30 липня 2025 року
м. Київ
cправа № 910/9324/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Губенко Н. М. - головуючий, Вронська Г. О., Кондратова І. Д.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Схід Фінанс"
на рішення Господарського суду Миколаївської області
у складі судді Семенчук Н. О.
від 27.02.2025 та
на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Богацька Н. С., Діброва Г. І., Принцевська Н. М.
від 27.06.2025
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Схід Фінанс"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Акціонерне товариство "Миколаївобленерго"
про стягнення 90 029,04 грн,
У липні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія" звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Схід Фінанс" про стягнення 90 029,04 грн заборгованості за спожиту електроенергію у загальній кількості 40 432 кВт/год за період з січня 2022 року по березень 2024 року.
Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 27.02.2025 у справі № 910/9324/24 позов задоволено повністю. Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Схід Фінанс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія" 90 029,04 грн заборгованості за спожиту електроенергію за період з січня 2022 року по березень 2024 року та 2 422,40 грн судового збору.
Постановою від 27.06.2025 Південно-західний апеляційний господарський суд залишив без змін рішення Господарського суду Миколаївської області від 27.02.2025 у справі № 910/9324/24.
21 липня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Схід Фінанс" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Миколаївської області від 27.02.2025 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.06.2025 у справі № 910/9324/24.
Перевіривши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Схід Фінанс", Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з таких мотивів.
Частиною 2 статті 6 та частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України та зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із пунктом 8 частини 1 статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Пунктом 1 частини 1 статті 163 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Згідно з частиною 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Справи, на які поширюється дія пункту 1 частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, є малозначними в силу властивостей притаманних їм, виходячи з ціни пред?явленого позову та його предмета (постанова об?єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.05.2021 у справі № 905/1623/20).
Згідно з частиною 7 статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" установлено у 2024 році прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3 028,00 грн.
Отже відповідно до пункту 1 частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України справа № 910/9324/24 є малозначною, оскільки ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (100 х 3 028,00 грн = 302 800,00 грн).
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23.10.1996; "Brualla Gomes de la Torre v. Spain" від 19.12.1997).
Отже Верховному Суду надано право використовувати процесуальний фільтр, закріплений у статті 287 Господарського процесуального кодексу України, що узгоджується з положеннями статті 129 Конституції України, завданнями та принципами господарського судочинства.
В своїй касаційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю "Схід Фінанс" зазначає, що підставою касаційного оскарження рішення Господарського суду Миколаївської області від 27.02.2025 та постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.06.2025 у справі № 910/9324/24 є неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права за наявністю виключного випадку, передбаченого пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України. Скаржник зауважує, що суд апеляційної інстанції не врахував правовий висновок, викладений у постанові об?єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.11.2022 у справі № 905/458/21, а вдався до помилкового трактування норм частини 4 статті 202 та пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України: "лише неявка представника позивача в одне із судових засідань, не може бути єдиною та безумовною підставою для застосування пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України.".
Водночас в своїй касаційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю "Схід Фінанс" не вказує про наявність випадків для відкриття касаційного провадження у малозначній справі, передбачених підпунктами "а" - "г" пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, й, відповідно, не обґрунтовує їх належним чином.
Суд звертає увагу, що саме пунктом 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України передбачено випадки для касаційного оскарження судових рішень, зокрема, у малозначних справах. При цьому тягар доказування наявності випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, покладається на скаржника.
Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Pelevin v. Ukraine", право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу. Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" (рішення від 28.05.1985 у справі "Ashingdane v. the United Kingdom").
У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.10.1996 справа "Lavages Prestations Services v. France" вказано, що зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури у такому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З урахуванням того, що касаційна скарга подана на судові рішення у малозначній справі та відсутність обґрунтування/посилання на наявність випадків, що підпадають під дію виключень з пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі № 910/9324/24 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Схід Фінанс" на рішення Господарського суду Миколаївської області від 27.02.2025 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.06.2025 згідно з пунктом 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вона подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 234, 235, 287, 293 Господарського процесуального кодексу України, Суд
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 910/9324/24 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Схід Фінанс" на рішення Господарського суду Миколаївської області від 27.02.2025 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.06.2025.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуючий Н. М. Губенко
Судді Г. О. Вронська
І. Д. Кондратова