58000, м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 14, тел. 55-09-34, е-mail: inbox@cv.arbitr.gov.ua
31 липня 2025 року Справа № 926/1422/25
Господарський суд Чернівецької області в складі судді Ковальчук Т.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовною заявою Державної установи “Чернівецький слідчий ізолятор», м. Чернівці,
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Чернівецька обласна енергопостачальна компанія», м. Чернівці,
про визнання недійсними додаткових угод і стягнення безпідставно отриманих коштів у сумі 26093,57 грн.,
за участю секретаря судового засідання Орловської М.Л.,
представників сторін:
позивача - Северин Б.Б., самопредставництво (накази № 62/ОС-24 від 24.07.2024, № 174/ОД-24 від 15.04.2024, Положення пр. порядок ведення претензійної та позовної роботи в державній установі “Чернівецький слідчий ізолятор», дов. № 12/1 від 01.01.2025,
відповідача - Савка О.Т., самопредставництво (наказ № 165-к від 16.12.2024, Положення про юридичний відділ, посадова інструкція),
Державна установа “Чернівецький слідчий ізолятор» звернулася до Господарського суду Чернівецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Чернівецька обласна енергопостачальна компанія» про визнання додаткових угод до договору постачання електричної енергії недійсними та повернення коштів у сумі 32341,28 грн.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.04.2025 справу № 926/1242/25 за позовною заявою ДУ “Чернівецький слідчий ізолятор» передано до провадження судді Ковальчук Т.І.
Ухвалою від 16.04.2025 позовну заяву ДУ “Чернівецький слідчий ізолятор» залишено без руху, позивачу встановлено 10-тиденний строк для усунення недоліків позовної заяви, а саме надати до суду належним чином засвідчені копії додатків до позовної заяви, докази надіслання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів, докази доплати судового збору на суму 3028,00 грн.
22.04.2025 за вхідним № 1356 до суду надійшла заява Державної установи “Чернівецький слідчий ізолятор» без номеру і дати про усунення недоліків позовної заяви з додатками, в тому числі позовна заява в новій редакції та копії документів, зазначених у пункті 3 резолютивної частини ухвали від 16.04.2025 про залишення позовної заяви без руху.
В обґрунтування позовних вимог позивач у позовній заяві (нова редакція) зазначив, що сторонами було укладено низку додаткових угод про збільшення ціни за одиницю товару до договорів про постачання електричної енергії споживачу № К-1 від 01.02.2022 і № К-2 від 29.12.2022, окремі з цих додаткових угод, а саме № 2 від 10.11.2022 до договору № К-1 від 01.02.2022 і № 2 від 02.08.2023, № 3 від 18.08.2023 та № 4 від 27.09.2023 до договору № К-2 від 29.12.2022 суперечать чинному законодавству, позаяк укладені після здійснення постачання електричної енергії у звітному періоді та на підставі документів, які не свідчать про коливання ціни на електричну енергію з моменту внесення останніх змін у договір, відтак, виконання цих додаткових угод призвело до зайвої сплати позивачем бюджетних коштів за недоотриманий обсяг електричної енергії на загальну суму 32341,28 грн. У зв'язку з цим позивач просить визнати недійсними додаткову угоду № 2 від 10.11.2022 до договору № К-1 від 01.02.2022 і додаткові угоди № 2 від 02.08.2023, № 3 від 18.08.2023, № 4 від 27.09.2023 до договору № К-2 від 29.12.2022 та стягнути з відповідача безпідставно отримані грошові кошти в сумі 32341,28 грн. (а.с. 20-32).
Ухвалою від 28.04.2025 у справі № 926/1242/25 прийнято позовну заяву (в новій редакції) до розгляду та відкрито провадження у справі, роз'єднано позовні вимоги Державної установи “Чернівецький слідчий ізолятор» до Товариства з обмеженою відповідальністю “Чернівецька обласна енергопостачальна компанія» про визнання додаткових угод до договору постачання електричної енергії недійсними та повернення коштів у сумі 32341,28 грн., виділено в окремі самостійні провадження позовні вимоги Державної установи “Чернівецький слідчий ізолятор»:
- про визнання недійсною додаткової угоди № 2 від 10.11.2022 до договору № К-1 про постачання електричної енергії споживачу від 01.02.2022 і стягнення безпідставно отриманих коштів у сумі 6247,71 грн., які розглядати у справі № 926/1242/25 за правилами спрощеного позовного провадження за участю представників сторін;
- про визнання недійсними додаткових угод № 2 від 02.08.2023, № 3 від 18.08.2023, № 4 від 27.09.2023 до договору № К-2 про постачання електричної енергії споживачу від 29.12.2022 і стягнення безпідставно отриманих коштів у сумі 26093,57 грн., яку розглядати в окремій справі, зареєстрованій у порядку, встановленому Положенням про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженим рішенням Ради суддів України № 39 від 11.11.2024.
На підставі ухвали від 28.04.2025 матеріали виділеного позовного провадження про визнання недійсними додаткових угод № 2 від 02.08.2023, № 3 від 18.08.2023, № 4 від 27.09.2023 до договору № К-2 про постачання електричної енергії споживачу від 29.12.2022 і стягнення безпідставно отриманих коштів у сумі 26093,57 грн. передано до відділу документального та інформаційного забезпечення Господарського суду Чернівецької області для реєстрації виділеної справи відповідно до пункту 2.3.27 Положення про автоматизовану систему документообігу суду.
Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 28.04.2025 виділеній справі присвоєно номер № 926/1422/25 та передано на розгляд судді Ковальчук Т.І.
Ухвалою від 29.04.2025 справу № 926/1422/25 вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження за участю представників сторін, підготовче засідання призначено на 22.05.2025, відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позов, позивачу встановлено строк для подання відповіді на відзив.
09.05.2025 відповідач подав клопотання про зупинення провадження у справі до завершення розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 920/19/24.
13.05.2025 відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому вимоги ДУ “Чернівецький слідчий ізолятор» відхилив з тих підстав, що додаткові угоди про збільшення ціни на електричну енергію укладені у зв'язку із значним зростанням середньозваженої закупівельної ціни на ринку електричної енергії та з дотриманням порядку, передбаченого договором про постачання електричної енергії, на підставі даних з офіційного сайту ДП “Оператор ринку», умови додаткових угод не суперечать законодавству про публічні закупівлі, з свого боку відповідач належним чином виконав свої зобов'язання в частині постачання обсягу електричної енергії споживачу, а позивач підписував додаткові угоди і регулярно та своєчасно сплачував кошти за електричну енергію, не висловлюючи жодних претензій.
Крім того, відповідач у відзиві зазначив, що і Законом України “Про публічні закупівлі», і договором про постачання електричної енергії передбачено право сторін у разі зміни ціни на електричну енергію здійснити перерахунок за новою вартістю шляхом укладення та підписання додаткової угоди, збільшення вартості товару не перевищує зміну ціни за одиницю товару більше ніж 10 відсотків, тому вимоги позивача про визнання недійсними додаткових угод із застосуванням односторонньої реституції у вигляді стягнення з відповідача 32341,28 грн. є безпідставними та суперечать чинному законодавству (а.с. 99-103).
