30 липня 2025 року
м. Київ
cправа № 918/805/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Губенко Н. М. - головуючий, Вронська Г. О., Кондратова І. Д.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Приватного підприємства "Західпроменерго"
на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Тимошенко О. М., Крейбух О. Г., Юрчук М. І.
від 08.05.2025
за позовом Приватного підприємства "Західпроменерго"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агат Авто"
про стягнення заборгованості у розмірі 654 128,08 грн,
Приватне підприємство "Західпроменерго" звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агат Авто" про стягнення заборгованості у розмірі 654 128,08 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням зобов'язань за договором купівлі-продажу № AR2378 від 01.11.2021, а саме: Товариство з обмеженою відповідальністю "Агат Авто" - не передало товар (автомобіль) в обумовлений договором строк та не повернуло сплачений авансовий платіж.
Рішенням Господарського суду Рівненської області від 05.02.2025 у справі № 918/805/24 позов задоволено. Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агат Авто" на користь Приватного підприємства "Західпроменерго" 70 000,00 грн основної заборгованості, 572 507,43 грн пені, 3 851,01 грн 3% річних, 7 769,64 грн інфляційних втрат та 9 811,92 грн судового збору.
Постановою від 08.05.2025 Північно-західний апеляційний господарський суд скасував рішення Господарського суду Рівненської області від 05.02.2025 у справі № 918/805/24 в частині задоволення вимог про стягнення пені, інфляційних втрат та частково процентів річних. Прийняв в цих частинах нове рішення про відмову в позові. Виклав резолютивну частину рішення в наступній редакції: "Позов задоволити частково. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агат Авто" на користь Приватного підприємства "Західпроменерго" 70 000,00 грн основного боргу, 269,67 грн процентів річних, 1 050,00 грн витрат по сплаті судового збору. В решті позову відмовити.".
11 липня 2025 року Приватне підприємство "Західпроменерго" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, зокрема, просить скасувати постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.05.2025 у справі № 918/805/24 та залишити в силі рішення Господарського суду Рівненської області від 05.02.2025 у справі № 918/805/24.
15 липня 2025 року на адресу Суду надійшли заперечення проти відкриття касаційного провадження, в яких Товариство з обмеженою відповідальністю "Агат Авто" просить відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 918/805/24 за касаційною скаргою Приватного підприємства "Західпроменерго" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.05.2025 на підставі пункту 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, тощо.
Перевіривши касаційну скаргу Приватного підприємства "Західпроменерго", Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Пунктом 1 частини 1 статті 163 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Згідно з частиною 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з частиною 7 статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" установлено у 2024 році прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3 028,00 грн.
Предметом спору у цій справі є стягнення 654 128,08 грн, що менше, ніж п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на дату подання позову (1 514 000,00 грн).
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23.10.1996; "Brualla Gomes de la Torre v. Spain" від 19.12.1997).
Отже, Верховному Суду надано право використовувати процесуальний фільтр, закріплений у статті 287 Господарського процесуального кодексу України, що узгоджується з положеннями статті 129 Конституції України, завданнями та принципами господарського судочинства.
З касаційної скарги Приватного підприємства "Західпроменерго" вбачається, що підставою касаційного оскарження постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.05.2025 у справі № 918/805/24 є неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права за наявністю виключного випадку, передбаченого пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України: судом апеляційної інстанції не враховано висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 19.08.2022 у справі № 908/2287/17, від 21.07.2021 у справі № 912/3323/20, від 13.09.2023 у справі № 910/7679/22, від 07.06.2023 у справі № 906/540/22, від 31.08.2022 у справі № 910/15264/21 та від 23.08.2023 у справі № 910/6234/22, при вирішенні питання щодо можливості застосування положень статті 617 Цивільного кодексу України до спірних правовідносин, в аспекті потреби в активному доказуванні сторонами обставин форс мажорного впливу боржника під час вирішення питання щодо звільнення відповідача від відповідальності за порушення договірних зобов'язань, а також висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 13.09.2023 у справі № 910/7679/22, щодо застосування частини 1 статті 75 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання щодо алгоритмів взаємної процесуальної поведінки сторін під час застосування механізмів доказування існування певних обставин, які мають бути встановлені судом під час вирішення спору.
Водночас в касаційній скарзі Приватного підприємства "Західпроменерго" не зазначено про наявність випадків для відкриття касаційного провадження у справі з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, передбачених підпунктами "а" - "г" пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
Суд звертає увагу, що саме пунктом 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України передбачено виключні випадки для касаційного оскарження судових рішень, зокрема, у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. При цьому тягар доказування наявності підстав, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, покладається на скаржника.
Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України", право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу. Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" (рішення від 28.05.1985 у справі "Ashingdane v. the United Kingdom").
У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.10.1996 справа "Lavages Prestations Services v. France" вказано, що зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури у такому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З урахуванням того, що касаційна скарга подана на судове рішення у справі з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та відсутність обґрунтування/посилання на наявність випадків, що підпадають під дію виключень з пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі № 918/805/24 за касаційною скаргою Приватного підприємства "Західпроменерго" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.05.2025, оскільки вона подана на судове рішення, яке не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 234, 235, 287, 293 Господарського процесуального кодексу України, Суд
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 918/805/24 за касаційною скаргою Приватного підприємства "Західпроменерго" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.05.2025.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуючий Н. М. Губенко
Судді Г. О. Вронська
І. Д. Кондратова