адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/
Код ЄДРПОУ 03500004
08.07.2025
Справа № 917/1214/24
За позовною заявою ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
до 1. ОСОБА_2 , АДРЕСА_2
2. ОСОБА_3 , АДРЕСА_3
3. Департаменту державної реєстрації Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, вул. Ігоря Сердюка, 27, м. Кременчук, Полтавська область, 39600
про визнання рішень неприйнятими, протоколу недійсним, зобов'язання скасувати запис.
Суддя Погрібна С.В.
Секретар судового засідання Сорока Є.С.
Представники сторін згідно протоколу судового засідання.
Суть спору. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Департаменту державної реєстрації Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області в якому просить:
1) визнати рішення, викладені у протоколі загальних зборів ОСББ «Київська 14» від 17.06.2024, не прийнятими згідно Статуту ОСББ «Київська 14» у зв'язку із недостатньою кількістю голосів;
2) визнати протокол загальних зборів ОСББ «Київська 14» від 17.06.2024 недійсним;
3) зобов'язати Департамент державної реєстрації Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області для внесення змін по ОСББ «Київська 14» скасувати в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України запис про припинення ОСББ «Київська 14».
25.07.2024 позивачем подано клопотання про витребування доказів (вх. № 10152), а саме витребувати у ОСОБА_2 оригінали листків опитування співвласників із результатами голосування.
05.08.2024 позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог (вх. № 10536), з урахуванням якої просить суд:
1) визнати рішення, викладені у протоколі загальних зборів ОСББ «Київська 14» від 17.06.2024, не прийнятими згідно Статуту ОСББ «Київська 14» у зв'язку із недостатньою кількістю голосів;
2) визнати протокол загальних зборів ОСББ «Київська 14» від 17.06.2024 недійсним;
3) зобов'язати Департамент державної реєстрації Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області для внесення змін по ОСББ «Київська 14» скасувати в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України запис про припинення ОСББ «Київська 14».
Ухвалою від 10.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 05.11.2024, 13:30.
Від відповідача Департаменту державної реєстрації Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області надійшов відзив на позовну заяву (вх. №14263 від 25.10.2024, вх. №14364 від 28.10.2024), який долучено судом до матеріалів справи.
05.11.2024 у зв'язку з технічною неможливістю проведення відеоконференції (відсутність відео у позивача), судове засідання не відбулось. Ухвалою суду від 05.11.2024 відкладено підготовче засідання на 10.12.2024, 11:30.
26.11.2024 позивачем подано заяву про забезпечення позову (вх. № 16014). Ухвалою суду від 28.11.2024 відмовлено в задоволенні вказаної заяви.
Від представника відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (адвоката Пасюк В.В.) надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання (вх. № 16090 від 27.11.2024), у зв'язку із зайнятістю в іншому судовому процесі.
В судовому засіданні 10.12.2024 позивач надав пояснення щодо необхідності витребування зазначених в клопотанні доказів (вх. № 10152 від 27.05.2024) та просив суд задовольнити його. Представник позивача підтримав в повному обсязі позицію позивача.
Представник Департаменту державної реєстрації Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області в судовому засіданні оголосила свою позицію щодо поданого клопотання.
Під час судового засідання представник відповідача - 3 приймала участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні Автозаводського районного суду м. Кременчука. Однак, у зв'язку з плановим відключенням світла в м. Кременчук о 12:00 годині зв'язок обірвався, що позбавило представника Департаменту приймати участь в судовому засіданні.
Ухвалою суду від 10.12.2024 відкладено підготовче засідання на 14.01.2025, 13:00 та витребувано у ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) оригінали листків опитування до протоколу загальних зборів співвласників ОСББ «Київська 14» (код ЄДРПОУ 43469073) від 17.06.2024.
20.12.2024 відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 подано клопотання про зупинення провадження у справі (вх. № 17298, 17297) до набрання законної сили судовим рішенням у кримінальному провадженні №12024175500000702 за заявою ОСОБА_1 про підробку протоколу загальних зборів ОСББ «Київська 14» від 17.06.2024.
У зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Погрібної С.В., судове засідання призначене на 14.01.2025 не відбулось.
Ухвалою суду від 04.02.2025 призначено підготовче засідання на 13.02.2025, 11:30.
10.02.2025 від позивача надійшли пояснення щодо клопотання про зупинення провадження у справі (вх. № 1726), в яких вказує на відсутність підстав для його задоволення.
13.02.2025 від представника ОСОБА_2 та ОСОБА_3 надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 1984), в якому зазначено, про те що у зв'язку із вилученням у кримінальному провадженні оригіналів листків опитування до протоколу загальних зборів співвласників ОСББ «Київська 14» та самого протоколу відповідачі не мали об'єктивної можливості надати відзив на позов у встановлений судом строк. Окрім цього відповідачами зазначається про заперечення щодо задоволення позовних вимог в повному обсязі з підстав викладених у відзиві.
В судовому засіданні 13.02.2025 представник відповідачів 1, 2 оголосив усне клопотання про поновлення пропущеного строку на подачу відзиву та просив долучити відзив до матеріалів справи, надав пояснення щодо поданих клопотань про зупинення провадження у справі (вх. № 17298, 17297), наполягав на їх задоволенні. Позивач, представник позивача висловивши свою думку в письмових поясненнях, наголосили на тому, що подане клопотання не підлягає задоволенню.
Ухвалою суду від 13.02.2025 відмовлено ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в задоволенні клопотань про зупинення провадження у справі; закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 08.04.2025, 11:00.
18.03.2025 від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. № 3662).
