про повернення позовної заяви
31 липня 2025 рокусправа № 380/13614/25
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Костецький Н.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправним та скасування рішення,-
на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), у якій позивач просить суд:
- визнати рішення Уповноваженої службової особи Державної прикордонної служби України про відмову в перетині державного кордону України від 02.01.2025 року винесене ОСОБА_2 , лейтенантом Державної прикордонної служби України, начальником 3 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонного контролю служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип Б) з персоналу відділу прикордонного служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » ІНФОРМАЦІЯ_1 , що додається - протиправним;
- скасувати рішення Уповноваженої службової особи Державної прикордонної служби України про відмову в перетині державного кордону України від 02.01.2025 року винесене ОСОБА_2 , лейтенантом Державної прикордонної служби України, начальником 3 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонного контролю служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип Б) з персоналу відділу прикордонного служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » ІНФОРМАЦІЯ_1 , що додається.
Ухвалою суду від 09.07.2025 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу 10-денний строк на усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду обґрунтованої заяви щодо поновлення пропущеного строку на звернення з позовом до суду з наведенням поважних причин його пропуску та наданням доказів щодо фактів і обставин, які об'єктивно перешкодили позивачу своєчасно звернутися до суду із позовом.
Позивач належним чином був повідомлений про залишення позовної заяви без руху. Згідно довідки про доставку електронного листа , ухвалу суду від 09.07.2025 доставлено 11.07.2025 до електронного кабінету позивача в підсистемі «Електронний суд».
Станом на 31.07.2025 недоліки позовної заяви не усунуто, позивачем не подано заяви про поновлення строку звернення до суду.
Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як свідчать матеріали позовної заяви, позивачем оскаржено до суду рішення начальником 3 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонного контролю служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип Б) з персоналу відділу прикордонного служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 від 02.01.2025 року про відмову в перетинанні державного кордону України.
Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин у сфері перетину державного кордону є Закон України «Про прикордонний контроль» від 05.11.2009 № 1710-VI .
Згідно ч. 3 ст. 14 Закону України «Про прикордонний контроль» особа, якій відмовлено у перетинанні державного кордону, має право протягом одного місяця з дня прийняття відповідного рішення у передбаченому законом порядку оскаржити його до органу Державної прикордонної служби України вищого рівня або до адміністративного суду за місцем розташування відповідного органу. Оскарження зазначеного рішення не зупиняє його дії.
Виходячи зі змісту спірних відносин, які виникли між сторонами у справі, суд вважає, що ці відносини врегульовано положеннями Закону України «Про прикордонний контроль», який визначає правові основи здійснення прикордонного контролю, порядок його здійснення, умови перетинання державного кордону України, і саме цей закон у даному випадку є спеціальним законом який, серед іншого, також встановлює строки для звернення до адміністративного суду для захисту прав, свобод та інтересів особи, яка вважає що її право порушено рішенням, діями або бездіяльністю.
Нормами спеціального закону визначений порядок дій особи у разі відмови їй у перетині державного кордону, зокрема, передбачено: можливість оскарження такого рішення до органу Державної прикордонної служби України вищого рівня або до адміністративного суду за місцем розташування відповідного органу.
Суд звертає увагу, що таке право має бути реалізоване протягом одного місяця з дня прийняття відповідного рішення органу Державної прикордонної служби України в адміністративному або в судовому порядку. В той же час, оскарження цього рішення в адміністративному порядку, не позбавляє його права на судове оскарження, однак з дотриманням строку, встановленого ч. 3 ст. 14 Закону України «Про прикордонний контроль».
Отже, строк звернення до адміністративного суду становить один місяць з дня прийняття такого рішення, який в даному випадку слід обчислювати з 02.01.2025 (тобто з наступного дня після прийняття такого рішення).
Однак, з цим позовом позивач звернувся до суду лише 03.07.2025 за допомогою підсистеми «Електронний суд», тобто з пропуском строку, встановленого ч. 3 ст. 14 Закону України «Про прикордонний контроль».
Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом, апеляційною чи касаційною скаргами обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Аналогічні правові висновки були висловлені Верховним Судом у постановах від 28.03.2018 у справі № 809/1087/17 та від 22.11.2018 у справі №815/91/18.
Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексу адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Суд зазначає, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.
Відповідно до ч. 2 ст. 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Згідно п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Відповідно до п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу
Оскільки позивач, у наданий судом строк, не усунув недоліки позовної заяви, яка залишена без руху, та не подав до суду обґрунтованої заяви щодо поновлення пропущеного строку на звернення до суду з наведенням поважних причин його пропуску та наданням доказів щодо фактів і обставин, які об'єктивно перешкодили йому своєчасно звернутися до суду із позовом, позовна заява підлягає поверненню позивачу.
Відповідно до ч. 8 ст. 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє його права на повторне звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись ст. ст. 123, 169, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
постановив:
позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправним та скасування рішення - повернути позивачу.
Копію ухвали про повернення позовної заяви невідкладно надіслати особі, яка її подала. Оскільки позовна заява з додатками у паперовому вигляді до суду не подавалась, а сформована в системі «Електронний суд», суд обмежується лише процесуальним рішенням про повернення позовної заяви без надсилання позивачу позовної заяви та усіх доданих до неї матеріалів.
Повернення позовної заяви не позбавляє права позивача повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом 15 днів з дати підписання ухвали.
Повний текст ухвали складено 31.07.2025 року.
СуддяКостецький Назар Володимирович