Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
31 липня 2025 р. № 520/13893/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитра Волошина, розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області в особі Шевченківського відділу у місті Харкові Головного управління ДМС України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області в особі Шевченківського відділу у місті Харкові Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області щодо розгляду в порядку Закону України “Про звернення громадян» заяви ОСОБА_1 від 27.12.2024 про обмін посвідки на постійне проживання у зв'язку з її втратою;
- зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби України в Харківській області в особі Шевченківського відділу у місті Харкові Головного Державної міграційної служби України в Харківській області здійснити розгляд заяви ОСОБА_1 від 27.12.2024 про обмін посвідки на постійне проживання у зв'язку із втратою в порядку законодавства України, яким врегульовано порядок надання адміністративних послуг щодо обміну посвідки на постійне проживання у зв'язку із втратою, та з дотриманням вимог Закону України “Про адміністративну процедуру», зокрема з дотриманням права ОСОБА_1 на участь в адміністративному провадженні розпочатому за її заявою.
В обґрунтування позову позивач зазначила, що Головним управлінням Державної міграційної служби України в Харківській області в особі Шевченківського відділу у місті Харкові Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області вчинені протиправні дії при розгляді її заяви від 27.12.2024 про обмін посвідки на постійне проживання у зв'язку з її втратою. За доводами позивача, відповідачем не належним чином досліджено документи, подані позивачем разом з заявою про обмін посвідки на постійне місце проживання. Зазначене стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.
Ухвалою від 02.06.2025 відкрито спрощене провадження в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України, та запропоновано відповідачу надати відзив на позов. Запропоновано позивачу подати до суду відповідь на відзив, а відповідачу - заперечення протягом п'яти календарних днів з моменту отримання відповідних документів. Витребувано в Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області в особі Шевченківського відділу у місті Харкові Головного управління ДМС України в Харківській області заяву позивача разом із усіма доданими до неї документами; підстави розгляду заяви позивача відповідно до Закону України “Про звернення громадян».
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана представнику позивача та відповідачу до їх електронних кабінетів через систему "Електронний суд", що підтверджується довідками про доставку електронних листів.
Головним управлінням Державної міграційної служби України в Харківській області подано до суду відзив на позовну заяву, згідно до якого викладено заперечення проти позову та зазначено, що згідно з п. 40 Порядку, для оформлення у зв'язку із втратою або викраденням посвідки, її обміну іноземець або особа без громадянства подають, у тому числі, дійсний паспортний документ іноземця (або паспортні документи - у разі, коли іноземець має одночасно громадянство (підданство) кількох держав (множинне громадянство) або документ, що посвідчує особу без громадянства. Відповідач зазначив, що позивачем надано неповний перелік документів, зокрема, позивач не надала дійсний паспортний документ, оскільки дія пред'явленого для огляду документа - паспорта рф - закінчилась 23.01.2014, що стало підставою для відмови в задоволенні заяви позивача про обмін посвідки на постійне проживання. Просить відмовити в задоволенні позову.
Також, відповідач подав до суду витребувану судом заяву позивача та додані до неї документи.
Позивач подала до суду відповідь на відзив, згідно якої підтримала свої доводи, викладені в позовній заяві, просила позов задовольнити.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Позивач є громадянином Російської Федерації, що підтверджується наявним у матеріалах справи паспортом громадянина Російської Федерації.
При цьому, позивач проживає на території України на підставі посвідки на постійне місце проживання від 02.08.2006, копія якої міститься в матеріалах справи. (а.с. 49-50)
Позивач 27.12.2024 подала до Шевченківського відділу у місті Харкові Головного управління ДМС України в Харківській області заяву про обмін посвідки на постійне місце проживання у зв'язку з її втратою. (а.с. 58)
До заяви позивач подала наступні документи: нотаріально завірені переклади закордонного паспорта громадянина Російської Федерації, виданого 23.01.2009 (дійсний до 23.01.2014) та свідоцтва про народження; копію закордонного паспорта громадянина Російської Федерації, виданого 23.01.2009 (дійсний до 23.01.2014); копію свідоцтва про народження; копію паспорта батька; копію втраченої посвідки на постійне місце проживання.