14.05.2025 надійшла відповідь на відзив, у якій позивач зазначив, що укладення додаткових угод про зміну ціни після постачання електричної енергії суперечить чинному законодавству, а отримані в такому випадку кошти є безпідставним збагаченням відповідача, тому підлягають поверненню на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України (а.с. 106-110).
Ухвалою суду від 26.05.2025 відмовлено у задоволенні клопотання ТОВ “Чернівецька обласна енергопостачальна компанія» про зупинення провадження у справі, у підготовчому засіданні 26.05.2025 оголошено перерву до 10.06.2025.
У судовому засіданні 10.06.2025 закрито підготовче провадження, призначено справу до розгляду по суті в судовому засіданні на 24.06.2025.
У судовому засіданні 24.06.2025 суд заслухав пояснення представників сторін та оголосив перерву до 03.07.2025.
30.06.2025 позивач подав додаткові пояснення щодо застосовної судової практики, 03.07.2025 відповідач також подав додаткові пояснення, в яких виклав доводи щодо правомірності зміни ціни, обґрунтованості розміру зміни та ретроспективного перегляду угоди, а також змісту підпункту 2 пункту 19 постанови КМУ № 1178, відповідно до якого не передбачено обов'язковості визначення періоду для коригування ціни, а вказано, що відправною точкою для коригування є “момент останньої зміни ціни», а не якийсь часовий проміжок.
Отже, зазначено у поясненнях відповідача, позивач розширено тлумачить дану норму, намагаючись вивести з неї обов'язок вказувати “період коливання цін», хоча це прямо не передбачено текстом постанови № 1178, а підпункт 2 п. 19 встановлює формулу визначення граничного відсотку збільшення, а не часову рамку.
У судовому засіданні оголошувалися перерви з 03.07.2025 до 24.07.2025, з 24.07.2025 - до 30.07.2025.
Представниця позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, пояснила, що при укладенні додаткових угод до договору про постачання електричної енергії були порушені вимоги частини 5 статті 41 Закону України “Про публічні закупівлі» і пункту 19 постанови КМУ № 1178 щодо обов'язкового документального підтвердження коливання ціни за період з моменту укладення договору або останньої його зміни, зміна ціни згідно з додатковими угодами відбулася після постачання електричної енергії, що є необґрунтованим, перевищено обмежений 10-ма відсотками ліміт підвищення ціни, надані відповідачем витяги з сайту ДП “Оператор ринку» і цінові довідки Торгово-промислової палати не охоплюють періоди, які мали враховуватися для порівняння коливання ціни, при тому, що дані з сайту ДП “Оператор ринку» свідчать про зниження ціни на електричну енергію у періоди з моменту внесення змін до договору під час укладення додаткових угод № 3 і № 4. Відтак, зазначила представниця позивача, додаткові угоди №№ 2, 3, 4 суперечать вимогам закону та призвели до витрачання коштів державного бюджету, просила визнати ці додаткові угоди недійсними та стягнути з відповідача безпідставно отримані кошти.
Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, пояснив, що додатковою угодою № 2 було змінено ціну на підставі обов'язкового до застосування рішення регулятора про збільшення тарифу на послуги з передачі електричної енергії, а наступні додаткові угоди укладені у зв'язку із збільшенням ціни на електричну енергію на підставі належних документів, які підтверджують таке збільшення, та у відповідності до постанови КМУ № 1178, яка містить норми спеціального характеру і застосовується на період дії правового режиму військового чи воєнного стану в Україні протягом 90 днів з дня його припинення чи скасування.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд встановив наступне.
29 грудня 2022 року між Державною установою “Чернівецький слідчий ізолятор» (Споживач) і Товариством з обмеженою відповідальністю “Чернівецька обласна енергопостачальна компанія» (Постачальник) було укладено договір № К-2 про постачання електричної енергії споживачу (далі - Договір, а.с. 37-46).
Згідно з пунктом 2.1 Договору Постачальник зобов'язується поставити Споживачу у терміни та на умовах, визначених Договором, електричну енергію, код ДК 021:2015 - 09310000-5, в обсягах і порядку, передбачених Договором, для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику за використану електричну енергію у розмірі, строки, порядку та на умовах, передбачених Договором.
Початком постачання електричної енергії Споживачу є дата, зазначена в заяві-приєднанні (додаток № 1 до Договору). Постачальник не має права вимагати від Споживача будь-якої іншої плати за електричну енергію, крім передбаченої умовами Договору (пункти 3.1, 3.3).
У пункті 5.1 Договору визначено, що Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 3 до Договору. Загальна вартість Договору на момент його укладення становить 1229850,00 грн., у т.ч. ПДВ. Очікуваний загальний обсяг постачання електричної енергії на період з 01.01.2023 по 31.12.2023 року становить 450000 кВт/год (обсяг на господарські потреби становить: 175500 кВт/год.; обсяг населення (камерні приміщення) становить: 274500 кВт/год).
Надалі в рішенні суд позначає зазначену в досліджуваних документах кількість електричної енергії відповідно до стандартного позначення одиниці вимірювання кількості виробленої або спожитої енергії: Кіловат-година (кВт·год), Мегават-година (МВт·год).
Згідно з пунктом 5.2 Договору ціна за одиницю товару включає в себе вартість послуг оператора системи передачі, затверджений регулятором відповідно до постанови НКРЕКП від 01.12.2021 № 2354 (зі змінами) - 0,34564 грн. за 1 кВт·год без ПДВ, або відповідно до постанови НКРЕКП, яка діє на час розрахунку щодо надання послуг з передачі електричної енергії. Ціна електричної енергії не включає вартість послуг з розподілу електричної енергії, яка оплачується Споживачем самостійно.
Постачальник зобов'язаний при виставленні акта прийняття-передавання товарної продукції за електричну енергію окремо вказувати тариф та суму вартості оплачуваної послуги з передачі електричної енергії у складі оплати вартості електричної енергії (пункт 5.3).
Згідно з пунктом 5.4 Договору ціна за одиницю товару може змінюватися сторонами з дотриманням норм, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі» з врахуванням норми постанови від 12 жовтня 2022 року № 1178 “Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі» на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування».
Зміна ціни за одиницю товару сторони оформлюють шляхом підписання додаткової угоди до Договору.
У пункті 5.5 Договору сторони визначили умови, за яких може змінюватися ціна за одиницю товару, зокрема:
- у разі збільшення ціни за одиницю товару пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в п. 5.1 Договору (підпункт 5.5.2).
У разі коливання ціни за одиницю товару на ринку в сторону збільшення Постачальник письмово звертається до Споживача листом, в якому пропонує нову ціну за одиницю товару з урахуванням коливання ціни такого товару на ринку порівняно із ціною за одиницю товару, визначеною в Договорі, та надає документальне підтвердження факту коливання ціни такого товару на ринку у торговій зоні “Об'єднані енергетичні системи України» - як-от: оригінал довідки з Торгово-промислової палати України чи її територіального відділення/ ДП “Держзовнішінформ»/ ДП “Укрпромзовнішекспертиза»/ органів статистик, довідка з офіційного вебсайту НКРЕКІІ (www.nerc.gov.ua)/або іншого органу, який має на це повноваження, із зазначенням зміненої ціни за одиницю товару на ринку України, скріншот з вебсайту ДП “Оператор Ринку» (https:oreе.com.ua), яка підтверджує та обґрунтовує збільшення ціни порівняно з ціною за одиницю товару, встановленою у Додатку 3 до цього Договору).
