про відмову у задоволенні клопотання
24 липня 2025 рокум. Ужгород№ 260/1596/23
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Іванчулинця Д.В.,
при секретарі судового засідання - Куля Т.Т.,
за участі сторін та осіб, що беруть участь у розгляді справи:
представники сторін не з'явилися,
розглянувши заяву представника ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання рішення суду в адміністративній справі № 260/1596/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії, -
У відповідності до ч. 3 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України 24 липня 2025 року проголошено вступну та резолютивну частини Ухвали. Ухвала в повному обсязі складена та підписана 29 липня 2025 року.
ОСОБА_1 (далі - позивач) в особі представника - адвоката Єрьоміної Вікторії Анатоліївни (далі - представник позивач) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (далі - відповідач), яким просить суд:
1) адміністративний позов задовольнити;
2) розглянути адміністративну справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін до суду;
3) визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області щодо відмови ОСОБА_1 в проведенні перерахунку та виплати пенсії з 01.12.2019 року на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства Внутрішніх справ України по Закарпатській області» №33/27-2297 від 17.10.2022 року, виданої станом на листопад 2019 року у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень Постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 р. № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції»;
4) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області з 01.12.2019 року перерахувати та виплачувати пенсію ОСОБА_1 на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства Внутрішніх справ України по Закарпатській області» №33/27-2297 від 17. 10.2022 року, виданої станом на листопад 2019 року у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень Постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 р. № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», та здійснити виплату різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.12.2019 року по день проведення перерахунку;
5) стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області на користь позивача суму сплаченого судового збору у розмірі 1073 грн. 60 коп..
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2023 року у даній справі позов задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо відмови у здійсненні з 01 грудня 2019 року перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення № 33/27-2297 від 17 жовтня 2022 року, виданої Державною установою «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Закарпатській області» станом на 19 листопада 2019 року. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити з 01 грудня 2019 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення № 33/27-2297 від 17 жовтня 2022 року, виданої Державною установою «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Закарпатській області» станом на 19 листопада 2019 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
12 червня 2025 року до суду надійшла заява представника ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання рішення суду у справі № 260/1596/23.
Вказана заява обґрунтована тим, що на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2023 року у справі № 260/1596/23, ГУ ПФУ в Закарпатській області здійснено з 01 грудня 2019 року перерахунок та виплату пенсію ОСОБА_1 , на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства Внутрішніх справ України по Закарпатській області» № 33/27-2297 від 17.10.2022 року, виданої станом на листопад 2019 року. Нарахована заборгованість в розмірі 219715,77 грн. за період з 01 грудня 2019 року по 30 червня 2023 року, яка не виплачена дотепер.
Невиплата пенсії позивачеві за період з 01 грудня 2019 року до 30 червня 2023 року у розмірі 219715,77 грн. було здійснено не у спосіб, передбачений Законом України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а з точки зору положень статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод мало місце втручання у право власності позивача, і таке втручання не було законним.
Заявник просить змінити спосіб і порядок виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2023 року у справі № 260/1596/23 із зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити з 01 грудня 2019 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення № 33/27-2297 від 17 жовтня 2022 року, виданої Державною установою «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Закарпатській області» станом на 19 листопада 2019 року, з урахуванням раніше виплачених сум, на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на користь ОСОБА_1 заборгованості з пенсійних виплат за період з 01 грудня 2019 року по 30 червня 2023 року в розмірі 219715,77 грн..
Зазначену заяву судом призначено до розгляду в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Заявник та представник відповідача у судове засідання, не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду заяви, що підтверджується довідками про доставку ухвали та повістки про виклик до суду до електронних кабінетів учасників справи.
Відповідно до частини другої статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України.
Суд розглянувши заяву про зміну способу і порядку виконання рішення, з урахуванням наявних у матеріалах справи доказів, зазначає наступне.
З матеріалів справи встановлено, що рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2023 року в даній справі позов задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо відмови у здійсненні з 01 грудня 2019 року перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення № 33/27-2297 від 17 жовтня 2022 року, виданої Державною установою «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Закарпатській області» станом на 19 листопада 2019 року. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити з 01 грудня 2019 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення № 33/27-2297 від 17 жовтня 2022 року, виданої Державною установою «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Закарпатській області» станом на 19 листопада 2019 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
Судом встановлено та не заперечується відповідачем (згідно письмових заперечень останнього на заяву про зміну порядку і способу виконання рішення суду), що на виконання рішення суду від 28 квітня 2023 року у справі № 260/1596/23 ГУ ПФУ в Закарпатській області було здійснено з 01 грудня 2019 року перерахунок та виплату пенсію ОСОБА_1 , на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства Внутрішніх справ України по Закарпатській області» № 33/27-2297 від 17.10.2022 року, виданої станом на листопад 2019 року.
