Справа № 137/701/25
провадження № 2/136/430/25
30 липня 2025 року м. Липовець
Липовецький районний суд Вінницької області
у складі головуючого судді Кривенка Д.Т.,
за участю секретаря судового засідання Марчук Н.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Липовець, у спрощеному позовному провадженні, цивільну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому просив:
- стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості за договором позики №2587871 в розмірі 15932,68 грн, з яких 4743,04 грн сума заборгованості за основною сумою боргу та 11189,64 грн сума заборгованості за відсотками.
Позивач обґрунтовує свій позов наступними обставинами.
17.11.2021 між ТзОВ "ЛІНЕУРА УКРАЇНА" та відповідачем було укладено кредитний договір №2587871. Такий договір укладено в електронній формі в особистому кабінеті, шляхом перевірки ТзОВ правильності введення одноразового ідентифікатора, направленого на номер мобільного телефона відповідача, вказаному при вході до особистого кабінета. Відповідачу було в безготівковій формі перераховано за реквізитами платіжної картки кошти, на умовах повернення, які було йому відомі. 19.07.2023 між ТОВ "ЛІНЕУРА УКРАЇНА" та позивачем, було укладено договір факторингу №27062024, у відповідності до якого останнім прийнято за плату право вимоги до відповідача від ТОВ "ЛІНЕУРА УКРАЇНА". Відповідно до реєстру боржників до такого договору факторингу позивачем набуто право вимоги до відповідача на суму 15932,68 грн, з яких: 4743,04 грн - сума заборгованості за сумою боргу; 11189,64 грн - сума заборгованості за процентами; які відповідач не повертає позивачу.
Ухвалою суду від 30.06.2025 відкрито провадження у справі та призначено її розгляд у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін, а відповідачу визначено строк для подання відзиву.
Сторони не заперечували проти розгляду справи в спрощеному провадженні.
Відповідач у визначений судом строк відзиву на позов не подав.
Суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Згідно зі ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
В силу вимог ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Разом з тим, відповідно до ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
В силу вимог ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (визначені в ст. 82 ЦПК України). Докази мають бути належними, допустимими та достовірними, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст.ст. 77-80 ЦПК України). Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 89 ЦПК України).
Суд, дослідивши зібрані докази, встановив, що попри поданий представником позивачем кредитний договір: №2587871 від 17.11.2021; додатку №1 до договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту №2587871, паспорт споживчого кредит та розрахунок заборгованості, а також договір факторингу, укладеного між позивачем та: ТзОВ "ЛІНЕУРА УКРАЇНА", доказів, які могли б надати суду можливість встановити дійсний стан взаєморозрахунків між сторонами та взагалі наявність чи відсутність будь-якої заборгованості і якими могли б слугувати, зокрема виписки по рахунку у формі встановленій НБУ, суду не надано.
Суд вважає, що додатки до договору факторингу (акти прийому-передачі реєстру боржників та витяг з реєстру боржників, в яких зазначено прізвище, ім'я та по батькові боржника, номер договору, дата його укладання та сума боргу) без банківської виписки з особового рахунку позичальника жодним чином не підтверджує, яку суму коштів отримав відповідач за укладеним договором, яка частина тіла кредиту та відсотків за його користування була сплачена ним, а яка частина сплачена не була у межах строку кредитування.
Суд зауважує, що доданий до позовної заяви розрахунок заборгованості відповідача не може бути підтвердженням існування його заборгованості перед позивачем, оскільки цей розрахунок не є первинним документом, він не відповідає вимогам ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а також п. 61 Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, затвердженого постановою Правління НБУ №75 від 04.07.2018.
На підтвердження заборгованості за кредитним договором мають бути подані первинні документи, які відповідають вимогам вказаних норм Закону і Положенням.
Так, первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Суд вважає, що лише виписка з рахунку позичальника є належним та допустимим доказом, що підтверджує рух коштів по конкретному рахунку, вміщують записи про операції та є підтвердженням виконаних за день операцій.
Однак, позивачем не надано виписку з рахунку відповідача, яка б містила всі необхідні реквізити та відомості за ними.
За таких обставин суд позбавлений можливості перевірити наявність підстав для стягнення заборгованості з відповідача за кредитним договором: №2587871 від 17.11.2021, а відсутність в матеріалах справи первинних банківських документів не тільки позбавляє суд можливості перевірити факт перерахування чи отримання позичальником коштів у кредит, але і перевірити розмір спірної заборгованості, порядок її нарахування, а також підстав та порядку нарахування відсотків за користування кредитом. Оцінивши подані позивачем докази, суд вважає їх неналежними та недостатніми, оскільки вони не підтверджують існування обставин на які посилається позивач і з них не можна встановити заборгованість відповідача.
Отже, з урахуванням встановлених обставин та норм для їх правового регулювання, суд дійшов висновку, що позовні вимоги: стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості за кредитним договором у загальному розмірі 15932,68 грн, не є обґрунтованою та задоволенню не підлягає.
Суд, вирішуючи питання судових витрат керується ч. 1 ст. 141 ЦПК України, а оскільки в задоволенні позову відмовлено, суд відносить судові витрати понесені позивачем на його рахунок.
Керуючись ст.ст. 259, 264, 265, 273, 274, 279, 354 ЦПК України, суд
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія" Європейська агенція з повернення боргів" (місцезнаходження: бульвар вул. Симона Петлюри, буд. 30, м. Київ, ЄДРПОУ - 35625014) до ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не подано учасниками справи.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30-ти днів до Вінницького апеляційного суду, а зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому рішення не було вручено в день проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо скарга подана протягом 30-ти днів із дня вручення повного рішення суду.
Суддя Дмитро КРИВЕНКО