29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84
"30" липня 2025 р. Справа № 924/548/25
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Гладюка Ю.В., при секретарі судового засідання Жиромській А.Ю., розглянувши матеріали справи
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Ерідон Тех", с. Софіївська Борщагівка, Києво-Святошинський район, Київська область
до товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Форте", с. Ставниця, Хмельницький район, Хмельницька область
про стягнення грошей
за участю представників сторін:
від позивача: Горбач М.В. згідно довіреності ( в режимі відеоконференції),
від відповідача: не з'явився,
встановив:
товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Ерідон Тех", звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Форте" 2 289 731,76 грн. заборгованості за товар, 54 451,70 грн. пені, 42 156,15 грн. 24% річних та 16 028,12 грн. інфляційних втрат.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором №1403/2025ХМ поставки сільськогосподарської техніки від 14.03.2025 року в частині здійснення розрахунків.
Відповідач у відзиві на позовну заяву, сформованому в системі «Електронний суд» 20.06.25, проти позову заперечує. Зазначає, що відсутність документально підтвердженого факту передачі товару виключає право позивача вимагати його оплат.
У заперечення ( на відповідь на відзив), сформованих через систему «Електронний суд» 24.06.25, позивач стверджує, що посилання відповідача на відсутність факту отримання товару помилкове, оскільки 14.03.25 сторони підписали акт доставки товару, згідно якого відповідач отримав товар Компактомат Farmet R 1000 PS.
Представник позивача у судовому засіданні 30.07.2025р. в режимі відео конференції позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Відповідач представника для участі в судовому засіданні не направив. Про розгляд даної справи відповідач був повідомлений ухвалою суду від 15.07.2025, яка відповідно до повідомлення про доставку електронного листа була отримана відповідачем - 15.07.2025 18:46 год.
Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.
14.03.25 між товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Ерідон Тех » (постачальник) та товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Форте» (покупець) укладено договір №1403/2025ХМ поставки сільськогосподарської техніки, згідно якого (п.1.1) постачальник зобов'язується поставити та передати, а покупець зобов'язується оплатити і прийняти сільськогосподарську техніку, а саме: передпосівний культиватор Фармет Компактомат 1000, а такій кількості, по такій ціні та на таких умовах, що є зазначеними в Додатку №1, який є невід'ємною частиною даного договору.
Відповідно до п.2.2. договору вартість (ціна) товару, що поставляється за цим договором, складає 2 733 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 455 500,00 грн., що є еквівалентом 60 000,00 Євро, згідно курсу продажу Євро до гривні по даним ПРТ «Креді Агріколь Банк» станом на 14.03.2025р., що дорівнює 45,55 грн.
Згідно з п.2.7. договору покупець здійснює платежі на таких умовах:
(п.2.7.1.) покупець оплачує 20 % від загальної вартості товару, що складає 546 600,00 грн., що є еквівалентом 12 000,00 Євро у строк до 18 березня 2025 року шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника на підставі виставленого рахунку-фактури, направленого з використання факсимільного зв'язку (електронної пошти);
(п.2.7.2.) покупець оплачує 80 % від загальної вартості товару, що складає 2 186 400,00 грн., що є еквівалентом 48 000,00 Євро у строк до 24 квітня 2025 року шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника на підставі виставленого рахунку-фактури, направленого з використання факсимільного зв'язку (електронної пошти).
Сторони встановили, що усі грошові кошти, що були перераховані покупцем постачальнику згідно із.п.2.7. цього договору, розглядаються сторонами як завдаток відповідно до ст. 570 ЦК України на підтвердження покупцем свого зобов'язання по оплаті товару і на забезпечення виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором (зміст ст.570, 571 ЦК України сторонам відомо) (п.2.8. договору).
Відповідно до п.3.1. договору постачальник поставляє товар на умовах та в термін вказаний в додатку №1, при виконані покупцем п.2.7.2. даного договору, стосовно умов поставки, а у разі порушення термінів оплати, сторони додатково погоджують терміни поставки.
Згідно з п.3.5 договору товар вважається поставлений постачальником та прийнятий покупцем, після передачі товару покупцю, що підтверджується підписаною видатковою накладною або актом приймання-передачі товару.
