Справа № 138/2022/25
Провадження №:2-о/138/101/25
30.07.2025 м. Могилів-Подільський
Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Київська Т.Б.,
за участю секретаря Бугери І.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Могилів-Подільський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Могилів-Подільському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про встановлення факту, що має юридичне значення,
29.07.2025 до Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області надійшла вказана вище заява. Заява мотивована тим, зокрема, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько заявника ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який до дня своєї смерті проживав за адресою: АДРЕСА_1 . Похованням батька займалась сама заявник та її матір ОСОБА_3 . Разом з тим, оскільки місце смерті батька знаходиться на непідконтрольній території України, вона не може отримати свідоцтво про смерть батька видане органом державної влади України, так як усі документи, що підтверджують його смерть, були видані на непідконтрольній території України.
Зважаючи на викладене вище, заявник просить суд встановити факт того, що ОСОБА_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у м.Донецьк.
Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 29.07.2025 заяву залишено без руху та надано заявнику строк для усунення недоліків.
Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду від 30.07.2025 відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.
Заявник в судове засідання не з'явилась. У своїй заяві про усунення недоліків просив розгляд справи проводити без її участі. Вимоги заяви підтримала.
Представник заінтересованої особи в судове засідання не з'явилась, подавши до суду заяву про проведення судового засідання без її участі. Не заперечували проти задоволення вимог заяви.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
Абзац 2 частини 1 статті 317 ЦПК України визначає, що заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім'ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов'язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.
Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 у м.Донецьк Донецької області народився ОСОБА_2 , що підтверджується копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 . Крім того, з вказаного паспорта слідує, що він був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.10).
ІНФОРМАЦІЯ_3 народилась ОСОБА_1 , батьками якої записані ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 (а.с.8) (записи здійснено російською мовою).
На підтвердження факту смерті ОСОБА_2 заявником надано до суду копію свідоцтва про смерть від 14.02.2025 виданого Донецьким міським відділом записів актів цивільного стану Управління ЗАГС ДНР (а.с.12), довідку про причини смерті до форми 106/у №1361 виданої 13.02.2025 відділом судово-медичної експертизи (а.с.13), довідка про смерть №С-00329 (а.с.14), лікарське свідоцтво про смерть №1361 (форма 106/у) від 13.02.2025 (а.с.15), перелік замовлених послуг з поховання (а.с.16), постанову про призначення медичної судової експертизи (а.с.17).
Як зазначає заявник вона не може отримати свідоцтво про смерть, видане уповноваженими органами державної влади України, оскільки документи, що підтверджують факт смерті видані на території, яка є тимчасово окупованою.
Відповідно до п.п. 1, 3 ст. 3 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» сухопутна територія тимчасово окупованих російською федерацією територій України, водні об'єкти або їх частини, що знаходяться на цих територіях; інша сухопутна територія України, внутрішні морські води і територіальне море України, визнані в умовах воєнного стану тимчасово окупованими рішенням Ради національної безпеки і оборони України, введеним у дію указом Президента України.
За правилами ст. 1, 9, 17, 18 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», тимчасово окупована територія України є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України; державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану; у разі порушення положень цього Закону державні органи України застосовують механізми, передбачені законами України та нормами міжнародного права, з метою захисту миру, безпеки, прав, свобод і законних інтересів громадян України, які перебувають на тимчасово окупованій території, а також законних інтересів держави Україна; громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.
При оцінці наданих заявником письмових доказів, суд враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема висновки у справах проти Туреччини (зокрема, «Loizidou v. Turkey»,«Cyprus v. Turkey»), а також Молдови та Росії (зокрема, «Mozer v. The Republic of Moldova and Russia», «Ilascu and Others v. Moldova and Russia»), де, ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), ЄСПЛ наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони. Зокрема, недійсність не може бути застосована до таких дій, як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на території, контрольованій не визнаним на міжнародному рівні державним утворенням.
Загальновідомою та такою, що не потребує доказування за змістом ст. 82 ЦПК України є та обставина, що м.Донецьк є тимчасово окупованою територію з 2014 року.
За таких підстав, надані заявником копії: свідоцтва про смерть від 14.02.2025 виданого Донецьким міським відділом записів актів цивільного стану Управління ЗАГС ДНР; довідка про причини смерті до форми 106/у №1361 виданої 13.02.2025 відділом судово-медичної експертизи; довідка про смерть №С-00329; лікарське свідоцтво про смерть №1361 (форма 106/у) від 13.02.2025, видані органами на території, на якій органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження, а тому не є підставою для реєстрації смерті за правилами ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» органом державної реєстрації актів цивільного стану.
Відтак здійснити державну реєстрацію смерті ОСОБА_2 на підставі вказаного свідоцтва не є можливим, оскільки вказані вище документи видані на території, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження, а тому такі документи не є дійсними та не створюють жодних правових наслідків на території України.
За змістом ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» № 2398-УІ від 01 липня 2010 року, державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи з певний час або про оголошення її померлою.
Таким чином, оскільки заявник не може отримати документ про смерть ОСОБА_2 встановленої форми та на їх підставі зареєструвати його смерть, суд дійшов висновку про необхідність задоволення заяви та встановлення факту його смерті у судовому порядку. Вказане за правилами ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» є також підставою для державної реєстрації смерті органом державної реєстрації актів цивільного стану.
Керуючись ст. 1, 3, 9, 17, 18 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», ст. 76-80, 82, 259, 263-265, 273, 315, 317, 430 ЦПК України, суд
Заяву задовольнити.
Встановити юридичний факт, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець м.Донецьк Донецької області, помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Донецьк Донецької області.
Рішення суду підлягає негайному виконанню.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Оскарження рішення не зупиняє його виконання.
Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .
Заінтересована особа: Могилів-Подільський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Могилів-Подільському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), місце знаходження: площа Соборна, 12, м. Могилів-Подільський, Вінницька область, адреса електронної пошти: vcs@mpm.vn.drsu.gov.ua, Код ЄДРПОУ 42052318.
Суддя: Т.Б.Київська