30 липня 2025 року Справа № 280/4097/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Прудивуса О.В. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовною заявою: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 )
до: Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (код ЄДРПОУ 20490012, 69005, м. Запоріжжя, проспект Соборний, буд. 158-Б)
про: визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень та зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії.
20.05.2025 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу у виплаті індексації пенсії, починаючи з 01.03.2022, відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», від 23.02.2024 № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», від 23.02.2025 № 209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році», з урахуванням в об'єкті здійснення індексації доходів позивача у формі пенсії щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2 000,00 грн., передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 14.06.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», без обмеження пенсії максимальним розміром;
- зобов'язати відповідача, з урахуванням раніше виплачених сум, нарахувати та виплатити позивачу з 01.03.2022 пенсію з урахуванням розміру її підвищення відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», від 23.02.2024 № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», від 23.02.2025 № 209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році», з урахуванням в об'єкті здійснення індексації доходів позивача у формі пенсії щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2 000,00 грн., передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 14.06.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», без обмеження пенсії максимальним розміром та без застосування до неї з 01.01.2025 понижуючих коефіцієнтів, встановлених Постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану»;
- вирішити питання щодо розподілу судових витрат.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що він з 20.12.2001 перебуває на пенсійному обліку та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення від 07.12.2021 № 33/28-2724, грошове забезпечення позивачу обчислено станом на листопад 2019 року виходячи з наступних складових: 1) посадовий оклад - 3 000,00 грн.; 2) оклад за спеціальним званням підполковника поліції - 2 200,00 грн.; 3) надбавка за стаж служби в поліції 50% - 2 600,00 грн.; 4) надбавка за специфічні умови проходження служби в поліції 59,75% - 4 600,50 грн.; 5) надбавка за службу в умовах режимних обмежень 10% - 300,00 грн.; 6) премія 49,95% - 6 373,87 грн.; усього - 19 134,87 грн. Розмір нарахованої пенсії станом на 01.12.2019 складає 15 116,15 грн.
Також, позивач у позовній заяві зазначив, що рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 10.06.2024 по справі № 280/3818/24 відповідача зобов'язано поновити нарахування та виплату позивачу щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2 000,00 грн. відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», з урахуванням раніше виплачених сум, з моменту припинення виплати після проведених перерахунків його пенсії на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10.05.2022 у справі № 280/1411/22, рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 09.06.2023 у справі № 280/2063/23.
09.04.2025 позивач звернувся до відповідача із заявою про проведення перерахунку та виплати пенсії, оскільки розмір пенсійного забезпечення, який було встановлено відповідачем при проведенні перерахунку збільшення пенсії позивачу у 2022-2025 роках за процедурою індексації на визначений щороку коефіцієнт збільшення, не відповідає нормам чинного законодавства, що зумовлює необхідність проведення перерахунку пенсії. Однак згідно з листом відповідача від 29.04.2025 № 7096-6231/Л-02/8-0800/25 позивач отримав відмову у здійсненні такого перерахунку. З огляду на викладені обставини, позивач просить суд задовольнити позов у повному обсязі.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 26.05.2025 відкрито провадження у справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у порядку письмового провадження).
06.06.2025 судом отримано відзив на позовну заяву (вх. № 30546 від 06.06.2025), в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, оскільки на час перерахунку пенсії позивача у зв'язку із проведенням індексації чинної норми, яка б визначала розмір такого максимального обмеження, закон не містить, попри наявність у Постанові Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» застережень про підвищення розміру пенсії у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом, оскільки положення ч. 7 ст. 43 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 визнані такими, що не відповідають Конституції України, внаслідок чого втратили чинність. Згідно розрахунків пенсії за вислугу років станом на 01.03.2025 на виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», позивачеві нараховується індексація базового ОСНП 2022 із застосуванням коефіцієнта збільшення 0.140 в сумі 2 116.26 грн., індексація базового ОСНП 2023 із застосуванням коефіцієнта збільшення 0,197 в сумі 1 500.00 грн., індексація базового ОСНП 2024 із застосуванням коефіцієнта збільшення 0.0796 в сумі 1 491.10 грн.
Крім того, відповідачем у відзиві на позовну заяву зазначено, що відповідно до абз 3 ч. 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2025 № 209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого п. 1 та пп. 1-7 п. 2 цієї постанови, не може перевищувати 1 500,00 грн., тому застосування обмежень є правомірним. Відповідно до ч. 7 ст. 43 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Отже максимальний розмір обмеження пенсії складає 23 610.00 грн, розмір пенсії позивача складає 23 723.51 грн. Оскільки розмір пенсії позивача більший ніж максимально встановлений при розрахунку пенсії, обмеження застосовувалось правомірно. З огляду на викладені вище обставини у їх сукупності, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову повністю.
