Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
м. Харків
31 липня 2025 року Справа № 520/2967/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Супруна Ю.О. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Торговий дім "Золота миля" (просп. Героїв Харкова, буд. 135А, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61001, код ЄДРПОУ 34470937) до Харківської митниці Держмитслужби (вул. Миколаївська, буд. 16Б, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61005, код ЄДРПОУ 44017626) про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови
Приватне підприємство «Торговий дім «Золота миля» (надалі за текстом - ПП «ТД «Золота миля», позивач) звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Харківської митниці Держмитслужби (надалі за текстом - Харківська митниця, відповідач, митний орган), в якому просило суд:
- визнати противоправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів № UA807000/2025/000001/2 від 03.01.2025 (далі - Рішення № UA807000/2025/000001/2 від 03.01.2025) та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA807200/2025/000001 (далі - Картка відмови № UA807200/2025/000001).
В обґрунтування заявлених позовних вимог ПП «ТД «Золота миля» зазначило, що відповідач не довів наявність застережень, передбачених частинами 1, 2 статті 58 МК України, щодо неможливості визначення митної вартості за основним методом, зокрема не довів, що заявлені позивачем відомості про митну вартість товару є неповними та/або недостовірними. Також резервний метод визначення митної вартості було застосовано без достатніх на те підстав та з порушенням порядку черговості послідовного використання методів, визначених статтями 59-63 МК України.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 12.02.2025 відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі за текстом - КАС України), та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.
Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України № 376 від 28.02.2025, місто Харків у період з 24.02.2022 по 15.09.2022 належало до території активних бойових дій, а з 15.09.2022 по теперішній час є територією можливих бойових дій, розгляд справи було відтерміновано.
В зв'язку із здійсненням діяльності Харківським окружним адміністративним судом з відправлення правосуддя в умовах можливого ведення бойових дій на території Харківської міської територіальної громади, розгляд справи було відтерміновано.
Відповідно до частини 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За змістом статті 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Згідно з положеннями частин 2, 3, 5 статті 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п'ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідач, скориставшись правом, передбаченим статтею 162 КАС України, подав до канцелярії Харківського окружного адміністративного суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що вимога позивача про скасування Картки відмови № UA807200/2025/000001 є неналежним способом захисту прав позивача, оскільки скасування оскаржуваної картки відмови не поновлюватиме митну декларацію, за якою було вперше заявлено до митого оформлення товар позивача, бо цей товар вже оформлено у митному відношенні та випущено у вільний обіг за іншою митною декларацією. Також Харківська митниця зазначає, що надані позивачем при митному оформленні документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає таке.
Судом встановлено, що 03.01.2025 ПП «ТД «Золота Миля» було подано до Харківської митниці електронну митну декларацію, яка була прийнята митним органом з присвоєнням їй номера № 25UA807200000020U8 (далі - ЕМД № 25UA807200000020U8) щодо оформлення товару: пальмова олія рафінована, вибілена, дезодорована, без зміни хімічного складу у твердому стані: MEDALIA PALM FAT 36-39 (темп. плавлення 38,0 С, з вмістом вільних жирних кислот 0,1% максимум, в упаковці масою нетто 20 кг) - 63 000,00кг. Олія призначена для виробництва харчових продуктів. Не в первинній упаковці. Дата виробництва - вересень 2024 року. Кінцевий термін використання - вересень 2026 року.
Вказана пальмова олія була придбана позивачем в рамках Контракту № BO-63-071015 від 07.10.2015, укладеного з компанією PT.ASIANAGRO AGUNJAYA.
Відповідно до Специфікації № 197 від 08.08.2024 до Контракту № BO-63-071015 від 07.10.2015 продавець зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити такий товар: рафінована відбілена дезодорована пальмова олія 36-39, в кількості 126 000,00 кг (6300 коробок по 20 кілограм кожна), ціна товару - 0,96 доларів США/кг.
Загальна вартість товару по специфікації складає 120 960,00 доларів США. Поставка на умовах FOB, Джакарта, Індонезія (INCOTERMS 2020).
Умови оплати на поставку цієї партії товару; 30% передоплата, 70% по отриманню скан-копій відвантажувальних документів, зазначених в параграфі 8 Контракту № BO-63-071015 від 07.10.2015 через 21 день від дати Коносамента.