Листом Шевченківського відділу у місті Харкові Головного управління ДМС у Харківській області від 06.01.2025 № 6311-33/6311-25, наданим у відповідь на заяву позивача, повідомлено, що позивачу необхідно звернутися до територіального підрозділу ДМС за місцем реєстрації місця проживання з повним пакетом документів для подання заяви для обміну посвідки на постійне проживання. (а.с. 59-61)
Також, з наданих сторонами пояснень судом встановлено, що разом з заявою про обмін посвідки на постійне місце проживання позивач не надала дійсний паспортний документ, оскільки той документ, що пред'явила позивач, не був дійсним (строк дії закінчився 23.01.2014), що стало підставою для відмови позивачу в обміні посвідки на постійне місце проживання, оскільки відповідна заява була подана позивачем без дотримання обов'язку надання повного пакета документів, визначених п. 40 Порядку № 321.
Позивачем було подано скаргу на протиправну бездіяльність відповідача до ГУ ДМС у Харківській області та до ДМС України.
Листом ДМС України від 13.03.2025 № 8.1-2746/2-25 повідомлено про відсутність фактів протиправної бездіяльності з боку Шевченківського відділу у місті Харкові Головного управління ДМС у Харківській області. Також, зазначено, що заява позивача від 27.12.2024 була розглянута Шевченківським відділом у місті Харкові Головного управління ДМС у Харківській області в порядку Закону України "Про звернення громадян", у зв'язку з неподанням позивачем повного пакету документів, передбачених Порядком № 321.
Листом ГУ ДМС у Харківській області від 19.03.2025 № 6301.5.1-4416/63.2-25 також повідомлено позивача, що її заява була розглянута Шевченківським відділом у місті Харкові Головного управління ДМС у Харківській області в порядку Закону України "Про звернення громадян", у зв'язку з неподанням позивачем повного пакету документів, передбачених Порядком № 321.
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо розгляду заяви від 27.12.2024 про обмін посвідки на постійне проживання у зв'язку з її втратою в порядку Закону України “Про звернення громадян», позивач звернулася до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 26 Конституції України іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов'язки, як і громадяни України, за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.
Правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, та встановлює порядок їх в'їзду в Україну та виїзду з України визначається Законом України від 22 вересня 2011 року № 3773-VI "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" (далі за текстом - Закон № 3773-VI).
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону № 3773-VI іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов'язки, як і громадяни України, за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.
Згідно з ч. 3 ст. 3 Закону № 3773-VI іноземці та особи без громадянства зобов'язані неухильно додержуватися Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, інтереси суспільства та держави.
За змістом пункту 17 статті 1 Закону № 3773-VI посвідка на тимчасове проживання - документ, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства та підтверджує законні підстави для тимчасового проживання в Україні.
Статтею четвертою вказаного Закону визначені підстави для перебування іноземців та осіб без громадянства на території України та підстави для видачі посвідки на тимчасове проживання, які також визначаються відповідно до ст. 5 цього ж Закону.
Так, положеннями ч. 14 ст. 4 Закону № 3773-VI передбачено, що іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну з метою возз'єднання сім'ї з особами, які є громадянами України, або під час перебування на законних підставах на території України у випадках, зазначених у частинах третій-тринадцятій цієї статті, уклали шлюб з громадянами України та отримали посвідку на тимчасове проживання, вважаються такими, які на законних підставах перебувають на території України на період до отримання посвідки на постійне проживання чи набуття громадянства України.
Згідно з ч. 3 ст. 5 Закону № 3773-VI іноземці та особи без громадянства, зазначені у частинах четвертій - п'ятнадцятій, вісімнадцятій, двадцятій і двадцять четвертій статті 4 цього Закону, отримують посвідку на тимчасове проживання.
