31 липня 2025 року Справа № 280/3274/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мінаєвої К.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до військової частини НОМЕР_1 ,
військової частини НОМЕР_2
про визнання протиправними та скасування довідок, зобов'язання вчинити певні дії,
І. Зміст і підстави позовних вимог.
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач 1), військової частини НОМЕР_2 (відповідач 2), у якій позивач просить суд:
1) визнати протиправною та скасувати довідку від 01.10.2024 №4804 військово-лікарської комісії, яку було проведено військовою частиною НОМЕР_1 щодо ОСОБА_1 ;
2) визнати протиправною та скасувати довідку від 12.12.2024 №4818 військово-лікарської комісії, яку було проведено військовою частиною НОМЕР_2 щодо ОСОБА_1 ;
3) призначити переогляд військово-лікарською комісією (військовою частиною НОМЕР_1 ) та військово-лікарською комісією (військовою частиною НОМЕР_2 ) ОСОБА_1 .
Позовна заява подана представником позивача адвокатом Терновською О.А., яка діє на підставі ордеру на надання правничої допомоги серії АР № 1378288 від 11.03.2025.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що довідкою ВЛК №4804 від 01.10.2024 позивача визнано придатним до служби у військових частинах, забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв'язку, оперативного забезпечення, охорони. При цьому позивач вважає, що медичне обстеження проведено поверхнево та не в повному обсязі, без дослідження реального стану здоров'я позивача, без врахування наявних захворювань та наслідків оперативного втручання. Лікарями ВЛК не враховано скарги позивача про наявність у нього металевих конструкцій в хребті (транспедикулярної системи), яка була встановлена 28.01.2019. Стверджує, що наявність корпорадезу 4 гвинтами та транспедикулярної стабілізації є передумовою для визнання останнього непридатним до військової служби, що узгоджується з пунктом «а» статті 64 Розкладу хвороб, станів та фізичних вад відповідно до Положення №402. Надалі довідкою ВЛК №4818 від 12.12.2024 (повторний переогляд) позивача також визнано придатним до служби, без проведення додаткового медичного обстеження та витребування у лікувального закладу за місцем проживання медичної карти позивача. Зазначене свідчить про порушення процедури прийняття оскаржуваних довідок ВЛК, що має наслідком здійснення повторного огляду позивача.
ІІ. Виклад позицій інших учасників справи та документів, що надійшли до суду.
20.05.2025 до суду надійшов відзив на позовну заяву військової частини НОМЕР_1 , у якому зазначено, що ОСОБА_1 дійсно проходив медичний огляд військово-лікарською комісією з метою визначення придатності до військової служби, про що свідчать надані медичні документи. У військовій частині НОМЕР_1 з 03.09.2024 року створена додаткова позаштатна постійно діюча гарнізонна військово-лікарська комісія АДРЕСА_1 в якій працюють лікарі військової частини НОМЕР_1 , яка не є окремим штатом. Позивач до штатної 20 Регіональній військово-лікарській комісії щодо оскарження рішення військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_1 №4804 від 01.10.2024 не звертався про, що свідчить відсутність доказів. Таким чином, відповідно наказу Міністерства оборони України № 402 від 14.08.2008 «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України» порушено процедуру оскарження рішення військово-лікарської комісії. Відповідно до Положення №402 відсутній алгоритм оскарження рішень позаштатних постійно або тимчасово діючих ВЛК в судовому порядку. Також, посилаючись на практику Верховного Суду зауважено про те, що до повноважень суду не належить надання оцінки діагнозу на предмет того, чи підпадає він під дію статей розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби. З огляду на викладене просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
26.05.2025 судом отримано відзив на позовну заяву військової частини НОМЕР_2 , в якому зазначено, що ОСОБА_1 , військовослужбовець військової частини НОМЕР_3 , був направлений на медичний огляд до військової частини НОМЕР_2 на військово-лікарську комісію з метою визначення ступеню придатності до військової служби. Постановою ВЛК є загальний висновок комісії, зроблений на підставі вивчення та оцінки всього стану здоров'я і фізичного розвитку особи, на момент огляду. Військово-лікарська комісія військовій частини НОМЕР_2 - це позаштатна постійно діюча військово-лікарська комісія, яка складається з осіб які визначаються Положенням 402, при цьому з питань ВЛК підпорядкована до ВЛК регіону та ЦВЛК. Відповідно до п.п.2.3.5. та 2.4.10. Наказу МО України від 14.08.2008 №402, питання щодо оскарження Постанов ВЛК в/ч НОМЕР_2 здійснюється тільки через орган управління ВЛК регіону та ЦВЛК. При цьому позивач оскаржив довідку ВЛК №4804 від 01.10.2024 до 20 Регіональної ВЛК, яка прийняла рішення щодо направлення на переогляд до ВЛК військової частини НОМЕР_2 . Також позивач мав право звернутися до Центральної ВЛК, яка є керівним органом із військово-лікарської експертизи в Збройних Силах України. Просить відмовити у задоволенні позову.
III. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 30.04.2025 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів від дня одержання копії ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання до суду: уточненої позовної заяви у частині викладення змісту позовних вимог до кожного з відповідачів; доказів подачі позовної заяви до Запорізького окружного адміністративного суду, з яких можливо встановити дату її відправлення (трек-номер відправлення, номер накладної, реєстр поштових відправлень, фіскальний чек тощо); належним чином оформленої відповідно до статті 167 КАС України заяви про поновлення строків звернення до суду з доказами поважності причин пропуску строку звернення до суду, з визначенням обставин, які були б об'єктивно непереборними та не залежали від його волевиявлення, були б пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення у справі процесуальних дій у частині позовних вимог про оскарження довідки військової частини НОМЕР_1 від 01.10.2024 №4804 (у випадку подачі позову після 01.04.2025).
Ухвалою суду від 12.05.2025 відкрито провадження у справі, призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику сторін.
IV. Фактичні обставини справи, встановлені судом.
Відповідно до виписки із медичної карти стаціонарного хворого №П-204, виданої Запорізькою міською клінічною лікарнею №2 «ДОР» Скоронюку ОСОБА_2 встановлено: остеохондроз поперекового відділу хребта; кила диску L5-S1; стан після дискектомії L5-S1 ліворуч (2018р.); форамінальний стеноз форамінальний стеноз праворуч; радікулопатія форамінальний стеноз праворуч; корінцевий больовий синдром; операція від 28.01.2019.
За змістом довідки військово-лікарської комісії, виданою військовою частиною НОМЕР_4 , від 12.10.2023 №3411 ОСОБА_1 на підставі статті 40-б гр ІІ Розкладу хвороб визнаний обмежено придатним до військової служби; непридатним до служби у десантно-штурмових військах, плавскладі, морській піхоті, спецспорудах; придатним до служби у частинах (підрозділах) забезпечення, військових комісаріатах, установах, організаціях, навчальних закладах.
Згідно з довідкою військово-лікарської комісії при військовій частині НОМЕР_1 від 01.10.2024 №4804 ОСОБА_1 на підставі статті 38б, 64б, 40в, 39в, 75в, 78в, 23в, 45б графи ІІ Розкладу хвороб визнано придатним до служби у військових частина забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв'язку, оперативного забезпечення, охорони.
Листом 20 Регіональної військово-лікарської комісії від 07.11.2024 №1854/8096 військову частину НОМЕР_3 , військову частину НОМЕР_2 , ОСОБА_3 повідомлено про результати розгляду заяви ОСОБА_1 щодо незгоди з постановою військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_1 від 01.10.2024 №4804 про ступінь придатності до військової служби. Для вирішення питання відповідно до пункту 2.4.6 розділу І Положення №402 з метою контролю обґрунтованості встановленого діагнозу: командиру військової частини НОМЕР_3 направити солдата ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_2 на повторний медичний огляд ВЛК встановленим порядком; командиру військової частини НОМЕР_2 провести медичних огляд солдата ОСОБА_1 з метою визначення ступеню придатності до військової служби.
