про залишення позовної заяви без руху
30 липня 2025 року справа № 580/8500/25
м. Черкаси
Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Бабич А.М., перевіривши матеріали позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій і зобов'язання вчинити дії,
25.07.2025 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі - позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_4 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) (далі - відповідач) про:
визнання протиправними дій щодо не проведення перерахунку розміру його грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2024, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова №704) та не оформлення і не подання Головному управлінню Пенсійного фонду України в м.Києві оновленої довідки про розмір його грошового забезпечення станом на 01.01.2024 відповідно до вимог ст.ст. 43, 63 Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - ЗУ № 2262-ХІІ), положень Постанови №704 із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2024, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 до Постанови №704, а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії), визначених з посадового окладу та окладу за військовим званням, перерахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2024, для проведення перерахунку основного розміру його пенсії, починаючи з 01.02.2024;
зобов'язання відповідача перерахувати розмір грошового забезпечення позивача з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2024, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 до Постанови №704 та підготувати і надати Головному управлінню Пенсійного фонду України в м.Києві оновлену довідку про розмір його грошового забезпечення станом на 01.01.2024 відповідно до вимог ст.ст. 43, 63 ЗУ № 2262-ХІІ, положень Постанови №704 із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2024, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови №704, а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії), визначених з посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, перерахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2024, для проведення перерахунку основного розміру його пенсії, починаючи з 01.02.2024.
Обґрунтовуючи зазначив, що проходив військову службу у відповідача та на сьогодні є військовим пенсіонером. Відповідач всупереч вимог закону не перерахував розмір грошового забезпечення позивача та не склав стосовно нього довідку про належний розмір його грошового забезпечення з урахуванням усіх його складових для перерахунку пенсії.
Спір виник із публічно-правових відносин, належить до юрисдикції адміністративних судів та має розглядатись у порядку адміністративного судочинства. Позовна заява подана особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність. Однак підлягає залишенню без руху.
Позивач під час оформлення позовної заяви не повністю врахував вимоги ч.1 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), згідно з якою позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з ч.5 ст.122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Водночас відповідно до частин першої та другої статті 233 КЗпП України в редакції Закону України від 01 липня 2022 року №2352-IX працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116 КЗпП України).
Позивач не врахував, що обчислення процесуальних строків відбувається не лише з часу, коди дізнався, а й коли міг дізнатися про порушення своїх прав.
У разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач відповідно до ч.6 ст.161 КАС України зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Звертаючись до суду 25.07.2025, позивач пропустив строк на звернення до адміністративного суду з позовними вимогами щодо перерахунку розміру його грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2024, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 до Постанови №704, та зобов'язаний надати суду обґрунтовану заяву про поновлення порушеного строку, в якій обґрунтувати для цього підстави, зазначити доводи поважності тому причин і надати докази.
Будь-яких обставин і фактів, які об'єктивно перешкодили позивачу своєчасно звернутися до суду щодо перерахунку йому за період з 01.01.2024 грошового забезпечення, у т. ч. протягом розумного строку до відповідача позовна заява не містить.
Згідно з ч.2 ст.122 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов згідно з ч.1 ст.123 КАС України залишається без руху.
Вказаного обов'язку позивач не дотримався, зважаючи, що відповідна заява відсутня.
Крім того, суд акцентує увагу, що у позовній заяві заявляючи позовні вимоги щодо перерахунку та виплати йому грошового забезпечення не вказує обставин спору. До позовної заяви позивач не надав суду належних, достовірних доказів, достатніх вважати підтвердженими посилання на порушення відповідачем законодавства, а саме не нарахування і не виплати позивачу у заявленому спірному періоді станом на 01.01.2024 грошового забезпечення. Відповідно, відсутні підстави вважати, що позовні вимоги щодо довідки є саме основними, а не самостійними.
Оскільки підтвердження фактів, зазначених у позовних вимогах щодо перерахунку та виплати грошового забезпечення, та змісту спору не встановлено та доказами не підтверджено, суд дійшов висновку запропонувати позивачу підготувати позовну заяву дотримуючись вимог ст.ст.160-161 КАС України, в якій уточнити позовні вимоги, викласти конкретні обставини, що стосуються кожної із заявлених позовних вимог, із зазначенням позовних вимог відповідно до кожного зі вказаних відповідачів згідно з п.4 ч.5 ст.160 КАС України та доказів, та подальшим наданням їх копій в кількості відповідно до учасників спору.
Врахувавши викладене суд дійшов висновку, що позовна заява має недоліки, що перешкоджають відкриттю провадження у справі. Тому наявні підстави залишити її без руху та надати позивачу строк для надання обґрунтованої заяви щодо поновлення пропущеного строку на звернення до суду зі вказівкою поважних причин його пропуску та доказів щодо фактів і обставин, які об'єктивно перешкодили йому своєчасно звернутися в суд із позовом.
Відповідно до ч.ч.1-2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З метою забезпечення права позивача на судовий захист своїх прав та інтересів наявні підстави надати позивачу строк для усунення вказаних недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня отримання ухвали шляхом подання заяви про поновлення пропущеного строку з викладенням об'єктивних обставин і фактів, що перешкоджали позивачу своєчасно звернутися до суду, та надати підтверджуючі докази їх існування.
Керуючись ст. ст.2-20, 122-133, 160-161, 169, 171, 243, 248 КАС України, суддя
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій і зобов'язання вчинити дії залишити без руху.
2. Позивачу надати строк 10 днів з моменту отримання ухвали для усунення викладених у мотивувальній частині ухвали недоліків позовної заяви.
3. Роз'яснити, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
5. Копію ухвали направити позивачу.
СуддяАнжеліка БАБИЧ