Строк відвантаження товару - не пізніше 31 серпня 2024 року.
На підтвердження митної вартості товару, заявленої у митній декларації № 25UA807200000020U8 від 03.01.2025, яка становить 3 016 795,71 грн, разом з декларацією позивачем відповідачу були надані такі документи: пакувальний лист б/н від 17.10.2024; проформа інвойс № 1200020874 від 08.08.2024; інвойс № 9000022198 від 17.10.2024; коносамент № 245528250 від 31.10.2024; ЖД накладна № 31512893 від 20.12.2024; ЖД накладна № 31512877 від 20.12.2024; ЖД накладна № 31512878 від 20.12.2024; транзитна декларація Т1 MRN24PL322080NU4DHTJ0 від 20.12.2024; транзитна декларація Т1 MRN24PL322080NU4DHEJ4 від 20.12.2024; транзитна декларація Т1 MRN24PL322080NU4DHNJ5 від 20.12.2024; сертифікат походження № 0055207/JKT/2024 від 25.10.2024; платіжне доручення про оплату за товар № 479 від 27.09.2024; платіжне доручення про оплату за товар № 526 від 25.11.2024; транспортний рахунок № 0000000760 від 17.12.2024; транспортний рахунок № 5653429684 від 02.12.2024; платіжне доручення про оплату за транспортні послуги № 542 від 12.12.2024; довідка про загальні транспортні витрати від 03.01.2025; прайс-лист б/н від 08.08.2024; біржові котирування б/н від 09.08.2024; калькуляція б/н від 17.10.2024; специфікація № 197 від 08.08.2024; контракт № BO-63-071015 від 07.10.2015; додаткова угода № 6 від 28.12.2018; додаткова угода № 5 від 25.07.2018; додаткова угода № 3 від 10.10.2016; додаткова угода № 7 від 02.03.2021; додаткова угода № 8 від 02.08.2022; додаткова угода № 9 від 06.03.2022; договір про перевезення зовнішньоторговельних вантажів № UA00069121 від 20.09.2021; договір надання послуг № 23-17 від 28.07.2023; ветеринарний сертифікат б/н від 22.10.2024; лист б/н від 02.01.2023; сертифікат аналізу № AAJ/LAB/102/OCT/24 від 17.10.2024; декларація виробника б/н від 22.10.2024.
Під час здійснення співробітником підрозділу митного оформлення митного контролю ЕМД № 25UA807200000020U8 від 03.01.2025, спрацювали ризики, згенеровані АСАУР щодо можливого заниження митної вартості товарів, зокрема за кодом 105-2 (Контроль правильності визначення митної вартості): наявні рішення про визначення митної вартості за подібним товаром по даному підприємству. Необхідно посилити контроль правильності визначення митної вартості. Проаналізувати зазначене рішення на предмет можливості застосування при поточному оформленні зазначеного товару.
За результатами розгляду поданої позивачем ЕМД № 25UA807200000020U8 від 03.01.2025 та доданих до неї документів позивачу надійшов від відповідача Запит (повідомлення) б/н від 03.01.2025, в якому зазначено, що у зв'язку з надходженням до ВАКМВ УАКМП запиту з ПМО щодо вирішення спірного питання правильності визначення митної вартості товару № 1 в зв'язку з недостатністю документів для визначення складових митної вартості товарів, спрацюванням АСАУР декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, загальні прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення з перекладом (згідно ст. 254 МКУ); 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (бажано ДП Держзовнішінформ або ДП Укрпромзовнішекспертиза) з урахуванням Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом ДМС України від 01.07.2021 № 476; 9) транспортно-експедиційні рахунки, заявки перевезення, договори тощо. В зв'язку із спрацюванням профілю ризику АСАУР ПІК «АСМО» пропонується надання інформації про митне оформлення ідентичних або подібних товарів. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Листом від 03.01.2025 № 25/26/1 ПП «Торговий Дім «Золота Миля» надало Харківській митниці пояснення, що на основі наданих декларантом документів можливо визначити всі складові митної вартості оцінюваних товарів за ціною угоди, декларантом надано вичерпний перелік документів згідно норм Митного кодексу України щодо підтвердження складових частин заявленої митної вартості оцінюваного товару за ціною угоди та методу її визначення. Щодо запитуваних відповідачем документів позивач зазначив таке:
- рахунків про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту) ПП «ТД «Золота миля» не має;
- щодо надання виписки з бухгалтерської документації: ПП «ТД «Золота миля» разом з ЕМД № 25UA807200000020U8 від 03.01.2025 було надано проформу інвойс № 1200020874 від 08.08.2024; інвойс № 9000022198 від 17.10.2024; транспортний рахунок № 0000000760 від 17.12.2024; транспортний рахунок № 5653429684 від 02.12.2024; платіжне доручення про оплату за товар № 479 від 27.09.2024; платіжне доручення про оплату за товар № 526 від 25.11.2024; платіжне доручення про оплату за транспортні послуги № 542 від 12.12.2024;
- ліцензійні чи авторські договори покупця, що стосуються оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів, не укладалися;
- щодо надання каталогів, специфікації, загальних прейскурантів (прайс-листи) виробника товару: ПП «ТД «Золота миля» разом з ЕМД № 25UA807200000020U8 від 03.01.2025 було надано прайс-лист б/н від 08.08.2024 та калькуляцію б/н від 17.10.2024;
- копія митної декларації країни відправлення з перекладом продавцем товару позивачу не надавалась;
- висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлених спеціалізованими експертними організаціями, на цей час у ПП «ТД «Золота миля» не має;
- стосовно надання транспортно-експедиційних рахунків, заявок перевезення, договорів тощо, ПП «ТД «Золота миля» вказало, що разом з ЕМД № 25UA807200000020U8 від 03.01.2025 було надано коносамент № 245528250 від 31.10.2024; ЖД накладну № 31512893 від 20.12.2024; ЖД накладну № 31512877 від 20.12.2024; ЖД накладну № 31512878 від 20.12.2024; транзитну декларацію Т1 MRN24PL322080NU4DHTJ0 від 20.12.2024; транзитну декларацію Т1 MRN24PL322080NU4DHEJ4 від 20.12.2024; транзитну декларацію Т1 MRN24PL322080NU4DHNJ5 від 20.12.2024; транспортний рахунок № 0000000760 від 17.12.2024; транспортний рахунок № 5653429684 від 02.12.2024; платіжне доручення про оплату за транспортні послуги № 542 від 12.12.2024; довідку про загальні транспортні витрати від 03.01.2025; договір про перевезення зовнішньоторговельних вантажів № UA00069121 від 20.09.2021; договір надання послуг № 23-17 від 28.07.2023.
Також у зазначеному листі позивач, зокрема, просив:
- відповідно до ч. 7 статті 54 Митного кодексу України надати аргументовані доводи, на підставі чого митний орган дійшов висновку, що надані документи не містять всіх даних відповідно до обраного методу визначення митної вартості, і які саме дані відсутні;
- відповідно до частин 1-2 статті 58 Митного кодексу України повідомити про причини, через які неможливо застосувати метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
- перед застосуванням другорядних методів визначення митної вартості товарів, що оцінюються відповідно до ч. 4 статті 57 Митного кодексу України надати письмову консультацію з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу та здійснити обмін наявною у митного органу інформацією.
03.01.2025 Харківською митницею було відмовлено у оформленні (випуску) товарів, складено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA807200/2025/000001 та прийнято Рішення про коригування митної вартості № UA807000/2025/000001/2.