Відповідно до змісту довідки військово-лікарської комісії при військовій частині НОМЕР_2 від 12.12.2024 № 4818 ОСОБА_1 на підставі статей 23-б, 38-б, 39-б, 64-б, 40-в, 74-в графи ІІ Розкладу хвороб придатний до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв'язку, оперативного забезпечення, охорони. Така особа є непридатною до служби у підрозділах спеціального призначення, на підводних човнах, надводних кораблях, у спеціальних спорудах.
Не погоджуючись із постановами ВЛК від 01.10.2024 №4804 та від 12.12.2024 №4818, оформленими у вигляді довідки, виданими військовою частиною НОМЕР_1 та військовою частиною НОМЕР_2 , позивач звернувся з адміністративний позовом до суду.
V. Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.
За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відтак суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначено Законом України від 25.03.1992 № 2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон № 2232-XII).
Відповідно до частини першої статті 1 Закону № 2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Згідно з частинами другою, третьою статті 1 Закону № 2232-XII військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Від виконання військового обов'язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом (частина п'ята статті 1 Закону № 2232-XII).
Відповідно до частини сьомої статті 1 Закону № 2232-XII виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
Згідно з частиною першою статті 2 Закону № 2232-XII, військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Отже, військова служба передбачає професійну діяльність саме придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України.
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Надалі дія воєнного стану в Україні продовжувалася згідно з Указами Президента України від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022, від 17.05.2022 № 341/2022 від 12.08.2022 № 573/2022, від 07.11.2022 № 757/2022, від 06.02.2023 № 58/2023, від 01.05.2023 № 254/2023, від 26.07.2023 № 451/2023, від 06.11.2023 № 734/2023, від 05.02.2024 №49/2024, від 06.05.2024 № 271/2024, від 23.07.2024 №469/2024, від 28.10.2024 №740/2024, від 14.01.2025 № 26/2025. Указом Президента України від 15.04.2025 № 235/2025 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 9 травня 2025 року на 90 діб, тобто, останній діє на момент розгляду цієї справи.
Відповідно до частини десятої статті 2 Закону № 2232-XII та з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров'я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, яке зареєстроване в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за № 1109/15800 (далі - Положення № 402 у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно із пунктом 1.2 глави 1 розділу І Положення № 402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Військово-лікарська експертиза - це:
медичний огляд призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців, які проходять базову військову службу); військовозобов'язаних, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та закладах фахової передвищої військової освіти (далі - ВВНЗ), ліцеїстів військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв (далі - ліцеїсти); осіб, звільнених з військової служби;
визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ;
встановлення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів, осіб, звільнених з військової служби, а також причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), які призвели до смерті військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби.
Відповідно до пункту 2.1 глави 2 розділу І Положення № 402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).
Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії.
ВЛК приймають постанови у тому числі на виїзних засіданнях та, в окремих випадках (лікування за кордоном) - дистанційно.
Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов'язкові до виконання.
Постанови ВЛК можуть бути відмінені або скасовані штатними ВЛК.
Постанова ВЛК скасовується у випадках, коли попередня постанова ВЛК на дату її прийняття не відповідала законодавству та/або була прийнята на підставі недійсних документів.
Постанова ВЛК відміняється у випадках, коли необхідно привести зміст попередньої постанови ВЛК (яка була прийнята правильно) у відповідність до чинного законодавства.
За пунктом 2.2 глави 2 розділу І Положення № 402 штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом. До штатних ВЛК належать: Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК); ВЛК регіону.
