30 липня 2025 року
м. Київ
cправа № 922/1479/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Случ О. В. - головуючий (доповідач), Волковицька Н. О., Могил С. К.,
перевіривши матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства «Українські енергетичні машини»
на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 09.07.2025 (головуючий суддя Гетьман Р. А., судді Россолов В. В., Склярук О. І.)
у справі № 922/1479/25
за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк»
до Акціонерного товариства «Українські енергетичні машини»
про стягнення коштів,
17.06.2025 ухвалою Господарського суду Харківської області клопотання Акціонерного товариства «Українські енергетичні машини» про призначення колегіального розгляду справи залишено без розгляду, відмовлено у поновлені строку на подання клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Кабінету Міністрів України та залишено без розгляду клопотання Акціонерного товариства «Українські енергетичні машини» про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Кабінету Міністрів України.
09.07.2025 ухвалою Східного апеляційного господарського суду повернуто апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Українські енергетичні машини» на ухвалу Господарського суду Харківської області від 17.06.2025 у справі № 922/1479/25 заявникові на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 260 Господарського процесуального кодексу України.
21.07.2025 скаржник подав до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 09.07.2025 у справі № 922/1479/25
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.07.2025 вказану касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів у складі: Случ О. В. - головуючий (доповідач), Волковицька Н. О., Могил С. К.
За результатами перевірки матеріалів поданої касаційної скарги Верховний Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 09.07.2025 у справі № 922/1479/25 і в обґрунтування цієї відмови зазначає про таке.
За змістом положень статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Наведене повністю узгоджується з правовими позиціями, сформованими Європейським судом з прав людини у справах Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) та Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії), згідно з якими умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.
Відповідно до частини другої статті 254 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 255 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
Так, частина перша статті 255 Господарського процесуального кодексу України містить перелік ухвал, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення. Частиною ж третьою цієї статті передбачено, що заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Тлумачення статті 255 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що законодавець свідомо виокремив випадки, в яких може бути оскаржена або конкретна процесуальна дія, або така конкретна дія і відмова в її вчиненні.
Зазначені процесуально-процедурні обмеження права на апеляційне оскарження деяких ухвал місцевого господарського суду окремо від остаточного рішення суду встановлено з метою ефективного здійснення правосуддя і не зменшують для сторін можливості доступу до суду апеляційної інстанції та не ускладнюють їм цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, оскільки сторони не позбавляються права на апеляційне оскарження таких проміжних ухвал місцевого господарського суду взагалі, їх право лише відтерміновується до винесення остаточного рішення у справі.
Наведений правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 18.10.2018 у справі № 912/1398/18, від 12.03.2019 по справі № 918/361/18, від 14.09.2020 у справі № 910/404/20, від 10.11.2021 у справі № 922/1543/19, від 14.12.2022 у справі № 920/1346/21, ухвалі від 22.12.2022 у справі № 908/1966/22.
Оскільки ухвала якою, зокрема, залишено без розгляду клопотання про призначення колегіального розгляду справи, а також залишено без розгляду клопотання Акціонерного товариства «Українські енергетичні машини» про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача відсутня у переліку, наведеному у статті 255 Господарського процесуального кодексу України, то вона не може бути оскаржена окремо від рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.
Відповідно до пункту 4 частини п'ятої статті 260 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд дійшов правильного висновку про те, що оскаржувана ухвала місцевого господарського суду не підлягає оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду першої інстанції та відповідно до вимог пункту 4 частини п'ятої статті 260 Господарського процесуального кодексу України повернув подану апеляційну скаргу.
Отже, правильне застосування судом апеляційної інстанції норм Господарського процесуального кодексу України під час прийняття оскарженої ухвали є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо застосування чи тлумачення цих норм.
Колегія суддів виходить з того, що встановлення у процесуальному законі переліку ухвал суду першої інстанції, що можуть бути оскаржені окремо від рішення суду стосовно суті спору, та відтермінування реалізації права на апеляційне оскарження з питань, які не перешкоджають подальшому провадженню у справі, до подання апеляційної скарги на рішення суду щодо суті спору є розумним обмеженням, що має на меті забезпечити розгляд справи впродовж розумного строку та запобігти зловживанням процесуальними правами, які можуть призводити до невиправданих зволікань під час такого розгляду. Тому означена мета є легітимною.
Обмеження права на апеляційне оскарження окремо від рішення суду щодо суті спору ухвал, не вказаних у частині першій статті 255 норм Господарського процесуального кодексу України, є передбачуваним, оскільки чітко регламентоване процесуальним законом.
Звертаючись з апеляційною скаргою на ухвалу суду, що за законом не може бути окремо оскаржена в апеляційному порядку, учасник справи може спрогнозувати юридичні наслідки такого оскарження, визначені в пункті 4 частини п'ятої статті 260 норм Господарського процесуального кодексу України.
Доводи скаржника зводяться до незгоди з висновком суду апеляційної інстанції, необхідності переоцінки доказів у справі та безпосередньо пов'язані із встановленням фактичних обставин справи, тоді як суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно частини другої статті 293 Господарського процесуального кодексу України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
З урахуванням наведеного, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства «Українські енергетичні машини» на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 09.07.2025 у справі № 922/1479/25 на підставі частини другої статті 293 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з її необґрунтованістю, оскільки правильне застосування норм права (зокрема, пункту 4 частини п'ятої статті 260 Господарського процесуального кодексу України) судом апеляційної інстанції є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.
Керуючись статтями 234, 235, 287, частиною другою статті 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною Акціонерного товариства «Українські енергетичні машини» на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 09.07.2025 у справі № 922/1479/25.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Головуючий О. В. Случ
Судді Н. О. Волковицька
С. К. Могил