з питань забезпечення позову
30 липня 2025 року м. Рівне №460/12595/25
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді В.В. Щербаков, розглянувши клопотання ОСОБА_1 з питань забезпечення адміністративного позову по справі за позовом
ОСОБА_1
доІНФОРМАЦІЯ_1 ІНФОРМАЦІЯ_2
провизнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій,
До Рівненського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій.
Представник позивача звернувся до суду із заявою про вжиття заходів забезпечення позову шляхом
- зупинення дії довідки ВЛК №436/6 від 16 січня 2025 року, складеної ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_3 до ухвалення судом рішення по справі та набрання ним законної сили, застосовуючи захід забезпечення позову, передбачений п.1 ч.1 ст.151 КАС України;
- встанволення заборони вчиняти дії, що стосуються предмета позову (зокрема, визнання протиправною та скасування довідки ВЛК №436/6 від 16 січня 2025 року) органом досудового розслідування (СВ Сарненського РВП ГУ НП в Рівненській області), в провадженні якого перебуває кримінальне провадження за №12025О.М., до ухвалення судом рішення по справі та набрання ним законної сили, застосовуючи захід забезпечення позову, передбачений п.4 ч.1 ст.151 КАС України;
- встановлення заборони ІНФОРМАЦІЯ_4 , Військовій частині НГУ НОМЕР_1 (яка забезпечує охорону території ІНФОРМАЦІЯ_5 , відповідно до рішення Ради оборони Рівненської області №44 від від 02 травня 2024 року) та їх підлеглим військовослужбовцям вчиняти дії у вигляді перешкоджання суду та іншим особам, які беруть участь в огляді доказів за їх місцезнаходженням (в порядку ст.81 КАС України) на території Рівненського ООЦМ, до ухвалення судом рішення по справі та набрання ним законної сили, застосувавши заходи забезпечення, передбачені пп.2, 4 ч.1 ст.151 КАС України;
- встановлення заборони ІНФОРМАЦІЯ_3 та його підлеглим віськовослужбовцям вчиняти дії у вигляді перешкоджання суду та іншим особам, які беруть участь в огляді доказів за їх місцезнаходженням (в порядку ст.81 КАС України) на території ІНФОРМАЦІЯ_6 , до ухвалення судом рішення по справі та набрання ним законної сили, застосувавши захід забезпечення, передбачений п.2 ч.1 ст.151 КАС України.
- встановлення заборони ІНФОРМАЦІЯ_1 вчиняти будь-які дії, пов'язані з прийняттям наказу про призов ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації, на особливий період та відправлення ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації, на особливий період до місць проходження військової служби (в тому числі переміщення ОСОБА_1 до будь-якої військової частини з метою проходження військової служби), до часу набрання законної сили судовим рішенням за наслідками розгляду справи, застосувавши захід забезпечення, передбачений п.2 ч.1 ст.151 КАС України.
В обґрунтування заяви зазначено, про наявність очевидних ознак протиправності рішення, дії ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_3 , самого ІНФОРМАЦІЯ_6 , Рівненського ООЦМ, порушення ними прав, свобод або інтересів ОСОБА_1 , в тому числі щодо реалізації ним права на відстрочку шляхом подачі відповідної заяви, яку відмовились приймати та реєструвати. Заявник вказує на те, що у випадку невжиття судом заходів забезпечення позову існуватиме можливість зміни статусу позивача з військовозобов'язаного на військовослужбовця і це унеможливить реалізацію права на відстрочку.
Вирішуючи питання щодо дотримання позивачем вимог Кодексу адміністративного судочинства України стосовно змісту та форми заяви про забезпечення позову, суд зазначає наступне.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
В силу приписів ч. 1 ст. 151 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути забезпечено:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 151 Кодексу адміністративного судочинства України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Суд зазначає, що заходи забезпечення позову повинні обиратися з урахуванням дотримання балансу між правами та інтересами позивача, за захистом яких він звернувся, та наслідками впливу таких заходів на права та свободи заінтересованих осіб.
Розглядаючи клопотання про забезпечення позову, суд (суддя) повинен з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, чи існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з таким клопотанням, позовним вимогам.