Підставою для видачі посвідки на тимчасове проживання у випадку, передбаченому частиною четвертою статті 4 цього Закону, є заява іноземця або особи без громадянства, дійсний поліс медичного страхування, дозвіл на застосування праці іноземців та осіб без громадянства (крім іноземців та осіб без громадянства, які згідно із законодавством України мають право на працевлаштування без отримання такого дозволу) та зобов'язання роботодавця або резидента Дія Сіті повідомити центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, та центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері праці, зайнятості населення, трудової міграції, трудових відносин, соціального діалогу, про дострокове розірвання чи припинення трудового договору (контракту), гіг-контракту з таким іноземцем або особою без громадянства, якщо інше не передбачено законом чи міжнародним договором України. (ч. 4 ст. 5 Закону №3773-VI).
Постановою Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2018 р. № 321 затверджено Порядок оформлення, видачі, обміну, відкликання, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на постійне проживання (далі за текстом - Порядок № 321).
Відповідно п. 1 Порядку № 321 посвідка на постійне проживання є документом, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства та підтверджує право на постійне проживання в Україні.
Пунктом 5 Порядку № 321 встановлено, що посвідка видається протягом 15 робочих днів з дати прийняття документів від іноземця або особи без громадянства.
Відповідно до пункту 9 Порядку оформлення посвідки (у тому числі замість втраченої або викраденої), її обмін здійснюється територіальними органами/територіальними підрозділами ДМС через Головний обчислювальний центр Єдиного державного демографічного реєстру у взаємодії з Державним центром персоналізації документів державного підприємства Поліграфічний комбінат Україна по виготовленню цінних паперів.
За приписами пункту 21 Порядку №321 працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб'єкта під час приймання документів від іноземця або особи без громадянства, зокрема для обміну посвідки, перевіряє повноту поданих іноземцем або особою без громадянства документів, зазначених у пунктах 32-34 цього Порядку, відповідність їх оформлення вимогам законодавства, своєчасність їх подання, наявність підстав для оформлення та видачі посвідки, наявність відмітки про перетинання державного кордону чи продовження строку перебування або наявність документа, що підтверджує законність перебування/проживання іноземця або особи без громадянства на території України, звіряє відомості про іноземця або особу без громадянства, зазначені в паспортному документі іноземця або документі, що посвідчує особу без громадянства, з даними, що містяться в заяві-анкеті.
У разі виявлення факту подання документів не в повному обсязі або подання документів, оформлення яких не відповідає вимогам законодавства, територіальний орган/територіальний підрозділ ДМС, уповноважений суб'єкт інформують іноземця або особу без громадянства про відмову в прийнятті документів із зазначенням підстав такої відмови. За бажанням іноземця або особи без громадянства відмова надається у письмовій формі.
У разі відповідності поданих документів вимогам цього Порядку працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб'єкта з використанням електронного цифрового підпису та із застосуванням засобів Реєстру формує заяву-анкету (в тому числі здійснює отримання біометричних даних, параметрів). Реєстрація заяви-анкети здійснюється із застосуванням засобів Реєстру під час її формування (п.22 Порядку № 321).
Відповідно до пункту 40 Порядку №321 для оформлення у зв'язку із втратою або викраденням посвідки, її обміну іноземець або особа без громадянства подають такі документи: 1) посвідку, що підлягає обміну (крім випадків втрати та викрадення); 2) паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства, крім випадків, установлених абзацом восьмим цього пункту; 3) переклад на українську мову сторінки паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, з особистими даними, засвідчений у встановленому законодавством порядку; 4) документи, що підтверджують обставини чи юридичні факти, відповідно до яких посвідка підлягає обміну (крім випадків, передбачених підпунктами 3-5 пункту 7 цього Порядку), документи, видані компетентними органами іноземних держав, мають бути легалізованими в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України; 5) документ, що посвідчує особу законного представника, та документ, що підтверджує повноваження особи як законного представника, у разі подання документів законним представником; 6) документ, що підтверджує сплату адміністративного збору, або документ про звільнення від його сплати.
