29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84
"21" липня 2025 р. Справа № 924/382/25
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Гладія С.В., при секретарі судового засідання Гусько О.В., розглянувши матеріали справи
за позовом заступника керівника окружної прокуратури міста Хмельницького м. Хмельницький в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області м. Хмельницький, Хмельницької міської ради м. Хмельницький
до державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" м. Київ
про стягнення шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в сумі 185380,64 грн.
Представники сторін:
від позивача 1: Ступка Г.М. - згідно посвідчення АБ №032622 від 12.12.2022р.
від позивача 2: не з'явився
від відповідача : не з'явився
від прокуратури: Кухар С.В. - прокурор Хмельницької обласної прокуратури (посвідчення №072517 від 01.03.2023).
Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заступник керівника Окружної прокуратури міста Хмельницького м. Хмельницький в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області м. Хмельницький, Хмельницької міської ради м. Хмельницький звернувся з позовною заявою до державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" м. Київ про стягнення шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в сумі 185380,64 грн.
В обгрунтування позову посилається на те, що окружною прокуратурою міста Хмельницького Хмельницької області здійснюється процесуальне, керівництво у кримінальному провадженні №12024243000001584 від 09.05.2024 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 246 КК України, за фактом незаконного пошкодження 10 (десяти) дерев у кварталі 29 виділу 16 урочища «Давидківці» Хмельницького лісництва філії «Хмельницьке лісомисливське господарство» ДСГП «Ліси України», що відноситься до лісового заказника місцевого значення «Давидковецький», вчинивши тим самим незаконну порубку дерев на території природно-заповідного фонду.
Зазначає, що відповідно до акту огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства від 02.05.2024р., складеного начальником відділу з охорони та захисту лісу філії .«Хмельницьке лісомисливське господарство» ДСГП «Ліси України», за участі інших працівників філії, у кварталі 29 виділ 16 урочище «Давидківці» Хмельницького лісництва, виявлено пошкодження дерев до ступеня припинення росту, шляхом обрізування стовбура дерев на різній висоті, в кількості 10 дерев, внаслідок чого була завдана шкода, яка розрахована згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 10 травня (2022 року №575 «Про затвердження спеціальних такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд» та складає 1265268,35 грн.
Вказує, що згідно із розрахунком розміру шкоди, заподіяної лісу внаслідок незаконного пошкодження 10 (десяти) дерев у кварталі 29 виділу 16 урочища «Давидківці» Хмельницького лісництва .філії «Хмельницьке лісомисливське господарство» ДСГП «Ліси України», обчисленим 24.05.2024 Державною екологічною інспекцією у Хмельницькій області у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 10 травня 2022 року №575, заподіяно шкоду у розмірі 177597,98 грн.
Зазначає, що сума шкоди обчислена 02.05.2024 «Хмельницьке лісомисливське господарство» ДСГП «Ліси України» та 24.05.2024 Державною екологічною інспекцією у Хмельницькій області відрізняються, постановою слідчого СВ Хмельницького РУП ГУНП у Хмельницькій області від 03.06.2024 призначено судову інженерно-екологічну експертизу, проведення якої доручено експертам Тернопільського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, зокрема, указаною постановою на вирішення експерта поставлено питання про те, яка сума шкоди заподіяна державі в результаті незаконного пошкодження 10 (десяти) дерев у кварталі 29 виділу 16 урочища «Давидківці» Хмельницького лісництва філії «Хмельницьке лісомисливське господарство» ДСГП «Ліси України».
За результатами інженерно-екологічної експертизи проведеної експертом Тернопільського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз у кримінальному провадженні №12024243000001584 від 09.05.2024, останнім складено висновок експерта від 30.08.2024 №548/24-22, відповідно до якого розмір шкоди, завданої внаслідок незаконного пошкодження 10 (десяти) дерев на території кварталу 29 виділу 16 урочища «Давидківці» Хмельницького лісництва філії «Хмельницьке лісомисливське господарство» ДСГП «Ліси України» становить 185 380,64 грн.
Вважає, що з урахуванням висновку експерта. внаслідок вчинення невстановленими особами пошкодження 10 (десяти) дерев на території кварталу 29 виділу 16 урочища «Давидківці» Хмельницького лісництва філії «Хмельницьке лісомисливське господарство» ДСГП «Ліси України» навколишньому природному середовищу заподіяно шкоду у розмірі 185380,64 грн.
Зазначає, що саме ДСГП «Ліси України» допустили протиправну бездіяльність у вигляді невчинення дій, направлених на забезпечення охорони і збереження лісу від незаконної рубки на підвідомчій їй території земель лісового фонду, що призвело до незаконного пошкодження невстановленими особами 10 (десяти) дерев, а тому ДСГП «Ліси України» притягуються до відповідальності за порушення законодавства про. охорону навколишнього природного середовища.
Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 14.04.2025р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 12.05.2025р.
За результатами підготовчого засідання 12.05.2025р. постановлено ухвалу про оголошення в судовому засіданні перерви до 21.05.2025.
Ухвалою суду від 21.05.2025р. закрито підготовче провадження та призначено справу №924/382/25 до судового розгляду по суті на 10.06.2025р
За результатами судового засідання 10.06.2025р. постановлено ухвалу про оголошення в судовому засіданні перерви до 30.06.2025.
