30 липня 2025 року м. Київ справа №320/29207/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Головенко О.Д., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві та просить суд:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві (код ЄДРПОУ 42098368) щодо не зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) періоду роботи з 31.08.1991 по 31.12.1997;
зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві (код ЄДРПОУ 42098368) здійснити донарахування та виплату ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсії з зарахуванням до загального страхового стажу періоду роботи з 31.08.1991 по 31.12.1997, з дати призначення пенсії, тобто з 09.01.2023;
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві (код ЄДРПОУ 42098368) щодо неврахування при обчисленні розміру пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) даних про розмір заробітної плати (доходу) за 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30.06.2000 відповідно до довідок від 25.11.2019 № 256, від 25.11.2019 № 257 виданих Дочірнім підприємством «Прип?ятське монтажне управління ВАТ «Південтеплоенергомонтаж»;
зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві (код ЄДРПОУ 42098368) здійснити з 09.01.2023 донарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з урахуванням даних про розмір заробітної плати (доходу) за 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30.06.2000 відповідно до довідок від 25.11.2019 № 256, від 25.11.2019 № 257 виданих Дочірнім підприємством «Прип?ятське монтажне управління ВАТ «Південтеплоенергомонтаж»;
Позов мотивовано протиправністю відмови відповідача у зарахуванні до загального страхового стажу період роботи позивача з 31.08.1991 по 31.12.1997 та відмовою у здійсненні донарахування та виплати пенсії позивача з урахуванням даних про розмір заробітної плати (доходу) за 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30.06.2000 відповідно до довідок від 25.11.2019 № 256, від 25.11.2019 № 257 виданих Дочірнім підприємством «Прип?ятське монтажне управління ВАТ «Південтеплоенергомонтаж».
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.08.2023 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Пунктом 2 ч. 1 ст. 263 КАС України визначено, що суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, оглянувши письмові докази, які були надані, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
ОСОБА_1 - реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 .
Позивач звернувся із заявою та довідками про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії від 25.11.2019 № 256, від 25.11.2019 № 257 до відповідача з вимогою здійснити перерахунок пенсії на підставі нових довідок та здійснити зарахування до страхового стажу періоду роботи з 31.08.1991 по 31.12.1997, однак листом відповідач відмовив у перерахунку та зарахуванню до страхового стажу у зв'язку з відсутністю на це законних підстав.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст. 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування визначені Законом України № 1058 від 09.07.2003 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058).
Щодо відмови пенсійного органу у зарахуванні до страхового стажу періоду роботи з 31.08.1991 по 31.12.1997 оскільки трудова книжка оформлена з порушенням положень Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої наказом Міністерства праці України від 29.07.1993 № 58 (далі - Інструкція № 58), зокрема, неналежним чином внесені зміни щодо виправлення дати народження особи та дати видачі трудової книжки, суд зазначає наступне.
Частиною 1 ст. 24 Закону № 1058 визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов?язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Відповідно до абзацу 1 ч. 2 ст. 24 Закону № 1058 страховий стаж обчислюється територіальним органом Пенсійного фонду відповідно вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку з 01.01.2004, а за період до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим законом.
Відповідно до ст. 39 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Статтею 62 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч. 1 ст. 56 Закону № 1058 до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Відповідно до п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документами про трудовий стаж не збереглися, показань свідків. підтвердження трудового стажу здійснюється органами пенсійного фонду на підставі відповідно до пункту 2.4 Інструкції № 58 усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). В той же час, даною нормою передбачено виключення з вказаного правила у випадку звільнення, а саме, у разі звільнення такий запис вноситься у трудову книжку в день звільнення, незалежно від дати наказу (розпорядження) про звільнення працівника. Ведення трудових книжок працівників підприємства, усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), оскільки записи до трудової книжки вносяться виключно власником або уповноваженим ним органом, наявність неправильно занесених записів до трудової, не може ставитись в провину власнику трудової книжки.
Відповідно до п. 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про трудові книжки працівників» № 301 від 27.04.1993 відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, представництва іноземного суб?єкта господарювання, а тому недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для робітників, а отже, не може впливати на його особисті права.
Отже працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу, неналежний порядок ведення документації з вини адміністрації підприємства - не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист, зокрема, в даному випадку.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд в постановах від 10.10.2019 у справі № 304/877/17, від 24.05.2018 у справі № 490/12392/16-а, де вказано, що позивач не повинен був здійснювати контроль за посадовими особами підприємств щодо вірності записів у трудовій книжці та за своєчасним та повним нарахуванням податків та зборів.
Більше того, в постанові від 19.12.2019 у справі №307/541/17 Верховний Суд звертає увагу, що однією з підстав для призначення пенсії за віком є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. Управління ПФУ не врахувало, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.
Поряд з цим, в постанові від 21.02.2018 у справі № 687/975/17 Верховний Суд погодився з висновками суду першої інстанції стосовно того, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пільгової пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.
Аналогічна позиція підтримана Верховним Судом в постанові від 11.05.2022 у справі № 120/1089/19-а.