В обґрунтування прийнятого Рішення відповідач вказав, що подані декларантом документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, зокрема:
- наявні рішення про визначення митної вартості за ідентичним товаром по даному підприємству;
- відсутній договір з перевізником, що вказаний у гр. 26 залізничних накладних № 31512877, № 31512878, № 31512893;
- відсутні документи, що зазначені у гр. 3 в залізничних накладних № 31512877, № 31512878, № 31512893;
- надані біржові котирування від 09.08.2024 на умовах поставки FOB Малайзія, згідно зовнішньоекономічного договору від 07.10.2024 № BO-63-071015 умови поставки FOB Jakarta Індонезія;
- надані декларантом біржові котирування від 09.08.2024 за період з 29.07.2024 по 08.08.2024, але в наданій декларації виробника від 22.10.2024 та в сертифікаті аналізу від 17.10.2024 дата виготовлення пальмової олії 10.09.2024;
- надана платіжна інструкція від 12.12.2024 № 542 не стосується рахунку від 17.12.2024 № 0000000760 (частково передплата за рахунком № 0000000743 від 03.12.2024) щодо оплати транспортно-експедиційних послуг;
- не надано оплату транспортно-експедиційних послуг відповідно п.5.1 транспортного договору № UA00069121;
- не надана декларація країни відправлення з перекладом (стаття 254 МКУ);
- документ під кодом 3014 не можна вважати «Прайс листом», адже він містить лише одну позицію (наданий до митного оформлення прайс-лист є по суті офертою для конкретного покупця, тобто виданий продавцем безпосередньо ПП «ТД «Золота Миля» та не відображає «дійсну вартість» у розумінні ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року. Так, відповідно до ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеним законодавством імпортуючи країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Згідно загальноприйнятої світової практики прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуги, який адресований невизначеному колу покупців);
- декларантом не надано експортну декларацію країни відправлення, (митна декларація країни відправлення це документ, в якому міститися інформація щодо контрагентів, вагові характеристики, умови поставки товару, товаросупровідні документи, а також саме головне - вартість товару. Всі ці значення впливають на як на підтвердження митної вартості товару, а також її спростування);
- відповідно до комерційних документів товар поставляється в Україну на умовах FOB Jakarta, що означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження. Покупець зобов'язаний оплатити витрати та фрахт та всі необхідні витрати для поставки товару в зазначений порт призначення. Ризик втрати чи ушкодження товару, як і будь-які додаткові витрати, що виникають після відвантаження товару, переходять з продавця на покупця в момент переходу крізь поручні судна у порту відвантаження. За інформацією в мережі Інтернет (сайт www.maersk.com/tracking) коносамент №245528250, було вивантажено з судна у порту Gdansk (Польща) (контейнер STJU2035828) 15.12.2024, (контейнер TLLU2238416, SEKU1588192) 14.12.2024. Згідно інформації СМГС № 31512877, № 31512878, № 31512893 товар навантажено на транспортний засіб для доставки в Україну 20.12.2024. Таким чином, вбачаються додатково понесені витрати на зберігання товару в порту призначення, однак вищевказані витрати не зазначені у відповідних графах ДМВ та не відображені в жодному документі.
З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості подібних оформлених товарів у максимально наближений до митного оформлення час становить 1,34 USD/кг.
Враховуючи вищезазначене, митну вартість даного товару скориговано до цього рівня. Джерелом інформації для даного Рішення по товару стала наявна у митного органу цінова інформація на ідентичний товар, зокрема того ж самого отримувача товару ПП «ТД «Золота Миля», виробника PT.ASIANAGRO AGUNGJAYA, оформлений на таких саме комерційних умовах FOB ID «Пальмова олія рафінована, вибілена, дезодорована, без зміни хімічного складу, у твердому стані MEDALIA PALM FAT 33-36», по ціні угоди ДМВ-1, що наявні: МД № 24UA901020008838U9, (№ UAUA901020/2024/008838) від 25.11.2024.
При прийнятті даного Рішення застосовані Методичні рекомендації щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджені наказом Держмитслужби України від 01.07.2021 № 476.
Коригування митної вартості здійснено за другорядним методом (резервним) у відповідності до статті 64 МКУ. Розрахунок митної вартості складає: товари 1) 1,34 USD/кг.
Не погоджуючись із вищевказаними рішенням про коригування митної вартості товарів та карткою відмови в прийнятті митної декларації позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірні правовідносини, які є предметом розгляду у цій справі, регулюються Митним кодексом України (надалі за текстом - МК України).
МК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, встановлює порядок визначення митної вартості імпортованих товарів та правила її декларування, а також регулює правовідносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України.
За змістом частини 1 статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Згідно з частиною 1 статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію..
Відповідно до частини 1 статті 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, на які накладено електронний підпис декларанта або уповноваженої ним особи.
Положеннями частини 7 статті 257 МК України встановлено, що перелік відомостей, що підлягають внесенню до митних декларацій, обмежується лише тими відомостями, які є необхідними для цілей справляння митних платежів, формування митної статистики, а також для забезпечення додержання вимог цього Кодексу та інших законодавчих актів.
