Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про залишення позовної заяви без руху
30 липня 2025 року Справа № 520/1209/24
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Садової М.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні в приміщенні суду в м. Харкові питання щодо залишення позову без руху у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, у якому просить:
- визнати дії головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо поновлення виплати пенсії по інвалідності (ч. 1 ст. 28 Закону України №2262) ОСОБА_1 протиправними (позовна вимога-1);
- зобов'язати головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок поновленої виплати ОСОБА_1 з 22.12.2016 (позовна вимога-2);
- стягнути з головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 , відповідно до п.1 ч. 2 ст. 371 Кодексу адміністративного судочинства України заборгованість поновленої виплати пенсії (ч. 1 ст. 28 Закону України №2262) та компенсацію втрати частини доходу у зв'язку з порушенням строків їх виплати в сумі 2191268 грн 44 копійки (позовна вимога-3).
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 01.05.2024, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 01.08.2024, позов задоволено частково. Визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Харківській області щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії позивача з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії з 01.12.2019. Зобов'язано відповідача провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2019, з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премій, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ, статті 9 Закону 2011-ХІІ та з врахуванням положень Постанови № 988, згідно з оновленою довідкою від 25.04.2023 № 33/41-7489, з урахуванням раніше виплачених сум. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 15.07.2025 касаційну скаргу позивача задоволено частково, рішення суду першої інстанції від 01.05.2024 та постанову суду апеляційної інстанції від 01.08.2024 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду І інстанції.
У мотивувальній частині постанови суду касаційної інстанції від 15.07.2025 викладено міркування про те, що «поза увагою судів залишились положення статей 122, 123 КАС України щодо строку звернення до адміністративного суду та наслідків пропущення строків звернення до адміністративного суду, оскільки спір у вказаній справі стосується виплати пенсії, яка є щомісячним платежем та на яку поширюються строки звернення до суду».
Ухвалою судді від 30.07.2025 адміністративний позов прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
Відповідно до ч. 13 ст. 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Суд прийшов до переконання про необхідність залишення позовної заяви без руху після відкриття провадження у справі, з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з ч. 2 ст. 122 цього Кодексу для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть установлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Відповідно до правової позиції викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24 грудня 2020 року (справа № 510/1286/16-а) у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді (листа-відповіді, листа-роз'яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів (про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.
При цьому, поняття “повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21 лютого 2020 року №340/1019/19).
Верховний Суд наголошує, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.
Верховний Суд у постанові від 31 березня 2021 року (справа №240/12017/19) відступив від висновків, викладених, зокрема у постановах від 29 жовтня 2020 року по справі №816/197/18, від 20 жовтня 2020 року по справі №640/14865/16-а, від 25 лютого 2021 року по справі № 822/1928/18 щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах, у яких, зокрема зазначено, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави (постанови Верховного Суду від 29 жовтня 2020 року по справі №816/197/18 (касаційне провадження №К/9901/50050/18), від 20 жовтня 2020 року по справі №640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18), а також про те, що строк звернення позивача до суду у випадку спірних правовідносин розпочав перебіг після отримання позивачем листа-відповіді від органу Пенсійного фонду, а не після отримання пенсії за відповідний період (постанова Верховного Суду від 25 лютого 2021 року по справі №822/1928/18) та дійшла наступного правового висновку щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України у спорах цієї категорії:1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів; 2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.
З урахуванням наведеного колегія суддів КАС ВС вважає помилковими доводи позивача про те, що про порушення своїх прав останній дізнався із змісту листа відповідача, оскільки отримання такого листа не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатися про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли він почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується та не змінює початок перебігу строку звернення до суду.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 03.07.2024 (справа № 400/14847/23).
Спірні правовідносини виникли, щодо поновлення виплати пенсії по інвалідності ОСОБА_1 ; зобов'язання до вчинення дій за період з 22.12.2016 за позовними вимогами -1 та -2.
Суд відмічає, що пенсія виплачується щомісячно, у зв'язку з чим позивач повинен був дізнатися про невиплату йому пенсії у належних розмірах.
Шестимісячний строк для звернення до адміністративного суду почав свій відлік з першого числа місяця, що іде за місцям пенсійної виплати.
До суду позивач звернувся 15.01.2024, тобто з пропуском 6-місячного строку щодо позовних вимог-2 та -3 за період з 22.12.2016 по 14.07.2023 (вимоги, які перебувають поза межами 6-місячного строку звернення до адміністративного суду).
Згідно з частиною шостою статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до частин першої та другої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Отже, позивачу належить надати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій зазначити поважні причини його пропуску, з наданням доказів на підтвердження поважності цих причин.
Також позивач має право усунути недоліки позовної заяви, змінивши позовні вимоги-2 та -3, а саме: зазначивши дату, з якої він просить поновити його право, в межах шестимісячного строку звернення до адміністративного суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, приходжу переконання, що оскільки адміністративний позов подано без додержання вимог ч. 3 ст. 161 КАС України, а відтак такий необхідно залишити без руху та надати позивачу строк для усунення вказаних недоліків п'ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху у відповідності до ч. 13 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом.
Керуючись ст. ст. 161, 171, 248, 259, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України,
адміністративний позов ОСОБА_1 до головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Надати позивачу строк протягом десяти днів з вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення недоліків.
У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк, позов буде залишено без розгляду в частині позовних вимог.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повне судове рішення складено та підписано суддею 30.07.2025.
Суддя М. І. Садова