18.06.2025 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. № 30546 від 18.06.2025), в якій останній зазначив, що відповідачем у відзиві не наведено жодних аргументів на обґрунтування законності своїх дій щодо не врахування в об'єкті здійснення індексації пенсії відповідача щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2 000,00 грн. Окрім цього, позивач наголосив на тому, що у відповідача відсутні правові підстави для виплати пенсії позивачу з обмеженням розмірів.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
У зв'язку з розглядом даної справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у порядку письмового провадження) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, розглянувши матеріали і з'ясувавши обставини адміністративної справи, дослідивши всі наявні у справі докази у їх сукупності,
Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідача зареєстровано як юридичну особу - орган державної влади 27.06.2002.
Позивач з 20.12.2001 перебуває на пенсійному обліку та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ), що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями розрахунків пенсії (а.с.13-16) та протоколів за пенсійною справою (а.с.17-20).
09.04.2025 позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії, оскільки розмір пенсійного забезпечення. який було встановлено відповідачем при проведенні перерахунку збільшення пенсії позивачу у 2022-2025 роках за процедурою індексації на визначений щороку коефіцієнт збільшення, не відповідає нормам чинного законодавства, що зумовлює необхідність проведення перерахунку пенсії (а.с.21-26).
Листом відповідача від 29.04.2025 № 7096-6231/Л-02/8-0800/25 позивача повідомлено про те, що йому з 01.03.2022, з 01.03.2023, з 01.03.2024 та з 01.03.2025 проведено індексацію пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,14; 1,197; 1,0796 та 1,115 відповідно. Також на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду у справі № 280/3818/24 відповідачем проводиться нарахування у складі пенсії щомісячної доплати у розмірі 2 000,00 грн. (а.с.27).
Крім того, у листі від 29.04.2025 № 7096-6231/Л-02/8-0800/25 відповідач стосовно виплати пенсії без обмеження максимальним розміром зазначив, що законодавством передбачено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсія за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, що мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність (один прожитковий мінімум, установлений для осіб, які втратили працездатність з 01.03.2024 становить 2 361,00 грн.). На теперішній час позивач отримує пенсію у максимальному розмірі, а отже підстав для проведення відповідного перерахунку відсутні. (а.с.27).
Оцінюючи наявність правових підстав для визнання протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу у виплаті індексації пенсії, починаючи з 01.03.2022, відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» (далі - Постанова КМУ від 16.02.2022 № 118), від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» (далі - Постанова КМУ від 24.02.2023 № 168), від 23.02.2024 № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» (далі - Постанова КМУ від 23.02.2024 № 185), від 23.02.2025 № 209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» (далі - Постанова КМУ від 23.02.2025 № 209), з урахуванням в об'єкті здійснення індексації доходів позивача у формі пенсії щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2 000,00 грн., передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 14.06.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» (далі - Постанова КМУ від 14.06.2021 № 713), без обмеження пенсії максимальним розміром, суд виходить із такого.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції Україні органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, особливості призначення, перерахунку і виплати пенсій унормовані Законом України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон України від 09.07.2003 № 1058-IV).
Згідно зі ст. 1 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом; пенсіонер - це особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім'ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.
Частиною 1 ст. 9 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV визначено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно з ч. 2 ст. 42 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абз. 2 ч. 2 ст. 42 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV.
У п. 4 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV законодавець визначив, що у разі якщо внаслідок перерахунку пенсії за нормами цього Закону її розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Слід зазначити, що правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від 03.07.1991 № 1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон України від 03.07.1991 № 1282-ХІІ).
Так, згідно із абз. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України від 03.07.1991 № 1282-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії.
Економічною підставою для проведення індексації грошових доходів населення згідно зі ст.ст. 4, 6 Закону України від 03.07.1991 № 1282-ХІІ є факт, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Також ознаками, що характеризують індексацію доходів громадян, є місце отримання відповідних доходів, а також джерела їх фінансування (ч. 1 ст. 9 Закону України від 03.07.1991 № 1282-ХІІ).
