Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
31 липня 2025 р. № 520/5175/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Спірідонова М.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Ольжича, буд. 7,м. Житомир,Житомирський р-н, Житомирська обл.,10003), Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд.5, Дер-м,п.3,пов.2,м. Харків,Харківський р-н, Харківська обл.,61022) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просить суд:
1. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області № 205150007101 від 21.01.2025 року про відмову у призначенні гр. ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», не зарахувавши до пільгового стажу роботи наступні періоди: з 02.02.1990 року по 14.09.1993 року на посаді тракториста в колхозі ім. Горького Сахновщинського району Харківської області; з 01.10.1993 року по 2004 року включно на посаді тракториста в ТОВ «Аграрний дім ім. Горького»; з 24.03.2007 року по 17.12.2010 року на посаді тракториста в ТОВ «Аграрний дім ім. Горького»; з 15.03.2011 року по 15.03.2012 року на посаді тракториста-машиніста в ТОВ «Аграрний дім ім. Горького»; з 14.06.2022 року по 29.04.2024 року на посаді тракториста-машиніста в ФГ «Агро-Успіх».
2. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити гр. ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно ч п. 3 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 29.04.2024 року, зарахувавши гр. ОСОБА_1 до пільгового стажу наступні періоди роботи: з 02.02.1990 року по 14.09.1993 року на посаді тракториста в колхозі ім. Горького Сахновщинського району Харківської області; з 01.10.1993 року по 2004 року включно на посаді тракториста в ТОВ «Аграрний дім ім. Горького»; з 24.03.2007 року по 17.12.2010 року на посаді тракториста в ТОВ «Аграрний дім ім. Горького»; з 15.03.2011 року по 15.03.2012 року на посаді тракториста-машиніста в ТОВ «Аграрний дім ім. Горького»; з 14.06.2022 року по 29.04.2024 року на посаді тракториста-машиніста в ФГ «Агро-Успіх».
В обґрунтування позову зазначено, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області № 205150007101 від 21.01.2025 року про відмову у призначенні гр. ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», не зарахувавши до пільгового стажу роботи наступні періоди: з 02.02.1990 року по 14.09.1993 року на посаді тракториста в колхозі ім. Горького Сахновщинського району Харківської області; з 01.10.1993 року по 2004 року включно на посаді тракториста в ТОВ «Аграрний дім ім. Горького»; з 24.03.2007 року по 17.12.2010 року на посаді тракториста в ТОВ «Аграрний дім ім. Горького»; з 15.03.2011 року по 15.03.2012 року на посаді тракториста-машиніста в ТОВ «Аграрний дім ім. Горького»; з 14.06.2022 року по 29.04.2024 року на посаді тракториста-машиніста в ФГ «Агро-Успіх» є протиправним та таким, що порушує права позивача на пенсійне забезпечення.
Ухвалою суду від 10.03.2025 року відкрито спрощене провадження по справі та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.
В зв'язку із здійсненням діяльності Харківським окружним адміністративним судом з відправлення правосуддя в умовах ведення бойових дій на території Харківської міської територіальної громади, яка віднесена до переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточені (блокуванні) згідно Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій від 25.04.2022 № 75 (із змінами), розгляд справи було відтерміновано.
Крім того, на тривалість виготовлення процесуального документу вплинула обставина знаходження судді Спірідонова М.О. у відрядженні та щорічній відпустці.
Представником відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, 25.03.2025 року надано відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, та зазначає, що в спірних правовідносинах діяв в межах чинного законодавства України.
Представником відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, 28.03.2025 року надано відзив на позовну заяву, в якому він просив також відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, та зазначає, що оскаржуване позивачем рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області № 205150007101 від 21.01.2025 року про відмову у призначенні гр. ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є таким, що винесено в межах чинного законодавства України, а тому не підлягає скасуванню.
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України зазначено, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З огляду на вищезазначені приписи Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін в порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вивчивши норми матеріального та процесуального права, якими врегульовані спірні правовідносини вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав та мотивів.