Довідка повинна бути надана Постачальником Споживачу не пізніше 30 числа місяця, що передує місяцю поставки та не може бути замінена після зазначеного терміну. Довідка, надана Постачальнику пізніше вказаного терміну, Споживачем не розглядається та внесення змін до ціни за одиницю товару не здійснюється.
Замовник відмовляє Постачальнику в підвищенні ціни товару, якщо звернення Постачальника про збільшення ціни товару направлене Замовнику більш як через 7 календарних днів з дня, яким датовано документ, що підтверджує наявність ринкових коливань та/або більш як через 14 календарних днів з дня, станом на який розраховувалася ціна товару.
Під коливанням ціни за одиницю товару на ринку слід розуміти будь-яку зміну ціни за одиницю товару у наданих документах порівняно із ціною за одиницю товару, визначеною у п. 5.2 Договору. За такої умови ціна за одиницю товару збільшується пропорційно збільшенню середнього показника ціни у наданих документах відносно ціни за одиницю товару, визначеної у п. 5.2 Договору.
Зміна ціни за одиницю товару може бути здійснена не частіше одного разу протягом розрахункового періоду, встановленого у п. 5.10 Договору, та не раніше ніж через 30 календарних днів після укладення Договору.
Згідно з пунктом 5.6 Договору ціна за одиницю товару може змінюватися також у випадку зміни регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються у Договорі, а саме тарифу на послуги з передачі електричної енергії, який враховано в структуру ціни одиниці товару. У цьому випадку підставою для зміни ціни є набрання чинності рішення НКРЕКП про зміну відповідного тарифу, додаткова угода до Договору з розрахунком нової ціни за одиницю товару укладається за зверненням Постачальника, що подається до Споживача протягом 15 днів з дня набрання чинності такого рішення, а нова ціна за одиницю товару застосовується з дня введення в дію відповідного регульованого тарифу згідно з рішенням НКРЕКП.
Відповідно до пункту 5.8 Договору місячна вартість електричної енергії визначається як добуток ціни, що визначено у п. 5.2 Договору, на кількість електричної енергії, реалізованої у відповідному місяці. Загальна вартість електричної енергії за Договором визначається як сума місячних вартостей електричної енергїї.
Розрахунковим періодом за Договором є календарний місяць (пункт 5.10).
Згідно з пунктом 14.1 Договір вважається укладеним з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками та набуває чинності з 01.01.2023 і діє до 31.12.2023 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.
29.12.2022 позивачем підписано заяву-приєднання до договору про постачання електричної енергії (додаток № 1), сторонами також складено і підписано План-графік постачання електричної енергії (додаток 2) і Комерційну пропозицію (додаток 3) (а.с. 44-46).
Згідно умов Комерційної пропозиції:
- загальна вартість Договору складає 1229850,00 грн. з ПДВ (пункт 1),
- тариф за 1кВт·год на господарські потреби становить: 4,38 грн. з ПДВ., за 1 кВт·год населення (камерні приміщення): 1,68 грн. з ПДВ (пункт 2),
- загальний обсяг закупівлі 450000 кВт·год, обсяг на господарські потреби - 175500, кВт·год, обсяг населення (камерні приміщення) - 274500 кВт·год (пункт 3),
- спосіб оплати - по факту споживання (пункт 4).
У подальшому сторони укладали додаткові угоди до Договору.
1. 10 лютого 2023 року сторони уклали додаткову угоду № 1 до Договору, відповідно до якої з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника:
- зменшили загальну вартість Договору до суми 868830,00 грн. з ПДВ;
- зменшили загальний обсяг постачання на період з 01.01.2023 по 31.12.2023, визначивши його у розмірі 323500 кВт·год (обсяг на господарські потреби становить 120500 кВт·год; обсяг населення (камерні приміщення) - 203000 кВт·год.);
- виклали у новій редакції додаток 2 “План-графік постачання електричної енергії», додаток 3 “Комерційна пропозиція», пункт 5.1 Договору.
- додаткова угода вступає в силу з моменту підписання сторонами (а.с. 49-50).
Згідно з додатковою угодою № 1 від 10.02.2023 тариф за 1 кВт·год електричної енергії не змінювався.
2. Листом за № 12.3/2968 від 01.08.2023 відповідач повідомив позивача про зміну ціни кВт електричної енергії (з ПДВ) з 4,38 грн. (на господарські потреби - суд) до 4,547352 грн. у зв'язку із підвищенням з 01.07.2023 року тарифу на передачу електричної енергії на підставі постанови НКРЕКП від 21.12.2022 № 1788 до рівня 485,10 грн. за 1 МВт·год (без ПДВ), надіслав та просив підписати відповідну додаткову угоду (а.с. 118).
02 серпня 2023 року сторонами укладено додаткову угоду № 2 (далі - Додаткова угода 2), відповідно до якої:
- узгодили, що тариф на передачу електричної енергії з 01.07.2023 становитиме 485,10 грн·МВт·год (без ПДВ), а ціна електричної енергії за Договором складає 4,547352 грн. з ПДВ на 1 кВт·год,
- виклали в новій редакції додаток 2 “План-графік постачання електричної енергії» і додаток 3 “Комерційна пропозиція»;
- змінили пункт 5.1 Договору, установивши, що загальна вартість Договору становить 868830,00 грн., у т.ч. ПДВ, очікуваний загальний обсяг постачання електричної енергії на період з 01.01.2023 по 31.12.2023 становить 302977 кВт·год (обсяг на господарські потреби становить 116632 кВт·год; обсяг населення (камерні приміщення) - 186345 кВт·год.);
- пункт 5.2 викладено в редакції, яка дублює цей пункт у тексті Договору;
- додаткова угода вступає в силу з моменту підписання сторонами (а.с. 48, 51-52).
У Комерційній пропозиції в редакції Додаткової угоди № 2 визначена ціна (тариф) електричної енергії:
тариф за 1 кВт·год на господарські потреби становить: 4,547352 грн. з ПДВ.,
тариф за 1 кВт·год населення (камерні приміщення): 2,64 грн. з ПДВ (пункт 2).
Згідно з актом прийняття-передавання товарної продукції-електричної енергії без дати у липні 2023 року відповідач передав позивачеві електричну енергію в кількості 8389 кВт·год на загальну суму 38147,74 грн. по ціні за одиницю товару 4,547352 грн. з ПДВ (в т.ч. тариф на послуги з передачі 0,485100 грн/кВт·год без ПДВ, ціна постачання електричної енергії 3,304360 грн/кВт·год без ПДВ) (а.с. 125).
