Іменем України
Справа №133/2290/25
31.07.2025 м. Козятин
Козятинським міськрайонний суд Вінницької області
у складі: головуючого судді - Дем'янової Ж.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Козятині цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
встановив:
Стислий виклад позицій учасників справи.
У червні 2025 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
В обґрунтування позову позивач зазначає, що перебуває у шлюбі із відповідачем із 04.06.1994. Шлюб був зареєстрований Виконавчим комітетом Пиковецької сільської ради народних депутатів, про що зроблено відповідний актовий запис № 7. Указані обставини підтверджуються свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 04.06.1994.
Від шлюбу у подружжя є спільні діти: повнолітня донька.
Позивач просить розірвати шлюб із відповідачем, через те, що вони більше трьох років не проживають однією сім'єю, сімейних та подружніх відносин не підтримують.
На переконання позивача, подальше спільне життя і збереження шлюбу є неможливим, бажання примиритися у неї відсутнє, подружні відносини між ними припинено, фактично сім'я припинила своє існування.
Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.
Суд ухвалою від 26.06.2025 прийняв указану вище позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, справу вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
До суду 29.07.2025 надійшла заява ОСОБА_1 щодо розгляду справи без її участь. Позовні вимоги підтримує.
Відповідачем відзиву до суду не надано.
За таких обставин суд вважає за можливе справу розглядати по суті за відсутності сторін, на підставі наявних у справі доказів з ухваленням рішення.
Згідно вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Встановлені судом фактичні обставини та відповідні їм правовідносини, норми права, які застосовував суд, мотиви суду.
Суд, з'ясувавши фактичні обставини у справі, на які позивач посилається, як на підставу своїх вимог, дослідивши та оцінивши докази у справі, проаналізувавши норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, вважає, що позов належить задовольнити зважаючи на наступне.
Судом встановлено, що 04.06.1994 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрували шлюб. Шлюб був зареєстрований Виконавчим комітетом Пиковецької сільської ради народних депутатів, про що зроблено відповідний актовий запис № 7. Указані обставини підтверджуються свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 04.06.1994.
Після реєстрації шлюбу подружжю присвоєно спільне прізвище « ОСОБА_3 ».
Від даного шлюбу сторони мають повнолітню доньку.
Відповідно до положень ст.51 Конституції України та ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Дружина та чоловік за змістом ст.55 СК України зобов'язані спільно піклуватись про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Чоловік зобов'язаний утверджувати в сім'ї повагу до матері. Дружина зобов'язана утверджувати в сім'ї повагу до батька. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім'ї за свою поведінку в ній.
Кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносини, примушування до їх збереження, є порушенням прав жінки, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом (ч. ч. 3, 4 ст. 56 СК України).
Згідно із ч. 1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Відповідно до ст.112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
У п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21.12.2007р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», здійснено роз'яснення про те, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Згідно зі ст.114 СК України, у разі розірвання шлюбу органом державної реєстрації актів цивільного стану шлюб припиняється у день реєстрації розірвання шлюбу. У разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Виходячи з аналізу наведених норм закону та встановлених судом обставин - факту припинення між сторонами шлюбних стосунків, суд вважає, що сім'я сторін існує формально та подальше спільне проживання лише суперечитиме інтересам останніх, що має істотне значення.
При цьому, судом враховуються аргументи позивача, наведені ним в позові на підтвердження підстав для його задоволення, зокрема щодо фактичного припинення подружніх відносин через відсутність взаєморозуміння та різні погляди на сімейні відносини та сімейні обов'язки, втрату фізичних та духовних зв'язків, а також почуття любові, оскільки такі знайшли своє підтвердження в ході дослідження зібраних у справі доказів.
Відповідно до ст. 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
З урахуванням позиції позивача, суд залишає за останньою прізвище « ОСОБА_3 ».
З'ясувавши фактичні взаємини подружжя та дійсні причини позову про розірвання шлюбу, даний позов є таким, що підлягає до задоволення, оскільки вони з чоловіком більше трьох років не проживають разом та не підтримують сімейних та подружніх відносин, збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, зокрема позивача.
За вказаних обставин, суд вважає, що порушене право позивача підлягає захисту шляхом задоволення позову повністю.
Позивач у позовній заяві не просить здійснити розподіл судових витрат.
Керуючись статтями 24, 55, 110, 112 СК України, статтями12, 81, 263-265, 280, 282 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований 04.06.1994 Виконавчим комітетом Пиковецької сільської ради народних депутатів, про що зроблено відповідний актовий запис № 7, свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 від 04.06.1994 - розірвати.
Після розірвання шлюбу позивачці ОСОБА_1 залишити прізвище відповідача ОСОБА_2 - « ОСОБА_3 ».
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з часу складання повного судового рішення до Вінницького апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя Жанна ДЕМ'ЯНОВА