Судом встановлено, що позивач - ОСОБА_1 , 18.06.2024 року звернувся до Головним управлінням ПФУ в Харківській області з заявою про призначення пенсії згідно з п. 3 ч. 2 ст. 114 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Рішенням Головного управління ПФУ в Харківській області від 26.06.2024 року № 205150007101 позивачу було відмовлено в призначенні пенсії згідно з п. 3 ч. 2 ст. 114 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за заявою від 18.06.2024 року.
Відповідно до вказаного рішення страховий стаж заявника становить 36 років 0 місяців 20 днів, а пільговий стаж становить 18 років 1 місяць 6 днів. До пільгового стажу відповідачем не зараховані наступні періоди роботи:- з 14.06.2022 року по 31.05.2024 року згідно довідки № 131 від 05.06.2024 року, оскільки відсутнє посилання на первинні документи, а підставою для видачі довідки зазначена заява.
02.12.2024 року позивач повторно звертається до Головного управління ПФУ в Харківській області з заявою про призначення пенсії згідно п. 3 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Рішенням ГУ ПФУ в Полтавській області від 05.12.2024 року про відмову в призначенні пенсії за № 205150007101 встановлено, що загальний страховий стаж позивача становить 36 років 6 місяців 22 дні, а пільговий - 04 роки 05 місяців 20 днів.
До пільгового стажу не зараховано наступні періоди роботи позивача, а саме:
- з 02.02.1990 року по 17.12.2010 року в колгоспі ім. Горького згідно довідки від 12.06.2024 року № 143, оскільки підставою видачі довідки є відомості нарахування заробітної плати, що не може слугувати підтвердженням безпосередньої зайнятості у виробництві с/г продукції;
- з 15.03.2011 року по 15.03.2012 року в ТОВ «Аграрний дім імені Горького», оскільки відсутня пільгова довідка про підтвердження періодів пільгової роботи на посаді тракториста - машиніста;
- з 14.06.2022 року по 31.05.2024 року згідно довідки № 131 від 05.06.2024 року, оскільки відсутня інформація про безпосередню зайнятість у виробництві с/г продукції на протязі повного польового періоду в рослинництві або на протязі календарного року в тваринництві.
Згідно рішення ГУ ПФУ у Київській області від 18.12.2024 року № 205150007101 та ГУ ПФУ у Вінницькій області від 27.12.2024 року № 205150007101 позивачу також відмовлено в призначенні пенсії про відмову в призначенні пенсії згідно п. 3 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
13.01.2025 позивач в чергове звернувся до органів Пенсійного фонду України з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах (із зниженням віку) відповідно до п. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058.
Зазначена заява була опрацьована за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області, згідно п. 4.2. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 1058 затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1.
Рішенням головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 21.01.2025 № 205150007101, позивачу було відмовлено в призначенні пенсії. Відмовляючи в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області виходило з наступних обставин:
Вік позивача на дату звернення становить 55 років 08 місяців 14 днів. Необхідний страховий стаж визначений пунктом 3 частини другої статті 114 Закону становить 29 років 06 місяців та пільговий стаж 20 років.
До спеціального стажу роботи не врахований період роботи з січня 1990 по 2004, з 2007 по 2010, з 2011 по 2012 згідно довідки № 143 від 12.06.2024, оскільки підстава видачі довідки - відомості нарахування заробітної плати колгоспникам, дані довідки не підтверджено первинними документами; також зазначена посада «тракторист» не відповідає посаді «тракториста-машиніста» згідно пункту 3 частини другої статті 114 Закону. До спеціального стажу не врахований період роботи з 14.06.2022 по 30.09.2024 згідно довідки № 132 від 05.10.2024, оскільки відсутні номери та дати наказів при прийнятті та звільнення, первинні документи відсутні. Згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу реєстру застрахованих осіб до страхового стажу зараховані всі періоди роботи.
Позивач, вбачаючи в зазначеному порушення своїх прав, звернувся за їх захистом до суду.