Ухвалою суду від 30.06.2025р. відкладено розгляд справи по суті на 21.07.2025р.
Позивач (Державна екологічна інспекція у Хмельницькій області) в судовому засіданні 21.07.2025р. позовні вимоги підтримав та наполягав на їх задоволенні.
Прокурор в судовому засіданні 21.07.2025р. позовні вимоги підтримав та наполягав на їх задоволенні.
Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив, письмового відзиву на позов не надав.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.
Суд під час розгляду матеріалів справи встановив наступне:
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права №320350139 від 17.01.2023р. земельна ділянка з кадастровим номером 6825082400:02:022:0118 площею 194,4973 га із цільовим призначенням "для ведення лісового господарства і пов'язаних з ним послуг" зареєстрована 20.04.2015р. на праві постійного користування земельною ділянкою за «Державним спеціалізованим господарським підприємством "Ліси України", власником якої є Держава, в особі Хмельницької обласної державної адміністрації.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 417353683 від 11.03.2025р. земельна ділянка з кадастровим номером 6825082400:02:022:0118 площею 194,4973 га із цільовим призначенням "для ведення лісового господарства і пов'язаних з ним послуг" зареєстрована 20.04.2015р. на праві постійного користування земельною ділянкою за «Державним спеціалізованим господарським підприємством "Ліси України", власником якої є Держава, в особі Хмельницької обласної державної адміністрації.
Відповідно до п. 3.2.2 Статуту ДСГП «Ліси України», основними напрямами діяльності ДСГП «Ліси України є, зокрема, забезпечення охорони лісів від пожеж, незаконних рубок, шкідників і хвороб, пошкодження внаслідок антропогенного та іншого шкідливого впливу.
02.05.2024р. працівниками державної лісової охорони філії «Хмельницьке лісомисливське господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" у кварталі 29 виділ 16 урочище «Давидківці» Хмельницького лісництва, виявлено пошкодження дерев до ступеня припинення росту, шляхом обрізання стовбура дерев на різній висоті, в кількості 10 дерев, внаслідок чого була завдана шкода, яка розрахована згідно Постанови КМУ від 10.05.2022р. №575 «Про затвердження спеціальних такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд» та складає 1265268,35 грн, про що складено акт огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства.
03.05.2024р. філія «Хмельницьке лісомисливське господарство» ДП "Ліси України" надіслала Хмельницькому районному управлінню поліції ГУНП в Хмельницькій області листа в якому повідомила, що працівниками державної лісової охорони філії «Хмельницьке лісомисливське господарство» Державним спеціалізованим господарським підприємством "Ліси України" у кварталі 29 виділ 16 урочище «Давидківці» Хмельницького лісництва, виявлено пошкодження дерев до ступеня припинення росту, шляхом обрізання стовбура дерев на різній висоті, в кількості 10 дерев, внаслідок чого була завдана шкода, яка розрахована згідно Постанови КМУ від 10.05.2022р. №575 «Про затвердження спеціальних такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд» та складає 1265268,35 грн, про що складено акт огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства.
Згідно із розрахунком розміру шкоди, згідно постанови КМУ від 10.05.2022р. №575 «Про затвердження спеціальних такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд» внаслідок пошкодження дерев до ступеня припинення росту у кварталі 29 виділ 16 урочище «Давидківці» Хмельницького лісництва філії «Хмельницьке лісомисливське господарство» ДП "Ліси України", обчисленим Державною екологічною інспекцією у Хмельницькій області, заподіяно шкоду у розмірі 126526835 грн.
08.05.2024р. слідчим СВ Хмельницького РУП Головного управління Національної поліції у Хмельницькій області в присутності понятих складено протокол огляду місця події, в якому, зокрема встановлено, що місцем огляду є відкрита ділянка місцевості за координатами 49.4347436, 27.0754503, яка розташована у кварталі №29 виділ 16 урочище «Давидківці», в ході проведення огляду виявлено 10 дерев пошкоджених до ступеня росту.
17.05.2024р. слідчим СВ Хмельницького РУП Головного управління Національної поліції у Хмельницькій області в присутності понятих складено протокол огляду місця події, в якому, зокрема встановлено, що місцем огляду є відкрита ділянка місцевості за координатами 49.4347436, 27.0754503, яка розташована у кварталі №29 виділ 16 урочище «Давидківці», в ході проведення огляду виявлено 10 дерев пошкоджених до ступеня росту.
22.05.2024р. Головне управління національної поліції в Хмельницькій області Хмельницьке районне управління поліції листом №816 /121/119 повідомило Державну екологічну інспекцію в Хмельницькій області, про те, що слідчим відділом Хмельницького РУП проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 246 КК України, відомості по якому внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024243000001584 від 22.05.2024, згідно якого встановлено, що невстановлена досудовим розслідуванням особа, у невстановлений час, перебуваючи кварталі 29 виділу 16 урочища «Давидківці» Хмельницького лісництва філії «Хмельницьке лісомисливське господарство» ДП «Ліси України», що відноситься до лісового заказника місцевого значення «Давидковецький» пошкодила десять дерев породи дуб, граб, черешня до ступеня припинення росту, вчинивши тим самим незаконну порубку дерев на території природно-заповідного фонду.