Іноземці та особи без громадянства, які зазначені в частині двадцятій статті 4 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", за умови отримання ними одного з документів, зазначених у частині сімнадцятій статті 5 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", та мають дозвіл на імміграцію в Україну, для обміну посвідки в установленому порядку можуть подавати паспортний документ, строк дії якого закінчився чи який підлягає обміну, у разі, коли за отриманням нового документа особа зобов'язана звернутися до органів державної влади країни громадянської належності або країни попереднього постійного проживання, якщо така країна вчинила акт агресії проти України або не визнає територіальну цілісність та суверенітет України, або відмовляється визнавати протиправність посягань на територіальну цілісність та суверенітет України, зокрема, голосувала проти Резолюції Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй Про територіальну цілісність України від 27 березня 2014 р. № 68/262.
Іноземець або особа без громадянства під час подання документів пред'являють працівникові територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб'єкта оригінали документів, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-6 цього пункту.
До заяви-анкети додаються оригінали документа, зазначеного у підпункті 3 цього пункту, і документа, що підтверджує сплату адміністративного збору, та копії документів, зазначених у підпунктах 1, 2, 4 і 5 цього пункту, та документа про звільнення від сплати адміністративного збору, засвідчені працівником територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб'єкта шляхом проставлення відмітки Згідно з оригіналом та підпису із зазначенням його посади, прізвища, ініціалів та дати.
Оригінали документів, зазначених у підпунктах 1, 2, 4 і 5 цього пункту, та документа про звільнення від сплати адміністративного збору повертаються іноземцеві або особі без громадянства.
Згідно пунктів 43 Порядку № 321 рішення про оформлення, обмін посвідки приймається територіальним органом/територіальним підрозділом ДМС за результатами ідентифікації іноземця або особи без громадянства, перевірки поданих ними документів та у разі відсутності підстав для відмови в її оформленні.
Так, спірні правовідносини у цій справі виникли у зв'язку з неналежним розглядом відповідачем заяви позивача про обмін посвідки на постійне проживання.
Судом встановлено, що позивач 27.12.2024 подала до Шевченківського відділу у місті Харкові Головного управління ДМС України в Харківській області заяву про обмін посвідки на постійне місце проживання у зв'язку з її втратою. (а.с. 58)
Листом Шевченківського відділу у місті Харкові Головного управління ДМС у Харківській області від 06.01.2025 № 6311-33/6311-25, наданим у відповідь на заяву позивача, повідомлено, що позивачу необхідно звернутися до територіального підрозділу ДМС за місцем реєстрації місця проживання з повним пакетом документів для подання заяви для обміну посвідки на постійне проживання. (а.с. 59-61)
Разом з тим, суд зазначає, що такий лист, наданий у відповідь на заяву позивача, містить лише цитування норм законодавства щодо порядку звернення з заявою про обмін посвідки на постійне проживання, однак не містить жодних посилань, які саме відомості чи ненадання яких саме документів завадило відповідачу прийняти заяву позивача, сформувати заяву-анкету, як це передбачено Порядком № 321, та прийняти відповідне рішення про задоволення або про відмову в задоволенні заяви позивача, з зазначенням підстав для прийняття відповідного рішення.
Матеріали справи не містять відомостей щодо того, що за заявою позивача приймалося будь-яке рішення чи що позивачу надавалися роз'яснення щодо документів, які необхідно подати для обміну посвідки на постійне проживання та які не були надані позивачем до заяви від 27.12.2024.
Фактично відповідачем під час розгляду справи не повідомлено підстав для неприйняття документів у позивача та невчинення дій щодо оформлення заявки-анкети для обміну посвідки на постійне проживання від позивача та прийняття відповідного рішення за результатом розгляду заяви позивача в порядку, передбаченому Порядком № 321.
Ухвалою від 02.06.2025 було витребувано в Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області в особі Шевченківського відділу у місті Харкові Головного управління ДМС України в Харківській області відомості щодо підстав розгляду заяви позивача про обмін посвідки відповідно до Закону України “Про звернення громадян».
Відповідних підстав для розгляду заяви позивача в порядку Закону України "Про звернення громадян" відповідачем не зазначено.