Штатні ВЛК комплектуються лікарями із клінічною підготовкою за однією з лікарських спеціальностей (терапія, хірургія, неврологія, психіатрія, оториноларингологія, офтальмологія, організація охорони здоров'я тощо), з досвідом роботи у військових частинах та закладах охорони здоров'я (установах).
Згідно з пунктом 2.3 розділу І Положення № 402 ЦВЛК є органом військового управління, який здійснює керівництво ВЛК регіонів у Збройних Силах України та є керівним органом із військово-лікарської експертизи в Збройних Силах України. На ЦВЛК покладається організація військово-лікарської експертизи у Збройних Силах України, а також прийняття та перегляд постанов ВЛК про ступінь придатності осіб, звільнених з військової служби, на період їх фактичного звільнення із Збройних Сил України (підпункт 2.3.3).
Згідно з пп.2.3.4 п.2.3 розділу I Положення №402 ЦВЛК має право, зокрема, розглядати, переглядати, скасовувати, відміняти, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК (лікарсько-льотної комісії (далі - ЛЛК)) Збройних Сил України; надавати роз'яснення щодо формулювання постанов ВЛК (ЛЛК).
Рішення, постанови ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку.
За рішенням ЦВЛК на ВЛК регіону, незалежно від адміністративно-територіальної зони відповідальності ВЛК за проведення військово-лікарської експертизи, покладається розгляд, контроль, затвердження постанов позаштатних постійно діючих ВЛК та прийняття, скасування, перегляд постанов про причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), у тому числі які призвели до загибелі (смерті) військовослужбовців, осіб звільнених з військової служби.
Відповідно до підпункту 2.4.4 пункту 2.4 розділу І Положення №402 на ВЛК регіону покладаються обов'язки, зокрема, з організації військово-лікарської експертизи, керівництва підпорядкованими ВЛК, контролю за їхньою роботою та надання їм методичної і практичної допомоги в зоні відповідальності; розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи.
Згідно з підпунктом 2.4.5 пункту 2.4 розділу І Положення №402 ВЛК регіону має право, зокрема, оглядати військовослужбовців та інших осіб, зазначених у пункті 1.2 розділу I цього Положення та приймати постанови згідно з Положенням, контролювати, розглядати, затверджувати, за наявності підстав не затверджувати, переглядати, відміняти або скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК. Постанову про придатність до військової служби осіб, звільнених з військової служби, на період їх фактичного звільнення зі Збройних Сил України має право приймати або переглядати тільки ЦВЛК.
Рішенням штатної ВЛК може бути проведений повторний або контрольний медичний огляд (підпункт 2.4.6 пункту 2.4 розділу І Положення).
Постанова ВЛК регіонів може бути оскаржена у ЦВЛК або у судовому порядку (підпункт 2.4.10 пункту 2.4 розділу І Положення №402).
Згідно із пунктом 2.5.1. пункту 2.5 розділу І Положення №402 до позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК) належать госпітальні ВЛК; гарнізонні ВЛК; ЛЛК; ВЛК Десантно-штурмових військ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ВЛК Сухопутних військ Збройних Сил України; ВЛК Сил спеціальних операцій Збройних Сил України; ВЛК інших закладів охорони здоров'я комунальної або державної форми власності.
Відповідно до пункту 2.6 розділу І Положення №402 госпітальні ВЛК створюються при ВМКЦ, медичних (лікувально-діагностичних) центрах, у тому числі розвідувального органу Міністерства оборони України, закладах охорони здоров'я в системі Міністерства оборони України.
Гарнізонна ВЛК створюється при поліклініках, поліклінічних відділеннях (усіх найменувань) закладів охорони здоров'я в системі Міністерства оборони України. Під час дії воєнного стану можуть створюватися додаткові гарнізонні ВЛК залежно від навантаження, що розміщуються в закладах охорони здоров'я комунальної або державної форми власності із включенням лікарів цих закладів до складу ВЛК. Такі гарнізонні ВЛК у ході своєї діяльності використовують гербову печатку та штампи відповідного закладу охорони здоров'я в системі Міністерства оборони України, при якому вони створені.