24.05.2024р. Державна екологічна інспекція в Хмельницькій області листом №1332/02/01 направила слідчій спеціальної поліції СВ Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області інформацію про розмір шкоди нанесений навколишньому природному середовищу, внаслідок пошкодження дерев в лісовому заказнику місцевого значення «Давидковецький», в кварталі 29 виділу 16 Хмельницького лісництва філії «Хмельницьке лісомисливське господарство» ДП «Ліси України», на території Хмельницької ОТГ, який становить 185328,09 грн.
03.06.2024р. слідчий відділ Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області звернулося з листом до філії «Хмельницьке лісомисливське господарство» ДП «Ліси України», в якому просить надати інформацію щодо земельної ділянки, яка знаходиться за координатами 479.4947436, 27.0254503, яка розташована у кварталі №29, виділ 16 урочище «Давидківці» Хмельницького лісництва філії «Хмельницьке лісомисливське господарство» ДП «Ліси України», а саме, чи відноситься дана земельна ділянка до заповідника, території чи об'єкта природно-заповідного фонду, або особливо охоронюваних лісів; надати належним чином завірені копії відповідних підтверджуючих документів.
07.06.2024р. філія «Хмельницьке лісомисливське господарство» ДП «Ліси України» листом №94/25.11-2024 повідомило слідчий відділ Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області про те, що квартал 29 виділ 16 урочища «Давидківці» Хмельницького лісництва, філії «Хмельницьке лісомисливське господарство» ДП «Ліси України» відноситься до лісового заказника місцевого значення «Давидковецький».
Постановою Хмельницького районного управління поліції ГУНП в Хмельницькій області про проведення судової інженерно-екологічної експертизи від 03.06.2024р. призначено у кримінальному провадження №12024243000001584 від 09.05.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 246 КК України, судову інженерно-екологічну експертизу, до проведення якої залучено експертів Тернопільського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.
За результатами інженерно-екологічної експертизи проведеної експертом Тернопільського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз у кримінальному провадженні №12024243000001584 від 09.05.2024, останнім складено висновок експерта № 548/24-22 від 30.08.2024, відповідно до якого розмір шкоди, завданої внаслідок незаконного пошкодження 10 (десяти) дерев на території кварталу 29 виділу 16 урочища «Давидківці» Хмельницького лісництва філії «Хмельницьке лісомисливське господарство» ДСГП «Ліси України» становить 185 380,64 грн.
25.11.2024р. Державна екологічна інспекція у Хмельницькій області звернулася до Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області з заявою №3110/07 в якій просить визнати потерпілим Державну екологічну інспекцію у Хмельницькій області у кримінальному провадженні № 120243000001584 від 09.05.2024, за ознаками вчиненого кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.246 КК України та залучити до участі у кримінальному провадженні представника потерпілого - головного спеціаліста Сектору правової роботи та юридичного забезпечення - юрисконсульта Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області Тесляра Олександра Олександровича та вручити пам'ятку про процесуальні права та обов'язки потерпілого.
10.12.204р. Хмельницьке районне управління поліції ГУНП в Хмельницькій області листом №55264.2024 повідомило Державну екологічну інспекція у Хмельницькій області про те, що клопотання про визнання потерпілим Державну екологічну інспекцію у Хмельницькій області та залучення до участі у вказаному кримінальному провадженні представника потерпілого - головного спеціаліста Сектору правової допомоги та юридичного забезпечення -юрисконсульта Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області Тесляра Олександра Олександровича та вручення пам'ятки про процесуальні дії права та обов'язки потерпілого в рамках проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024243000001584 від 09.05.2024 у порядку ст. 220 КПК України розглянуто та задоволено, про що винесено відповідну постанову.
14.03.2025р. заступник керівника окружної прокуратури м. Хмельницького звернувся з листом №55-1642вих-25 до філії «Подільський лісовий фонд» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», в якому просить надати інформацію та належним чином завірені копії документів, а саме: який структурний підрозділ ДСГП «Ліси України» на даний час відповідальний за збереження лісових насаджень на вказаній вище території та у кого перебуває у користуванні (надати відповідні документи щодо відповідних прав на землю, статут, накази тощо); статут філії «Хмельницьке лісомисливське господарство» ДСГП «Ліси України».
24.03.2025р. філія «Подільський лісовий фонд» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» на адресу заступника керівника окружної прокуратури м. Хмельницького надіслала лист №2994/38-4-1-2025 в якому повідомила, що державним спеціалізованим господарським підприємством «Ліси України» виданий наказ від 18.10.2024 № 1861 "Про припинення філії "Хмельницьке лісомисливське господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України". У філії "Хмельницьке лісомисливське господарство" відсутній статут. Станом на 24.03.2025р., квартал 29 виділ 16 урочище « Давидківці» Хмельницького лісництва є підрозділом Хмельницького надлісництва філії «Подільський лісовий офіс» ДП «Ліси України». Даний підрозділ діє відповідно до Положення про надлісництво.
