Справа № 357/11846/25
3/357/5066/25
31.07.2025 року cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Оксана Вознюк розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Білоцерківського районного управління поліції Головного управління національної поліції в Київській області відносно
ОСОБА_1 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, не працює, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ,
за ч. 1 ст. 184 КУпАП,
До Білоцерківського міськрайонного суду Київської області 30.07.2025 надійшов адміністративний матеріал за ч. 1 ст. 184 КУпАП відносно ОСОБА_1 .
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 277 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 184 розглядаються у п'ятнадцятиденний строк.
Частиною 1 ст. 268 КУпАП передбачено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Громадянка ОСОБА_1 з'явилась до суду. В судовому засіданні встановлено особу, що притягається до адміністративної відповідальності та роз'яснено права та обов'язки.
Дослідивши адміністративний матеріал, заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, суддя встановила таке.
Частиною 1 ст. 184 КУпАП передбачена відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей.
Обов'язки батьків визначено в ст. 150 Сімейного кодексу України, згідно якої батьки або особи, які їх замінюють, зобов'язані:
- виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини;
- піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток;
- забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя;
- поважати дитину;
Крім того забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини та фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
При цьому передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї.
Виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства»).
Виховання дітей - є головним моральним і правовим обов'язком батьків. І від того, як батьки виконують свої обов'язки повною мірою залежить увесь процес розвитку дитини, а відповідно і її формування, становлення як людської особистості.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з положеннями ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Як вбачається з дослідженого протоколу про адміністративне правопорушення, 05.07.2025р. близько 18 год гр. ОСОБА_1 ухилялася від виконання батьківських обов'язків передбачених ст. 150 СК України відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки остання - мати знаходилась з ознаками алкогольного сп'яніння, не втримала доньку на руках, в результаті чого мати впала разом з донькою та травмувала останню (постанова серії ВАД №856887 від 10.07.2025)
До матеріалів справи долучено пояснення свідка ОСОБА_3 , де зазначено, що двоє жінок з дітьми розпивали алкоголь на вулиці. Далі вона побачила дівчинку віку 2 років з розбитим носом та в крові, після чого ОСОБА_1 намагалася підняти дівчинку та впала на неї. ОСОБА_3 намагалася підняти жінку та витягти дівчинку, оскільки її придавило. Після чого викликала поліцію.
В судовому засіданні ОСОБА_4 пояснила, що це сталося з її вини. Вона тривалий час не вживала алкоголь, однак того дня випила. Додала, що дитина впала на гравій і розбила коліна, вона намагалася її підняти, однак не втрималася і впала на дочку.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Дослідивши адміністративні матеріали, заслухавши особу, щодо якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності, суддя дійшла висновку, що зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини підтверджуються доказами, наявними в матеріалах справи.
Ухилення від батьківських обов'язків у вигляді перебування у стані алкогольного сп'яніння, особливо в присутності малолітньої дитини, створює реальну загрозу її здоров'ю та життю. Алкоголь суттєво впливає на здатність контролювати власну поведінку, адекватно оцінювати ситуації, реагувати на небезпеку, що в свою чергу позбавляє дитину елементарного захисту. У цій справі, внаслідок втрати матері контролю над власними діями, дитина отримала тілесні ушкодження.
Згідно зі ст. 150 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані піклуватися про фізичний та моральний розвиток дитини. У випадках, коли батько чи мати втрачає здатність піклуватися навіть про себе, він (вона) автоматично втрачає здатність виконувати батьківські функції. Це є прямим порушенням прав дитини, що може мати негативні довготривалі наслідки - як фізичні, так і психологічні.
Крім того, поведінка батьків є основним прикладом для наслідування. Регулярне або навіть разове спостереження за станом, коли матір нетвереза і безпорадна, формує у дитини нестабільне відчуття безпеки, знижує довіру до батьків, викликає страх, тривожність, почуття провини та емоційної самотності. Для дитини раннього віку це особливо критично.
Матір, яка свідомо вживає алкоголь у присутності дитини, а тим більше - втрачає контроль і спричиняє дитині шкоду, не виконує покладених на неї обов'язків Неприйнятно, щоб поведінка дорослого наражала дитину на небезпеку навіть через недбалість чи «одноразову» необережність.
Відтак наведені обставини свідчать про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.
При застосуванні адміністративного стягнення, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, відсутність обставин, що обтяжують або пом'якшують відповідальність, суддя дійшла висновку, що стягнення у вигляді попередження, відповідає вимогам статей 23, 33 КУпАП і є необхідним та достатнім для виправлення та попередження вчинення нових правопорушень.
Крім цього, відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладання адміністративного стягнення, сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
На підставі викладеного, керуючись статтями 40-1, 184, 221, 283-285, 294 КУпАП України, суддя
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП та застосувати до неї стягнення у виді попередження.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави судовий збір у розмірі 605,60 грн (шістсот п'ять гривень 60 копійок).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.
Термін пред'явлення постанови до виконання 3 (три) місяці згідно Закону України «Про виконавче провадження».
СуддяОксана ВОЗНЮК