За змістом положень частини 8 статті 257 МК України митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених МК України для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості, у тому числі у вигляді кодів, зокрема митна вартість товарів та метод її визначення.
Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
За змістом частин 1, 2 статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Відповідно до частин 1, 2 статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII та главою 8 цього Кодексу.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Положення частин 1-3 статті 57 МК України передбачають, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні:
а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;
б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;
в) на основі віднімання вартості;
г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);
ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Частиною 4 статті 58 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті
Відповідно до частини 5 статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Згідно з частиною 10 статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:
1) витрати, понесені покупцем:
а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов'язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів;
б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами;
в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням;
2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв'язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:
а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів;
б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів;
в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо);
г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;
3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.
Зазначені платежі можуть включати платежі, які стосуються прав на літературні та художні твори, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки та інші об'єкти права інтелектуальної власності.
Витрати на право відтворення (тиражування) оцінюваних товарів в Україні не повинні додаватися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.
Порядок включення до ціни розрахунку роялті та ліцензійних платежів визначається Кабінетом Міністрів України;
4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;
5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;
6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;
7) витрати на страхування цих товарів.
За змістом частини 2 статті 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Відповідно до частини 1 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Згідно з частиною 2 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За змістом пункту 1 частини 4 статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Пунктами 1, 2 частини 5 статті 54 МК України передбачено, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, і у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.
Відповідно до частин 1, 2 статті 53 МК України у визначених цим Кодексом випадках декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. При цьому вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в статті 53 МК України заборонено.
Водночас частиною 3 статті 53 МК України передбачено, що у випадках коли документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Відповідно до пункту 3 частини 5 статті 54 МК України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів.
За змістом частин 1-2 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною 6 статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:
1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;
2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;
3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;
4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;
5) інформацію про:
а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:
у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;
у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;
б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Аналіз вищевказаних норм МК України вказує, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості митний орган зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів та розрахунків, поданих декларантом, а також відсутність обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України.
Надаючи оцінку доводам відповідача, покладеним в основу прийняття спірного рішення про коригування митної вартості товарів, та які були окремо зазначені у відзиві, суд зазначає таке.
Посилання відповідача на наявні рішення про визначення митної вартості за ідентичним товаром по даному підприємству суд вважає необґрунтованими з огляду таке.
Застосування відповідачем з причини спрацювання модуля АСАУР ціни за відомостями спеціалізованої бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України суд вважає необґрунтованим, адже самі по собі відомості, які містяться у цій системі, не містять жодних параметрів, об'єктивно необхідних для судження про схожість, подібність, аналогічність чи ідентичність товарів. Відповідні висновки можуть бути сформульовані лише у спосіб порівняння змісту поданих до митного оформлення документів з документами про властивості раніше імпортованого товару.
При цьому, суд враховує правовий висновок, викладений в постанові Верховного Суду від 21.12.2018 у справі № 815/228/17, згідно з яким наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.
В постанові від 04.11.2021 у справі № 120/2634/19-а Верховний Суд навів ряд причин, з яких показники автоматизованої інформаційної системи не є безумовним джерелом інформації для визначення митної вартості товару, оскільки в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв'язку з чим така інформаційна база не містить всіх об'єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.
Крім того, в постанові Верховного Суду від 27.02.2025 у справі № 300/784/24 суд касаційної інстанції дійшов висновку про те, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.
Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за резервним методом.
Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений в постановах Верховного Суду від 05.05.2022 у справі № 2040/6019/18, від 20.06.2023 у справі № 1.380.2019.006247, від 15.02.2024 у справі № 640/29559/20, від 07.05.2025 у справі № 560/1787/23.
При цьому в оскаржуваному рішенні не наведено жодних параметрів, об'єктивно необхідних для того, щоб зробити висновок про схожість, подібність, аналогічність чи ідентичність ввезених товарів. Крім того, відповідачем не було зазначено та не надано доказів, які б підтвердили, що ввезення вказаних товарів відбувалось на тих же умовах доставки та з тією ж самою відстанню.
