30 липня 2025 року Київ № 320/34624/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Басая О.В, розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Апарату Верховної Ради України, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - керівника Апарату Верховної Ради України Янчука Артема Олександровича про визнання протиправним і скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) з позовом до Апарату Верховної Ради України (далі - відповідач, Апарат ВР), за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - в.о. керівника Апарату Верховної Ради України Янчука Артема Олександровича (далі - тертя особа, ОСОБА_2 ), в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати Розпорядження в.о. керівника Апарату Верховної Ради України А. Янчука від 30.03.2023 № 637-К, яким звільнено ОСОБА_1 31.03.2023 з посади головного консультанта відділу організаційно-просвітницької діяльності Інформаційного управління Апарату Верховної Ради України до закінчення строку випробування, у зв'язку з встановленням невідповідності державного службовця займаній посаді;
- поновити ОСОБА_1 на посаді головного консультанта відділу організаційно-просвітницької діяльності Інформаційного управління Апарату Верховної Ради України;
- стягнути з Апарату Верховної Ради України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 31.03.2023 до дня поновлення на роботі.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач безпідставно звільнена з займаної посади, на якій має бути поновлена судом для належного відновлення її порушеного конституційного права на працю. Також позивач зазначила, що не вбачає підстав для переведення її на іншу посаду в межах Апарату ВР зі встановленням випробувального терміну, оскільки це не передбачено положеннями чинного законодавства. Більше того вказала, що їй не визначалися задачі для виконання, не контролювалися строки їх виконання, не оголошувалися зауваження щодо її роботи, тож їй не зрозумілі підстави для звільнення.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2023 року позов ОСОБА_1 залишено без руху.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.08.2024 відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Представник відповідача подав відзив на позов, в якому наголосив, що аргументи та вимоги позивача є необґрунтованими, оскільки вважає, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України, Законом України "Про державну службу" та Порядком встановлення випробування та його проходження державним службовцем при призначенні на посаду державної служби в Апараті Верховної Ради України, затвердженим розпорядженням КерівникаАпарату Верховної Ради України від 02.01.2023 № 05-к. Також представник відповідача зазначив, що в період дії воєнного стану законодавчо закріплений механізм, який передбачає призначення на посаду шляхом обов'язкового встановлення випробувального терміну від одного до шести місяців, що відповідає положенням Закону України "Про державну службу" та спростовує твердження позивача щодо відсутності причини, відповідно до якої їй було призначений випробувальний термін строком на шість місяців. Окрім того, зауважив, що завдання позивачу надавалися, з ними вона ознайомлювалася під підпис частково, але частково відмовлялася підписувати надані завдання, а звіти щодо виконання завдань взагалі не надавала.
Ухвалою суду від 30 липня 2025 року суд поновив відповідачу строк для подачі відзиву на позов.
Третя особа правом надання пояснень щодо позову та відзиву не скористалась.
Розглянувши позовну заяву, відзив на позов, дослідивши докази та оцінивши їх у сукупності, суд встановив таке.
З 03.09.1990 по 04.01.1999 позивач працювала на різних посадах в Секретаріаті Верховної Ради Українсько РСР; 01.09.1994 прийняла присягу державного службовця. З 01.06.2000 і до звільнення позивач працювала на різних посадах в Апараті Верховної Ради України. Щорічні оцінки виконання державним службовцем Апарату Верховної Ради України посадових обов'язків і завдань проходила успішно. За результатами атестації - відповідала займаній посаді. Має позитивні характеристики безпосереднього керівника. Постійно підвищувала свою кваліфікацію.
Відповідно до подання першого заступника - керівника інформаційного управління Галини Суховерхової від 04.11.2022 № 18/04-2022/187751, вона просила перевести головного консультанта відділу висвітлення діяльності Верховної Ради України Інформаційного управління Апарату Верховної Ради України ОСОБА_1 на посаду головного консультанта відділу організаційно-просвітницької діяльності Інформаційного управління Апарату Верховної Ради України. При цьому зазначала, що ОСОБА_1 на державній службі з вересня 1990 року. В Апараті Верховної Ради України працює з вересня 1990 року. У відділі висвітлення діяльності Верховної Ради України працює з березня 2015 року.Стаж державної служби складає 32 роки. Державний службовець 5 рангу.