Відповідно до п.3.6. договору постачальний має право поставити товар в термін вказаний в додатку №1 або достроково до повного розрахунку покупцем за товар, за згодою сторін ввести товар у експлуатацію, що є підтвердженням факту використання покупцем товару, здійснювати сервісне та гарантійне обслуговування товару введеного у експлуатацію.
Згідно з п.4.1. договору постачальник на товар надає гарантію 1 (один) рік від моменту введення товару у експлуатацію згідно умов гарантії від заводу виробника та сервісної підтримки (Додаток №2).
Покупець у випадку прострочення платежів зазначених у п.2.7. цього договору оплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен прострочений день (п.6.3. договору).
У пункті 6.4. договору відповідно до умов ч.6 ст.232 ГКУ та ст.259 ЦКУ, сторони домовились про те, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань та строк позовної давності щодо вимог про стягнення пені за цим договором здійснюється протягом трьох років.
Договір набуває чинності з дня його підписання представниками обох сторін і діє до моменту повного його виконання (п.8.3. договору).
Відповідно до п.8.4. договору у випадку порушення грошових зобов'язань покупець, у відповідності до вимог ст. 625 ЦК України, сплачує суму боргу з врахуванням індексу інфляції та 24 % річних від суми невиконаного грошового зобов'язання за весь період прострочення.
Договір підписаний представниками сторін та скріплений печатками.
У Додатку №1 до договору зазначена характеристика обладнання, модель - Farmet R 1000 PS, ціна за одиницю з ПДВ - 2 733 000,00 грн., умови поставки - Хмельницька область, Хмельницький район, с. Ставниця, термін доставки - протягом п'яти робочих днів після виконання пункту 2.7.1.
У Додатку №2 сторони домовилися про гарантію та сервісну підтримку товару.
14.03.25 сторони підписали акт доставки товару до договору поставки сільськогосподарської техніки №1403/2025ХМ. Згідно якого на виконання договору продавець поставив, а покупець прийняв товар Компактомат Farmet R 1000 PS.
Зазначений акт підписаний представниками сторін та скраплена відтисками їх печаток.
Матеріали справи містять платіжну інструкцію в національній валюті від 20.03.2025 №14095 на суму 546 600,00 грн.
19.05.2025 позивач направив на адресу відповідача претензію-вимогу від 13.05.2025 №26 про сплату заборгованості та рахунок №602 від 13.05.2025.
В підтвердження направлення претензії відповідачу позивачем долучено до позовної заяви опис вкладення у цінний лист з штампом пошти, накладну АТ "Укрпошта" №0317000263471.
Оскільки, відповідач свої зобов'язання щодо оплати поставленого товару виконав частково, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з останнього 2 289 731,76 грн. заборгованості за товар, 54 451,70 грн. пені, 42 156,15 грн. 24% річних та 16 028,12 грн. інфляційних втрат.
Дослідивши наявні в справі докази, давши їм оцінку в сукупності, суд враховує наступне.
Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Правочином, згідно частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України, є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 2 ст. 175 Господарського кодексу України передбачено, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Згідно із ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Як передбачено ч.1 пункту 1 ч. 2 статті 11, ч.ч. 1, 2 статті 509 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені цими актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. До підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, належать договори та інші правочини. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
З матеріалів справи вбачається, що 14.03.25 між ТОВ «Торговий Дім Ерідон Тех » (постачальник) та ТОВ «Агро-Форте» (покупець) укладено договір № 1403/2025ХМ поставки сільськогосподарської техніки.
Правовідносини, що склались між сторонами є правовідносинами з поставки товару.
Частинами 1, 2, 6 статті 265 Господарського кодексу України встановлено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ст. 692 ЦК України).
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
З матеріалів справи вбачається, що відповідач частково виконав свої зобов'язання щодо оплати вартості товару відповідно до п.2.7.1 договору в розмірі 20% від загальної вартості товару, що складає 546 600,00 грн. Зазначене підтверджується платіжною інструкцію в національній валюті від 20.03.2025 №14095 на суму 546 600,00 грн.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що сторони виконували умови договору.