Крім того, з огляду на подані Харківською митницею документи, відповідачем не обґрунтовано чому було взято за основу декларацію з ціною 1,34 USD/кг (№ ВМД 8838) і проігноровано декларування такого ж товару за ціною 1,20 USD/кг (№ ВМД 8985).
Щодо посилання відповідача на те, що документ під кодом 3014 не можна вважати «Прайс листом» суд звертає увагу на таке.
Відповідно до правової позиції, яка викладена в постанові Верховного Суду від 23.10.2020 у справі № 810/690/17, по-перше, прайс-лист не є основним документом відповідно до частини другої статті 53 МК України, який підтверджує митну вартість товарів, по-друге, прайс-лист - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців, по-третє, жодний нормативний акт, зокрема міжнародний, не встановлює вимоги до форми та змісту прайс-листів. Тобто прайс-лист є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатися на неповноту чи обмеженість його відомостей як на підставу для коригування митної вартості товару.
Аналогічний за змістом висновок зазначено Верховним Судом і в постановах від 08.12.2022 у справі № 420/2792/19, від 01.03.2023 у справі № 420/18880/21.
З вищезазначеного вбачається, що продавець самостійно визначає ціни для своїх контрагентів, що є однією з базових основ забезпечення свободи підприємницької діяльності. Так, долучений декларантом прайс-лист оформлено саме для двосторонніх відносин між позивачем та компанією PT.ASIANAGRO AGUNJAYA і нібито його недоліки в ньому, які вказані відповідачем, не можуть бути підставою для коригування митної вартості.
Щодо ненадання позивачем декларації країни відправлення, Харківську митницю було повідомлено, що ПП «ТД «Золота миля» не має такого документу, оскільки надання цього документу покупцю не передбачено умовами Контракту № BO-63-071015 від 07.10.2015. При цьому суд звертає увагу на те, що положення частини 3 статті 53 МК України передбачають, що відповідні додаткові документи, зокрема, і копія митної декларації країни відправлення, надаються за наявності таких документів у декларанта.
Також суд враховує правову позицію, яка викладена в постанові Верховного Суду від 20.09.2023 у справі № 815/6805/17, згідно з яким перелік основних документів, які підтверджують митну вартість товарів, наведений у статті 53 МК України і в ньому відсутній такий документ, як «експортна декларація країни відправлення». Такий документ може бути поданий для митного оформлення, але лише в якості додаткового, у тому випадку, якщо виникає необхідність в уточненні показників основних документів.
Щодо не надання декларантом перекладу митної декларації країни відправлення, суд зазначає, що відповідно до положень статті 254 МК України митні органи вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. Однак, митна декларація країни відправлення в силу статті 53 МК України є не обов'язковим документом для здійснення розмитнення товарів.
Верховний Суд у постанові від 06.02.2020 у справі № 520/10709/188 зазначив, що митний орган відповідно до статті 254 МК України вимагає переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації.
Відтак, вимога митного органу про надання перекладу документів українською мовою є правомірною лише у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей. Натомість декларація країни відправлення використовується митним органом виключно як додаткова довідкова інформація та не є документом, що підтверджує митну вартість товарів.
Посилання відповідача на те, що позивачем не надано договору з перевізником, що вказаний у гр. 26 залізничних накладних № 31512877, № 31512878, № 31512893, та документів, що зазначені у гр. 3 в залізничних накладних № 31512877, № 31512878, № 31512893 суд відхиляє як необґрунтовані, оскільки позивач не є стороною відповідних договорів, натомість ПП «ТД «Золота Миля» було надано договір надання послуг № 23-17 від 28.07.2023, відповідно до якого виконавець, Stream Trade Europe Ltd, бере на себе зобов'язання з організації міжнародних інтермодальних перевезень зовнішньоторговельних вантажів замовника, а також виконання інших робіт і надання послуг. Конкретний переліг послуг визначається у відповідному інвойсі. Так, відповідно до транспортного рахунку (інвойсу) № 0000000760 від 17.12.2024, який також був наданий відповідачеві разом з поданою митною декларацією, Stream Trade Europe Ltd надало позивачу послуги з навантаження / транспортування - експедирування товару за маршрутом Гданськ- порт Гливице-Мостиська - Мостиська, Україна та послуги з транспортування-експедирування товару за маршрутом Мостиська - Харків, Україна.