З 01 липня 2023 року виплата пенсії ОСОБА_1 здійснюється з урахуванням вищенаведеного судового рішення. Нарахована заборгованість в розмірі 219715,77 грн. за період з 01.12.2019 по 30.06.2023 облікована в електронній пенсійній справі стягувача та буде виплачена в межах бюджетних асигнувань, виділених на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням судів за рахунок коштів Державного бюджету України.
Фінансування видатків, пов'язаних з погашенням заборгованості з пенсійних виплат з рішеннями суду, що здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачені у складі бюджетної програми за КПКВК 2506080 «Фінансування виплати пенсій, надбавок т підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду» (далі - програма 2506080). Головним розпорядником коштів державного бюджету, що виділяються на забезпечення виплат по зазначеній бюджетній програмі, є Міністерств соціальної політики України, Пенсійний фонд України - відповідальний виконавець розпорядник коштів нижчого рівня.
Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області є бюджетної установою і в праві здійснювати бюджетні платежі тільки за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України».
Згідно із частиною першою статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Відповідно до абзацу першого частини третьої статті 378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
19.12.2024 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» від 21.11.2024 №4094-IX (далі Закон №4094-IX) відповідно до якого у статті 378 КАС України частину третю доповнено абзацом другим такого змісту: «Невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат».
З аналізу положень частин першої, третьої статті 378 КАС України можна зробити висновок, що підставою для застосування правил цієї норми є настання обставини, що перешкоджають належному виконанню судового рішення в адміністративній справі, ускладнюють його виконання або роблять неможливим. Для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення такою обставиною може бути недостатність коштів на рахунку, стихійне лихо, а для зміни способу чи порядку виконання судового рішення - неможливість виконання судового рішення внаслідок відсутності, пошкодження або знищення об'єкта стягнення або з інших причин. Тобто, зміна способу і порядку виконання рішення суду це прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими судом. Отже, суд за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів може змінити спосіб та порядок виконання рішення суду, однак не змінюючи при цьому його змісту, або ж відмовити в задоволенні такої заяви.
Подібна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.06.2019 у справі № 800/203/17.
Судом встановлено, що ГУ ПФУ у Закарпатській області, на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2023 року в даній справі, визначило суму недоплаченої пенсії за період з 01.12.2019 по 30.06.2023 в сумі 219715,77 грн..
При цьому, відповідач у справі, який є боржником, не відмовляється виплачувати нараховані кошти за вказаним судовим рішенням. Проте, невиплата цих коштів обумовлена об'єктивними причинами, а саме відсутністю достатніх асигнувань з Державного бюджету України.
Суд також зазначає, що зобов'язання відповідача вчинити певні дії зі сплати заборгованості по пенсії і стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень певного розміру грошових коштів за конкретний період є різними за своєю суттю способами захисту прав та інтересів позивача, які обираються позивачем при поданні позову, а судом при ухваленні рішення.
Резолютивна частина Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2023 року, у цій справі має зобов'язальний характер, судом першої інстанції при розгляді справи не вирішувалися позовні вимоги майнового характеру щодо стягнення певної суми коштів і, як наслідок, не перевірялася правильність нарахування заборгованості по пенсії позивачу. Оскільки розрахунок належної позивачу заборгованості по пенсії судом не здійснювався, тому, зміна способу виконання вказаного судового рішення із зобов'язання здійснити виплату заборгованості на стягнення конкретної суми цієї заборгованості з визначенням певного періоду, фактично буде зміною рішення по суті з виходом при цьому за межі позовних вимог та вирішенням питання, що не було предметом дослідження судом при розгляді справи по суті, що не передбачено загальними приписами статті 378 КАС України.
Поняття «спосіб і порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Порядок виконання судового рішення означає визначену у рішенні суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним/приватним виконавцем, спосіб виконання судового рішення це спосіб реалізації та здійснення способу захисту. Під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі об'єктивної (безумовної) неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений судом.
Так, у постанові від 24.12.2014 у справі №21-506а14 Верховний Суд України дійшов висновку, що зміну способу і порядку виконання судового рішення слід розуміти як застосування судом нових заходів щодо його реалізації у зв'язку з неможливістю виконання цього рішення раніше визначеними способом і порядком. При цьому зміна способу виконання не має змінювати (зачіпати) суті самого судового рішення.
