Рішення від 31.07.2025 по справі 520/9030/25

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Харків

31 липня 2025 р. справа № 520/9030/25

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Олексія Котеньова, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Олександра Борисенка, буд. 7, м. Рівне, Рівненський р-н, Рівненська обл., 33028, код ЄДРПОУ 21084076) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (код ЄДРПОУ: 21084076) № 204750021999 від 20.02.2025, яким відмовлено в призначенні пенсії за віком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (код ЄДРПОУ: 21084076) зарахувати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до страхового стажу роботи періоди з 01.09.1985 по 09.02.1991, з 12.08.1992 по 01.09.1995, з 01.09.1995 по 01.10.1998, з 01.10.1998 по 15.03.2000;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (код ЄДРПОУ: 21084076) призначити та виплачувати з 27 листопада 2024 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV.

Також позивач просить суд зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області подати звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду по даній справі протягом 20 днів з дня набрання рішенням законної сили.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що позивач звернувся через веб-портал електронних послуг ПФУ 12.02.2025 із заявою на призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV (далі ЗУ 1058), за принципом екстериторіальної визначеності прийнято рішення ГУ ПФУ в Рівненській області № 204750021999 від 20.02.2025, яким відмовлено у призначенні пенсії за віком у зв'язку з відсутністю необхідного стажу роботи. З огляду на наведені у адміністративному позові факти просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 21.04.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі.

Відповідачем надано відзив на позовну заяву, в якому він просить суд відмовити у задоволені позову у зв'язку з тим, що 12.02.2025 року позивач звернувся через веб портал Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком визначеного Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області було розглянуто заяву позивача та долучені до заяв документи та 20.02.2025 року за № 204750021999 прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії, у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу. За доданими документами підстав для зарахування до страхового стажу періоду навчання згідно диплома НОМЕР_2 від 25.02.1991 та періоду трудової діяльності згідно трудової книжки НОМЕР_3 від 12.08.1992 немає, оскільки ПІБ в дипломі та в трудовій книжці не відповідає посвідці на постійне проживання позивача.

Інші заяви по суті справи сторони до суду не подавали.

Суддя перебував у щорічній основній відпустці з 07.07.2025 по 25.07.2025.

Відповідно до ст.258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Суд розглядає справу у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі п.10 ч.1 ст.4, ч.4 ст.229 КАС України.

Дослідивши доводи позову, відзиву, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що позивач 12.02.2025 звернувся через веб портал Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком визначеного Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

За принципом екстериторіальності заява розглядалась Головним управління Пенсійного фонду України в Рівненській області.

Рішенням Головним управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 20.02.2025 року за № 204750021999 відмовлено ОСОБА_2 в призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу, передбаченого ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

До страхового стажу не зараховані періоди не зараховано періоди трудової діяльності згідно трудової книжки НОМЕР_3 від 12.08.1992, оскільки ПІБ в трудовій книжці не відповідає посвідці на постійне проживання. Стаж враховано згідно інформації про сплату страхових внесків в індивідуальних відомостях про застраховану особу в реєстрі застрахованих осіб ; за доданими документами до страхового стажу не зараховано період навчання згідно диплома НОМЕР_2 від 25.02.1991, оскільки ПІБ вказане в дипломі не співпадає з посвідкою на постійне проживання заявника.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд застосовує такі норми права.

Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом визначає Закон України від 09 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-IV).

Відповідно до визначення, яке міститься у статті 1 Закону № 1058-IVпенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.

За змістом пункту першого частини першої статті 8 Закону № 1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Частиною першою статті 26 Закону № 1058-IV встановлено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років; з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років; з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років; з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років; з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років; з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років; з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року; з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років; з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - не менше 33 років; з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року - не менше 34 років; починаючи з 1 січня 2028 року - не менше 35 років.

Відповідно до ч.2 Закону № 1058-IV встановлено, що у разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності страхового стажу: по 31 грудня 2018 року - від 15 до 25 років; з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - від 16 до 26 років; з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - від 17 до 27 років; з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - від 18 до 28 років; з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - від 19 до 29 років; з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - від 20 до 30 років; з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - від 21 до 31 року; з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - від 22 до 32 років; з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - від 23 до 33 років; з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року - від 24 до 34 років; починаючи з 1 січня 2028 року - від 25 до 35 років.