3. 18 серпня 2023 року позивач і відповідач уклали додаткову угоду № 3 до Договору (далі - Додаткова угода № 3), згідно якої:
- виклали в новій редакції додаток 2 “План-графік постачання електричної енергії» і додаток 3 “Комерційна пропозиція»;
- у пункті 5.1 Договору визначили очікуваний загальний обсяг постачання електричної енергії на період з 01.01.2023 по 31.12.2023 у розмірі 299394 кВт·год (обсяг на господарські потреби становить 106937 кВт·год; обсяг населення (камерні приміщення) - 192457 кВт·год.);
- у пункті 5.2 Договору визначили вартість послуг оператора системи передачі відповідно до постанови НКРЕКП від 21.12.2022 № 1788 у розмірі 0,48510 грн. за 1 кВт·год без ПДВ;
- дана додаткова угода вступає в силу з дня підписання сторонами з 01 серпня 2023 року.
Згідно Комерційної пропозиції в редакції Додаткової угоди № 3:
тариф за 1кВт·год на господарські потреби становить: 5,479182 грн. з ПДВ.,
тариф за 1 кВт·год населення (камерні приміщення): 2,64 грн. з ПДВ (пункт 2).
Зміни до Договору згідно з Додатковою угодою № 3 внесені на підставі листа ТОВ “Чернівецька обласна енергопостачальна компанія» № 12.3/3533 від 18.08.2023, в якому відповідач повідомив позивача про значне коливання ціни на товар в сторону збільшення за результатами дослідження рівня середньозважених цін на електричну енергію на ринку “на добу наперед», що розміщені на офіційному сайті ДП “Оператор ринку» (а.с. 120).
Згідно цього листа відповідача загальна середньозважена ціна на ринку “на добу наперед» (РДН) по торговій зоні ОЕС України станом на червень 2023 року становила 2971,47 грн/МВт·год. електричної енергії (або 2,97147 грн. за 1 кВт·год.) без ПДВ, загальна середньозважена ціна на ринку “на добу наперед» по торговій зоні ОЕС України за липень 2023 року становила 3669,87 грн/МВт·год. (або 3,66987 грн. за 1 кВт·год.) без ПДВ, загальне коливання середньозваженої ціни електричної енергії становить 23,5 %.
На підтвердження указаної інформації про коливання ціни на електричну енергію до листа відповідача № 12.3/3533 додані витяги з сайту ДП “Оператор ринку» (скріншоти) за червень і липень 2023 року і цінова довідка Чернівецької торгово-промислової палати № 1006 від 31 липня 2023 року, згідно яких середньозважена ціна на ринку “на добу наперед» (РДН) за червень 2023 року становить 2971,47 грн/МВт·год, за липень 2023 року - 3669,87 грн/МВт·год, збільшення ціни складає 23,5% (а.с. 122, 165, 166).
Згідно з актом прийняття передавання товарної продукції-електричної енергії без дати у серпні 2023 року відповідач передав позивачеві електричну енергію в кількості 9138 кВт·год на загальну суму 50068,76 грн. по ціні за одиницю товару 5,479182 грн. з ПДВ (в т.ч. тариф на послуги з передачі 0,485100 грн/кВт·год без ПДВ і 4,080885 грн./кВт·год без ПДВ ціна постачання електричної енергії) (а.с. 62).
4. 27 вересня 2023 року сторонами укладено додаткову угоду № 4 (далі - Додаткова угода № 4) (а.с. 67-68).
Згідно умов Додаткової угоди № 4:
- викладено в новій редакції додаток 2 “План-графік постачання електричної енергії» і додаток 3 “Комерційна пропозиція» (пункт 2);
- викладено в новій редакції пункт 5.1 Договору, в якому, зокрема, змінено очікуваний обсяг постачання електричної енергії на період з 01.01.2023 по 31.12.2023, визначивши його у розмірі 285360 кВт·год (обсяг на господарські потреби становить 111292 кВт·год; обсяг населення (камерні приміщення) становить 174068 кВт·год);
- визначено, що додаткова угода вступає в силу з моменту підписання сторонами і поширює свою дію на правовідносини, що склалися з 01 вересня 2023 року.
Згідно Комерційної пропозиції в редакції Додаткової угоди № 4:
тариф за 1кВт·год на господарські потреби становить: 6,136368 грн. з ПДВ.,
тариф за 1 кВт·год населення (камерні приміщення): 2,64 грн. з ПДВ (пункт 2).
Зміни до Договору згідно з Додатковою угодою № 4 внесені на підставі листа Товариства з обмеженою відповідальністю “Чернівецька обласна енергопостачальна компанія» № 12.3/3707 від 15.09.2023, в якому відповідач повідомив позивача про значне коливання ціни на товар в сторону збільшення за результатами дослідження рівня середньозважених цін на електричну енергію на ринку “на добу наперед», що розміщені на офіційному сайті ДП “Оператор ринку», а саме: загальна середньозважена ціна на ринку “на добу наперед» (РДН) по торговій зоні ОЕС України станом на липень 2023 року становила 3669,87 грн/МВт·год електричної енергії (або 3,66987 грн. за 1 кВт·год) без ПДВ, загальна середньозважена ціна на ринку “на добу наперед» по торговій зоні ОЕС України за серпень 2023 року становила 4162,23 грн/МВт·год (або 4,16223 грн. за 1 кВт·год) без ПДВ, загальне коливання середньозваженої ціни електричної енергії становить 13,42 % (а.с. 123).
На підтвердження указаної інформації про коливання ціни на електричну енергію до листа відповідача № 12.3/3707 додані витяг з сайту ДП “Оператор Ринку» (скріншот) за серпень 2023 року і цінова довідка Чернівецької торгово-промислової палати № 1126 від 31 серпня 2023 року, згідно яких середньозважена ціна на ринку “на добу наперед» (РДН) за серпень 2023 року становить 4162,23 грн/МВт·год, проти середньозваженої ціни за липень 2023 року - 3669,87 грн/МВт·год, збільшення ціни складає 13,42% (а.с. 167).
По акту прийняття-передавання товарної продукції-електричної енергії без дати відповідач передав, а позивач прийняв у вересні 2023 року електричну енергію в кількості 10179 кВт·год на загальну суму 62462,09 грн. з ПДВ, по ціні за одиницю товару 5,11364 грн/кВт·год без ПДВ (або 6,136368 грн/кВт·год з ПДВ) (а.с. 127).
Таким чином, згідно з актами прийняття-передавання товарної продукції - електричної енергії у липні, серпні і вересні 2023 року відповідач поставив позивачу електричну енергію в кількості 27706 кВт·год (8389 кВт·год + 9138 кВт·год + 10179 кВт·год) на загальну суму 150678,59 грн. (38147,74 грн. + 50068,76 грн. + 62462,09 грн.)
Вартість електричної енергії у сумі 150678,59 грн. позивачем оплачена, спору щодо цього питання між сторонами немає, що підтверджується поясненнями представників сторін, а також наявним у справі двостороннім актом звірки взаємних розрахунків № 1461 за період з 01.01.2022 по 30.09.2024 (а.с. 182, 182 на звороті).
