Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про залишення позовної заяви без руху
31 липня 2025 р. Справа № 520/19909/25
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Спірідонов М.О., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить суд:
1. Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 ЄДРПОУ НОМЕР_2 щодо непроведення службового розслідування за фактом травмування ОСОБА_1 31.05.2023 року.
2. Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 ЄДРПОУ НОМЕР_2 провести службове розслідування за фактом травмування ОСОБА_1 та видати ОСОБА_1 довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), встановленого зразка, за фактом отримання ним 31.05.2023 травми/ поранення.
Вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі в порядку ст. 171 КАС України, суд дійшов висновку про те, що позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 КАС України.
Частиною першою статті 122 КАС України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга статті 122 КАС України).
Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Приписами частини 5 статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування (пункт 17 частини 1 статті 4 КАС України).
Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25 березня 1992 року №2232-XII (далі - Закон №2232-ХІІ) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Згідно з частиною шостою статті 2 Закону №2232-ХІІ одним із видів військової служби - є військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Предметом цього позову є оскарження бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 ЄДРПОУ НОМЕР_2 щодо непроведення службового розслідування за фактом травмування ОСОБА_1 31.05.2023 року.
Відтак, строк звернення до суду за вирішенням даного спору щодо звільнення з військової служби охоплюється спеціальною нормою частини п'ятої статті 122 КАС України.
Суд зазначає, що строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Установлення процесуальних строків законом і судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесуальному праві сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює їхніх учасників добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їхнього завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
З позовної заяви судом встановлено, що відповідно до військового квитка серії НОМЕР_3 , ОСОБА_1 , з 16.03.2022 року по 21.12.2023 року проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 . Також період служби підтверджується Витягом з наказу військової частини НОМЕР_1 №12 від 16.03.2022 року.
Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 №361 від 21.12.2023 року молодшого сержанта ОСОБА_1 , звільненого наказом командира військової частини НОМЕР_4 (по особовому складу) від 12.12.2023 №158-РС, у запас за підпунктом «г» (за сімейними обставинами) відповідно пункту 2 частини 4 частини ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу. З 21.12.2023 року виключено із списків особового складу та всіх видів забезпечення.
Під час проходження служби ОСОБА_1 отримав травмування (обмороження) приймаючи безпосередню участь у бойових діях під час захисту Батьківщини. У зв'язку з травмуванням перебував на стаціонарному лікуванні.
Позивачу через невидачу довідки про обставини травми військовою частиною НОМЕР_1 не нараховано та не виплачено додаткову винагороду передбачену Постановою №168, збільшену до 100 000 гривень, що стало підставою для подання скарги до Військової частини.
09.07.2025 року позивач через представника звернувся зі скаргою до Військової частини НОМЕР_1 , в якій просив:
1. Ініціювати проведення службового розслідування за фактом неоформлення та невидачі командуванням військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), форму якої визначено додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402.
2. В межах компетенції вжити заходів щодо зобов'язання командування Військової частини НОМЕР_1 оформити та видати ОСОБА_1 довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), форму якої визначено додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402 у найкоротші терміни.
Відповідно до листа Військової частини НОМЕР_1 №1631/1774 від 17.07.2025 року повідомлено про відсутність підстав для задоволення скарги від 09.07.2025 року, оскільки жодних доказів про травмування (поранення) не зареєстровано у військовій частині НОМЕР_1 ; не наведено дати події травмування та ймовірні свідки; відомості медичного характеру не являються належними доказами; відсутній причинно-наслідковий зв'язок між вимогами скарги та лікуванням.
Тобто фактично позивачу було відмовлено в проведенні службового розслідування за фактом отримання позивачем травми.
Позивач звернувся до суду з даним позовом 28.07.2025 року, тобто поза межами місячного строку, встановленого частиною 5 статті 122 КАС України.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
В позовній заяві позивач просить суд визнати поважним та поновити ОСОБА_1 строк звернення до Харківського окружного адміністративного суду з даним позовом.
В обґрунтування заяви зокрема зазначено, позивач проходив військову службу в умовах воєнного стану, отримав поранення під час проходження служби, перебував тривалий час на лікуванні.
Крім того позивачем зазначено, що позивач неодноразово в усній формі звертався до відповідача щодо видачі йому довідки. Однак відповіді не отримував. 09.07.2025 року через представника направив скаргу, на яку листом Військової частини НОМЕР_1 №1631/1774 від 17.07.2025 року повідомлено про відсутність підстав для задоволення скарги від 09.07.2025 року, оскільки жодних доказів про травмування (поранення) не зареєстровано у військовій частині НОМЕР_1 ; не наведено дати події травмування та ймовірні свідки; відомості медичного характеру не являються належними доказами; відсутній причинно наслідковий зв'язок між вимогами скарги та лікуванням.
Таким чином позивач вважає, що початок перебігу строку давності саме з 18.07.2025 року, наступним днем за тим коли позивач отримав офіційну відмову у видачі довідки про обставини травми.
Однак суд з зазначеним не погоджується, оскільки відповідно до відповідно до Виписного епікризу із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №23984 ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні у період з 30.07.2023 по 04.08.2023 року за наслідками ЗЧМТ, СГМ (31.05.2023). Відповідно до Виписного епікризу із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №1483 ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні у період з 05.08.2023 по 29.08.2023.
Відповідно до Виписного епікризу із медичної карти стаціонарного хворого №6152 ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні у період з 25.09.2023 по 01.11.2023 року з діагнозом: Наслідки МВТ, ЗЧМТ, СГМ (05.2023) у вигляді акубаротравматичного ураження вух у вигляді хронічної двобічної сенсоневральної приглухуватості зі сприйняттям шепітної мови по 3,5 м кожним вухом; цефалгічного синдрому, астено-невротичного синдрому, компенсація з установчою поведінкою. Розповсюджений остеохондроз, протрузія дисків з больовим синдромом. Гіпертонічна хвороба І ст. Викривлення носової перетинки без порушення функції носового дихання.
Таким чином позивач перебував на лікарняному з 30.07.2023 по 04.08.2023 року, з 05.08.2023 по 29.08.2023 року та з 25.09.2023 по 01.11.2023 року.
При цьому до суду з даним позовом звернувся лише 28.07.2025 року, тобто більше ніж через рік і сім місяців після перебування на лікарняному та звільнення зі служби.
При цьому доказі неможливості звернення до суду в більш стислі строку суду не надано.
Крім того суд не приймає до уваги посилання на те, що початок перебігу строку давності починається саме з 18.07.2025 року, наступного дня за тим коли позивач отримав офіційну відмову у видачі довідки про обставини травми, оскільки звернення зі скаргою та надання відповіді на скаргу жодним чином не свідчить про початок перебігу строку звернення до суду, а є лише свідченням вчинення позивачем активних дій спрямованих на захист (потенційно) порушених прав.
Таким чином суд дійшов висновку, що поважних підстав для поновлення строку звернення до суду з даним позовом позивачем не надано.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про залишення адміністративного позову без руху та пропонує позивачу звернутись до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати поважні підстави для поновлення строку, з наданням до суду відповідних доказів.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Для усунення вказаних вище недоліків позивачу необхідно надати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати поважні підстави для поновлення строку, з наданням до суду відповідних доказів.
Згідно з ч. 2 ст. 293 КАС України оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 171, 248 КАС України, суддя,
Клопотання про поновлення строку звернення до суду - залишити без задоволення.
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Надати позивачу термін для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з моменту отримання ухвали, шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати підстави для поновлення строку.
Копію ухвали невідкладно надіслати позивачу. Роз'яснити позивачу, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Спірідонов М.О.