Суд, надаючи оцінку спірним правовідносинам, зазначає наступне.
Відповідно до статті 1 Конституції України, Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава. Стаття 3 Конституції України, відповідно, гарантує, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Офіційне тлумачення положення статті 1 Конституції України міститься у рішенні Конституційного Суду України №3-рп/2012 від 25 січня 2012 року, згідно якого "Основними завданнями соціальної держави є створення умов для реалізації соціальних, культурних та економічних прав людини, сприяння самостійності і відповідальності кожної особи за свої дії, надання соціальної допомоги тим громадянам, які з незалежних від них обставин не можуть забезпечити достатній рівень життя для себе і своєї сім'ї".
Відповідно до частин першої та другої статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Положеннями статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Відповідно до статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 19.07.2003 №1058-IV, право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону (частина перша).
Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи; жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи. Зазначене зменшення пенсійного віку для жінок застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року (пункт 2 частини другої).
Пунктом 3 "Порядку застосування Списків №1 та №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах", затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 за №1451/11731 (далі по тексту - Порядок №383), встановлено, що при визначені права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. При цьому, до пільгового стажу роботи зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
Відповідно до пункту 10 Порядку №383, для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 №637.
Згідно з частиною першою статті 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII (далі - Закон №1788-XII), громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Відповідно до пункту "б" статті 13 Закону України №1788-XII, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Статтею 62 Закону №1788-XII передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637).
Пунктом 20 Порядку №637 визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. Додатково в довідці наводяться такі відомості: стосовно трактористів-машиністів підприємств сільського господарства (в тому числі колгоспів) - про безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції; стосовно жінок, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами на підприємствах сільського господарства (в тому числі в колгоспах) - про виконання встановлених норм обслуговування; стосовно жінок, які працюють на вирощуванні, збиранні та післязбиральному обробленні тютюну, - про зайнятість на перелічених роботах протягом повного сезону. У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.
Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 №442 "Про Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці" (далі - Порядок №442) та розробленими на виконання цієї постанови Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01.09.92 №41 (далі - Методичні рекомендації).
Відповідно до зазначених нормативних актів, основною метою атестації є регулювання відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах.
Пунктом 1 Порядку №442 визначено, що атестація робочих місць за умовами праці (надалі - атестація) проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.
Згідно з приписів пункту 4 Порядку №442, та підпункту 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій, періодичність атестації встановлюється підприємством у колективному договорі, але не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника (власника) підприємства, організації.
Відповідно до положень пункту 6 Порядку №442 та підпункту 1.4 пункту 1 Методичних рекомендацій, атестація робочих місць передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідальність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії із шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.
За змістом пунктів 8, 9 Порядку №442, відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінсоцполітики разом з МОЗ. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.
Постановою Кабінету Міністрів України №461 від 24.06.2016 року затверджено Список №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Системний аналіз вище наведеного правового регулювання дає підстави для висновку, що довідка уточнюючого характеру може бути основним доказом підтвердження пільгового стажу в період роботи на відповідних посадах або за професіями лише в тих випадках, коли відсутня трудова книжка або відсутні відповідні записи у трудовій книжці та в тих випадках, коли такий пільговий стаж виник до 21.08.1992 року. Після 21.08.1992 року основними документами, які підтверджують пільговий стаж в період роботи на відповідних посадах або за професіями, які включені до Списків, є трудова книжка та документи, що підтверджують проведення атестації робочих місць за умовами праці. При цьому, значення трудової книжки та результатів атестації як основних документів, що підтверджують пільговий стаж роботи, встановлено Законом №1788 (статті 13, 62), і будь-які підзаконні нормативно-правові акти, які суперечать цьому положенню, не можуть бути застосовані до спірних правовідносин.
Отже, правова норма статті 62 вказаного Закону, передбачає, що основним документом для підтвердження стажу роботи є трудова книжка і лише при її відсутності, або відповідних записів у ній, стаж підтверджується згідно із Порядком, затвердженим Постановою КМУ №637.