На госпітальну (гарнізонну) ВЛК покладається зокрема, проведення медичного огляду осіб, указаних у пункті 1.2 розділу I Положення (крім допризовників), з метою визначення ступеня придатності до військової служби та в інших випадках, указаних у пункті 1.4 розділу II Положення (підпункт 2.6.3 пункту 2.6 глави 2 розділу I Положення №402);
За приписами підпункту 2.6.4 пункту 2.6 глави 2 розділу I Положення №402 госпітальна (гарнізонна) ВЛК має право: приймати постанови відповідно до цього Положення.
Аналіз зазначених вище норм дає підстави для висновку, що військовослужбовці підлягають медичному огляду госпітальною (гарнізонною) ВЛК, якій, за результатами військово-лікарської експертизи надане право приймати постанови щодо придатності особи до військової служби.
Як встановлено судом, 01.10.2024 проведений медичний огляд позивача гарнізонною військово-лікарською комісією при військовій частині НОМЕР_1 , результати якого оформлені довідкою від 01.10.2024 №4804 із висновками про придатність позивача до служби у військових частина забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв'язку, оперативного забезпечення, охорони (на підставі статей 38б, 64б, 40в, 39в, 75в, 78в, 23в, 45б графи ІІ Розкладу хвороб).
Суд зазначає, що військово-лікарська комісія при військовій частині НОМЕР_1 є позаштатною гарнізонною ВЛК, підпорядкованою ВЛК регіону. При цьому, Положення №402 не передбачає право особи, що проходила медичний огляд, оскаржувати постанови позаштатних гарнізонних ВЛК у судовому порядку.
Згідно з нормами Положення №402, у разі непогодження із постановами позаштатних ВЛК, особа має право звернутися до ВЛК вищого рівня із скаргою на дії чи рішення ВЛК.
У свою чергу, ВЛК регіону мають право скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК та направляти військових на контрольний медичний огляд, а також за їх рішенням може бути проведений повторний або контрольний медичний огляд.
При цьому, оскарженню у судовому порядку, за приписами підпункту 2.4.10 пункту 2.4 глави 2 розділу І Положення №402 підлягають тільки постанови ВЛК регіонів та постанови ЦВЛК.
Судом з'ясовано, що не погодившись із висновками ВЛК, зазначеними у довідці від 01.10.2024 №4804 позивач звернувся до 20 Регіональної військово-лікарської комісії від 07.11.2024 №1854/8096, та за наслідками відповідної скарги з метою контролю обґрунтованості встановленого діагнозу ОСОБА_1 направлено на повторний медичний огляд з метою визначення ступеню придатності до військової служби до військової частини НОМЕР_2 .
За наслідками проведеного 12.12.2024 медичного огляду гарнізонною ВЛК при військовій частині останньою складено постанову ВЛК у вигляді довідки, за висновками якої ОСОБА_1 на підставі статей 23-б, 38-б, 39-б, 64-б, 40-в, 74-в графи ІІ Розкладу хвороб є придатним до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв'язку, оперативного забезпечення, охорони; така особа є непридатною до служби у підрозділах спеціального призначення, на підводних човнах, надводних кораблях, у спеціальних спорудах.
Доказів звернення позивача до ВЛК регіону та ЦВЛК для перегляду вказаної постанови гарнізонної ВЛК, та проведення повторного медичного огляду щодо придатності до військової служби, позивачем суду не надано і в матеріалах справи відсутні.
Беручи до уваги ті обставини, що перевірка рішень позаштатних гарнізонних ВЛК на предмет того, чи дотримані всі умови та критерії, передбачені Положенням № 402 при проведенні медичного огляду військового, належить до функцій ВЛК регіону чи ЦВЛК, а остаточного рішення, яке підлягає судовому оскарженню, з приводу придатності позивача до військової служби ВЛК регіону чи ЦВЛК не приймали, суд дійшов висновку про недотримання позивачем вимог Положення № 402 щодо процедури оскарження результатів медичного огляду.