Розпорядженням керівника Апарату Верховної Ради України В. Штучного від 07.11.2022 № 2023-к "Про переведення ОСОБА_1 ", відповідно до статей 35, 41 Закону України "Про державну службу" переведено ОСОБА_1 - головного консультанта відділу висвітлення діяльності Верховної Ради України Інформаційного управління Апарату Верховної Ради України з 07.11.2022 на посаду головного консультанта відділу організаційно-просвітницької діяльності цього ж управління із встановленням випробування строком шість місяців.
У січні 2023 року позивачу затверджено завдання щодо проходження випробування з 03.01.2023 по 31.01.2023, а саме: адміністрування сайту Освітнього центру Верховної Ради України; підготовка просвітницьких матеріалів щодо парламентського устрою країн світу; виконанням доручення керівництва щодо запровадження спеціального курсу лекцій за участі Героїв України, з яким вона ознайомилась під підпис 13.01.2023.
У зв'язку з відмовою позивача скласти та подати звіт про стан виконання завдань, визначених на період проходження випробування на посаді складено акт про відмову від 31.01.2023.
Відповідно до складеного 31.01.2023 заступником керівника Управління - керівником відділу організаційно-просвітницької діяльності Інформаційного управління О.В. Костинюк звіту про стан виконання завдань ОСОБА_1 , визначених для проходження випробування на посаді головного консультанта відділу організаційно-просвітницької діяльності Інформаційного управління Апарату Верховної Ради України за період з 03.01.2023 по 31.01.2023 стан виконання наступний: адміністрування сайту Освітнього центру Верховної Ради України - виконується; підготовка просвітницьких матеріалів щодо парламентського устрою країн світу - виконується; виконанням доручення керівництва щодо запровадження спеціального курсу лекцій за участі Героїв України - не виконано.
У лютому 2023 року позивачу затверджено завдання щодо проходження випробування з 01.02.2023 по 28.02.2023, а саме: адміністрування сайту Освітнього центру Верховної Ради України; підготовка просвітницьких матеріалів щодо парламентського устрою країн світу; виконанням доручення керівництва щодо запровадження спеціального курсу лекцій за участі Героїв України. У зв'язку з відмовою позивача поставити на завданні підпис про ознайомлення, 01.02.2023 було складено акт про ознайомлення із завданням та відмову поставити свій підпис про таке ознайомлення.
У зв'язку з відмовою позивача скласти та подати звіт про стан виконання завдань, визначених на період проходження випробування на посаді з 01.02.2023 по 28.02.2023 складено акт про відмову від 28.02.2023.
Відповідно до складеного 28.02.2023 заступником керівника Управління - керівником відділу організаційно-просвітницької діяльності Інформаційного управління О.В. Костинюк звіту про стан виконання завдань ОСОБА_1 , визначених для проходження випробування на посаді головного консультанта відділу організаційно-просвітницької діяльності Інформаційного управління Апарату Верховної Ради України за період з 01.02.2023 по 28.02.2023 стан виконання наступний: адміністрування сайту Освітнього центру Верховної Ради України - не виконано; підготовка просвітницьких матеріалів щодо парламентського устрою країн світу - не виконано; виконанням доручення керівництва щодо запровадження спеціального курсу лекцій за участі Героїв України - не виконано.
У березні 2023 року позивачу затверджено завдання щодо проходження випробування з 01.03.2023 по 31.03.2023, а саме: адміністрування сайту Освітнього центру Верховної Ради України; підготовка просвітницьких матеріалів щодо парламентського устрою країн світу; виконанням доручення керівництва щодо запровадження спеціального курсу лекцій за участі Героїв України. У зв'язку з відмовою позивача поставити на завданні підпис про ознайомлення, 01.03.2023 було складено акт про ознайомлення із завданням та відмову поставити свій підпис про таке ознайомлення.