Суд зазначає, що в матеріалах справи міститься книжка колгоспника № 0177621 від 08.02.1986 року та від 14.02.2003 року, в якій значаться всі спірні періоди роботи з посиланням на накази, печатки та підписи уповноважених осіб.
Згідно трудової книжки колгоспника від 08.02.1986 року № 0177621 та вкладиша вбачається, що:
- 01.07.1986 року по 14.09.1993 року позивача було прийнято в члени колхозу ім. Горького Сахновщинського району Харківської області;
- 01.01.1994 року по 17.12.2010 року - позивач був в членах КСП ім. Горького Сахновщинського району Харківської області;
- 02.02.1990 року - 14.09.1993 року позивач був зарахований в тракторну бригаду № 2 трактористом;
- 01.10.1993 року по 31.12.1993 року - позивач був в членах колхозу ім. Карла Маркса на посаді тракториста;
- 01.01.1994 року - позивач прийнятий в члени КСП ім. Горького Сахновщинського району Харківської області в тракторну бригаду трактористом;
- 16.03.2001 року - 23.01.2007 року - позивач переведений в члени ТОВ «Аграрний дім ім. Горького» трактористом;
- 24.03.2007 року - 17.12.2010 року - працював трактористом-машиністом с/г виробництва до тракторної дільниці № 1;
- 17.12.2010 року - вибув з членів ТОВ «Аграрний дім ім. Горького»;
- 15.03.2011 року по 15.03.2012 року - працював трактористом-машиністом с/г виробництва в ТОВ «Аграрний дім ім. Горького».
Крім того суд зазначає, що позивачем додатково, в підтвердження записам трудової книжки позивачем були надані архівні довідки, архівні Витяги та довідки.
Згідно архівного Витягу від 09.05.2024 року № 169/01-13 вбачається, що колгосп ім. Горького Сахновщинського району Харківської області перейменований в КСП імені Горького Сахновщинського району Харківської області, яке потім реорганізоване в СВК імені Горького, а СВК імені Горького на правах співвласника є засновником та учасником ТОВ «Аграрний дім імені Горького».
Згідно довідки від 12.06.2024 року № 141 вбачається, що 01.08.2016 року загальними зборами учасників ТОВ «Аграрний дім ім. Горького» вирішено припинити діяльність підприємства шляхом його приєднання до СТОВ «Мрія» (код 30378024).
Згідно довідки від 12.06.2024 року № 143 вбачається, що позивач, ОСОБА_1 :- з 1990 року по 2004 рік, 24.03.2007 року по 17.12.2010 року, 15.03.2011 року по 15.03.2012 року працював повний робочий день за професією тракторист в визначений період та був безпосередньо зайнятий у виробництві с/г продукції на протязі повного польового періоду (календарного року) в рослинництві.
За вищевказаний період відпусток без збереження заробітної плати не виявлено.
Підстава видачі довідки: Ф.Р-86,87,88,89. Відомості нарахування з/п колгоспникам бр. № 2 та бр. № 1, Накази директора з особового складу. Такі ж відомості надала і Комунальна установа Трудового архіву Сахновщинської селищної ради у своїй архівній довідці від 09.05.2024 року № 168/01-13.
Всі періоди і дати, які зазначені в Архівній довідці збігаються з відомостями трудової книжки позивача, не протирічать одне одному, а тому сумнівів в тому, що позивач працював в даному колгоспі в зазначений період не має.
Крім того, позивач надав архівні довідки Комунальної установи Трудового архіву Сахновщинської селищної ради від 09.05.2024 року № 170/01-13 та від 28.11.2024 року № 366/01-13, відповідно до яких вбачається, що позивачу нараховувалася заробітна плата за період з 1990 року по 2004 рік, тобто сумнівів в тому, що позивач працював повний робочий день також не викликає.
Архівна довідка від 04.06.2024 року № 191/01-13 також повністю підтверджує дані трудової книжки згідно періодів з 24.03.2007 року по 17.12.2010 року, з 15.03.2011 року по 15.03.2012 року.