Вирішуючи спір, суд застосовує такі норми законодавства України.
Згідно із нормами статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 202 ЦК України).
Відповідно до статей 625, 628, 629 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (частина перша статті 509 Цивільного кодексу України, частина перша статті 173 Господарського кодексу України).
Відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України, яка кореспондується зі статтею 180 Господарського кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Частиною третьою статті 180 Господарського кодексу України визначено, що при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом (ч.ч. 1, 2 ст. 651 ЦК).
У разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах (частина 1 статті 652 ЦК України).
Згідно із частинами 3, 4 статті 653 ЦК України у разі зміни договору зобов'язання змінюється з моменту досягнення домовленості про зміну договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни договору, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 632 Цивільного кодексу України, яка регламентує правове регулювання ціни в договорі, у частинах 2, 3 унормовано, що зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.
Судом встановлено, що сторони уклали договір № К-2 про постачання електричної енергії споживачу від 29.12.2022 року за результатами відкритих торгів на виконання вимог Закону України “Про публічні закупівлі» (далі Закон № 922-VIII), який установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частини 1, 2 статті 712 ЦК України).
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 1 Закону № 922-VIII договір про закупівлю - це господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
За частиною першою статті 41 вказаного Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Відповідно до частини 4 статті 41 Закону № 922-VIII умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
У частині 5 статті 41 Закону № 922-VIII передбачено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії (пункт 2 частини 5 статті 41).
За змістом пункту 7 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII істотні умови договору про закупівлю можуть, змінюватися у випадку, зокрема, зміни регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю.
Згідно з пунктом 19 постанови Кабінету Міністрів України № 1178 від 21.10.2022 “Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» (далі - Особливості) є можливим погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення.
У пункті 14.5 Договору передбачено, що його істотні умови не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених п. 19 Особливостей, зокрема у разі:
- зменшення обсягів закупівлі (підпункт 14.5.1),
- погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару на ринку здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.
Сторони протягом дії цього договору вносять зміни у Договір в частині ціни за одиницю товару в разі коливання ціни товару на ринку в порядку, визначеному у п. 5.5.2 договору (підпункт 14.5.2);
- зміни регульованих цін (тарифів), середньозважених цін на електроенергію на ринку “на добу наперед», що застосовуються в договорі про закупівлю, у встановленому в договорі порядку зміни ціни.
Сторони можуть внести зміни в разі зміни регульованих цін (тарифів) на передачу та/або розподіл електричної енергії та/або середньозважених цін на електричну енергію на ринку “на добу наперед» (підпункт 14.5.7).
Відповідно до частини 1 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Згідно із частиною 1 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною першою статті 203 цього Кодексу.
Частиною 3 статті 215 ЦК України передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Стосовно укладених сторонами додаткових угод до Договору, які оспорює позивач, суд дійшов наступних висновків.
1. Додаткову угоду № 2 позивач просить визнати недійсною з тієї підстави, що цією угодою збільшено вартість електричної енергії з липня 2023 року, а не з серпня 2023 року, у той час як зобов'язання з передачі електричної енергії у липні 2023 року вже було виконане.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22 викладено правову позицію про те, що із системного тлумачення відповідних норм ЦК України, ГК України та Закону № 922-VIII слідує, що ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю і зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов'язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається.
За текстом додаткової угоди № 2 від 02.08.2023 сторони визначили, що тариф на послуги з передачі електричної енергії з 01.07.2023 становитиме 485,10 грн./МВт·год (без ПДВ), ціна електричної енергії за Договором складає 4,547352 грн. з ПДВ за 1 кВт·год.
Так, постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг “Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії НЕК “УКРЕНЕРГО» від 21.12.2022 № 1788 установлено Приватному акціонерному товариству “Національна енергетична компанія “УКРЕНЕРГО» тариф на послуги з передачі електричної енергії для користувачів системи (крім підприємств “зеленої» електрометалургії) на період з 01 липня 2023 року по 31 грудня 2023 року (включно) - 485,10 грн/МВт·год (без урахування податку на додану вартість).
Відповідно до пункту 5.2 Договору ціна за одиницю товару включає в себе вартість послуг оператора системи передачі, затверджений регулятором відповідно до постанови НКРЕКП від 01.12.2021 № 2354 (зі змінами) - 0,34564 грн. за 1 кВт·год без ПДВ, або відповідно до постави НКРЕКП, яка діє на час розрахунку щодо надання послуг з передачі електричної енергії.
Підпунктом 14.5.7 пункту 14.5 Договору сторони передбачили можливість внесення змін до ціни за одиницю товару в разі зміни регульованих цін (тарифів) на передачу та/або розподіл електричної енергії.
У пункті 5 Додаткової угоди № 2 визначено, що вона вступає в силу з моменту підписання сторонами.
Пункт 5.2 Договору в редакції Додаткової угоди № 2 дублює пункт 5.2 Договору в первісній редакції, у тексті самої Додаткової угоди та в тексті Комерційної пропозиції в новій редакції не міститься умови, що Додаткова угода № 2 поширює свою дію на правовідносини сторін з 01 липня 2023 року.
Враховуючи викладене, суд не вбачає у Додатковій угоді № 2 умов, на які вказує позивач і які суперечать нормам ЦК України та законодавства про публічні закупівлі й надавали би підстави для визнання цієї Додаткової угоди недійсною.
Той факт, що згідно з актом прийняття-передавання товарної продукції - електричної енергії без дати вартість переданої позивачу у липні 2023 року електричної енергії визначена за збільшеною ціною з урахуванням підвищення тарифу на послуги з передачі електричної енергії, який мав застосовуватися з дня набрання чинності Додатковою угодою № 2, має оцінюватися в контексті належного виконання сторонами умов Договору, тобто це правовідносини, які регулюється нормами зобов'язального права (ст.ст. 509, 526, 611 ЦК України).
За відсутності в Додатковій угоді № 2 і в Комерційній пропозиції в редакції даної додаткової угоди положень, які суперечать нормам чинного законодавства, суд не вбачає підстав для визнання її недійсною та для стягнення коштів у сумі 1403,92 грн. як отриманих без належної правової підстави.
Крім того, суд бере до уваги, що пунктом 5.6 Договору передбачено можливість зміни ціни за одиницю товару у випадку зміни регулятором тарифу на послуги з передачі електричної енергії, який враховано в структуру ціни одиниці товару, на підставі додаткової угоди до Договору, при цьому, нова ціна за одиницю товару застосовується з дня введення в дію відповідного регульованого тарифу згідно з рішенням НКРЕКП.
2. Щодо Додаткової угоди № 3 позивач у позові зазначив, що збільшення ціни відбулося за відсутності коливання ціни в сторону збільшення та його документального підтвердження, що суперечить пп. 2 п. 19 Особливостей.
Так, позивач вказує, що попереднє збільшення ціни відбулося внаслідок укладання Додаткової угоди № 2, а Договір укладено 29.12.2022, відповідачем же подано витяги з сайту ДП “Оператор ринку» та довідку торгово-промислової палати, які відображають середньозважені ціни за період з 01.06.2023 по 30.06.2023 та за період з 01.07.2023 по 31.07.2023 і порівняння цих цін не свідчить про коливання ціни як з моменту внесення змін до Договору, так і з моменту його укладення, як це передбачено пп. 2 п. 19 Особливостей.