У зв'язку з відмовою позивача скласти та подати звіт про стан виконання завдань, визначених на період проходження випробування на посаді з 01.03.2023 по 31.03.2023 складено акт про відмову від 20.03.2023.
Відповідно до складеного 30.03.2023 заступником керівника Управління - керівником відділу організаційно-просвітницької діяльності Інформаційного управління О.В. Костинюк звіту про стан виконання завдань ОСОБА_1 , визначених для проходження випробування на посаді головного консультанта відділу організаційно-просвітницької діяльності Інформаційного управління Апарату Верховної Ради України за період з 01.03.2023 по 31.03.2023 стан виконання наступний: адміністрування сайту Освітнього центру Верховної Ради України - не виконано; підготовка просвітницьких матеріалів щодо парламентського устрою країн світу - не виконано; виконанням доручення керівництва щодо запровадження спеціального курсу лекцій за участі Героїв України - не виконано.
У зв'язку з вищезазначеним, 21.03.2023 заступником керівника Управління - керівником відділу організаційно-просвітницької діяльності Інформаційного управління О.В. Костинюк складено доповідну записку на ім'я керівника Апарату Верховної Ради України Штучного B.B., відповідно до якої ОСОБА_1 за час встановленого строку випробування на посаді виявила себе такою, яка не відповідає займаній посаді з низки причин, а саме: систематично порушує терміни виконання завдань, незважаючи на неодноразове інформування про принципову важливість зазначених термінів; поставлені завдання виконує неналежним чином, що призводить до необхідності як залучення інших фахівців відділу до виконання покладених на ОСОБА_1 завдань на шкоду їхнім власним обов'язкам, так і створює необхідність редистрибуції завдань між іншими працівниками. Нефахове та несвоєчасне виконання посадових обов'язків ОСОБА_1 призводить до несвоєчасного висвітлення важливої для відділу організаційно-просвітницької діяльності інформації. Посадові обов'язки ОСОБА_1 не виконує належним чином, що унеможливлює залучення її до реалізації завдань більш високого рівня складності. Невиконання ОСОБА_1 посадових обов'язків призвело до псування друкованої продукції, наданої Освітньому центру Верховної Ради України. Також невиконання завдань щодо створення бази фотографій та якісного фотобанку, висвітлення відеоуроків та відповідного оформлення статей на офіційному сайті Освітнього центру Верховної Ради України, що в свою чергу негативно вплинуло на загальне висвітлення діяльності роботи Освітнього центру Верховної Ради. У порушення вимог наказу Національного агентства України з питань державної служби від 05.08.2016 № "Про затвердження Загальних правил етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування" ОСОБА_1 у спілкуванні з керівництвом не дотримується загальновизнаних етичних норм поведінки, грубо порушуючи правила субординації. Враховуючи вищезазначене було запропоновано ОСОБА_1 вважати такою, яка за результатами випробування на посаді головного консультанта відділу організаційно-просвітницької діяльності Інформаційного управління Апарату Верховної Ради України не відповідає займаній посаді.
Згідно з письмовими поясненнями ОСОБА_1 зазначила, що за своїми новими посадовими обов'язками вона має виконувати обов'язки контент-менеджера з підтримки сайту Освітнього центру, що є для неї зовсім новим видом робіт, що потребує часу на його технічну підготовку для опанування процесу підтримання сайту. Отримала завдання наповнення сайту новинами та повідомленнями. Повідомлення виставляла у кількості 19. Також вказала, що допускала помилки у роботі, у зв'язку з недосконалим оволодінням відповідними навичками, які виправить. Другим завданням було зробити скріни заходу, які позивач зробила 30.11.2022, проте керівник вказала на неякісне виконання цього завдання. При цьому позивач вказала, що намагалась виправити ситуацію та відредагувати зроблені скріни за допомогою навичок та програм, якими володіла. Також пояснила, що затримки у виконанні завдань мають місце у зв'язку з недосконалим володінням необхідними навичками, що потребує часу. Також вказала, що буде прикладати зусилля, щоб опанувати нові посадові обов'язки технічно правильно вчасно.