Крім того, суд бере до уваги, що згідно з Рекомендацією №R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятою Комітетом Міністрів Ради Європи 13 вересня 1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта.
Таким чином, з наведеного вбачається, що суд, розглядаючи заяву про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, з огляду на докази, надані стороною по справі для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись, зокрема, у тому, що існує дійсна і реальна загроза невиконання рішення суду чи суттєва перешкода у такому виконанні, позов слід забезпечити саме у такий спосіб, про який просить позивач, а не якимось менш обмежувальним у правах способом для відповідача, такий спосіб є співмірним обсягу позовних вимог, позивач має легітимну мету забезпечити саме захист своїх прав та інтересів від неправомірних дій відповідача, а не завдати шкоди правам та інтересам відповідача.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Тобто, прийняття такого рішення доцільно та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може в майбутньому ускладнити виконання судового рішення чи привести до потреби докласти значні зусилля для відновлення прав позивача.
Аналізуючи приписи викладених вище норм законодавства, суд зазначає, що необхідною передумовою вжиття заходів забезпечення адміністративного позову є існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Суд також зазначає, що забезпечення адміністративного позову є крайнім заходом, вжиття якого можливе виключно за наявності підстав вважати, що рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень є очевидно протиправними.
Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Вирішуючи заяву про забезпечення позову, суд враховує Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560 (далі - Порядок № 560).
Відповідно до п.6 Порядку № 560 призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації, на особливий період (серед іншого) включає:
оповіщення резервістів та військовозобов'язаних про виклик до районного (об'єднаного районного) територіального центру комплектування та соціальної підтримки чи його відділу, міського (районного у містах, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу СБУ або відповідного підрозділу розвідувальних органів України.
Згідно з п. 90 Порядку № 560 резервісти та військовозобов'язані, які отримали повістку щодо призову на військову службу під час мобілізації та відправлення до місць проходження військової служби, прибувають у строк та місце, зазначені в повістці для відправлення до військової частини (установи).
Відповідно п. 91 Порядку № 560 відправлення резервістів та військовозобов'язаних до місць проходження військової служби здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки у складі військових команд або індивідуально.
Отже, направленння на проходження до місць військової служби можливе лише після вручення відповідної повістки.
Суд звертає увагу, що до заяви про забезпечення позову та до матеріалів позовної заяви не додано жодних підтверджуючих документів, що свідчать про здійснення відповідачем дій щодо призову позивача на військову службу. Доказів, що відповідачем вчиняються активні мобілізаційні заходи по відношенню до позивача, які полягають у врученні йому повістки на відправку тощо та що існує реальна загроза вжиття заходів, спрямованих на призов заявника на військову службу під час мобілізації, позивачем також не надано.
Повістка про яку заяву позивач, датована ще 21.01.2025 р., тобто понад 6 місяців до звернення до суду з даним позовом.
Твердження заявника, визначені у заяві як обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову, сформульовані як можливість/ймовірність, яка ґрунтується тільки на припущеннях. Посилання заявника на випадок можливого настання негативних наслідків чи порушення прав в майбутньому не може визнаватись достатнім для вжиття заходів забезпечення позову.
Суд звертає увагу на те, що позивач не надав доказів існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі, не обґрунтував причин неможливості захисту (поновлення) прав, свобод та інтересів після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі без вжиття таких заходів, а також очевидність ознак протиправності дій відповідача.
Суд зауважує, що сама ж лише незгода позивача із рішенням суб'єкта владних повноважень та підготовка до звернення до суду з позовом про визнання його протиправним ще не є достатньою підставою для застосування судом заходів забезпечення позову.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що заява про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову є необґрунтованою і задоволенню не підлягає.
При цьому, суд зазначає, що заявник не позбавлений права повторно звернутися до суду із заявою про забезпечення позову до його пред'явлення, надавши належні та достатні докази, на підтвердження зазначених у заяві обставин.
Керуючись статтями 150-158, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Повний текст ухвали складений 30 липня 2025 року.
Суддя В.В. Щербаков