Посилання Харківської митниці на те, що позивачем не було надано оплату транспортно-експедиційних послуг відповідно п.5.1 транспортного договору № UA00069121 суд відхиляє, з огляду на положення частини 2 статті 53 МК України, яка визначає, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є, зокрема, транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Вартість перевезень за договором № UA00069121 вказана в інвойсі № 5653429684 від 02.12.2024, який був наданий відповідачу при поданні митної декларації. Водночас сплата чи не сплата відповідних послуг станом на дату подання митної декларації належить до питання виконання господарських зобов'язань між сторонами договору, виконавцем та замовником, і не впливає на розмір митної вартості оцінюваного товару при фактичному наданні відповідних послуг.
Доводи відповідача про те, що надана платіжна інструкція від 12.12.2024 № 542 не стосується рахунку від 17.12.2024 № 0000000760 щодо оплати транспортно-експедиційних послуг суд вважає необґрунтованими, адже в обох документах міститься вказівка на договір надання послуг № 23-17 від 28.07.2023, тобто рахунок був виставлений та оплачений на виконання одного і того ж договору.
Щодо посилання Харківської митниці на надані декларантом біржові котирування від 09.08.2024 за період з 29.07.2024 по 08.08.2024 суд зазначає, що з матеріалів справи вбачається, що специфікація № 197, в якій відповідно до контракту зафіксована ціна товару, була складена 08.08.2024, що корелюється з наданими позивачем біржовими котируваннями за період з 29.07.2024 по 08.08.2024.
Щодо доводів відповідача про додатково понесені витрати на зберігання товару в порту призначення суд зазначає таке.
В обґрунтування прийняття рішення про коригування митної вартості Харківська митниця зазначила, що за інформацією в мережі Інтернет (сайт www.maersk.com/tracking) коносамент №245528250, було вивантажено з судна у порту Gdansk (Польща) (контейнер STJU2035828) 15.12.2024, (контейнер TLLU2238416, SEKU1588192) 14.12.2024. Згідно інформації СМГС № 31512877, № 31512878, № 31512893 товар навантажено на транспортний засіб для доставки в Україну 20.12.2024. Таким чином, вбачаються додатково понесені витрати на зберігання товару в порту призначення, однак вищевказані витрати не зазначені у відповідних графах ДМВ та не відображені в жодному документі.
Водночас відповідач не враховує, що товар прибув у порт Гданська відповідно до коносамента, а в залізничних накладних № 31512877, № 31512878, № 31512893 вказано маршрут Глівіце (Польща) - Харків (Україна). Тобто Stream Trade Europe Ltd на підставі договору надання послуг № 23-17 від 28.07.2023 переміщував товар з Гданська в Глівіце, що підтверджується цим договором та інвойсом від 17.12.2024 № 0000000760, який був наданий відповідачу.
З наявних в матеріалах справи доказів встановлено, що позивачем було надано до митного оформлення необхідний перелік документів, передбачений частинами 1-2 статті 53 МК України. Водночас, відповідач при винесенні оскаржуваного рішення про коригування митної вартості не обґрунтував належним чином наявність сумнівів в числових значеннях або недостовірність та/або неповноту наданих документів, що могло б бути підставою для запиту додаткових документів і подальшого коригування митної вартості.
Твердження позивача про те, що відповідачем було застосовано резервний метод визначення митної вартості без достатніх на те підстав та з порушенням порядку черговості суд вважає обґрунтованими з огляду на таке.
При прийнятті рішення про коригування митної вартості у графі 33 вказується послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.
Крім того, тут зазначається про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 МК України. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі.
У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу в порядку статті 64 МК України в рішенні зазначається докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Верховний Суд, проаналізувавши наведені норми права, у постанові від 05.02.2019 у справі № 816/1199/15-а дійшов висновку, що у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов'язкових відомостей визначених частиною 2 статті 55 МК України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.
При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним митним органом за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), має бути доведено, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом.
Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
Водночас як вбачається зі змісту Рішення № UA807000/2025/000001/2 від 03.01.2025 відповідачем взагалі не наведено інформації щодо консультацій з декларантом, а також не наведено мотивів неможливості застосування попередніх методів визначення митної вартості (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість)).