Отже, індексація має спеціальний статус виплати з боку держави у формі відшкодування знецінення грошових доходів громадян, зокрема, пенсії, яка має систематичний характер, а тому індексація є невід'ємною складовою сум при розрахунку пенсії.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема на військовій службі, визначає Закон України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ, яким держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Правовою основою для реалізації гарантії перерахунку призначених пенсій у зв'язку зі збільшенням рівня грошового забезпечення діючих військовослужбовців, є положення ч. 3 ст. 43 та ч. 4 ст. 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ.
Згідно з ч. 3 ст. 43 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 4 ст. 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
З 01.10.2011 Законом України від 08.07.2011 № 3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (далі - Закон України від 08.07.2011 № 3668-VI) ч. 5 ст. 43 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ викладено в наступній редакції: «Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність».
У подальшому, Законом України від 24.12.2015 № 911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», ч. 5 ст. 43 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ доповнена текстом наступного змісту: «тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень».
Відповідно до Закону України від 06.12.2016 № 1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» , у ч. 7 ст. 43 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ слова і цифри «у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року» замінено словами і цифрами «по 31 грудня 2017 року».
Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення ч. 7 ст. 43 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 01.01.2016 по 31.12.2016, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10 740,00 грн.
Відповідно до п. 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 положення ч. 7 ст. 43 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ , які визнані неконституційними втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Таким чином, положення ч. 7 ст. 43, першого речення ч. 1 ст. 54 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ зі змінами, які визнані неконституційними, втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України вказаного рішення, тобто з 20.12.2016.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у постанові від 03.06.2025 по справі № 340/1362/24 зазначив, що Конституційний Суд України у рішенні від 20.12.2016 № 7-рп/2016, яким визнав такими, що не відповідають ст. 17 Конституції України положення ч. 7 ст. 43 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ , виходив із того, що норми-принципи ч. 5 ст. 17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, зокрема у зв'язку з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені. При цьому Конституційний Суд України стверджує, що обмеження максимального розміру пенсії, призначеної особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ , порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених нормою ч. 5 ст. 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.
Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, введено в дію Законом України від 08.07.2011 № 3668-VI, яким внесено зміни у ст. 43 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ, шляхом викладення її в редакції Законом України від 08.07.2011 № 3668-VI.
Тобто положення ч. 7 ст. 43 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ та положення ч. 1 ст. 2 Закону України від 08.07.2011 № 3668-VI, прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ) та є однаковими за змістом.
Конституційним Судом України у рішенні від 20.12.2016 № 7-рп/2016 надано оцінку правовому регулюванню спірних правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців) та визнано таким, що не відповідає ст. 17 Конституції України положення ч. 7 ст. 43 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ.
Водночас, положення ст. 2 Закону України від 08.07.2011 № 3668-VI (у частині поширення її дії на Закон України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ ), які дублюють зміст ч. 7 ст. 43 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ , тобто є однопредметними правовими нормами, які прийняті одночасно для регулювання спірних правовідносин - змін не зазнали та передбачали обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
Таким чином, на осіб, яким пенсія виплачується відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ обмеження пенсії максимальним розміром не поширюється.
Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією, висловленою Касаційним адміністративним судом у складі Верховного суду у постановах від 16.12.2021 у справі № 400/2085/19 (№ в Єдиному державному реєстрі судових рішень 101955097), від 25.01.2024 у справі № 300/2754/23 (№ в Єдиному державному реєстрі судових рішень 116553069), та від 04.12.2024 у справі № 380/24300/23 (№ в Єдиному державному реєстрі судових рішень 123519600).
Ураховуючи зазначене, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у постанові від 03.06.2025 по справі № 340/1362/24 дійшов висновку, що нарахування та виплата відповідачем пенсії позивачу не в повному обсязі, тобто із обмеженням максимального розміру, порушує право позивача на отримання пенсії у визначеному чинним пенсійним законодавством розмірі та нівелює конституційні гарантії, зокрема право на соціальний захист, передбачене ст. 46 Конституції України (№ в Єдиному державному реєстрі судових рішень 127882800).
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Так, судом встановлено, що позивач з 20.12.2001 перебуває на пенсійному обліку та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями розрахунків пенсії (а.с.13-16) та протоколів за пенсійною справою (а.с.17-20).
09.04.2025 позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії, оскільки розмір пенсійного забезпечення. який було встановлено відповідачем при проведенні перерахунку збільшення пенсії позивачу у 2022-2025 роках за процедурою індексації на визначений щороку коефіцієнт збільшення, не відповідає нормам чинного законодавства, що зумовлює необхідність проведення перерахунку пенсії (а.с.21-26).