Суд погоджується з такими доводами позивача.
Так, за змістом пункту 2 частини 5 статті 41 Закону № 922-VIII істотні умови договору про закупівлю можуть змінюватися у випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку.
Згідно з підпунктом 2 пункту 19 Особливостей істотні умови договору про закупівлю можуть змінюватися у випадку погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару.
Остання зміна до Договору в частині зміни ціни за одиницю товару була внесена 02.08.2023 Додатковою угодою № 2, тому для наступного збільшення ціни до уваги має братися коливання ціни на електричну енергію на ринку після 02.08.2023.
При цьому, на думку суду, не має значення з яких підстав відбулося попереднє збільшення ціни на товар - унаслідок затвердження регулятором нового тарифу на послуги оператора системи передачі, чи у зв'язку з коливанням ціни товару на ринку.
Однак, збільшення ціни за одиницю товару згідно з Додатковою угодою № 3 відбулося на основі порівняння середньозважених цін на електричну енергію на ринку “на добу наперед» за червень і липень 2023 року, тобто за період до внесення змін до Договору згідно з Додатковою угодою № 2.
В такому випадку слід визнати, що для обґрунтування підвищення ціни ТОВ “Чернівецька обласна енергопостачальна компанія» обрало періоди для порівняння середніх цін на електричну енергію, дослідження яких не відображало їх динаміку з моменту внесення останньої зміни до Договору - з 02.08.2023, а тому не могло бути належним обґрунтуванням для висновків про коливання цін у бік збільшення з урахуванням періоду дії попередньої Додаткової угоди № 2.
Доводи позивача, що відповідно до даних сайту ДП “Оператор ринку» середньозважена ціна на електричну енергію на ринку “на добу наперед» на момент укладення Додаткової угоди № 2 (02.08.2023) становила 4444,56 грн/Мвт·год, а станом на дату звернення щодо укладення Додаткової угоди № 3 (18.08.2023) - 4260,20 грн/Мвт·год, що свідчить про зменшення ціни за вказаний період на 4,15%, документально не підтверджені, у зв'язку з чим відхиляються судом.
Разом з тим, відхилення цих доводів не впливає на правову оцінку документів, на підставі яких до Додаткової угоди № 3 внесені зміни в частині ціни за одиницю товару, як неналежних доказів та не змінює висновку суду про невідповідність Додаткової угоди № 3 вимогам пункту 2 частини 5 статті 41 Закону № 922-VIII та підпункту 2 пункту 19 Особливостей.
3. Аналогічно щодо Додаткової угоди № 4 позивач вказує, що позаяк збільшення ціни через коливання ціни на ринку відбулося з 01.08.2023 унаслідок укладання Додаткової угоди № 3, витяг з сайту ДП “Оператор ринку» та довідка торгово-промислової палати, які відображають середньозважені ціни за період з 01.07.2023 по 31.07.2023 та за період з 01.08.2023 по 31.08.2023 та порівняння вказаних середньозважених цін за липень та серпень не свідчать про коливання ціни з моменту останнього внесення змін до договору - 18.08.2023.
Дані доводи ДУ “Чернівецькій слідчий ізолятор» суд визнає обґрунтованими, крім того, зазначає, що оскільки наявні підстави для визнання недійсною попередньої Додаткової угоди № 3, недійсною є також наступна Додаткова угода № 4 про збільшення ціни, яка була встановлена недійсною додатковою угодою.
Враховуючи, що ціна є істотною умовою договору, недійсність правочину в частині ціни є підставою для визнання його недійсним у цілому.
Крім іншого, суд звертає увагу, що при укладенні Додаткових угод № 3 і № 4 було також порушено встановлений у підпункті 5.5.2 Договору порядок, а саме що довідка, яка підтверджує збільшення ціни, повинна бути надана постачальником споживачу не пізніше 30 числа місяця, що передує місяцю поставки та не може бути замінена після зазначеного терміну. Довідка, надана Постачальнику пізніше вказаного терміну, Споживачем не розглядається та внесення змін до ціни за одиницю товару не здійснюється.
Замовник відмовляє Постачальнику в підвищенні ціни товару, якщо звернення Постачальника про збільшення ціни товару направлене Замовнику більш як через 7 календарних днів з дня, яким датовано документ, що підтверджує наявність ринкових коливань та/або більш як через 14 календарних днів з дня, станом на який розраховувалася ціна товару.
У випадку з Додатковою угодою № 3 довідка Чернівецької ТПП датована 31.07.2023, лист-звернення відповідача має датою 18.08.2023, а додаткова угода вступає в силу з 01 серпня 2023 року.
По Додатковій угоді № 4 довідка Чернівецької ТПП видана 31.08.2023, лист відповідача про внесення змін до Договору складений 15.09.2023, додаткова угода вступає в силу з моменту підписання і поширює свою дію на правовідносини сторін з 01 вересня 2023 року.
Наведене свідчить, що при укладенні Додаткових угод № 3 і № 4 не дотримані встановлені підпунктом 5.5.2 пункту 5.5 Договору умови щодо прийнятності документів, які підтверджують збільшення ціни та подання яких споживачу має передувати місяцю поставки.
Суд відхиляє доводи відповідача, що підпункт 2 пункту 19 Особливостей встановлює формулу визначення граничного відсотку збільшення, а не часову рамку, в межах якої має бути визначений “період коливання цін».
У підпункті 2 пункту 19 Особливостей викладено імперативний припис про те, що береться до уваги зміна ціни за одиницю товару з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару.
Останнє внесення змін до Договору щодо ціни одиниці товару відбулося 02.08.2023 (Додаткова угода № 2), тому саме з цього моменту мало братися до уваги наступне коливання ціни для збільшення ціни за Додатковою угодою № 3. Проте, відповідач надав докази, які засвідчують коливання ціни за попередні періоди - червень-липень 2023 року, і не відображають коливання ціни за одиницю електричної енергії з моменту внесення останньої зміни в Договір - з 02.08.2023.
При цьому, враховуючи, що Додаткова угода № 3 є недійсною, наступна Додаткова угода № 4 також є недійсною щонайменше тому, що нею змінювалася попередня недійсна умова щодо ціни за одиницю товару.
За такого слід дійти до висновку, що витяги з сайту ДП “Оператор ринку» про коливання середньозважених цін на ринку “РДН» за липень-серпень 2023 року і цінова довідка Чернівецької Торгово-промислової палати від 31.08.2023 не можуть бути визнані належними доказами, які підтверджують обґрунтованість розміру збільшеної ціни за одиницю товару в Додатковій угоді № 4.
Разом з цим, внесення таких змін до основного договору без належного обґрунтування коливання ціни на ринку є підставою для визнання правочинів, якими підвищується ціна, недійсними як таких, що суперечать пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України № 922-VIII.