14.03.2025р. заступник керівника окружної прокуратури м. Хмельницького звернувся з листом №55-1665вих-25 до Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області в якому просить повідомити чи будуть Державною екологічною інспекцією, як уповноваженим державою органом вживатися заходи щодо стягнення шкоди, яка заподіяна порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища у розмірі 185380,64 грн, у тому числі судового характеру, зокрема, шляхом подачі позовної заяви до суду. У разі невжиття заходів, повідомити причини.
18.03.2025р. Державна екологічна інспекція у Хмельницькій області листом №735/-07 повідомила заступника керівника окружної прокуратури м. Хмельницького про те, що цивільний позов у кримінальному провадженні, в порядку статті 128 КПК України, Інспекцією не заявлявся, у зв'язку із відсутністю матеріалів, достатніх для обгрунтування позовних вимог. Крім того, повідомила, що не заперечує проти вжиття окружною прокуратурою міста Хмельницького заходів представницького характеру в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області, у тому числі в судовому порядку, спрямованих на відшкодування шкоди в розмірі 185380,64 гривень, завданої порушенням природоохоронного законодавства та законодавства про природно-заповідний фонд, внаслідок викладених протиправних діянь.
14.03.2025р. заступник керівника окружної прокуратури м. Хмельницького звернувся з листом №55-1667вих-25 до Хмельницької міської ради в якому просить повідомити чи будуть Державною екологічною інспекцією, як уповноваженим державою органом вживатися заходи щодо стягнення шкоди, яка заподіяна порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища у розмірі 185380,64 грн, у тому числі судового характеру, зокрема, шляхом подачі позовної заяви до суду. У разі невжиття заходів, повідомити причини.
18.03.2025р. Хмельницька міська рада листом №1443-02-23-25 повідомила заступника керівника окружної прокуратури м. Хмельницького про те, що заходи судового захисту не вживались. Як свідчить зміст листа, на сьогодні в прокуратурі наявний достатній обсяг доказів для подальшого вжиття заходів, натомість у Хмельницької міської ради відсутні належні докази для звернення до суду.
19.03.2025р. заступник керівника окружної прокуратури м. Хмельницького звернувся з листом №55-1752вих-25 до Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області, в якому повідомив про намір здійснення прокурором представництва в суді законних інтересів держави в особі Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області, Хмельницької міської ради до Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» про стягнення 185 380,64 грн. шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
19.03.2025р. заступник керівника окружної прокуратури м. Хмельницького звернувся з листом №55-1751вих-25 до Хмельницької міської ради, в якому повідомив про намір здійснення прокурором представництва в суді законних інтересів держави в особі Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області, Хмельницької міської ради до Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» про стягнення 185 380,64 грн. шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
До матеріалів справи додано:
План лісонасаджень Хмельницького лісництва ДП «Хмельницького лісомисливського господарства», витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, охоронне зобов'язання, витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, схема розміщення земельної ділянки лісового заказника місцевого значення «Давидковецький», каталог координат земельної ділянки із кадастровим номером 6825082400:02:022:0118, площею 194,4973 га, наказ «Про припинення Державного підприємства «Хмельницьке лісомисливське господарство» та затвердження складу Комісії з припинення», постанова Хмельницького районного управління поліції ГУНП в Хмельницькій області про задоволення клопотання Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області від 09.12.2024р.,наказ №3 від 01.01.2025р. «Про організацію території земель державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», статут державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (нова редакція), який затверджений наказом Державного агентства лісових ресурсів України №53 від 04.08.2024р., статут державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (нова редакція), який затверджений наказом Державного агентства лісових ресурсів України №34 від 06.02.2025р., фотознімки.
Аналізуючи надані докази, пояснення представників сторін, оцінюючи їх у сукупності, суд приймає до уваги наступне.
Щодо права прокуратури на звернення до суду з даним позовом, суд враховує наступне.
Відповідно до частин третьої - п'ятої статті 53 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
У разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача.
У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
Підставою для звернення з даним позовом до суду прокурором вказано на порушення норм законодавства про охорону навколишнього природного середовища, що порушує інтереси держави, а тому є підставою для звернення до суду з позовом на захист інтересів держави.
При цьому, судом встановлено, що до моменту звернення прокурора з даним позовом, а також після подання прокурором позову, позивач не звертався до суду з позовом з аналогічним предметом.
Таким чином, дії позивача свідчать саме про пасивність його поведінки, розуміючи порушення інтересів держави та маючи відповідні повноваження для їх захисту, за відповідним захистом не звертався.
У цій справі орган прокуратури не здійснює повноважень щодо управління майном, звертаючись до суду з позовом в інтересах держави, натомість просить стягнути завдані збитки.
Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття "інтерес держави".
З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Таким чином, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 зі справи № 806/1000/17).
У справі, що розглядається, прокурор обґрунтував наявність "інтересів держави" завдання збитків державі через допущеної позивачем бездіяльності щодо незабезпечення заходів з охорони лісу, що призводить до недоотримання коштів місцевим бюджетом, порушує інтереси територіальної громади та не може залишатися без реагування.
Водночас пункт 3 частини першої статті 131-1 Конституції передбачає можливість представництва прокурором інтересів держави у виключних випадках.
Аналіз частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.
Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.
У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.
"Не здійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.
"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.
Так, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.
Вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва прокуратурою інтересів держави в особі Хмельницької міської ради в суді відповідно до ч.4 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" суд враховує наступне.