Підставою звернення позивача до суду стало те, що, на його думку, лікарями не враховано наявність у нього металевих конструкцій в хребті, транспедикулярної системи в межах L5-S1 системою USS 11, яка була йому встановлена у 28.01.2019, що є передумовою для визнання його непридатним до військової служби на підставі пункту «а» Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, затвердженого наказом Міністра оборони України № 402 від 14.08.2008.
Наявність у позивача вказаної системи підтверджується наданими ним медичними документами, а саме: випискою із медичної карти стаціонарного хворого №П-204, виданої Запорізькою міською клінічною лікарнею №2 «ДОР», від 12.02.2019; записом лікаря-нейрохірурга від 10.12.2024; довідкою лікаря-рентгенолога КНП «Міська лікарня №9» ЗМР від 09.12.2024; випискою із медичної кари стаціонарного хворого №2390/91 від 16.02.2021, виданої КП «Криворізька міська клінічна лікарня №2» КМР; виписним епікризом за 18.11.20 по 30.11.20, виданим КП «Криворізька міська клінічна лікарня №2» КМР; випискою з медичної карти №П-2908/835 стаціонарного хворого КП «Криворізька міська клінічна лікарня №2» КМР; МРТ від 09.02.2021, виданою КП «Криворізька міська клінічна лікарня №2» КМР.
Суд зазначає, що з огляду на встановлені обставини встановлення позивачу транспедикулярної системи в межах L5-S1 системою USS 11 мало місце 28.01.2019, після чого він брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, в період з 20.09.2022 по 10.12.2022, з 11.12.2022 по 16.01.2023, з 08.04.2023 по 29.04.2023, про що свідчить довідка військової частини НОМЕР_5 від 18.02.2024. Крім того, довідкою військово-лікарської комісії, виданою військовою частиною НОМЕР_4 , від 12.10.2023 №3411 ОСОБА_1 на підставі статті 40-б гр ІІ Розкладу хвороб визнаний обмежено придатним до військової служби; непридатним до служби у десантно-штурмових військах, плавскладі, морській піхоті, спецспорудах; придатним до служби у частинах (підрозділах) забезпечення, військових комісаріатах, установах, організаціях, навчальних закладах. При цьому у вказаній довідці враховано, що позивач має захворювання, не пов'язане з проходженням військової служби (міжхребцовий остеохондроз шийного та поперекового відділу хребта, ретролістез С4, С6 Іст., деформуючий спондильоз L5, S1 з больовим синдромом та незначним порушенням функції. Хронічний вертеброгенний шийний та попереково-крижовий радикуліт С6, С7 ліворуч, L5, S1 праворуч фаза нестійкої ремісії з незначним порушенням функції).
За змістом оскаржуваних довідок ВЛК від 01.10.2024 №4804 та від 12.12.2024 №4818 комісією також враховано, що позивач має захворювання, не пов'язане з проходженням військової служби. У довідці ВЛК при військовій частині НОМЕР_1 від 01.10.2024 №4804 зазначено: «Остеохондроз шийного та поперекового відділів хребта. Деформуючий спондильоз поперекового відділу зребта. Ретролістез С4, С6 І ступеня. Міжхребцева кила L5-S1, лікована оперативно: (2018) - інтерляміноектомія, корпородез 4 гвинтами. Хронічна вертеброгенна попереково-крижова радикулопатія з переважним уражененням L4 корінця праворуч з больовим, м'язово-тонічним синдромом з незначним порушенням функції.». У довідці ВЛК при військовій частині НОМЕР_2 від 12.12.2024 № 4818 вказано: «М42.16 Дегенеративно-дистрофічне ураження хребта, спондільоз, спонділоартроз, випинання та протрузії речовин дисків L1- L4, антеролістез тіла L4 І ступеня, грижа диску L5- S1, задній спонділодез L5-S1 з помірним порушенням функції хребта».