Суд не приймає озвучені в судовому засіданні доводи представниці позивача, що в Додаткових угодах № 3 і № 4 ціна за одиницю товару збільшена більш ніж на 10% від початково встановленої ціни в договорі про закупівлю, що суперечить частині 5 статті 41 Закону № 922-VIII.
У позовній заяві такі підстави позову в частині вимог про визнання додаткових угод недійсними не наведені та відсутнє відповідне обґрунтування позовних вимог такими доводами.
У зв'язку з цим відповідач не викладав заперечень щодо таких підстав позову у відзиві, а для суду відсутність у позовній заяві посилання на таке порушення як збільшення ціни більш ніж на 10% від початкової ціни послугувало основою для постановлення ухвали від 25.05.2025 про відмову у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 920/19/24.
Відповідно до статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Враховуючи викладене, суд доходить до висновку, що в частині позовних вимог про визнання недійсними додаткових угод позов підлягає частковому задоволенню, а саме належить визнати недійсними додаткову угоду № 3 від 18.08.2023 і додаткову угоду № 4 від 27.09.2023, а у задоволенні вимоги про визнання недійсною додаткової угоди № 2 від 02.08.2023 відмовити.
Розглядаючи вимоги про стягнення на користь позивача грошової суми у розмірі 26093,57 грн., як отриманої безпідставно, суд зазначає таке.
Відповідно до положень статті 1212 Цивільного Кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:
1) повернення виконаного за недійсним правочином;
2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;
3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;
4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Відповідно до висновків щодо застосування норм права стосовно належного (ефективного) способу захисту за позовами про визнання недійсним виконаного/частково виконаного правочину (у т. ч. договору про закупівлю), які викладені у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.05.2023 у справі № 905/77/21, позовна вимога про визнання недійсним договору є належним способом захисту, який передбачено законом. Разом із тим позовна вимога про визнання виконаного/частково виконаного правочину недійсним може бути ефективним способом захисту цивільних прав лише в разі, якщо вона поєднується з позовною вимогою про застосування наслідків недійсності правочину, зокрема, про стягнення коштів на користь позивача, витребування майна з володіння відповідача (зокрема, на підставі частини першої статті 216, статті 387, частин першої, третьої статті 1212 ЦК України). Окреме заявлення позовної вимоги про визнання виконаного/частково виконаного договору недійсним без вимоги про застосування наслідків його недійсності не є ефективним способом захисту, бо не призводить до поновлення майнових прав позивача.
Недійсність додаткових угод означає, що зобов'язання сторін регулюються договором. Відтак, постачання електричної енергії споживачу і її оплата у серпні і вересні 2023 року мала здійснюватися сторонами відповідно до умов Договору в редакції Додаткової угоди № 2 (такі висновки кореспондують правовій позиції, викладеній у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.02.2023 № 903/366/22).
У контексті наведеного суд відхиляє засновані на нормі статті 216 ЦК України заперечення відповідача про те, що у випадку недійсності додаткової угоди має бути застосована двостороння реституція, а саме повернення кожній із сторін виконаного за договором.
За частиною 1 статті 216 ЦК недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Однак у даній справі між сторонами існував чинний Договір у редакції Додаткової угоди № 2, на умовах якого і мали відбуватися господарські операції з постачання електричної енергії у серпні і вересні 2023 року, позаяк Додаткові угоди № 3 і № 4 є недійсними.
Таким чином, кошти, отримані відповідачем за поставлену в серпні і вересні 2023 року електричну енергію понад її вартість, визначену за ціною Договору в редакції Додаткової угоди № 2, є безпідставно отриманими і можуть бути стягнуті з відповідача на підставі статті 1212 ЦК України як повернення виконаного за недійсним правочином.
Судом встановлено, що у серпні 2023 року відповідач поставив позивачеві електричну енергію на господарські потреби в кількості 9138 кВт·год на суму 50068,76 грн. по ціні 5,479182 грн. з ПДВ. за 1 кВт·год (див. акт прийняття-передавання товарної продукції-електричної енергії за серпень 2023 р.), тобто по ціні згідно з Додатковою угодою № 3.
Однак, у зв'язку з недійсністю Додаткової угоди № 3 товар мав поставлятися по ціні згідно з Комерційною пропозицією до Договору у редакції Додаткової угоди № 2, яка (ціна) становила 4,547352 грн. з ПДВ за 1 кВт·год.
Відповідно, вартість поставленої у серпні 2023 року електричної енергії мала складати 41553,70 грн. з розрахунку 9138 кВт·год х 4,547352 грн.
Отже, сума коштів, отриманих відповідачем понад належну, складає: 50068,76 грн. - 41553,70 грн. = 8515,06 грн., як і визначив позивач.
По Додатковій угоді № 4 відповідач у вересні 2023 року поставив позивачу електричну енергію на господарські потреби в кількості 10179 кВт·год на суму 62462,09 грн. по ціні 6,136368 грн. з ПДВ за 1 кВт·год (див. акт прийняття-передавання товарної продукції-електричної енергії за вересень 2023 р.), тобто по ціні згідно з Додатковою угодою № 4.
Однак, у зв'язку з недійсністю Додаткової угоди № 3 та похідної від неї Додаткової угоди № 4 товар мав поставлятися по ціні 4,547352 грн. з ПДВ за 1 кВт·год згідно з Комерційною пропозицією до Договору у редакції Додаткової угоди № 2.
Тому вартість поставленої у вересні 2023 року електричної енергії мала складати 46287,50 грн. з розрахунку 10179 кВт·год х 4,547352 грн., а відповідачем зайво отримано 16174,59 грн. (62462,09 грн. - 46287,50 грн.) - суму, яку просить стягнути позивач.
За своєю правовою природою дані суми різниці - 8515,06 грн. і 16174,59 грн., є коштами, що отримані відповідачем від збільшення ціни на товар за відсутності для того належних правових підстав у зв'язку з визнанням недійсними Додаткових угод № 3 і № 4, про що зазначено у рішенні вище.
Суд відхиляє доводи відповідача про суперечливу поведінку позивача, який спочатку підписав додаткові угоди та виконав взяті на себе зобов'язання, а згодом звернувся з позовною заявою про визнання додаткових угод недійсними та стягнення коштів.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України “Про судоустрій і статус суддів»).
Доктрина римського права “venire contra factum proprium» (принцип заборони суперечливої поведінки) базується на римській максимі “non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці).
Відповідно до висновку, сформульованого Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 14 грудня 2021 року у справі № 147/66/17 добросовісність - це певний стандарт поведінки, який характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Принцип добросовісності передбачає, що сторони повинні діяти добросовісно під час реалізації їхніх прав і передбаченого договором та/або законом виконання їхніх обов'язків. Введення у цивільне законодавство принципу добросовісності є заходом, спрямованим на зміцнення моральних засад цивільно-правового регулювання. Саме з позиції моральності необхідно оцінювати поведінку суб'єкта права як добросовісної або недобросовісної.
Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, та, що не відповідає попереднім заявам або поведінці однієї сторони, за умови, що інша розумно на них покладається (постанова Верховного Суду від 16 лютого 2022 року у справі № 914/1954/20).