Подібного підходу дотримується і Верховний Суд, зокрема у постановах від 07.03.2018 у справі №456/953/15-а, від 16.07.2020 у справі №130/2176/17, від 11.11.2020 у справі №817/628/15 та від 17.02.2021 у справі №295/16238/14-а.
Окрім того, Верховним Судом у постанові від 10.07.2018 у справі №490/9519/16-а сформульовано такий правовий висновок: «Змінивши спосіб виконання такої постанови із зобов'язання виплатити зазначені соціальні виплати на стягнення суми цих виплат, буде змінено постанову по суті, з виходом при цьому за межі позовних вимог та вирішенням питання, що не було предметом дослідження судом при розгляді справи по суті». Подібний висновок також було зроблено Верховним Судом у постанові від 30.07.2019 у справі №281/1618/14-а.
Таким чином, оскільки у цій справі встановлено, що способом відновлення порушеного права позивача судом обрано зобов'язання відповідача вчинити певні дії, а стягнення конкретних сум невиплаченої пенсії не було предметом позовних вимог та способом відновлення порушених прав, то необхідно дійти висновку про неможливість зміни способу та порядку виконання рішення суду у спосіб, про який просить заявник, адже запропонований останнім спосіб виконання судового рішення фактично змінює зміст резолютивної частини Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2023 року в справі №260/1596/23.
Подібних висновків Верховний Суд дійшов у постанові від 24.07.2023 у справі №420/6671/18.
Суд також зазначає, що грошові кошти у вигляді заборгованості по пенсії, які належать стягувачу, не є власністю ГУ ПФУ у Закарпатській області, не знаходяться на його рахунках. Фактичне, у повному обсязі виконання судового рішення, можливо лише за наявності відповідного бюджетного призначення за рахунок Державного бюджету України. Водночас, стягнення з суб'єкта владних повноважень (територіального органу Пенсійного фонду України) коштів, які знаходяться на його рахунках, але призначені для іншої мети, можуть поставити під загрозу функціонування такого суб'єкта, виконання покладених на нього функцій та, відповідно, нанесення шкоди необмеженій кількості осіб.
Таким чином, оскільки виконання рішення суду у цій справі залежить виключно від бюджетного фінансування, то його виконання не залежить від визначеного судом способу виконання. У такому випадку зміна способу і порядку виконання судового рішення не призведе до його фактичного виконання, оскільки така процесуальна дія не може вплинути на фінансування державою витрат по виплаті заборгованості по пенсії позивачу (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.07.2023 у справі №420/6671/18).
З огляду на викладене, враховуючи те, що фактично єдиною причиною, яка ускладнює виконання рішення суду, є неналежне фінансування державою витрат по виплаті пенсії, то суд вважає безпідставними аргументи заявника, наведені в його заяві про наявність правових підстав для зміни способу та порядку виконання Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2023 року в справі №260/1596/23.
Суд враховує те, що право особи, тобто стягувача, на здійснення виплати заборгованості по пенсії не може ставитися в залежність від бюджетних асигнувань, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань. У той же час, у спірному випадку йдеться не про право особи на такі виплати, а про правові підстави для зміни способу і порядку виконання судового рішення. Суд наголошує, що зміна способу і порядку виконання рішення суду, у такому випадку, не захищає право позивача на отримання сум заборгованості по пенсії, яка фактично може бути виплачена за наявності відповідних бюджетних асигнувань.
Стосовно покликання позивача на чинну редакцію статті 378 КАС України як недвозначну та єдину підставу для задоволення поданої заяви, то, на думку суду, положення абзацу другого частини третьої статті 378 КАС України (в редакції Закону №4094-IX, який набрав чинності 19.12.2024) необхідно розуміти таким чином, що невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо перерахунку пенсійних виплат протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили дійсно є самостійною (тобто, іншою, ніж визначено абзацом першим частини третьої статті 378 КАС України) підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат. Проте, таку підставу не можна вважати безумовною, тобто, такою, що зобов'язує суд безальтернативно задовольнити подану стягувачем заяву про зміну способу і порядку виконання судового рішення, позаяк у кожному конкретному випадку суд має надати оцінку змісту резолютивної частини судового рішення та причинам його невиконання, при цьому, частина перша статті 378 КАС України щодо права (а не обов'язку суду) за заявою стягувача встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання також підлягає застосуванню.
Відтак, з наведених мотивів у задоволенні заяви про зміну способу і порядку виконання судового рішення належить відмовити.
Керуючись статтями 248, 378 КАС України, суд
В задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання рішення суду в адміністративній справі № 260/1596/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочену (вступну та резолютивну частини) ухвалу суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 256 КАС України.
Суддя Д.В. Іванчулинець