За змістом частини першої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно з частиною другою статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-ХІІ встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. В той же час, трудова книжка підтверджує загальний трудовий стаж особи.

Відповідно до п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до пункту 20 постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5). У довідці має бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій.

Відповідно до Інструкції № 58 усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними). Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

У трудову книжку вносяться: відомості про робітника: прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність; відомості про роботу: прийом на роботу, перевід на другу постійну роботу, звільнення.

Відповідно до пункту 2.4 Інструкції №58 усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення, а також про нагороди вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати наказу (розпорядження).

У контексті спірних правовідносин суд зазначає, що право на пенсійне забезпечення особи не повинно безумовно залежати від дій чи бездіяльності осіб, які ведуть облік трудового стажу своїх працівників і відповідно зберігають всю інформацію щодо проходження їх трудової служби на підприємстві, установі чи організації, здійснюють відповідні записи до трудової книжки, в разі необхідності видають необхідні довідки, відповідно до положень Порядку №637, оскільки працівник не відповідає за правильність записів та не повинен контролювати роботодавця щодо заповнення трудових документів. На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у довідці в підтвердження страхового стажу.

Відповідно до пункту 8 Порядку № 637 період навчання за денною формою здобуття освіти у закладах вищої освіти (крім періоду навчання за денною формою здобуття освіти на підготовчих відділеннях у закладах вищої освіти), професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання. За відсутності в документах таких відомостей для підтвердження періоду навчання за денною формою здобуття освіти приймаються довідки про тривалість навчання в навчальному закладі у відповідні роки за умови, що в документах є дані про закінчення повного навчального періоду або окремих його етапів.

Відповідно до змісту рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, до страхового стажу позивача не було зараховано період навчання згідно диплома НОМЕР_2 від 25.02.1991 та періоди трудової діяльності згідно трудової книжки НОМЕР_3 від 12.08.1992, оскільки ПІБ в трудовій книжці не відповідає посвідці на постійне проживання НОМЕР_3 від 12.08.1992.

Суд враховує, що позивач проживає та зареєстрований на території України, що підтверджується посвідкою на постійне проживання НОМЕР_4 від 19.04.2016.

У посвідці на постійне проживання ім'я та прізвище зазначено ОСОБА_2 .

Суд бере до уваги, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 №322 "Про затвердження зразка, технічного опису бланка та Порядку оформлення, видачі, обміну, відкликання, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання" (далі - Постанова №322), затверджено зразок і технічний опис бланка посвідки, а також порядок її оформлення та обігу.

Відповідно до п.6 Додатку №2 Постанови №322 на лицьовому боці бланка посвідки містяться п'ять обов'язкових зон візуальної перевірки (I-V), які розміщуються в такій послідовності: зона I. У сітках виконано стилізоване зображення Державного Прапора України. Надруковано назву держави “УКРАЇНА UKRAINE», назву документа “ПОСВІДКА НА ТИМЧАСОВЕ ПРОЖИВАННЯ TEMPORARY RESIDENCE PERMIT», стилізоване зображення малого Державного Герба України, яке повторюється двічі.

У лівій частині зони оптико-перемінною фарбою надруковано спеціальний символ, який свідчить про наявність безконтактного електронного носія.

Зона розділена лінією негативного мікротексту “ДЕРЖАВНА МІГРАЦІЙНА СЛУЖБА УКРАЇНИ»;

зона II. Послідовно згори донизу надруковано назви полів:

“Прізвище/Surname»;

“Ім'я/ Name»;

“ ОСОБА_3 /Sex»; “Громадянство/Nationality;

“Дата народження/Date of birth»; “Запис №/Record No.»;

зона III. Продовження назв полів, які надруковано згори донизу:

“Посвідка №/Permit No.»; “Орган, що видав/Authority»;

“Дата закінчення строку дії/Date of expiry»;

зона IV. Призначена для розміщення відцифрованого підпису особи;

зона V. Призначена для розміщення відцифрованого образу обличчя особи.

З урахуванням вищенаведеного суд дійшов висновку, що законодавством України не передбачено обов'язкового зазначення по батькові особи у посвідці на постійне місце проживання.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 №322, у бланку посвідки передбачено лише внесення прізвища та імені, що підтверджується технічним описом зони візуальної перевірки документа.