- з 19.10.2016 року - по 17.08.2018 року - працював трактористом-машиністом с/г виробництва у СТОВ «Мрія»;
- з 13.09.2018 року - по 20.11.2020 року - працював трактористом-машиністом с/г виробництва у СТОВ «Мрія»;
- з 10.02.2021 року - по 20.07.2021 року - працював трактористом-машиністом с/г виробництва у СТОВ «Мрія».
Таким чином, факт перебування позивача на роботах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах підтверджується насамперед відповідними записами у його трудовій книжці.
Щодо пільгового періоду з 14.06.2022 року по 30.09.2024 року, то позивач надав довідку Фермерського господарства «Агро-Успіх» (код 37825051), де зазначено, що позивач на посаді тракторист-машиніст в період з 14.06.2022 року по 30.09.2024 року був безпосередньо залучений у виробництві с/г продукції на протязі повного польового періоду в рослинництві.
Довідка ФГ «Агро-Успіх» (код 37825051) від 28.01.2025 року № 20 дублює зміст вищенаведеної довідки та містить інформацію про повний перелік документів, на підставі яких дана довідка була видана (зазначені первинні документи та наказ про призначення на роботу).
Крім того, позивач має посвідчення тракториста-машиніста серія НОМЕР_1 .
Суд наголошує, що Порядок призначення пенсій на пільгових умовах цій категорії працівників роз'яснений в листі Міністерства соціального забезпечення України від 20 січня 1992 року № 7, відповідно до якого до трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, належать працівники, які оформлені на роботу трактористами-машиністами, мають відповідні посвідчення, постійно зайняті на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах протягом повного сезону сільгоспробіт в рослинництві та тваринництві.
Трактористам-машиністам, які відпрацювали повний польовий період на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах, весь рік роботи зараховується до стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення, і в тому випадку, якщо вміжпольовий або міжсезонний період вони виконували інші роботи (на стаціонарних і причіпних установках та агрегатах, по ремонту сільськогосподарської техніки, на тваринницьких фермах тощо).
Віднесення господарства до сільгосппідприємств, трактористи-машиністи яких мають право на пільгову пенсію, здійснюється відповідно до класифікатора галузей народного господарства.
До сільськогосподарських належать підприємства, які виробляють продукцію рослинництва і тваринництва. Єдина назва професії тракторист-машиніст, запроваджена в 1961 році, охоплює такі професії: бульдозерист, бульдозерист-скреперист, грейдерист; комбайнер; машиніст дощувальної установки, змонтованої на базі трактора; машиніст скрепера, скреперист; машиніст чаєзбиральної машини; машиніст екскаватора; машиніст-водій льонозбиральної машини, самохідної широкозахватної сінокосарки; механік-комбайнер, тракторист, тракторист-бульдозерист. До числа трактористів машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, віднесено працівників, прийнятих на роботу трактористами-машиністами, які мають про це відповідні посвідчення. Для призначення пенсії на пільгових умовах марка трактора, на якому працює тракторист-машиніст, значення не має.
Наведеним відповідно спростовуються висновки пенсійного органу в оскаржуваному рішенні про невідповідність посади позивача «тракторист» пункту 3 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Таким чином, умовами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 3 частини 2 статті 114 Закону №1058-IV є виконання особою робіт на посаді тракториста-машиніста; безпосередня зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства; досягнення відповідного віку; наявність кількості відповідного стажу.
Такі висновки викладені Верховним Судом в постанові від 27 лютого 2018 року у справі № 681/813/17, а також у постановах від 27 квітня 2020 року у справі № 648/1613/17, від 16 січня 2023 року у справі №171/843/17.
Соціальний захист державою осіб, які мають право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, охоплює комплекс заходів, які здійснює держава в межах її соціально-економічних можливостей.