Відповідно до ст.13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, є об'єктами права власності українського народу від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування.
Сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України та іншими законами (ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»). Природні ресурси, які перебувають у власності територіальних громад, є складовою частиною матеріальної і фінансової основи місцевого самоврядування (ст.142 Конституції України).
Територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності, зокрема на землю та природні ресурси (ст.60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).
Право органів місцевого самоврядування щодо подання позовів про стягнення завданої довкіллю шкоди ґрунтується на приписах ст.13, 142, 145 Конституції України; ст.15, 19, 47 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища"; ст.33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні».
Статтею 15 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що місцеві ради в межах своєї компетенції здійснюють контроль за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Права місцевого самоврядування захищаються в судовому порядку (ст.145 Конституції України).
Відповідно до ст.47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ч.3 п.7 ст.29 та ч. 1 п. 4 ст.69-1 Бюджетного кодексу України, збитки, завдані внаслідок незаконної порубки лісових ресурсів, підлягають стягненню та зарахуванню до місцевого фонду охорони навколишнього природного середовища відповідних сільських рад, на території яких вчинено правопорушення, для подальшого перерозподілу у автоматичному режимі між бюджетами відповідних рівнів.
Як встановлено судом, територія у кварталі 29 виділ 16урочище «Давидківці» Хмельницького лісництва філії «Хмельницьке лісомисливське господарство» ДСГП «Ліси України», в межах яких виявлено факти незаконної порубки деревини, перебуває у адміністративно-територіальних межах Хмельницької міської громади м. Хмельницький. Отже, Хмельницька міська рада є органом, до місцевого фонду охорони навколишнього природного середовища якого мають стягуватися збитки, завдані внаслідок незаконної порубки лісових ресурсів, а факт невідшкодування шкоди, завданої навколишньому природному середовищу даним лісопорушенням, призводить до недоотримання коштів місцевим бюджетом, відтак, порушує інтереси територіальної громади та не може залишатися без реагування органами прокуратури.
З наведеного слідує, що прокурор у поданій позовній заяві правомірно зазначив, що уповноваженим органом не здійснювався захист інтересів держави у цих спірних правовідносинах, а відтак, ним належним чином доведені підстави для звернення з відповідним позовом до суду.
Підставою для звернення окружною прокуратурою м. Хмельницького з позовом стали матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024243000001584 від 09.05.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 246 КК України, за фактом незаконного пошкодження 10 дерев у кварталі 29 виділ 16 урочище «Давидківці» Хмельницького лісництва філії «Хмельницьке лісомисливське господарство» ДСГП «Ліси України».
За приписами статті 13 Конституції України, зокрема, земля та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Відповідно до статті 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.
Ліс, як природний ресурс загальнодержавного значення, підлягає державній охороні і регулюванню на всій території України.
Згідно зі статтею 1 Лісового кодексу України, усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.
Статтею 2 Лісового кодексу України передбачено, що лісові відносини - суспільні відносини, які стосуються володіння, користування та розпоряджання лісами і спрямовуються на забезпечення охорони, відтворення та стале використання лісових ресурсів з урахуванням екологічних, економічних, соціальних та інших інтересів суспільства. Об'єктом лісових відносин є лісовий фонд України та окремі лісові ділянки. Суб'єктами лісових відносин є органи державної влади, органи місцевого самоврядування, юридичні особи та громадяни, які діють відповідно до Конституції та законів України.
Лісові відносини в Україні регулюються Конституцією України, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", цим Кодексом, іншими законодавчими актами України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами (частина 1статті 3 ЛК України).
Відповідно до статті 2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" відносини у галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються цим Законом, а також земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством.
Таким чином, норми Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" у сфері спірних відносин, слід визнавати спеціальними стосовно до загальних норм Лісового або Земельного кодексів України. Ця спеціальність (особливість) визначається не обсягом нормативного регулювання загалом лісових або земельних питань, а особливістю механізму регулювання.
Приписами статей 16, 17 ЛК України визначено, що право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування лісами.
У постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи. Ліси надаються в постійне користування на підставі рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, прийнятого в межах їх повноважень.
Частиною другою статті 19 ЛК України передбачено, що постійні лісокористувачі зобов'язані: забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, вживати інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку, а також дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів.
Положеннями статті 63 та пунктом 5 частини 1 статті 64 ЛК України визначено, що ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів.
Підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов'язані здійснювати охорону лісів, зокрема, від незаконних рубок та інших пошкоджень.
Відповідно до частин 1, 2 статті 86 ЛК України організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів, зокрема, від незаконних рубок та пошкодження. Власники лісів і постійні лісокористувачі зобов'язані розробляти та проводити в установлений строк комплекс заходів, спрямованих на збереження, охорону та захист лісів. Перелік заходів, вимоги щодо складання планів цих заходів визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері лісового господарства, органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.
Статтею 89 ЛК України визначено, що охорону і захист лісів на території України здійснює, зокрема, лісова охорона інших постійних лісокористувачів і власників лісів.
Основними завданнями державної лісової охорони є: здійснення державного контролю за додержанням лісового законодавства; забезпечення охорони лісів, зокрема, від незаконних рубок (стаття 90 ЛК України).