Заперечення відповідача стосовно не передачі товару, обумовленого договором, спростовуються наявним в матеріалах справи актом доставки товару від 14.03.25, підписаним представниками обох сторін, а тому до уваги не приймаються.
Доказів оплати відповідачем іншої частини вартості товару в розмірі 80% від загальної вартості товару, що складає 2 289 731,76 грн., у встановлений договором строк, матеріали справи не містять.
Статтями 526 Цивільного кодексу України, 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України, ч. 7 ст. 193 ГК України).
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).
З огляду на наведене, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 2 289 731,76 грн. заборгованості за поставлений товар є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов'язання у строк, встановлений договором.
У зв'язку із несплатою відповідачем вартості поставлено товару, позивач нарахував відповідачу до стягнення 42156,15 грн. 24% річних та 16028,12 грн. інфляційних втрат за період з 24.04.2025 по 21.05.2025.
Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У пункті 8.4. договору передбачено. Що у випадку порушення грошових зобов'язань покупець, у відповідності до вимог ст. 625 ЦК України, сплачує суму боргу з врахуванням індексу інфляції та 24 % річних від суми невиконаного грошового зобов'язання за весь період прострочення.
При перерахунку заявлених до стягнення 24% річних за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання судом встановлено, що останні обраховано правомірно та обґрунтовано, а тому вимога про стягнення 42156,15 грн. 24% річних за заявлений період підлягає задоволенню в повному обсязі.
При перевірці розрахунку інфляційних втрат судом враховуються висновок Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду, викладений у постанові від 20.11.2020 у справі №910/13071/19, згідно якого роз'яснено, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.
Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов'язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.
Враховуючи викладене, суд, перевіривши розрахунок заявлених позивачем 16028,12 грн. інфляційних втрат, вважає їх правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню та стягненню з відповідача.
Стосовно позовної вимоги про стягнення 54451,70 грн. пені за період з 24.04.2025 по 21.05.2025 суд зазначає таке.
У п. 3 ч.1 ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема щодо сплати неустойки.
Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до п.6.3. договору покупець у випадку прострочення платежів зазначених у п.2.7. цього договору оплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен прострочений день (п.6.3. договору).
Здійснивши перерахунок пені за заявлений період суд встановив, що позивачем обраховано пеню в межах максимального розміру за заявлений період, а тому вимога про стягнення 54451,70 грн. пені є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).
Відповідно до ст. 73 ГПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13, ст. 74 ГПК України).
У пунктах 8.15- 8.22 постанови Верховного Суду від 29.01.2021 у справі № 922/51/20 зазначено таке: « 8.15. Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.
Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).
Беручи до уваги наведені вище положення закону, враховуючи встановлені судом факти та зміст позовних вимог, суд вважає позов обґрунтованим, а тому таким, що підлягає задоволенню.
У зв'язку із задоволенням позову, витрати зі сплати судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексуУкраїни, покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
Позов задовольнити.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Форте" (31530, Хмельницька обл., Хмельницький район, с. Ставниця, вул. Зарічна, буд. 35, код 33430249) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Ерідон Тех" ( 08156, Київська обл., Києво - Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Мала Кільцева, буд. 4А, офіс 24, код 44885470) 2 289 731,76 грн. (два мільйони двісті вісімдесят дев'ять тисяч сімсот тридцять одну гривню 76 коп.) заборгованості, 54 451,70 грн. (п'ятдесят чотири тисячі чотириста п'ятдесят одну гривню 70 коп.) пені, 42 156,15 грн. (сорок дві тисячі сто п'ятдесят шість гривень 15 коп.) 24% річних, 16 028,12 грн. ( шістнадцять тисяч двадцять вісім гривень 12 коп.) інфляційних втрат та 36 035,52 грн. (тридцять шість тисяч тридцять п'ять гривень 52 коп.) витрат по оплаті судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. (ч.1, 2 ст. 241 ГПК України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. (ч.1 ст. 256 ГПК України).
Апеляційна скарга подається в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України.
Суддя Ю.В. Гладюк
Повний текст рішення складено 31.07.2025 року.
Віддрук прим :1 - до справи,
Позивачу та відповідачу надіслати рішення на електонний кабінет ЕС.