Тобто, в розрізі даної справи та за умови підтвердження трудового стажу, позивач наділений правом на відповідний соціальний захист з боку держави, яка в особі своїх органів не може відмовляти у його наданні з формальних підстав.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 28 серпня 2018 року у справі №175/4336/16-а, від 25 вересня 2018 року у справі №242/65/17, від 27 лютого 2019 року у справі №423/3544/16-а, від 23 жовтня 2019 року у справі справа №263/3783/17.
Однак суд зазначає, що строки призначення (перерахунку) та виплати пенсії визначені ст.45 Закону України від 09.07.2003 N 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Так, приписами п.1 ч.1 статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
При цьому, відповідно до норм Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" постановою Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2005 року N 22-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі Порядок, в редакції на час виникнення спірних правовідносин).
Пунктом 1.8. Порядку №22-1 П передбачено, що звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.
Відтак, призначення пенсії повинно бути проведено з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку.
З огляду на вищевикладене суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області № 205150007101 від 21.01.2025 року про відмову у призначенні гр. ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є законними та обґрунтованими, оскільки вказане рішення є протиправним та таким, що порушує права позивача на пенсійне забезпечення.
В той же час суд зазначає, що відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", призначення, розрахунок, нарахування та виплата пенсії здійснюється органами Пенсійного фонду України, тобто, в даному випадку відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, має виключну компетенцію щодо призначення позивачу пенсії.
Зобов'язавши відповідача врахувати періоди роботи позивача до пільгового стажу, суд не може зобов'язати призначити пенсію, оскільки саме на пенсійний орган покладено обов'язок обрахування стажу роботи особи та встановлення всіх необхідних умов для призначення пенсії.
Крім того, поняття дискреційних повноважень наведене у Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи №R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, відповідно до якої під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Таким чином, адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади не допускає надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішень.
Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
Оскільки суди не наділені повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України та не вправі підміняти собою держані органи, компетенція яких чітко регламентована чинним законодавством, то позовні вимоги зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити гр. ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 29.04.2024 року, зарахувавши гр. ОСОБА_1 до пільгового стажу наступні періоди роботи: з 02.02.1990 року по 14.09.1993 року на посаді тракториста в колхозі ім. Горького Сахновщинського району Харківської області; з 01.10.1993 року по 2004 року включно на посаді тракториста в ТОВ «Аграрний дім ім. Горького»; з 24.03.2007 року по 17.12.2010 року на посаді тракториста в ТОВ «Аграрний дім ім. Горького»; з 15.03.2011 року по 15.03.2012 року на посаді тракториста-машиніста в ТОВ «Аграрний дім ім. Горького»; з 14.06.2022 року по 29.04.2024 року на посаді тракториста-машиніста в ФГ «Агро-Успіх», задоволенню не підлягають.
Враховуючи, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області, яким розглянуто заяву позивача про призначення пенсії згідно з п. 3 ч. 2 ст. 114 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в даному випадку стаж позивача, який дає право на призначення такої пенсії не обраховувався, а суд не може перебирати на себе функцій суб'єкта владних повноважень в реалізації відповідних управлінських функцій і вирішенні питань, віднесених до виключної компетенції такого суб'єкта, суд вважає за необхідне для ефективного захисту прав, свобод, інтересів позивача задовольнити позовні вимоги шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 18.06.2024 року про призначення пенсії згідно з п. 3 ч. 2 ст. 114 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням висновків суду по даній справі.
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини по справі "Серявін та інші проти України"(п.58) суд вказує, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Ольжича, буд. 7,м. Житомир,Житомирський р-н, Житомирська обл.,10003), Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд.5, Дер-м,п.3,пов.2,м. Харків,Харківський р-н, Харківська обл.,61022) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області № 205150007101 від 21.01.2025 року про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 18.06.2024 року про призначення пенсії згідно з п. 3 ч. 2 ст. 114 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням висновків суду по даній справі.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в частині задоволення позовних вимог у сумі 302 (триста дві) грн. 80 коп.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в частині задоволення позовних вимог у сумі 302 (триста дві) грн. 80 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Спірідонов М.О.