Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
30 липня 2025 року справа № 520/15362/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Ширант А.А., розглянувши клопотання відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_2 ) до Харківської міської ради (м-н Конституції, буд. 7, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 04059243), третя особа: Харківський міський голова Терехов Ігор Олександрович (майдан Конституції, буд. 7, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61003) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивачі просять суд:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка виявилась у неналежному реагуванні на заяву позивачів від 25.04.2025;
- зобов'язати відповідача вжити заходи для здійснення на земельній ділянці комунальної власності за адресою: м. Харків, Салтівське шосе, 174 робіт щодо негайного видалення аварійного дерева (горіх) та демонтажу самовільно встановлених листів металопрофілю, які фактично виконують функцію огородження;
- зобов'язати відповідача надати суду звіт про виконання судового рішення.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 26.06.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
22.07.2025, через канцелярію суду, позивачами подано клопотання про перехід до розгляду справи у загальному позовному провадженні, в якому позивачі просять постановити ухвалу про розгляд адміністративної справи №520/15362/25 за правилами загального позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.
В обґрунтування вказаного клопотання позивачі зазначають, що ними отримано відзив на позовну заяву, з якого вбачається, що представник відповідача викривлюються обставини справи, затягується розгляд справи і вводиться в оману суд.
Отже, на переконання позивачів, виходячи з того, що відповідач перешкоджає встановленню істини у справі та прийняттю законного і справедливого рішення, позивачі вважають, що необхідно здійснити огляд у судовому засіданні огляд фото- і відеодоказів, а також дослідити матеріали інвентаризаційної справи на житловий будинок, розташований за адресою: м. Харків, Салтівське шосе, 174.
Суд, дослідивши позовну заяву, докази у справі, доводи клопотання від 22.07.2025, доходить висновку, що зазначене клопотання слід залишити без задоволення, з огляду на таке.
Відповідно до ч.1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з ч.ч. 1, 5 ст. 12 КАС України, адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.
Частинами 3,4 ст. 12 КАС України передбачено, що загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";
6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Частинами 1-3 ст. 257 КАС України встановлено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує:
1) значення справи для сторін;
2) обраний позивачем спосіб захисту;
3) категорію та складність справи;
4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо;
5) кількість сторін та інших учасників справи;
6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес;
7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Враховуючи вищенаведені положення КАС України, суд зазначає, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються лише певні категорії справ, які передбачені у ч. 4 ст. 12, ч. 4 ст. 257 КАС України.
Натомість, якщо публічно-правовий спір, не відноситься до категорії справ, які передбачені у ч. 4 ст. 12, ч. 4 ст. 257 КАС України, суд, врахувавши обставини справи, позицію сторін, суспільний інтерес, тощо, на власний розсуд вирішує питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження.
Тобто, суд наділений диспозитивним правом у виборі форми та виду провадження. Вирішуючи питання про вибір форми та виду провадження суд враховує умови і мотиви, за яких можливе прийняття рішення за відсутності учасників справи, категорію спору, характером (змістом) конкретних обставин, складністю та/чи суспільною резонансністю справи, суб'єктним складом учасників справи, іншими критеріями.
Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany», заява № 8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01).
Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Судом встановлено, що предметом позову у справі №520/15362/25 є визнання протиправною бездіяльності відповідача у неналежному реагуванні на заяву позивачів від 25.04.2025 та зобов'язання відповідача вжити заходів для негайного видалення аварійного дерева та демонтажу листів металопрофілю.
Суд, враховуючи приписи ч.ч. 3, 4 ст. 257 КАС України, зазначає, що справа №520/15362/25 не відповідає вимогам які зумовлюють обов'язковий її розгляд в загальому позовному провадженні.
Будь - яких обґрунтованих підстав, передбачених КАС України, для розгляду даної справи в порядку загального позовного провадження відповідачем не наведено, судом таких підстав також не встановлено.
Натомість, клопотання позивачів від 22.07.2025 містить лише суб'єктивні твердження щодо викривлення обставин справи, затягування розгляду справи та введення суду в оману.
Враховуючи викладене, суд вважає можливим розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, виходячи з наявних у справі матеріалів, а тому підстави для задоволення клопотання позивача про перехід до розгляду справи в загальному позовному провадженні суд не вбачає.
Керуючись ст. ст. 12, 243, 256, 262 КАС України, суд
1. Клопотання ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про розгляд за правилами загального позовного провадження - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Cуддя А.А. Ширант