розпочато призов громадян за мобілізацією у відповідності до пункту 17 частини 1 статті 106 Конституції України. Однак позивач всупереч діючому законодавству України ухилився від уточнення даних під час воєнного стану, в особливий період. На підставі наведених фактів, вважаємо, що склад адміністративного правопорушення щодо порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, передбаченого частиною третьою статі 210-1 КУпАП, є доведеним. В задоволенні позовних вимог позивача просять відмовити.
Ухвалою суду від 02 червня 2025 року відкрито провадження у справі та призначено до судового розгляду. Розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
З урахуванням того, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши письмові докази, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до такого висновку.
Приписами частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Частиною 3 статті 210-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період, яка тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Диспозиція ч.1 ст. 210-1 КУпАП встановлює склад правопорушення, а саме: порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Згідно з приміткою до даної статті положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері встановленого порядку управління.
Об'єктивна сторона виражається у порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку.
Суб'єктивна сторона правопорушення полягає у наявності умислу на порушення встановлених правил.
Пунктом 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (в редакції Закону № 3633-IX від 11.04.2024) встановлено, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки. Крім того, абзацем 4 пункту 1 частини 2 розділу ІІ Закону України від 11.04.2024 №3633-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» встановлено обов'язок для громадян України, які перебувають на військовому обліку, протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані.
Правові та організаційні засади функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів та його взаємодії з іншими державними електронними реєстрами регулюється Законом України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» від 16.03.2017 № 1951-VIII. Держателем Реєстру є Міністерство оборони України (стаття 5 Закону) до складу якого входить відповідач.
Відповідно до ст. 7 цього Закону до персональних даних призовника, військовозобов'язаного та резервіста належать: 1) прізвище, відомості про зміну прізвища; 2) власне ім'я (усі власні імена), відомості про зміну власного імені; 3) по батькові (за наявності); 4) дата народження; 5) місце народження;6) стать; 7) місце проживання та місце перебування; 7-1) номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти.
Статтею 14-1 Закону надано визначення Електронному кабінету - це персональний кабінет (захищений відокремлений веб-сервіс), за допомогою якого призовнику, військовозобов'язаному, резервісту, який пройшов електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації про його персональні та службові дані, а також до послуг. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу. Цей електронний Кабінет реалізовано у форматі застосунку «Резерв+», про що вказано на офіційному сайті Міністерства оборони України. (https://reserveplus.mod.gov.ua). Отже одночасно з самостійним оновленням даних військовозобов'язаним за допомогою застосунку «Резерв+» про це має бути відомо держателю Реєстру.
Процедуру складання ТЦК протоколів та оформлення матеріалів про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності врегульовано Інструкцією зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженою наказом Міністерства оборони №3 від 01.01.2024 року, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 05.01.2024 року за №36/41381 (далі-Інструкція).
Розділом ІІ п. 1, 3, 4 Інструкції передбачено, що протокол складає уповноважена посадова особа територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, у двох примірниках, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. У протоколі зазначається: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім'я, по батькові (за наявності) особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативно-правовий акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, імена, по батькові (за наявності), адреси свідків (якщо вони є); пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Під час складання протоколу особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, уповноваженою особою, яка складає протокол, доводиться зміст статті 63 Конституції України та роз'яснюються права та обов'язки, передбачені статтею 268 КУпАП, про що робиться відмітка в протоколі та ставиться підпис особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст. 62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем засобами поштового зв'язку «Укрпошта» 03 травня 2025 року від Першого Правобережного ВДВС було отримано постанову № 265 по справі про адміністративного правопорушення від 21 березня 2025 року, відповідного до якої суть адміністративного правопорушення полягає в тому, що ОСОБА_1 після отримання повістки для прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_5 , своєчасно не з'явився в установлений термін для уточнення (оновлення ) облікових даних чим порушив вимоги абз. 5 ч. 10 ст.1, п.2 ч. 1 ст. 37 Закону України « Про військовий обов'язок і військову службу». Враховуючи, вищезазначені дії (бездіяльність) скоєні особою в умовах особливого періоду, то ОСОБА_1 визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, та нього накладене адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000,00 грн. (сімнадцять тисяч) гривень. (а.с. 7 зворотній аркуш).
Факт отримання позивачем копії постанови №265 від 21 березня 2025 року, підтверджується копією конверту, та скріншотом перевіркою статусу поштового відправлення по трек - номеру № 0601141949113 (а.с. 10 зворотній аркуш; а.с. 11).
Відповідно до витягу з додатку «Резер +» ОСОБА_1 дані уточнено вчасно - 14 липня 2024 року. (а.с. 10).
Статтею 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлені обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації, серед яких є обов'язок з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці.
Поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), визнаються: перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк; смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).
У разі неприбуття громадянин зобов'язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.
Отже законодавець визначає поважні причини не прибуття та передбачає строк з'явитися не пізніше трьох діб. Але цей строк надано лише для явки до центру за викликом за повістками, у той час як з'явитися для розгляду справи про адміністративне правопорушення особа має у чітко визначений час.
