31 липня 2025 року м. Рівне №460/15793/24
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дорошенко Н.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доВійськової частини НОМЕР_1
про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення певних дій, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності щодо невиплати в період з 01.03.2024 по 29.10.2024 додаткової винагороди у розмірі 20100 грн на місяць та зобов'язання виплатити таку додаткову винагороду за вказаний період.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він призваний на військову службу до лав ЗСУ та зарахований до списків особового складу в/ч НОМЕР_1 . Під час проходження служби 22.02.2023 він отримав поранення - акубаротравма легкого ступеня. У зв'язку з тривалим лікуванням наказом командира його виведено у розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 .
Позивач вважає, що у зв'язку з його перебуванням у розпорядженні командира понад два місяці на підставі абз.5 п.2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань, пов'язаних із проходженням військової служби під час дії воєнного стану» він має право на оклад за військовим званням, надбавку за вислугу років та додаткову винагороду у розмірі 20100 грн до дня закінчення перебування у розпорядженні, що протиправно йому виплачено не було.
Позивач просив задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою судді Гудими Н.С. від 31.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Копію ухвали та адміністративний позов доставлено відповідачу в електронний кабінет підсистеми «Електронний суд».
Відповідач, належним чином повідомлений про розгляд справи, у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не подав, причини неможливості подання відзиву суду не повідомив. Відповідно до частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справу за наявними матеріалами.
28.02.2025 на підставі розпорядження керівника апарату Рівненського окружного адміністративного суду проведений повторний автоматизований розподіл даної справи у зв'язку з відрахуванням зі штату Рівненського окружного адміністративного суду судді Гудими Н.С.
Відповідно до повторного автоматизованого розподілу судової справи справу передано на розгляд судді Дорошенко Н.О.
Ухвалою від 05.03.2025 справу прийнято до провадження судді Дорошенко Н.О.
Враховуючи, що розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження, то відповідно до ч.4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 в період з 18.11.2023 по 29.10.2024.
22.02.2023 ОСОБА_1 внаслідок ворожого танкового обстрілу отримав акубаротравму легкого ступеня, що підтверджено довідкою про обставини контузії солдата ОСОБА_1 , виданою 20.08.2023 №1655 Військової частиною НОМЕР_2 .
17.09.2024 проведено медичний огляд гарнізонною ВЛК в/ч НОМЕР_3 ОСОБА_1 та діагностовано:
1. Наслідки МВТ 22.02.2023, ЗЧМТ, акубаротравматичне ураження вух без порушення функцій.
Травма, ТАК, пов'язана із проходженням військової служби.
Довідка про обставини травми №1655 від 20.08.2024 видана командиром військової частини НОМЕР_2 .
Згідно кваліфікації тяжкості отриманих травм дані травми відносяться до легких.
2. Гіпертонічна хвороба першої стадії, ступінь 2 за рівнем АТ, ризик 3. Гіпертензивне серце. СНІ із збереженою систолічною функцією ЛШ (10). Хронічний панкреатит, диспептична форма, ремісія (К86). Хронічний некалькульозний холецистит, ремісія (К81). Лівобічний сколіоз поперекового відділу хребта, остеохондроз, спондилоартроз грудного, поперекового відділів хребта ускладнений протрузіями міжхребцевих дисків Th4-Th5, L4-L5, LS-S1 з больовим синдромом при фізичному навантаженні та незначним порушенням стато-динамічної функції хребта (M42). Вертеброгенна торакалгія, люмбалгія без радикулопатії (MS4).
Захворювання, ТАК, пов'язані з проходженням військової служби.
3. Пониження гостроти зору обох очей до 0,3 внаслідок складного далекозорого астигматизму 1,0 Д в меридіані найбільшої аметропії 4,0 Д при гостроті зору 1,0 з корекцією (HS2). Віддалені наслідки ЧМТ 2006, забою головного мозку у вигляді розсіяної органічної симптоматики, вегето-судинної нестійкості з незначним порушенням функції ЦНС (Т90). Часткова вторинна адентія.
Захворювання, НІ, не пов'язані з проходженням військової служби.
Крім цього, відповідно до вказаної довідки ВЛК в/ч НОМЕР_3 ОСОБА_1 у зв'язку із травмою та захворюванням, пов'язаними із проходженням військової служби, визнано придатним до військової служби.
Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 18.11.2023 №330 позивача зараховано до особового складу військової частини та всі види грошового забезпечення.
Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 29.10.2024 №313 позивача виключено з особового складу військової частини та всіх види грошового забезпечення.
Оскільки позивачу за період служби у військовій частині НОМЕР_1 не було нараховано та виплачено додаткову грошову винагороду в розмірі, що передбачена Постановою № 168 за період перебування в розпорядженні командира військової частини із розрахунку 20100 грн на місяць з 01.03.2024 по 29.10.2024, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Відповідно до статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
Держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Статтею 43 Конституції України закріплено право кожного на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі Закон України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей від 20.12.1991 №2011-ХІІ (далі - Закон №2011-ХІІ).
Згідно з частиною другою статті 1-2 Закону №2011-XІІ у зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Відповідно до абзацу першого частини першої статті 9 Закону №2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Частинами 2-4 статті 9 Закону №2011-ХІІ визначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24.02.2022 №64/2022 (затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ), у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. В подальшому, Указами Президента України він неодноразово продовжувався та триває на даний час.
Одночасно, військовому командуванню разом з військовими адміністраціями, органами виконавчої влади, правоохоронними органами та за участю органів місцевого самоврядування запроваджувати і здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи правового режиму воєнного стану, реалізовувати повноваження, необхідні для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 №64 Про введення воєнного стану в Україні та №69 Про загальну мобілізацію, Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 прийнята постанова №168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану (далі Постанова №168), пунктом 1-1 якої (в редакції Постанови КМ№ 836 від 09.08.2023, яка застосовується з 01.06.2023) військовослужбовцям, які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, визнані військово-лікарською комісією обмежено придатними до військової служби або непридатними до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців та зараховані у розпорядження відповідних командирів, протягом двох місяців з дня зарахування у розпорядження (без врахування часу перебування у відпустці та на лікуванні) виплачується грошове забезпечення (без урахування додаткової винагороди) за останньою займаною посадою у повному обсязі. Після перебування у розпорядженні понад два місяці і до закінчення перебування у розпорядженні таким військовослужбовцям щомісяця виплачується оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років та додаткова винагорода у розмірі 20100 гривень.
Приписами абзацу 29 ч. 2 Розділу XXXIV Наказу Міністерства оброни України «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» від 07.06.2018 № 260 (далі Порядок № 260) встановлено, що військовослужбовцям, які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, визнані військово-лікарською комісією обмежено придатними до військової служби або непридатними до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців та зараховані у розпорядження відповідних командирів, протягом двох місяців з дня зарахування у розпорядження (без врахування часу перебування у відпустці та на лікуванні) виплачується грошове забезпечення (без урахування додаткової винагороди) за останньою займаною посадою в повному обсязі. Після перебування в розпорядженні понад два місяці і до дня закінчення перебування в розпорядженні таким військовослужбовцям щомісячно виплачується оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років та додаткова винагорода у розмірі 20 100 гривень (у розрахунку на місяць пропорційно часу перебування в розпорядженні).
З системного аналізу вказаної норми права, судом встановлено, що право на отримання вказаної додаткової винагороди мають військовослужбовці, які:
отримали поранення (контузію, травму або каліцтво), пов'язані із захистом Батьківщини;
визнані військово-лікарською комісією обмежено придатними до військової служби або непридатними до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців;
зараховані у розпорядження відповідних командирів, після перебування у розпорядженні понад два місяці.
В контексті зазначених норм, суд зауважує, що позивачем підтверджено, що 22.02.2023 ним отримано поранення, пов'язане із захистом Батьківщини, про що свідчить зміст довідки ВЛК №12388 від 17.09.2024.
Водночас, відповідно до даної довідки позивач визнаний придатним до військової служби, а не обмежено придатним до військової служби або непридатним до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців, як вимагають положення постанови №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану».
Наведене свідчить, що позивач не набув права на отримання додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, у розмірі 20100 гривень на місяць за період з 01.03.2024 по 29.10.2024. Доказів, що спростовують дані висновки суду, позивачем до матеріалів справи не долучено.
Відповідно до частини першої статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частинами першою, другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Разом з тим, доводи та аргументи позивача, якими він обґрунтовував позовні вимоги, не знайшли своє підтвердження за наслідками розгляду справи по суті.
Наведене дає підстави ухвалити рішення про відмову у задоволенні позовних вимог повністю.
Підстави для розподілу судових витрат у порядку статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.
Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 31 липня 2025 року
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_4 )
Відповідач - Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_5 )
Суддя Н.О. Дорошенко