Внаслідок наведених обставин 21.03.2023 було складено висновок про встановлення невідповідності державного службовця займаній посаді ОСОБА_1 на посаді головного консультанта відділу організаційно-просвітницької діяльності Інформаційного управління Апарату Верховної Ради України з 07.11.2022 по 31.03.2023, відповідно до якого випливає, що за час встановленого строку випробування на посаді головного консультанта відділу організаційно-просвітницької діяльності - ОСОБА_1 систематично порушує терміни виконання завдань, незважаючи на неодноразове інформування про принципову важливість зазначених термінів. Поставлені завдання виконує неналежним чином, що призводить до необхідності як залучення інших фахівців відділу до виконання покладених на ОСОБА_1 завдань на шкоду їхнім власним обов'язкам, так і створює необхідність редистрибуції завдань між іншими працівниками. Нефахове та несвоєчасне виконання посадових обов'язків ОСОБА_1 призводить до несвоєчасного висвітлення важливої для відділу організаційно-просвітницької діяльності інформації. Посадові обов'язки ОСОБА_1 не виконує належним чином, що унеможливлює залучення її до реалізації завдань більш високого рівня складності. За результатами виконання завдань, визначених для проходження випробування ОСОБА_1 виставлено оцінку негативна, у зв'язку з чим запропоновано ОСОБА_1 вважати такою, що не пройшла випробування та не відповідає займаній посаді.
Ураховуючи вищезазначене, відповідачем було сформовано попередження про звільнення, яким зафіксовано, що відповідно до частини шостої статті 35 Закону України "Про державну службу" попереджаємо Вас про звільнення 31 березня 2023 року з посади до закінчення строку випробування у зв'язку з встановленням невідповідності займаній посаді на підставі пункту 2 частини першої статті 87 Закону України "Про державну службу".
Листом від 23.03.2023 № 20/08-2023/60247 відповідач повідомив позивача, що у зв'язку з її відмовою з'явитися до Управління кадрів Апарату Верховної Ради України, їй надсилається попередження про звільнення 31 березня 2023 року з посади до закінчення строку випробування у зв'язку з встановленням невідповідності займаній посаді на підставі пункту 2 частини першої статті 87 Закону України "Про державну службу".
Розпорядженням в.о. керівника Апарату Верховної Ради України А. Янчука від 30.03.2023 № 637-К "Про звільнення ОСОБА_1 з посади головного консультанта", відповідно до пункту 2 частини першої статті 87 Закону України "Про державну службу", пункту 17 Порядку встановлення випробування та його проходження державним службовцем при призначенні на посаду державної служби в Апараті Верховної Ради України, затвердженого розпорядженням Керівника Апарату Верховної Ради України від 10.03.2023 № 526-К, звільнено ОСОБА_1 31.03.2023 з посади головного консультанта відділу організаційно-просвітницької діяльності Інформаційного управління Апарату Верховної Ради України до закінчення строку випробування у зв'язку із встановленням невідповідності державного службовця займаній посаді. Підставою зазначено доповідну записку заступника керівника Інформаційного управління Апарату Верховної Ради України - керівника відділу організаційно-просвітницької діяльності Костинюк О. В., висновок про встановлення невідповідності державного службовця займаній посаді від 29.03.2023.
Вважаючи своє звільнення протиправним, позивач звернулася до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, виходячи з положень норм законодавства, які діяли на момент їх виникнення, суд зазначає таке.
Відповідно до частини другої статті 6 та частини другої статті 19 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Виходячи з наведених норм основного закону у зв'язку з положеннями Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний суд, здійснюючи судовий розгляд справи, перевіряє оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність вищенаведеним закріпленим процесуальним законом критеріям.
Відповідно до статті 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.
Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначає Закон України від 10.12.2015 № 889-VIII "Про державну службу" (далі - Закон № 889-VIII).
Закон № 889-VIII регулює відносини, що виникають у зв'язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням, визначає правовий статус державного службовця.
Державна служба здійснюється з дотриманням таких принципів, окрім іншого, стабільності - призначення державних службовців безстроково, крім випадків, визначених законом, незалежність персонального складу державної служби від змін політичного керівництва держави та державних органів (пункт 10 частини першої статі 4 Закону № 889-VIII).