Крім того, з долучених відповідачами до відзивів на позовну заяву медичних документів, які досліджувалися військово-лікарськими комісіями, судом встановлено, що такі містять інформацію про наявність у позивача «мікродискектомії L5-S1 (28.01.2019)», на неврахуванні чого було наголошено позивачем.
Суд звертає увагу, що повноваження щодо визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є повноваженнями військово-лікарської комісії. Надання оцінки стану здоров'я позивача та його діагнозам, що визначають ступінь придатності до військової служби, не входять до повноважень суду при вирішенні адміністративної справи.
Верховний Суд у постанові від 13.06.2018 у справі №806/526/16 зазначив, що у межах адміністративного процесу суд не вправі надавати оцінку професійним діям конкретних лікарів-членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідження медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті Розкладу хвороб, оскільки це потребує спеціальних знань у медичній галузі.
Також Верховний Суд у постанові від 12.06.2020 у справі №810/5009/18 зробив правовий висновок про те, що до повноважень суду не належить надання оцінки діагнозу на предмет того, чи підпадає він під дію статей розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби.
Розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку. Однак, суд не може здійснювати власну оцінку підставам прийняття певного висновку, оскільки як попередньо зазначалося, суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підстав висновку ВЛК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права.
Суд зазначає, що суд не може самостійно на власний розсуд надавати оцінку діагнозу позивача, зокрема періоду його виникнення, оскільки означені питання є дискреційними повноваженнями ВЛК та інших спеціалізованих експертних установ. У межах адміністративного процесу суд не вправі надавати оцінку професійним діям лікарів-членів різних ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідження медичної документації, визначенні діагнозів та їх причинно-наслідкового зв'язку.
Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26.02.2025 у справі №600/3273/22-а та від 26.02.2025 у справі №240/13173/22.
У свою чергу, позивач не надав доказів порушення відповідачем процедури медичного огляду та порядку прийняття постанови про придатність позивача до військової служби, а суд не має підстав для висновку про необ'єктивне визначення лікарями-спеціалістами стану здоров'я позивача на момент огляду.
Таким чином, в контексті спірних правовідносин, позивачем не доведено, а судом не встановлено протиправності дій та рішень ВЛК щодо не неналежного проведення медичного огляду позивача на предмет його подальшої придатності до військової служби за станом здоров'я у військовий час.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для визнання протиправними та скасування постанов ВЛК при військовій частині НОМЕР_1 та при військовій частині НОМЕР_2 , оформленими довідками від 01.10.2024 №4804 та від 12.12.2024 №4818, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення похідних вимог про зобов'язання призначити позивачу переогляд військово-лікарськими комісіями.
Ухвалюючи рішення, суд керується статтею 246 КАС України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини та Висновком №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (пункт 41) щодо якості судових рішень.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (параграф 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України»).
Пунктом 41 Висновку № 11(2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі повинні оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Відтак, решта доводів та аргументів сторін, що наведена у заявах по суті справи, не потребує окремої оцінки суду, оскільки зроблених судом висновків не спростовують.
VI. Висновки суду.
Частинами першою, другою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Надавши оцінку усім доказам в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про відсутність порушення відповідачем прав, свобод або інтересів позивача на момент звернення до суду, тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.
VII. Розподіл судових витрат.
Відповідно до приписів статті 139 КАС України, з огляду на ухвалення судом рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, за відсутності доказів понесення судових витрат відповідачем, підстав для їх розподілу немає.
Керуючись статтями 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255, 295 КАС України, суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправними та скасування довідок, зобов'язання вчинити певні дії відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Повне найменування сторін:
Позивач - ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідач 1 - військова частина НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_7 .
Відповідач 2 - військова частина НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_4 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_8 .
Рішення у повному обсязі складено та підписано 31.07.2025.
Суддя К.В.Мінаєва