про забезпечення позову
"31" липня 2025 р. с-ще Тиврів Справа № 145/1066/25
Провадження №2-з/145/5/2025
Тиврівський районний суд Вінницької області в складі: головуючого судді Патраманського І. І. ,
за участю секретаря Онуфрієвої А.О.,
розглянувши заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Пограничний Артур Михайлович, про забезпечення позову до подачі позовної заяви,
29.07.2025 до Тиврівського районного суду Вінницької області надійшла заява ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Пограничний А.М., про забезпечення позову до подачі позовної заяви, у якій заявниця просить забезпечити її майбутній позов до Гніванської міської ради про визнання рішення № 1631 незаконним, скасування його та визнання договору оренди та земельних торгів недійсними та скасувати, шляхом заборони користування, забудови та вчинення будь-яких дій на земельній ділянці площею 0,0600 га, кадастровий номер 0524510500:01:009:0048, цільовим призначенням для будівництва та обслуговування будівель закладів побутового обслуговування, яка розташована в АДРЕСА_1 (діл 2).
В обгрунтування заяви зазначено, що ОСОБА_1 до Тиврівського районного суду готується позовна заява до Гніванської міської ради про визнання рішення № 1631 незаконним та скасування його та визнання договору оренди та земельних торгів недійсними та скасувати їх з наступних підстав: вона є власником 1/2 частини 1325/5000 частки будівель та споруд по АДРЕСА_2 , яке належить ТОВ «АТП-10565», площею 1933,0 кв.м. відповідно до рішення Тиврівського районного суду від 23.01.2025 № 145/872/21.
Рішенням Гніванської міської ради від 30.04.2025 46 сесії 8 скликання № 1631 було затверджено проект із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в межах населеного пункту АДРЕСА_1 (діл 2), включення її до переліку земельних ділянок, які передаються в користування на умовах оренди на земельних торгах та проведення земельних торгів у формі електронного аукціону.
Вищезазначена земельна ділянка знаходиться одразу перед будівлями ОСОБА_1
по АДРЕСА_2 , яке належить ТОВ «АТП-10565». Дана земельна ділянка слугує заїздом на територію АТП і без неї не має змоги під'їхати до будівель, обслуговувати будівлі. На даній земельній ділянці знаходяться металеві ємності, які належать ТОВ «АТП-10565», та електрична підстанція.
Вважає, що дану земельну ділянку не мали права передати в оренду третій особі, оскільки нею постійно користуються власники ТОВ «АТП-10565», вона огороджена ними та заасфальтована. На даний час орендар, даних якого вона не знає, розпочав будівельні роботи на земельній ділянці, викопав із землі металеві ємності, які належали АТП, чим перешкоджає функціонуванню та користуванню будівлями ОСОБА_1 . Для зупинення даних дій вона звертається з відповідною заявою.
Позов до суду ще не подано, оскільки готуються відповідні запити для отримання договору оренди, документи по земельних торгах.
31.07.2025 від представника ОСОБА_1 адвоката Лісниченка С.В. надійшла заява, відповідно до змісту якої заявниці стало відомо, що орендарями земельної ділянки є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які перешкоджають ОСОБА_1 доступ до її нерухомого майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України сторони в судове засідання не викликалися.
Дослідивши матеріали заяви про забезпечення позову, суд дійшов до такого висновку.
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів забезпечення позову.
Згідно положень статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову, що допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо їх невжиття таких може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом.
Частиною першою статті 150 ЦПК України встановлено перелік видів забезпечення позову. Зокрема, позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.
Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12.02.2020 в справі №381/4019/18 зазначила, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.
Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.
Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.
Підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом у залежності до конкретного випадку.
При вжитті заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.
Згідно роз'яснень, викладених у п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Як слідує з заяви про забезпечення позову, позивач просить суд забезпечити позов шляхом заборони користування, забудови та вчинення будь-яких дій на земельній ділянці площею 0,0600 га., кадастровий номер 0524510500:01:009:0048, цільовим призначенням для будівництва та обслуговування будівель закладів побутового обслуговування, яка розташована в АДРЕСА_1 (діл 2).
Здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів для забезпечення позову, прийнявши до уваги збалансованість інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу, наявність зв'язку між запропонованими заходами забезпечення позову і предметом майбутніх позовних вимог, імовірність утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів, запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що є учасниками даного судового процесу, суд вважає, що викладені у заяві про забезпечення позову обставини, ураховуючи положення статті 151 ЦПК України, є достатніми для обґрунтованого припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову.
До того ж, заходи забезпечення позову не є вирішенням справи по суті позовних вимог, їх не можна розцінювати як порушення права власності на майно, так як ці заходи є тимчасовими, обумовленими наявністю спору та спрямованими на забезпечення прав та інтересів не лише учасників справи, а й інших осіб і поширюються на час розгляду справи, а в разі вирішення спору між сторонами можуть бути скасовані.
Враховуючи обставини справи, пов'язані з наявністю предмету спору, співмірність виду забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, та беручи до уваги, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи унеможливити виконання рішення, якщо воно буде прийняте на користь ОСОБА_1 , суд вважає, що у даному випадку необхідним видом забезпечення позову буде заборона користування, забудови та вчинення будь-яких дій на спірній земельній ділянці.
Згідно з ч. 4 ст. 152 ЦПК України у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред'явити позов протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.
Керуючись ст. 149 - 151 ЦПК України, суддя, -
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подачі позовної заяви - задоволити.
Заборонити користування, забудову та вчинення будь-яких дій на земельній ділянці площею 0,0600 га, кадастровий номер 0524510500:01:009:0048, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування будівель закладів побутового обслуговування, яка розташована в АДРЕСА_1 (діл 2).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та підлягає негайному виконанню.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання. Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.
Копії ухвали направити сторонам до відома.
Повний текст ухвали складено 31.07.2025.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення до Вінницького апеляційного суду.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника та повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) інших осіб, які можуть отримати статус учасника справи:
Заявник: ОСОБА_1 , АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1
Інші особи, які можуть отримати статус учасника справи:
Гніванська міська рада Вінницького району Вінницької області, Вінницька область, Вінницький район, м. Гнівань, вул. Соборна, 64, ЄДРПОУ 04326075
ОСОБА_3 , АДРЕСА_4
ОСОБА_2 , АДРЕСА_5
Суддя Патраманський І. І.