За змістом пункту 5 частини 2 статті 105 ЛК України, відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у порушенні вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів.
Підприємства, установи, організації і громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України (стаття 107 ЛК України).
Враховуючи викладені норми чинного законодавства, забезпечення охорони та захисту лісів, що передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема, від незаконних рубок та інших пошкоджень, покладається на постійних лісокористувачів, в тому числі і на відповідача у даній справі як постійного лісокористувача.
Згідно з пунктом "е" частини 1 статті 41 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища передбачають відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Приписами частини четвертої статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначено, що підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.
Відповідно до частини 1 статті 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
Відшкодування майнової шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.
Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи; вина завдавача шкоди; наявність шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою. Наявність всіх вищезазначених умов є обов'язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.
Загальною підставою деліктної відповідальності є протиправне, шкідливе, винне діяння особи, яка завдала шкоду (цивільне правопорушення).
Винне діяння - це усвідомлений, вольовий вчинок людини, зовні виражений у формі дії (активного поводження) або бездіяльності (пасивного поводження).
Протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.
Бездіяльність - це пасивна форма поведінки особи, що полягає у невчиненні нею конкретної дії (дій), які вона повинна була і могла вчинити в даних конкретних умовах. Бездіяльність тотожна дії за своїми соціальними та юридичними властивостями, тобто вона суспільно небезпечна і протиправна, є свідомим і вольовим актом поведінки людини.
Бездіяльність відрізняється від дії зовнішньою, фізичною стороною. При бездіяльності особа не робить певної дії, яку вона за даних конкретних умов повинна була і могла вчинити для запобігання заподіянню шкоди охоронюваним законом суспільним відносинам.
Наявність реальної можливості діяти певним чином полягає в тому, що особа в даній конкретній ситуації мала реальну можливість діяти, тобто виконати активні дії і запобігти тим самим злочинним наслідкам. При оцінці можливості (чи неможливості) виконати покладені на особу обов'язки слід враховувати конкретну обстановку, умови місця і часу, зміст обов'язків, покладених на особу. Враховуються і її суб'єктивні можливості щодо виконання необхідних дій.
У спірних деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести належними та допустимими доказами факт заподіяння шкоди та її розмір, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та наявність причинно-наслідкового зв'язку між такою поведінкою та заподіяною шкодою. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні шкоди.
Питання про наявність або відсутність причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи і шкодою має бути вирішено судом шляхом оцінки усіх фактичних обставин справи.
При цьому за зобов'язанням, що виникає внаслідок заподіяння шкоди, цивільне законодавство (статті 614 та 1166 Цивільного кодексу України) передбачає презумпцію вини правопорушника.
Матеріалами справи підтверджено та не спростовано відповідачем факт вчинення незаконної порубки дерев на земельній ділянці, що перебуває у постійному користуванні відповідача; факт відкриття кримінального провадження №12024243000001584 від 09.05.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 246 КК України, за фактом незаконного пошкодження 10 дерев у кварталі 29 виділ 16 урочище «Давидківці» Хмельницького лісництва філії «Хмельницьке лісомисливське господарство» ДСГП «Ліси України». Під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12024243000001584 від 09.05.2024, осіб, які здійснили пошкодження 10 дерев не встановлено.
Згідно постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання реформування управління лісової галузі» від 07.09.2022 № 1003, утворено Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» (далі по тексту - ДСГП «Ліси України») (код ЄДРПОУ 44768034) та приєднано до нього спеціалізовані державні лісогосподарські підприємства, які належать до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів.
Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб; фізичних осіб підприємців та громадських формувань у складі ДСГП «Ліси України» діє філія «Хмельницьке лісомисливське господарство» ДСГП «Ліси України».
Поняття юридичної особи міститься у ч. 1 ст. 80 ЦК України, відповідно до якої, юридичного особою є організація, створена і зареєстрована в установленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.
Водночас, згідно із ч. 1 ст. 95 ЦК України філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій.
Згідно із ч. 3 ст. 95 ЦК України філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх утворила, і діють на підставі затвердженого нею положення або на іншій підставі, передбаченій законодавством іноземної держави, відповідно до якого утворено юридичну особу, відокремленими підрозділами якої є такі філії та представництва.
Відповідно до ч. 4 ст. 95 ЦК України керівники філій та представництв призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності або на іншій підставі, передбаченій законодавством іноземної держави, відповідно до якого утворено юридичну особу, відокремленими підрозділами якої є такі філії та представництва.
Згідно із ч. 4 ст. 64 ГК України підприємство має право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, погоджуючи питання про розміщення таких підрозділів підприємства з відповідними органами місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку. Такі відокремлені підрозділи не мають статусу юридичної особи і діють на основі положення про них, затвердженого підприємством. Підприємства можуть відкривати рахунки в установах банків через свої відокремлені підрозділи відповідно до закону.
Таким чином, діяльність філії як відокремленого структурного підрозділу підприємства не є самостійною та ініціативною, оскільки здійснюється від імені юридичної особи та на визначених нею умовах.
При цьому, всі ризики як майнового, так і немайнового характеру покладено на юридичну особу, що створила філію.