На першій (титульній) сторінці трудової книжки НОМЕР_3 вказано дані позивача - Хандапангода Мудаліге Дон Сусанта Мудаліге, а в посвідці на постійне проживання НОМЕР_4 дата видачі 19 квітня 2016 вказуються дані позивача -

ОСОБА_2 того, суд зазначає, що у трудовій книжці серії НОМЕР_3 від 12.08.1992 та у посвідці на постійне проживання НОМЕР_4 від 19.04.2016 вказана однакова дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 , що дає підстави вважати, що обидва документи належать одній і тій самій особі.

Відтак, наявність посвідки з достовірними персональними даними спростовує підстави для відмови у зарахуванні періодів навчання та трудової діяльності до страхового стажу.

У зв'язку з вищевикладеним суд дійшов висновку, що пенсійний орган протиправно відмовив у зарахуванні до страхового стажу ряду періодів, посилаючись на невідповідність ПІБ, оскільки позивачем належним чином підтверджено їх відповідність.

Суд вважає, що право позивача на встановлені законом гарантії не може бути поставлене в залежність від якості виконання обов'язків працівником, відповідальним за порядок ведення трудової книжки. На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у її трудовій книжці.

Суд звертає увагу, що підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.

Відтак, за такого правового регулювання спірне рішення в цій частині є протиправним та підлягає скасуванню.

Належним способом захисту порушеного права позивача з урахуванням наявності дискреційних повноважень у пенсійного органу щодо призначення пенсії є зобов'язання пенсійного органу вирішити питання про призначення пенсії позивачу з дати його звернення із зарахуванням спірних періодів стажу з урахуванням висновків суду.

Стосовно вимоги позивача про встановлення судового контролю, суд зазначає, що відповідно до ст.382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах є саме диспозитивним правом суду, яке може використовуватись в залежності від наявності об'єктивних обставин, що підтверджені належними та допустимими доказами. Це виключно як певна (можливо, виняткова) міра впливу на той чи інший орган влади.

Позивач не навів аргументованих доводів та не надав доказів того, що прийняте рішення суду буде відповідачем тривалий час не виконуватись.

Враховуючи, що встановлення судового контролю за виконанням судового рішення є правом, а не обов'язком суду, суд не вбачає підстав для встановлення контролю за виконанням даного рішення шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання.

Статтею 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Судові витрати щодо судового збору підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст.4-10, 19, 77, 139, 241-246, 250, 255, 262, 236 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Задовольнити частково позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Олександра Борисенка, буд. 7, м. Рівне, Рівненський р-н, Рівненська обл., 33028, код ЄДРПОУ 21084076) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.

Визнати протиправним та скасувати рішення визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області № 204750021999 від 20.02.2025 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_2 .

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Олександра Борисенка, буд. 7, м. Рівне, Рівненський р-н, Рівненська обл., 33028, код ЄДРПОУ 21084076) вирішити питання про призначення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) з 12.02.2025 (з дати звернення) пенсії за віком, урахуванням стажу з 01.09.1985 по 09.02.1991, з 12.08.1992 по 01.09.1995, з 01.09.1995 по 01.10.1998, з 01.10.1998 по 15.03.2000, з урахуванням висновків суду у цій справі.

Відмовити у задоволенні іншої частини позовних вимог.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Олександра Борисенка, буд. 7, м. Рівне, Рівненський р-н, Рівненська обл., 33028, код ЄДРПОУ 21084076) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) грн 96 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення у повному обсязі виготовлено 31 липня 2025 року.

Суддя Олексій КОТЕНЬОВ

Попередній документ
129223546
Наступний документ
129223548
Інформація про рішення:
№ рішення: 129223547
№ справи: 520/9030/25
Дата рішення: 31.07.2025
Дата публікації: 04.08.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Харківський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто у апеляційній інстанції (08.12.2025)
Дата надходження: 15.04.2025
Предмет позову: визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії
Учасники справи:
головуючий суддя:
ЧАЛИЙ І С
суддя-доповідач:
КОТЕНЬОВ О Г
ЧАЛИЙ І С
відповідач (боржник):
Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області
заявник апеляційної інстанції:
Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області
позивач (заявник):
Мудаліге Хандапангода
представник відповідача:
Назаревич Тетяна Василівна
суддя-учасник колегії:
КАТУНОВ В В
РАЛЬЧЕНКО І М