Отже, суд вважає протиправними дії відповідача при розгляі в порядку Закону України “Про звернення громадян» заяви ОСОБА_1 від 27.12.2024 про обмін посвідки на постійне проживання у зв'язку з її втратою, оскільки відповідачем не прийнято відповідного рішення за заявою позивача.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень тау спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У постанові від 23.05.2018р. у справі №825/602/17 Верховний Суд зазначив, що у судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення.
Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень.
Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов'язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов'язати до цього в судовому порядку.
Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.
Згідно приписів статті 245 КАС України при вирішенні справи по суті, суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повню і зо або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися віл вчинення певних дій; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи у публічно-правових відносинах, що звернулася до суду з позовом. Обраний позивачем спосіб захисту має бути спрямований на відновлення порушених прав і захист законних інтересів, і у випадку задоволення судом його вимог, прийняте судом рішення повинно мати наслідком відновлення тих прав, за захистом яких позивач і звернувся до суду.
Отже, спосіб захисту має враховувати суть правопорушення, допущеного суб'єктом владних повноважень - відповідачем.
Як вже було зазначеному судом, пунктом 46 Порядку №321 передбачено, що після проведення перевірок, підтвердження факту оформлення та видачі посвідки, ідентифікації іноземця або особи без громадянства керівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС або уповноважена ним посадова особа приймає рішення про оформлення посвідки або про відмову в її оформленні.
Положеннями Порядку №321 передбачено альтернативні варіанти щодо результатів розгляду заяви про обмін посвідки на постійне проживання: задовольнити заяву чи відмовити в такому обміні.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому, під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
З врахуванням викладеного, беручи до уваги вищевикладені висновки суду щодо протиправності дій відповідача в спірних правовідносинах, суд вважає, що з метою належного та ефективного захисту прав позивача необхідно зобов'язати Шевченківський відділ у місті Харкові Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області здійснити розгляд заяви ОСОБА_1 від 27.12.2024 про обмін посвідки на постійне проживання у зв'язку з втратою відповідно до положень Порядку оформлення, видачі, обміну, відкликання, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на постійне проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2018 р. №321, з урахуванням висновків суду в даній справі.
Суд також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів позивача), сформовану у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).
Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу в судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Дослідивши обставини справи та подані сторонами документи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Щодо розподілу витрат на правничу допомогу, суд зазначає, що в позовній заяві позивач зазначила, що зважаючи на те, що за договором укладеним між АО “Неофеліс Ло Груп» та ОСОБА_1 про надання правової допомоги правова допомога останній надається на умовах попередньої оплати, після надання всіх сплачених нею та погоджених сторонами договору послуг сторона позивача в установленому КАС України порядку не пізніше п'яти днів після ухвалення судом у цій справі остаточного рішення надасть суду детальний опис робіт (наданих послуг), а також копію акта приймання-передачі наданих послуг на підтвердження надання відповідних послуг позивачу та з метою їх подальшого розподілу судом.
Отже, на даний час розподіл витрат на правничу допомогу не здійснюється.
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області в особі Шевченківського відділу у місті Харкові Головного управління ДМС України в Харківській області (вул. Римарська, буд. 24, м. Харків, 61057, ЄДРПОУ 37764460) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Шевченківського відділу у місті Харкові Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області при розгляді в порядку Закону України “Про звернення громадян» заяви ОСОБА_1 від 27.12.2024 про обмін посвідки на постійне проживання у зв'язку з її втратою.
Зобов'язати Шевченківський відділ у місті Харкові Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області здійснити розгляд заяви ОСОБА_1 від 27.12.2024 про обмін посвідки на постійне проживання у зв'язку з втратою відповідно до положень Порядку оформлення, видачі, обміну, відкликання, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на постійне проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2018 р. №321, з урахуванням висновків суду в даній справі.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Шевченківського відділу у місті Харкові Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області судовий збір у розмірі 968,96 грн (дев'ятсот шістдесят вісім гривень 96 копійок).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Дмитро ВОЛОШИН