Відповідно до інформації Філії «Подільський лісовий офіс» ДСГП «Ліси України» №2994/3.8-4-1-2025 від 24.03.2025, державним спеціалізованим господарським підприємством «Ліси України» виданий наказ від 18.10.2024 №1861 «Про припинення філії «Хмельницьке лісомисливське господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України». У філії «Хмельницьке лісомисливське господарство» відсутній статут.
Квартал 29 виділ 16 урочища «Давидківці» Хмельницького лісництва є підрозділом Хмельницького надлісництва Філії Подільський лісовий офіс» ДСГП «Ліси України», відповідно до наказу №3 від 01.01.2025р. «Про організацію території земель державного спецілізованого господарського підприємства «Ліси України».
Як вбачається з матеріалів справи, під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12024243000001584 від 09.05.2024, осіб, які здійснили пошкодження 10 (десяти) дерев на території кварталу 29 виділу 16 урочища «Давидківці» Хмельницького лісництва філії «Хмельницьке лісомисливське господарство» ДСГП «Ліси України» не встановлено, тому з урахуванням вищевикладеного, у зв'язку із невиконанням покладених обов'язків та допущенням незаконним пошкодженням дерев , шкода, заподіяна порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища у розмірі 185380,64 має бути відшкодована постійним лісокористувачем - ДСГП «Ліси України».
Здійснюючи вищевказану діяльність з охорони та захисту лісів, ДСГП «Ліси України», не лише повинно забезпечувати попередження погіршення стану та виникнення небезпеки для здоров'я людей, а й сприяти реалізації прав громадян на безпечне для життя і здоров'я довкілля, закріплених у статті 50 Конституції України.
Факт незаконного пошкодження дерев свідчить, що відповідний комплекс заходів щодо збереження таких дерев не здійснено, або здійснено неналежно, порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, виявлено у лісових насадженнях, користування якими здійснює ДП «Ліси України», яке в розумінні статті 17 ЛК України є постійним лісокористувачем.
Саме відповідач, як постійний лісокористувач має обов'язок попередити, припинити та/або зафіксувати незаконне пошкодження дерев на підвідомчій території, водночас належних та достатніх заходів не вжив.
Таким чином, наведені обставини у сукупності свідчать про належне підтвердження протиправної поведінки відповідача у формі бездіяльності, яка полягає у незабезпеченні працівниками підприємства належної охорони і захисту лісів від незаконної порубки на підвідомчій відповідачу території.
У п.88 постанови від 13.05.2020 у справі №9901/93/19 Великою Палатою Верховного Суду зазначено, що згідно вимог частини другої ст.19, ст.63 і 86 Лісового кодексу України, з урахуванням правової позиції, викладеної в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09 серпня 2018 року та 19 вересня 2018 року у справах №909/976/17, №925/382/17, лісокористувач є не потерпілою, а навпаки, відповідальною особою за шкоду, завдану внаслідок незаконної порубки лісу, перед державою як власником лісових ресурсів. Адже в цьому випадку вина лісокористувача полягає у протиправній бездіяльності щодо невжиття належних заходів захисту й охорони лісових насаджень.
Отже, право на відшкодування шкоди, завданої самовільним вирубуванням лісу, має держава, цивільно-правову відповідальність перед якою несуть безпосередні винуватці порубки нарівні з лісокористувачами.
Щодо розрахунку шкоди, завданої державі внаслідок незаконної вирубки дерев та порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, суд відзначає таке.
Під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров'я тощо). У відносинах, що розглядаються, шкода - це не тільки обов'язкова умова, але і міра відповідальності, оскільки за загальним правилом завдана шкода відшкодовується в повному обсязі (мова йдеться про реальну шкоду та упущену вигоду).
Завдану шкоду від незаконної порубки підтверджено наявними у справі належними та допустимими доказами в розумінні ст.ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, а саме:
- актом огляду місця вчиненого правопорушення лісового законодавства від 02.05.2024, складеним за участю представника відповідача - помічника лісничого філії «Хмельницького лісомисливське господарство» ДСГП «Ліси України» Романюка В.І., інженера з охорони захисту лісу 2 кат. - Бондарчука О.О.;
- протоколом огляду місця події від 08.05.2024, складеним слідчим ВРЗ СТ СД СВ Хмельницького РУП ГУНП у Хмельницькій області К.Н. Давидюк за участю представника відповідача - помічника лісничого філії «Хмельницького лісомисливське господарство» ДСГП «Ліси України» Романюка В.І. В протоколі відображено кількість виявлених зрубаних дерев,
визначено діаметр пнів, визначено чи дерево незаконно зрубане тощо;
- матеріалами досудового розслідування;
В матеріалах справи також наявний розрахунок розміру шкоди, що проведено Державною екологічною інспекцією відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 10.05.2022 № 575 «Про затвердження спеціальних такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд», внаслідок пошкодження дерев до ступеня припинення росту у кварталі 29 виділ 16 Хмельницького лісництва філії «Хмельницького лісомисливське господарство» ДСГП «Ліси України», відповідно до якого розмір збитків, що завдано становить 1265268,35 грн.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі №925/382/17 від 19.09.2018 зазначено, що розрахунок збитків, проведений Державною екологічною інспекцією, визнано належним та достатнім доказом розміру заподіяних збитків.
Причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов'язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.
Відповідач, допустивши протиправну бездіяльність у вигляді невчинення дій, направлених на забезпечення охорони і збереження лісу від незаконних рубок на підвідомчій йому території земель лісового фонду, діяв неправомірно, що призвело до незаконного вирубування невстановленими особами дерев (нанесення збитків).
Отже, саме внаслідок бездіяльності працівників відповідача стало можливим і відбулось вирубування дерев та заподіяна шкода.
Виною є психічне ставлення особи до вчинюваної дії чи бездіяльності та її наслідків, виражене у формі умислу або необережності.
Зважаючи на усвідомлення відповідачем ризику здійснення незаконного пошкодження дерев, суд вважає, що відповідач передбачав можливість настання шкідливих наслідків, здійснюючи заходи по організації охорони лісу та недопущення самовільних та незаконних рубок на території лісового фонду лісгоспу, однак факт вчинення вказаного правопорушення свідчить як зазначалося вище, про недостатність таких заходів щодо забезпечення збереження лісу відповідачем та про наявність відповідної вини.
Згідно з приписами ч. 1, 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Суд звертає увагу, що нормами чинного законодавства, зокрема Лісовим кодексом та Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища" унормовано, що організація і забезпечення охорони та захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема, від незаконних порубок та інших пошкоджень, покладається саме на постійних лісокористувачів.
Порушення вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених у сфері охорони, захисту та використання лісів, є підставою для покладення на постійного лісокористувача цивільно-правової відповідальності.
При цьому, не важливо, хто конкретно здійснював незаконне пошкодження дерев на ділянках лісу, наданих у постійне користування, оскільки визначальним є факт порушення постійним лісокористувачем встановлених правил лісокористування, що спричинило завдання державі збитків внаслідок незаконного пошкодження дерев третіми особами на підконтрольній постійному лісокористувачу ділянці лісу (дана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.03.2018 у справі №909/1111/16 та постанові від 24.02.2021 у справі № 906/366/20).
Отже, цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а й постійні лісокористувачі, вина яких полягає у допущенні та не перешкоджанні їх працівниками незаконному вирубуванню лісових насаджень внаслідок неналежного виконання ними своїх службових обов'язків. Тобто проявом їх протиправної бездіяльності є незабезпечення працівниками постійних лісокористувачів охорони і захисту лісів, внаслідок чого відбувається вирубування дерев невстановленими особами.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду 09.08.2018 у справі № 909/976/17, від 23.08.2018 у справі № 917/1261/17, від 20.02.2020 у справі № 920/1106/17.
Матеріалами справи підтверджено, а відповідачем не заперечено, що ДП «Ліси України» є постійним лісокористувачем обстежуваних лісових ділянок, а тому обов'язок по охороні лісів від незаконних рубок та обов'язок дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів покладено саме на зазначене підприємство.
Відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження, що ним здійснюються заходи з організації охорони лісу у відповідних межах, заходи з недопущення самовільних та незаконних рубок на території лісового фонду підприємства. Між бездіяльністю відповідача та завданою шкодою існує причинний зв'язок, відсутність своєї вини відповідачем не доведено.
Не можуть свідчити про відсутність вини дії, вчинені ДСГП «Ліси України» внаслідок виявлення незаконного пошкодження лісів, оскільки законом покладено на лісокористувача, в тому числі, і обов'язок вжиття заходів для недопущення/охорони лісу від незаконної вирубки, проте не лише вчинення усіх можливих дій з метою виявлення правопорушника.
На підставі поданих доказів слід зазначити, що обставини, які є предметом доказування у справі, судом визнаються встановленими, позовні вимоги прокурора до відповідача є обґрунтованими, неспростованими відповідачем, підтверджуються належними доказами, а тому шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього середовища в розмірі 185380,64 грн підлягає відшкодуванню.
Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 20, 24, 27, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240-242, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов заступника керівника окружної прокуратури міста Хмельницького м. Хмельницький в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області м. Хмельницький, Хмельницької міської ради м. Хмельницький до державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" м. Київ про стягнення шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в сумі 185380,64 грн. задовольнити.
Стягнути з державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" (м. Київ, вул. Шота Руставелі, 9А, код 44768034) на користь Хмельницької міської ради (м. Хмельницький, вул. Героїв Маріуполя, 3, код 33332218) шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в сумі 185380,64 грн. (сто вісімдесят п'ять тисяч триста вісімдесят гривень 64 коп.)
Стягнути з державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" (м. Київ, вул. Шота Руставелі, 9А, код 44768034) на користь Хмельницької обласної прокуратури (м. Хмельницький, провул. Військоматський,3, код 02911102) 3028,00 грн. (три тисячі двадцять вісім гривень 00 коп.) витрат по оплаті судового збору.
Накази видати після набрання рішенням суду законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Порядок подання апеляційної скарги визначений ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст складено 31.07.2025р.
Суддя С.В. Гладій
Відрук. 5 прим.:
1 - до справи
2 - позивачу 1 (електронний суд)
3 - позивачу 2 (електронний суд)
4 - відповідачу (електронний суд)
5 - прокуратуру (електронний суд)