Однак, відповідач листом від 29.04.2025 № 7096-6231/Л-02/8-0800/25 відмовив позивачу у проведенні такого перерахунку, оскільки йому з 01.03.2022, з 01.03.2023, з 01.03.2024 та з 01.03.2025 проведено індексацію пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,14; 1,197; 1,0796 та 1,115 відповідно. Також на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду у справі № 280/3818/24 відповідачем проводиться нарахування у складі пенсії щомісячної доплати у розмірі 2 000,00 грн. (а.с.27).
Крім того, у листі від 29.04.2025 № 7096-6231/Л-02/8-0800/25 відповідач стосовно виплати пенсії без обмеження максимальним розміром зазначив, що законодавством передбачено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсія за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, що мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, який з 01.03.2024 становить 2 361,00 грн. На теперішній час позивач отримує пенсію у максимальному розмірі, а отже підстави для проведення відповідного перерахунку відсутні. (а.с.27).
У контексті оцінки спірних правовідносин суд враховує правові висновки Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду, викладені, зокрема, у постанові від 15.07.2025 по справі № 160/6306/25, відповідно до яких суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції чи законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 у справі № 913/204/18 (№ в Єдиному державному реєстрі судових рішень 80632728), від 10.03.2020 у справі № 160/1088/19 (№ в Єдиному державному реєстрі судових рішень 88150172); постанова Великої Палати Верховного Суду від 09.06.2022 у справі № 520/2098/19 (№ в Єдиному державному реєстрі судових рішень 104942716).
Також Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду в даній постанові зазначив, що у випадку встановлення того, що положення Постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» (далі - Постанова КМУ від 03.01.2025 № 1) не відповідають нормам Конституції та законів України, суд вправі не застосовувати вказану постанову навіть з урахуванням того, що станом на цей час вона є чинною.
Крім того, як зазначено у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду від 15.07.2025 по справі № 160/6306/25 Верховний Суд неодноразово висловлював правову позицію щодо застосування норм права у спорах, пов'язаних з обмеженням максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII (№ в Єдиному державному реєстрі судових рішень 128864533).
Таким чином, позовні вимоги щодо визнання протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу у виплаті індексації пенсії, починаючи з 01.03.2022, відповідно до Постанови КМУ від 16.02.2022 № 118, Постанови КМУ від 24.02.2023 № 168, Постанови КМУ від 23.02.2024 № 185, Постанови КМУ від 23.02.2025 № 209, з урахуванням в об'єкті здійснення індексації доходів позивача у формі пенсії щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2 000,00 грн., передбаченої Постановою КМУ від 14.06.2021 № 713, без обмеження пенсії максимальним розміром є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Оцінюючи наявність правових підстав для зобов'язання відповідача, з урахуванням раніше виплачених сум, нарахувати та виплатити позивачу з 01.03.2022 пенсію з урахуванням розміру її підвищення відповідно до Постанови КМУ від 16.02.2022 № 118, Постанови КМУ від 24.02.2023 № 168, Постанови КМУ від 23.02.2024 № 185, Постанови КМУ від 23.02.2025 № 209, з урахуванням в об'єкті здійснення індексації доходів позивача у формі пенсії щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2 000,00 грн., передбаченої Постановою КМУ від 14.06.2021 № 713, без обмеження пенсії максимальним розміром та без застосування до неї з 01.01.2025 понижуючих коефіцієнтів, встановлених Постановою КМУ від 03.01.2025 № 1, суд виходить із такого.
Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду.
Отже, суд, із урахуванням обставин, встановлених під час надання правової оцінки діям відповідача щодо відмови позивачу у виплаті індексації пенсії, починаючи з 01.03.2022, відповідно до Постанови КМУ від 16.02.2022 № 118, Постанови КМУ від 24.02.2023 № 168, Постанови КМУ від 23.02.2024 № 185, Постанови КМУ від 23.02.2025 № 209, з урахуванням в об'єкті здійснення індексації доходів позивача у формі пенсії щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2 000,00 грн., передбаченої Постановою КМУ від 14.06.2021 № 713, без обмеження пенсії максимальним розміром, з метою захисту прав, свобод та інтересів позивача, про захист яких він просить, вважає за необхідне зобов'язати відповідача, з урахуванням раніше виплачених сум, нарахувати та виплатити позивачу з 01.03.2022 пенсію з урахуванням розміру її підвищення відповідно до Постанови КМУ від 16.02.2022 № 118, Постанови КМУ від 24.02.2023 № 168, Постанови КМУ від 23.02.2024 № 185, Постанови КМУ від 23.02.2025 № 209, з урахуванням в об'єкті здійснення індексації доходів позивача у формі пенсії щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2 000,00 грн., передбаченої Постановою КМУ від 14.06.2021 № 713, без обмеження пенсії максимальним розміром та без застосування до неї з 01.01.2025 понижуючих коефіцієнтів, встановлених Постановою КМУ від 03.01.2025 № 1.