Згідно з частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Втім, представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_3 зазначений обов'язок не виконав, надав до відзиву лише копію повістки за № 338962 про виклик ОСОБА_1 на 21 жовтня 2024 року о 11 год. 00 хв.; копію розписки ОСОБА_1 про отримання повістки 17 березня 2025 року, проте з даної розписки не вбачається на яку дату та час була виписана повістка про виклик, копію повідомлення від 17 березня 2025 року про розгляд протоколу про адміністративного правопорушення 21 березня 2025 року о 08 год. 30 хв. Крім того, твердження відповідача у відзиві про те, що повістка була повернута з приписом «адресат відсутній за вказаною адресою», суду не надано, тобто немає підтвердження того, що повістка була направлена засобами поштового зв'язку «Укрпошта»: відсутня квитанція про направлення поштового відправлення або повернутий поштовий конверт, а також інформація по трек - номеру про відстеження поштового відправлення з сайту «Укрпошта»; тощо.
Відповідно до п. 10 розділу II «Оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення» наказу Міністерства оборони України від 01.01.2024 №3 «Про затвердження Інструкції зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення», постанову по справі про адміністративне правопорушення виносить керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки відповідно до статті 283 КУпАП.
Крім того, з матеріалів адміністративної справи встановлено, що відповідачем не було надано суду доказів та не зазначено обставин, які підтверджують що позивач був ознайомлений з доказом вчинення ним правопорушення при винесенні постанови, що порушує вимоги ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Суд звертає увагу на те, що саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.
Аналогічна позиція, викладена в постанові Верховного Суду від 26.04.2018 у справі №338/1/17 (№К/9901/15804/18).
Відповідно до принципу презумпції невинуватості щодо особи, яка підозрюється у вчиненні злочину або правопорушення, припускається невинність до того часу, поки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому законодавством, і встановлено вироком суду, який набрав законної сили. Всі сумніви щодо скоєння правопорушення тлумачаться на користь особи, що притягується до відповідальності.
Правова позиція щодо покладення обов'язку доказування саме на відповідача в подібних правовідносинах, викладена в постановах Верховного Суду від 08.11.2018 р. по справі №201/12431/16-а, від 23.10.2018 р. по справі №743/1128/17, від 15.11.2018 р. по справі №524/5536/17.
Окрім того, оскаржувана постанова №265 від 21 березня 2025 року винесена відносно ОСОБА_1 з порушенням вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення та Наказу МОУ від 01.01.2024 № 3 «Про затвердження інструкції зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення».
Відповідно до пункту 3 розділу І Наказу МОУ №3 уповноважені посадові особи територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, яким надано право складати протоколи про адміністративні правопорушення (додаток 1), передбачені статтями 210, 210, 211 Кодексу України про адміністративні правопорушення, визначаються наказами керівників відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Абзацом 5 ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, розгляд яких віднесено до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, якщо особа не з'явилася без поважних причин або не повідомила причину неприбуття на виклик територіального центру комплектування та соціальної підтримки, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце виклику, та за наявності у територіального центру комплектування та соціальної підтримки підтвердних документів про отримання особою виклику.
Пунктом 1 розділу II Наказу МОУ №3 протокол складає уповноважена посадова особа територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, у двох примірниках, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Поряд з цим, всупереч вищезазначеним положенням чинного законодавства, протокол про адміністративне правопорушення позивачем ОСОБА_1 не було отримано, разом з тим, оскаржувана постанова №265 від 21 березня 2025 року не містить даних, щодо дати та часу вчинення адміністративного правопорушення, на заначено на який конкретно виклик не з'явився позивач ОСОБА_1 , більше того, оскаржувана постанова не була направлена позивачу.
Крім цього, відповідно до форми постанови по справі про адміністративне правопорушення, затвердженої додатком 4 до Наказу МОУ № 3, вона має в обов'язковому порядку містити обставини правопорушення, встановлені під час розгляду справи.
Разом з тим, про відсутність умислу ОСОБА_1 щодо неявки до ІНФОРМАЦІЯ_3 для уточнення (оновлення) облікових даних свідчить і те, що він добровільно зареєстрував електронний кабінет військовозобов'язаного, як це передбачено статтею 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», уточнив військово-облікові дані вчасно - 14 липня 2024 року, тому, на переконання суду відповідач мав можливість перевірити дані ОСОБА_1 .
Отже, умисел ОСОБА_1 на вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, не доведений «поза розумним сумнівом».
З урахуванням наведеного суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова винесена з порушеннями норм чинного законодавства, оскільки в ході розгляду справи про адміністративне правопорушення не було з'ясовано всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
З огляду на викладене, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд приходить до висновку про скасування оскаржуваної постанови про адміністративне правопорушення та закриття справи про адміністративне правопорушення.
Згідно з вимогами п.п. 1-5 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.
Частою п. 1 ст. 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
При задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч. 1 ст. 139 КАС України).
За звернення до суду із позовною заявою, позивачем ОСОБА_1 понесені судові витрати з оплати судового збору в розмірі 605,60 гривень.
Враховуючи, що позов підлягає задоволенню, то за рахунок бюджетних асигнувань з відповідача, на користь позивача підлягають стягненню судові витрати з оплати судового збору у розмірі встановленому чинним законодавством 605,60 гривень.
Керуючись статтями 2, 5, 6, 9, 72-78, 132, 139, 241-248, 250, 268, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник позивача Володченков Євгеній Юрійовича до ІНФОРМАЦІЯ_3 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, - задовольнити.
Постанову №265 про адміністративне правопорушення від 21 березня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, - скасувати.
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, - закрити.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_3 (юридична адреса: АДРЕСА_4 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп.
Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ;
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_9 (юридична адреса: АДРЕСА_4 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 ).
Повний текст рішення складений 30 липня 2025 року.
Суддя О.О. Леміщенко