За приписами частин другої, третьої статті 5 Закону № 889-VIII відносини, що виникають у зв'язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом.
Дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.
Відповідно до частини першої статті 7 Закону № 889-VIII державний службовець має право на, зокрема: повагу до своєї особистості, честі та гідності, справедливе і шанобливе ставлення з боку керівників, колег та інших осіб; чітке визначення посадових обов'язків; належні для роботи умови служби та їх матеріально-технічне забезпечення; просування по службі з урахуванням професійної компетентності та сумлінного виконання своїх посадових обов'язків.
За приписами статі 21 Закону № 889-VIII вступ на державну службу здійснюється шляхом призначення громадянина України на посаду державної служби за результатами конкурсу.
Прийняття громадян України на посади державної служби без проведення конкурсу забороняється, крім випадків, передбачених цим Законом.
Особа, яка вступає на посаду державної служби вперше, набуває статусу державного службовця з дня публічного складення нею Присяги державного службовця, а особа, яка призначається на посаду державної служби повторно, - з дня призначення на посаду.
З метою добору осіб, здатних професійно виконувати посадові обов'язки, проводиться конкурс на зайняття посади державної служби (далі - конкурс) відповідно до Порядку проведення конкурсу на зайняття посад державної служби (далі - Порядок проведення конкурсу), що затверджується Кабінетом Міністрів України (частина перша статі 22 Закону № 889-VIII).
На посаду державної служби призначається переможець конкурсу (частина перша статі 31 Закону № 889-VIII).
Таким чином, вперше призначення на посаду державної служби здійснюється за результатами конкурсу.
Разом з тим відповідно до частини п'ятої статті 10 Закону України від 12.10.2015 № 389-VIII "Про правовий режим воєнного стану" у період дії воєнного стану особи призначаються на посади державної служби, посади в органах місцевого самоврядування, посади керівників суб'єктів господарювання державного сектору економіки, комунальних підприємств, установ, організацій керівником державної служби або суб'єктом призначення, сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради, начальником відповідної військової адміністрації без конкурсного відбору, обов'язковість якого передбачена законом, на підставі поданої заяви, заповненої особової картки встановленого зразка та документів, що підтверджують наявність у таких осіб громадянства України, освіти та досвіду роботи згідно з вимогами законодавства, встановленими щодо відповідних посад, а також за наявності у Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.
Державні службовці та посадові особи місцевого самоврядування, призначені відповідно до абзацу першого цієї частини, не можуть бути переведені на інші посади державної служби або посади в органах місцевого самоврядування.
З вищезазначеного випливає, що у період дії воєнного стану на посади державної служби можуть бути призначені особи без конкурсного відбору, які водночас не можуть бути переведені на інші посади державної служби.
Статтею 35 Закону № 889-VIII визначено, що в акті про призначення на посаду суб'єкт призначення може встановити випробування з метою встановлення відповідності державного службовця займаній посаді із зазначенням його строку.
При призначенні особи на посаду державної служби вперше встановлення випробування є обов'язковим.
На строк випробування державному службовцю визначаються завдання, зміст та обсяг яких має відповідати посадовим обов'язкам. Строки виконання завдань мають бути реальними для досягнення необхідного результату.
Випробування встановлюється строком від одного до шести місяців.
Суб'єкт призначення має право звільнити державного службовця з посади до закінчення строку випробування у разі встановлення невідповідності державного службовця займаній посаді на підставі пункту 2частини першої статті 87 цього Закону. Суб'єкт призначення попереджає державного службовця про звільнення у письмовій формі не пізніш як за сім календарних днів (частина шоста статті 35).
Відповідно до статті 41 Закону № 889-VIII державний службовець з урахуванням його професійної підготовки та професійних компетентностей може бути переведений без обов'язкового проведення конкурсу на іншу рівнозначну або нижчу вакантну посаду в тому самому державному органі, у тому числі в іншій місцевості (в іншому населеному пункті), - за рішенням керівника державної служби або суб'єкта призначення.