Таким чином, позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача, з урахуванням раніше виплачених сум, нарахувати та виплатити позивачу з 01.03.2022 пенсію з урахуванням розміру її підвищення відповідно до Постанови КМУ від 16.02.2022 № 118, Постанови КМУ від 24.02.2023 № 168, Постанови КМУ від 23.02.2024 № 185, Постанови КМУ від 23.02.2025 № 209, з урахуванням в об'єкті здійснення індексації доходів позивача у формі пенсії щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2 000,00 грн., передбаченої Постановою КМУ від 14.06.2021 № 713, без обмеження пенсії максимальним розміром та без застосування до неї з 01.01.2025 понижуючих коефіцієнтів, встановлених Постановою КМУ від 03.01.2025 № 1, на переконання суду, є обґрунтованими та такими, що також підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 КАС України. Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Позивачем, на переконання суду, обґрунтовано протиправність дій відповідача щодо відмови позивачу у виплаті індексації пенсії, починаючи з 01.03.2022, відповідно до Постанови КМУ від 16.02.2022 № 118, Постанови КМУ від 24.02.2023 № 168, Постанови КМУ від 23.02.2024 № 185, Постанови КМУ від 23.02.2025 № 209, з урахуванням в об'єкті здійснення індексації доходів позивача у формі пенсії щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2 000,00 грн., передбаченої Постановою КМУ від 14.06.2021 № 713, без обмеження пенсії максимальним розміром, а також вмотивовано наявність правових підстав для зобов'язання відповідача, з урахуванням раніше виплачених сум, нарахувати та виплатити позивачу з 01.03.2022 пенсію з урахуванням розміру її підвищення відповідно до Постанови КМУ від 16.02.2022 № 118, Постанови КМУ від 24.02.2023 № 168, Постанови КМУ від 23.02.2024 № 185, Постанови КМУ від 23.02.2025 № 209, з урахуванням в об'єкті здійснення індексації доходів позивача у формі пенсії щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2 000,00 грн., передбаченої Постановою КМУ від 14.06.2021 № 713, без обмеження пенсії максимальним розміром та без застосування до неї з 01.01.2025 понижуючих коефіцієнтів, встановлених Постановою КМУ від 03.01.2025 № 1.
У свою чергу, суд вважає, що відповідач не надав суду докази на спростування обставин, якими позивач обґрунтував свої позовні вимоги.
Таким чином, адміністративний позов, на переконання суду, є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Квитанцією від 16.05.2025 № 0.0.1370929271.1 підтверджується сплата позивачем судового збору у розмірі 1 211.20 грн. (а.с.29). Отже, відповідна сума підлягає присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 2, 6, 8 - 10, 14, 90, 122, 139, 143, 241 - 246, 250 КАС України, суд
Задовольнити повністю адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (код ЄДРПОУ 20490012, 69005, м. Запоріжжя, проспект Соборний, буд. 158-Б) про визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень та зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті індексації пенсії, починаючи з 01.03.2022, відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», від 23.02.2024 № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», від 23.02.2025 № 209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році», з урахуванням в об'єкті здійснення індексації доходів позивача у формі пенсії щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2 000,00 грн., передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 14.06.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», без обмеження пенсії максимальним розміром.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, з урахуванням раніше виплачених сум, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 01.03.2022 пенсію з урахуванням розміру її підвищення відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», від 23.02.2024 № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», від 23.02.2025 № 209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році», з урахуванням в об'єкті здійснення індексації доходів позивача у формі пенсії щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2 000,00 грн., передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 14.06.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», без обмеження пенсії максимальним розміром та без застосування до неї з 01.01.2025 понижуючих коефіцієнтів, встановлених Постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану».
Судовий збір у розмірі 1 211,20 грн. (ода тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок) присудити на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (код ЄДРПОУ 20490012, 69005, м. Запоріжжя, проспект Соборний, буд. 158-Б).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення виготовлено в повному обсязі та підписано 30 липня 2025 року.
Суддя О.В. Прудивус