Відповідач, розглядаючи заяву позивача про зарахування періоду до страхового стажу та подані документи, не перевіряв факт роботи в спірних періодах, а відмовився зарахувати лише з тих підстав, що у трудовій книжці наявні певні недоліки.
Положеннями ст. 48 КЗПП України визначено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затверджений Порядком № 637.
Відповідно до п. 1-2 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, с трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Згідно з п. 3 Порядку № 637, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. За відсутності зазначених у цьому пункті документів для підтвердження трудового стажу приймаються членські квитки профспілок.
Приписами п. 3 Порядку № 637 визначено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Отже, періоди роботи з 31.08.1991 по 31.12.1997 згідно з записів трудової книжки серії НОМЕР_2 мають бути зараховані, адже, позивач, як найманий працівник, не може відповідати за правильність заповнення кадрових документів, зокрема трудової книжки.
Щодо позовних вимог в частині здійснення донарахування та виплати пенсії позивачу з урахуванням даних про розмір заробітної плати за 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30.06.2000 відповідно до довідок від 25.11.2019 № 256 та від 25.11.2019 № 257 виданих Дочірнім підприємством «Прип'ятське монтажне управління ВАТ «Південтеплоенергомонтаж».
В силу приписів ч. 1 ст.66 Закону № 1788 до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України № від "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Згідно з ч. 1 ст. 40 Закону № 1058 для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 01.07.2000. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 01.07.2000 становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30.06.2000 незалежно від перерв.
Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 01.07.2000 враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 01.07.2000 - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Отже, заробітна плата для обчислення пенсії враховується за увесь час, починаючи з 01.07.2000, та, за бажанням пенсіонера, за будь-які 60 місяців страхового стажу підряд за періоди до 01.07.2000. Тобто, на підставі довідок про заробітну плату (підтверджених первинними документами) враховується заробітна плата за будь-які 5 років страхового стажу до 01.07.2000.
Нормативно-правовим актом, який передбачає умови та правила звернення за призначенням пенсій є Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затверджений Постановою Правління Пенсійного Фонду України від 25.11.2005 №22-1 (далі - Порядок № 22-1).
Пунктом 2.1 Порядку № 22-1 передбачено, що за бажанням пенсіонера у період до 01.01.2016 ним може подаватися довідка про заробітну плату до 01.07.2000 із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.
Відповідно до п. 2.10 вищевказаного Порядку № 22-1 довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.
Пунктом 17 Порядку № 22-1 подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або державними архівними установами. У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.
Враховуючи вищенаведені норми, суд зауважує, що обов'язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період до 01.07.2000 є не лише наявність відповідної довідки про заробітну плату (дохід), але й підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами, зокрема, виписками з особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією.
Водночас, саме на органи Пенсійного фонду України покладено обов'язок щодо здійснення перевірки допустимості документів, поданих разом із заявою для призначення (перерахунку) пенсії, та обґрунтованість видачі таких з метою забезпечення не лише реалізації права особи на призначення та отримання пенсії, а й контролю за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду.
З матеріалів справи встановлено, що відповідач отримавши дані довідки звернувся для перевірки їх достовірності до органу що їх видав, також у листі відповіді зазначено, що за результатами отриманої відповіді пенсійним органом буде проведено перерахунок.
Відповідно відповідачем вчинено дії, спрямовані на здійснення перевірки допустимості документів, поданих разом із заявою для перерахунку пенсії, зокрема, звернення до суб'єкта видачі довідок з метою проведення такої перевірки.
Інформація про наявність чи відсутність даних результатів перевірки позивачем не надана.
При цьому суд зазначає, що неможливість проведення відповідачем перевірки первинних документів та відсутність доступу до таких документів не пов'язано з волею позивача, однак така обставина не означає, що відповідач має беззаперечно враховувати при призначенні пенсії довідку про заробітну плату, яка не підтверджується жодними документами та містить сумнівні відомості.
Аналогічна правова позиція у подібних правовідносинах була висловлена Верховним судом в постанові від 20.03.2018 у справі № 527/1655/17.
Відповідно відповідач діяв в межах своїх повноважень та здійснив все залежне від нього для реалізації прав позивача на відповідний розмір пенсії, тому суд не вважає такі дії як проведення перевірки виданих довідок за протиправні дії.
За таких обставин суд приходить до висновку про часткове задоволення адміністративного позову.
Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частин першої та другої ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, який не довів правомірність своєї бездіяльності.
Враховуючи вищевикладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд вважає, що наявні правові підстави для задоволення позову.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 8, 9, 10, 77, 90, 139, 205, 242- 246, 250, 251, 255, 295, 297 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві (код ЄДРПОУ 42098368) щодо не зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) періоду роботи з 31.08.1991 по 31.12.1997.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві (код ЄДРПОУ 42098368) здійснити донарахування та виплату ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсії з зарахуванням до загального страхового стажу періоду роботи з 31.08.1991 по 31.12.1997, з дати призначення пенсії, тобто з 09.01.2023.
У задоволені решти позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Головенко О.Д.