Переведення здійснюється лише за згодою державного службовця.
Суд констатує, що для спірних правовідносин Закон № 889-VIII є спеціальним нормативно-правовим актом, тож має перевагу над положеннями загального трудового законодавства, на які окрім іншого покликається позивач.
Таким чином, випробування встановлюється при призначенні на посаду вперше в обов'язковому порядку та може встановлюватися при іншому призначенні з метою встановлення відповідності державного службовця займаній посаді із зазначенням його строку.
При цьому суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 12.03.2020 у справі № 809/1157/17, що встановлювати випробувальний строк при призначенні на посаду є правом відповідача, що він і зробив (частина перша статті 35Закону № 889-VIII).
Позивачу встановили шість місяців випробувального строку, до завершення якого вона повинна була зарекомендувати себе як кваліфікований працівник, а відповідач своєю чергою мав можливість пересвідчитися у його відповідності займаній посаді.
Випробувальний строк власне і надається для того, щоб особа проявила себе на новопризначеній посаді в усіх аспектах як кваліфікований і відповідальний працівник, тим паче коли йдеться про центральний орган виконавчої влади і таку відповідальну ділянку роботи як запобігання і виявлення корупції. Те, наскільки добре державний службовець справляється зі своїми обов'язками оцінює насамперед суб'єкт призначення. Водночас, для висновку про невідповідність займаній посаді повинні бути достатні очевидні (фактичні) підстави, на основі яких можна пересвідчитися у тому, наскільки обґрунтованими є висновки суб'єкта призначення.
Таким чином, виходячи з вищенаведеного в сукупності суд дійшов висновку, що встановлення випробувального терміну позивачу здійснено відповідачем відповідно до положень чинного законодавства та є правомірним, що спростовує доводи позивача про зворотне.
З матеріалів справи суд встановив, що позивач протягом випробувального терміну не підтвердила володіння необхідними фаховими знаннями і професійними навиками роботи у сфері організаційно-просвітницької діяльності в тому обсязі, як того вимагає належне виконання посадових обов'язків за посадою, на яку її призначили. Крім того, на підставі встановленого у справі можна також виснувати, що позивач допускала уникаючу поведінку в отриманні завдань та складанні звітів по їх виконанню.
Отже, враховуючи наведені норми та обставини справи, суд дійшов висновку, що позаяк позивач у межах встановленого строку не пройшла випробування на відповідність займаній посаді, відповідач мав достатні як фактичні, так і правові підстави для прийняття спірного розпорядження про її звільнення.
З урахуванням встановлених в цій справі обставин, суд вважає безпідставними доводи позивача, що відповідач фактично звинувачує її у вчиненні дисциплінарного проступку. Мотиви, якими відповідач пояснив своє рішення, свідчать не про дисциплінарний проступок, а саме про невідповідність позивача займаній посаді і доводи останнього в цій частині належними доказами не спростовуються.
З огляду на наведене правове регулювання у зіставленні зі встановленими обставинами справи, суд вважає правомірним звільнення позивача у зв'язку з виявленою під час випробувального строку його невідповідністю займаній посаді.
При цьому суд зауважує, що підставою для припинення державної служби за ініціативою суб'єкта призначення відповідно до пункту 2 частини першої статті 87 Закону № 889-VIIIє встановлення невідповідності державного службовця займаній посаді протягом строку випробування.
Отже, відповідач наділений правом встановлення відповідності державного службовця займаній посаді протягом строку випробування, тому не потребує службових розслідувань та наявності документів про притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності.
У підсумку суд не встановив, а позивач не довела обставин, які б свідчили про протиправність оскаржуваного розпорядження про звільнення, тому враховуючи вищевказане, таке розпорядження є законним та скасуванню не підлягає. Відповідно, інші похідні позовні вимоги щодо поновлення позивача на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу також не підлягають задоволенню, оскільки суд не встановив протиправності розпорядження про звільнення позивача, що є підставою для прийняття рішення щодо наведених позовних вимог.
У підсумку, з урахування вищезазначеного в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Басай О.В.