Крім того, застосовуючи резервний метод Харківською митницею було лише вказано номер та дату однієї митної декларації, що була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів та вказано назву товару.
Щодо посилання відповідача на спрацювання системи АСАУР суд враховує правову позицію, яка викладена в постанові Верховного Суду від 25.02.2020 у справі № 260/718/19, згідно з якою спрацювання системи управління ризиками АСАУР є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками. Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб'єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності Митним кодексом України не передбачено. Також слід врахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв'язку з чим така інформаційна база не містить всіх об'єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.
Посилання відповідача на те, що позивачем було обраний неправильний спосіб захист суд відхиляє, адже з матеріалів справи вбачається, що картка відмови оскаржується разом з рішенням про коригування митної вартості.
Крім того, суд звертає увагу на те, що в оскаржуваній картці відмови наведено вимоги, виконання яких забезпечує митне оформлення, а саме подання нової митної декларації з урахуванням відомостей, наведених у рішенні про коригування.
Тобто, подання нової митної декларації не було для декларанта повністю добровільним.
Позивач звернувся до суду з позовною заявою про захист права здійснити митне оформлення за митною вартістю, визначеною ним самостійно, а також інтересом, який полягає у одержанні правових підстав для повернення митних платежів, сплачених у зв'язку з прийняттям відповідачем спірного рішення про коригування митної вартості та картки відмови.
Таким чином, у випадку, коли у рішенні суду буде констатована неправильність чи хибність рішень митних органів, які зумовили (призвели, потягли) помилкову та/або надмірну сплату сум митних платежів, ці платежі повертаються декларанту в порядку і на умовах, встановлених у статті 301 МК України, статті 43 Податкового кодексу України та статті 45 Бюджетного кодексу України. Відтак, звертаючись до суду з даним позовом, позивач обрав належний спосіб захисту.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12.04.2018 у справі № 820/2014/17.
При ухваленні цього рішення суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів позивача), сформовану у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04), згідно з якою з огляду на усталену практику, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).
Також за змістом пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Таким чином, судом були вивчені і інші аргументи, однак вони є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, адже вищенаведених висновків суду не спростовують.
Відповідно до статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З огляду на встановлені у справі обставини та приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову.
Щодо доводів відповідача про те, що позивачем було неправильно розраховано та сплачено судовий збір, суд зазначає таке.
Відповідно до постанови Верховного Суду від 27.08.2024 у справі № 120/15468/23 розрахунок судового збору у випадку оскарження рішення про коригування митної вартості разом з карткою відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення має здійснюватися виходячи лише з розміру різниці між митною вартістю, що була розрахована позивачем, та митною вартістю, що була визначена оскаржуваними рішеннями. Суд не повинен додатково визначати судовий збір за оскарження картки відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення як немайнову вимогу.
Судом установлено, що позивачем було сплачено судовий збір у сумі 4844,80 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 4123 від 21.01.2025.
Водночас, судовий збір за подання позивачем даного позову до суду підлягав сплаті в розмірі 2422,40 грн., з урахуванням положень частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір».
Суми судового збору, зайво сплачені позивачем при поданні позовної заяви, можуть бути повернуті за заявою позивача.
Отже, на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2422,40 грн., що узгоджується із правовим висновком, викладеним в постанові Верховного Суду від 27.08.2024 у справі № 120/15468/23.
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до статті 139 КАС України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 19, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 КАС України, суд
Адміністративний позов Приватного підприємства «Торговий дім «Золота миля» (просп. Героїв Харкова, буд. 135А, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61001, код ЄДРПОУ 34470937) до Харківської митниці Держмитслужби (вул. Миколаївська, буд. 16Б, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61005, код ЄДРПОУ 44017626) про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови - задовольнити.
Визнати противоправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів № UA807000/2025/000001/2 від 03.01.2025 та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA807200/2025/000001.
Стягнути з Харківської митниці Держмитслужби (вул. Миколаївська, буд. 16-Б, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61005, код ЄДРПОУ 44017626) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Приватного підприємства «Торговий дім «Золота миля» (просп. Героїв Харкова, 135А, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61001, код ЄДРПОУ 34470937) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Текст рішення складено та підписано 31.07.2025.
Суддя Супрун Ю.О.