Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
31 липня 2025 року Справа № 520/16642/25
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Мороко А.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження заяву представника Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про залишення позовної заяви без розгляду у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувсь до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
-визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення з 01.01.2016 по 30.11.2016 та з 01.01.2017 по 18.05.2018;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення з 01.01.2016 по 30.11.2016 та з 01.01.2017 по 28.02.2018 року включно з застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку грошового забезпечення - січень 2008 року; з 01.03.2018 по 18.05.2018 з застосуванням норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходу у зв'язку з порушенням строків виплати на суму невиплаченої індексації за період з 01.01.2016 по 30.11.2016 та з 01.01.2017 по 18.05.2018 за весь час затримки виплати - за період з 01.01.2016 року по день фактичної виплати належних сум.
Ухвалою суду адміністративну справу за вищевказаним позовом прийнято до розгляду, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження.
Військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України у відзиві на позовну заяву заявлено клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, в обґрунтування якого зазначено, що позивач пропустив строк для звернення з адміністративним позовом до суду.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи заяви про залишення позову без розгляду, суд встановив наступне.
Згідно з частиною третьою та п'ятою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
В той же час, положеннями ч.ч. 1 та 2 ст.233 КЗпП України передбачено, що працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Суд зазначає, що положення статті 122 КАС України не містять норми, які б врегульовували порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці (грошового забезпечення військовослужбовців).
Такі правовідносини регулюються положеннями статті 233 КЗпП України, зокрема, частиною другою цієї статті.
Відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01.07.2022 №2352-IX) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Так, Законом України від 01.07.2022 №2352-IX, який набрав чинності з 19 липня 2022 року, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції: «Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».
Отже, до 19 липня 2022 року КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Офіційне тлумачення положенням вказаної норми надав Конституційний Суд України у рішеннях від 15 жовтня 2013 року №8-рп/2013 і №9-рп/2013, з огляду на позицію та правові висновки якого щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, Верховний Суд дійшов висновку про поширення дії частини першої статті 233 КЗпП України в редакції Закону України від 01.07.2022 №2352-IX тільки на ті відносини, які виникли після набуття цією нормою закону чинності.
Аналогічна правова позиція міститься в рішенні Верховного Суду від 06 квітня 2023 року у справі №260/3564/22.
Так, у межах даного позову позивач просить суд зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення з 01.01.2016 по 30.11.2016 та з 01.01.2017 по 28.02.2018 року включно з застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку грошового забезпечення - січень 2008 року; з 01.03.2018 по 18.05.2018 з застосуванням норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078; зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходу у зв'язку з порушенням строків виплати на суму невиплаченої індексації за період з 01.01.2016 по 30.11.2016 та з 01.01.2017 по 18.05.2018 за весь час затримки виплати - за період з 01.01.2016 року по день фактичної виплати належних сум.
Таким чином, оскільки спірні правовідносини виникли до 19.07.2022, та частина друга статті 233 КЗпП України діяла в редакції, якою строк звернення працівника до суду з позовом про стягнення належної йому при звільненні заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці не обмежувався будь-яким строком, то у суду відсутні підстави вважати, що позивачем було пропущено строк на звернення до суду з даним позовом.
Щодо посилання відповідача на те, що даний спір уже був вирішений у межах іншої справи № 520/33348/24, суд зазначає наступне.
Так, постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 23.06.2025 у справі № 520/33348/24 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України задоволено. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.03.2025 по справі №520/33348/24 скасовано. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії залишено без розгляду.
Вказане рішення суду мотивовано тим, що ордер, наявний в матеріалах позовної заяви (а.с. 6), не є належним документом, який може підтвердити повноваження адвоката Коломойцевим М.М. на підписання та подання позовної заяви саме до Харківського окружного адміністративного суду та саме в інтересах ОСОБА_1 відповідно до ч. 4 ст. 59 КАС України.
Як зазначила колегія суддів, викладене свідчить про те, що до позовної заяви не додано документів, які б підтверджували волевиявлення ОСОБА_1 на надання повноважень адвокату Коломойцеву М.М. щодо його представництва та права підпису процесуальних документів, які подаються до суду. Викладене, у свою чергу свідчить, що у адвоката Коломойцева М.М. були відсутні повноваження на підписання та подання позовної заяви, а також представлення інтересів ОСОБА_1 у Харківському окружному адміністративному суді у справі №520/33348/24.
Отже, відповідно до п. 2 ч.1 ст. 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.
Поряд з цим, суд зауважує, що ч. 4 ст. 240 КАС України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
Таким чином, враховуючи вищезазначене, представником позивача реалізовано право на подання до суду позовної заяви в загальному порядку.
На підтвердження своїх повноважень адвокат Коломойцев М.М. подав ордер серії АН № 1649779.
Відтак, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.
Керуючись ст.ст.10, 243, 248 КАС України, суд
У задоволенні заяви представника Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про залишення позовної заяви без розгляду у справі № 520/16642/25 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя А.С.Мороко