Сама собою суперечлива поведінка не заборонена. Заборона суперечливої поведінки не покликана покарати особу, яка діє суперечливо. Право блокується через очевидну несправедливість, що в конкретних ситуаціях може виникати в результаті суперечливої поведінки (рішення від 17 січня 2013 року у справі “Карабет та інші проти України», заяви № 38906/07 і 52025/07, пункт 276).
У даному випадку обидві сторони діяли узгоджено, належним чином виконали взяті на себе договірні зобов'язання, що, втім, не нівелює допущених ними порушень чинного законодавства під час укладення Додаткових угод № 3 і № 4, які надають підстави для визнання їх недійсними, наслідком чого є стягнення безпідставно отриманих коштів на користь позивача.
За змістом статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Статтями 13, 74 ГПК України унормовано, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Приписи статей 76, 77 ГПК України передбачають, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на вищевикладене, дослідивши зібрані у справі докази в сукупності та надавши доводам сторін відповідну правову оцінку, суд дійшов до висновку про задоволення позову в частині вимог про визнання недійсними Додаткових угод № 3 і № 4 та стягнення безпідставно отриманих коштів у сумі 24689,65 грн. (8515,06 грн. і 16174,59 грн.). У частині вимог про визнання недійсною Додаткової угоди № 2 і стягнення коштів у сумі 1403,92 грн. позов задоволенню не підлягає.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При зверненні з позовом до господарського суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 12112,00 грн. (платіжна інструкція № 402 від 10.04.2025) та на виконання вимог ухвали від 16.04.2025 про залишення позовної заяви без руху сплатив ще 3028,00 грн. судового збору (платіжна інструкція № 455 від 18.04.2025), разом 15140,00 грн. за п'ять позовних вимог, об'єднаних у позовній заяві: про визнання недійсними чотирьох додаткових угод та одна вимога майнового характеру про стягнення коштів у сумі 32341,28 грн.
Враховуючи, що ухвалою від 28.04.2025 у справі № 926/1242/25 позовні вимоги роз'єднано і у справі № 926/1422/25 розглядалися вимоги ДУ “Чернівецький слідчий ізолятор» про визнання недійсними трьох додаткових угод до договору № К-2 про постачання електричної енергії споживачу від 29.12.2022 і стягнення безпідставно отриманих коштів у сумі 26093,57 грн., сума судового збору, що припадає на указані вимоги складає:
- за три вимоги немайнового характеру про визнання недійсними додаткових угод - 9084,00 грн. (3 х 3028,00 грн., пп. 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір»);
- за майнову вимогу про стягнення 26093,57 грн. пропорційно сумі судового збору, що сплачена за загальну майнову вимогу про стягнення коштів у розмірі 32341,28 грн., оскільки судовий збір за таку вимогу сплачений за мінімальною ставкою (пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір»).
Відповідно до частини 3 статті 6 Закону України “Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру. Згідно з частиною 6 цієї статті Закону у разі роз'єднання судом позовних вимог судовий збір, сплачений за подання позову, не повертається і перерахунок не здійснюється. Після роз'єднання судом позовних вимог судовий збір повторно не сплачується.
Отже, оскільки майнова вимога у справі № 926/1422/25 складає 80,68% від ціни позову до роз'єднання позовних вимог (26093,57 грн. х 100% : 32341,28 грн.), судовий збір за майнову вимогу становить: 3028,00 грн. х 80,68% = 2442,99 грн. і у зв'язку із частковим задоволенням позову підлягає пропорційному розподілу між сторонами.
Враховуючи, що позов у частині майнових вимог задоволено частково на суму 24689,65 грн., що становить 94,62%, судовий збір за майнову вимогу розподіляється наступним чином:
2442,99 грн. х 94,62% = 2311,55 грн. належить стягнути з відповідача на користь позивача,
решту в сумі 131,44 грн. слід залишити за позивачем (2442,99 грн. - 2311,55 грн.).
При розподілі судового збору за позовні вимоги про визнання недійсними трьох додаткових угод до Договору суд бере до уваги, що у визнанні недійсною Додаткової угоди № 2 судом відмовлено, а позовні вимоги про визнання недійсними Додаткових угод № 3 від 18.08.2023 та № 4 від 27.09.2023 задоволено, отже, судовий збір розподіляється таким чином:
1) 3028,00 грн., що припадає на вимогу немайнового характеру, у задоволенні якої судом відмовлено, залишається за позивачем,
2) 6056,00 грн., що припадає на дві задоволені вимоги немайнового характеру належить стягнути з відповідача на користь позивача (2 х 3028,00 грн.).
Загалом з відповідача належить стягнути 8367,55 грн. судового збору (2311,55 грн. + 6056,00 грн.), за позивачем залишити судовий збір у сумі 3159,44 грн. (131,44 грн. + 3028,00 грн.).
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 4, 12, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позовну заяву Державної установи “Чернівецький слідчий ізолятор» до Товариства з обмеженою відповідальністю “Чернівецька обласна енергопостачальна компанія» про визнання недійсними додаткових угод і стягнення безпідставно отриманих коштів у сумі 26093,57 грн. задовольнити частково.
2. Визнати недійсною додаткову угоду № 3 від 18.08.2023 до договору № К-2 про постачання електричної енергії споживачу від 29.12.2022, укладеного між Державною установою “Чернівецький слідчий ізолятор» (код ЄДРПОУ 08565032) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Чернівецька обласна енергопостачальна компанія» (код ЄДРПОУ 42102122).
3. Визнати недійсною додаткову угоду № 4 від 27.09.2023 до договору № К-2 про постачання електричної енергії споживачу від 29.12.2022, укладеного між Державною установою “Чернівецький слідчий ізолятор» (код ЄДРПОУ 08565032) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Чернівецька обласна енергопостачальна компанія» (код ЄДРПОУ 42102122).
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Чернівецька обласна енергопостачальна компанія» (вул. Пауля Целана, буд. 6. м. Чернівці, 58001, код ЄДРПОУ 42102122) на користь Державної установи “Чернівецький слідчий ізолятор» (площа Соборна, 6, м. Чернівці, 58002, код ЄДРПОУ 08565032) 24689,65 грн. безпідставно отриманих коштів та 8367,55 грн. судового збору на розрахунковий рахунок UA568201720343100001000005104 у банку-Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172.
5. У частині вимог про визнання недійсною додаткової угоди № 2 від 02.08.2023 до договору № К-2 про постачання електричної енергії споживачу від 29.12.2022, укладеного між Державною установою “Чернівецький слідчий ізолятор» (код ЄДРПОУ 08565032) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Чернівецька обласна енергопостачальна компанія» (код ЄДРПОУ 42102122), та про стягнення коштів у сумі 1403,92 грн. у задоволенні позову відмовити.
Судовий збір у сумі 3159,44 грн. залишити за позивачем Державною установою “Чернівецький слідчий ізолятор».
З набранням судовим рішенням законної сили видати наказ.
Строк і порядок набрання рішенням законної сили та його оскарження.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повне судове рішення складено і підписано 31 липня 2025 року.
Суддя Ковальчук Т.І.