Подані учасниками справи відзиви, відповіді на відзиви, пояснення долучені судом до матеріалів справи.
В судове засідання 08.04.2025 відповідачі 1 та 2 та їх представник не з'явилися, про причини неявки суду не повідомили; представник відповідача - 3 заявила усне клопотання про відкладення судового засідання задля забезпечення процесуальних прав відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
З метою забезпечення процесуальних прав сторін, з урахуванням клопотання представника відповідача - 3, суд відклав судове засідання на 08.07.2025.
В судовому засіданні 08.07.2025 представником позивача викладено зміст позовних вимог. Представниками відповідачів викладено зміст заперечень.
Судом були з'ясовані обставини справи та досліджено наявні в матеріалах справи докази.
Представникам надано заключне слово, які підтримали свою позицію викладену письмово та озвучену в судовому засіданні.
Судом досліджено подані учасниками справи докази.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Предметом доказування у даній справі є встановлення дотримання порядку проведення зборів та наявність достатньої кількості голосів для прийняття відповідного рішення.
Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що 17.06.2024 о 18.00 годині у дворі будинку АДРЕСА_4 відбулися загальні збори об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Київська 14» ЄДРПОУ 43469073 (далі - ОСББ «Київська 14»), проведені за ініціативою трьох співвласників - ОСОБА_2 власниці квартири АДРЕСА_5 , ОСОБА_3 власниці квартири АДРЕСА_6 , ОСОБА_4 власниці квартири № 202.; в супереч Статуту ОСББ «Київська 14» й загальним нормам ведення зборів, ніхто не вів реєстрацію присутніх на зборах, ніхто не перевіряв документів присутніх - чи є вони співвласниками будинку і чи мають вони право голосувати на вказаних зборах. Збори проходили шляхом хаотичного задавання питань присутніх голові Правління, тобто мені - ОСОБА_1 , що підтверджується відеозйомкою. Фактично збори проходили протягом 2,5 годин, жодне з питань порядку денного не розглядалося, рішення по ним не приймалося; на підроблення протоколу загальних зборів ОСББ «Київська 14» від 17.06.2024, з огляду на відсутність у ньому потрібної кількості голосів для прийняття рішення щодо ліквідації ОСББ «Київська 14», а відтак останній повинен бути скасовано разом зі всіма прийнятими в ньому рішеннями з підстав недійсності присутності 158 осіб на загальних зборах та внесені в протокол, як присутні власники квартил, які померли. Тому достовірність загального підрахунку голосів спростовується наявною інформацією, а сам протокол від 17.06.2024 має всі ознаки підробки.
Так, позивач просить визнати рішення, викладені у протоколі загальних зборів ОСББ «Київська 14» від 17.06.2024 не прийнятими згідно Статуту ОСББ «Київська 14», у зв'язку із недостатньою кількістю голосів; визнати протокол загальних зборів ОСББ «Київська 14» від 17.06.2024 недійсним; зобов'язати Департамент державної реєстрації Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області для внесення змін по ОСББ «Київська 14» скасувати в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України запис про припинення ОСББ «Київська 14».
Відповідачі-1, 2 у своєму відзиві вказують наступне.
В якості мотивів позову Позивач вказує, що протокол від 17.06.2024 має всі ознаки підробки; недостовірні дані у протоколі від 17.06.2024 щодо кількості голосів недостатнім для прийняття рішення; є ряд квартир, голосування яких є сумнівним.
Також позивач вказує, що питання щодо ліквідації ОСББ вирішується двома третинами загальної кількості усіх співвласників, а це 66,66% голосів. Посилається на начебто проставлення «підроблених» підписів співвласників будинку у листках опитування. Позивач лише голослівно вказує, що на його думку протокол загальних зборів має ознаки підробки. При цьому не вказує які це ознаки, не надає жодних доказів на підтвердження своєї хибної думки.
У обґрунтування позиції щодо недостовірних даних у протоколі від 17.06.2024 позивач посилається на дані протоколу установчих зборів при створенні ОСББ, але при цьому не надає жодних доказів щодо підтвердження правомірності площі, що вказана у установчому протоколі (довідка Комунального підприємства ЖЕП «Автозаводське» від 22.06.2020 №01-12/329 - згідно даних інвентарної справи загальна площа будинку складає 14217.43 кв.м, із яких: 10475.7 кв.м. - загальна площа квартир; 1995.3 кв.м. - загальна площа нежитлових приміщень; 1746.43 кв.м. - загальна площа сходових клітин і тамбурів).
Питання щодо ліквідації ОСББ, на думку позивача, вирішується двома третинами загальної кількості усіх співвласників. Вказане твердження не ґрунтується на законі та статуті ОСББ. Частиною 1, 3 пункту 8 статут передбачено, що «Рішення на загальних зборах приймаються шляхом відкритого поіменного голосування. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували співвласники (їхні представники), які разом мають більше половини від загальної кількості голосів співвласників.» Під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані співвласниками під час проведення загальних зборів, і голоси, подані під час письмового опитування. Жодних маніпуляцій при проведенні голосування та підрахунку голосів не було. Позивач не надає з цього приводу жодних доказів. А інформація щодо померлих осіб невідомо звідки взята і надані до суду невідомого походження фотографії начебто свідоцтв про смерть не свідчать про підробку протоколу.
Визнання недійсним рішення загальних зборів ОСББ, оформлене Протоколом від 17.06.2024 не призведе до поновлення прав і законних інтересів позивача та фактично буде свідчити про втручання суду в діяльність ОСББ, що є недопустимим. Таке визнання недійсними оскаржуваного рішення оформленого протоколом призведе до суттєвої правової невизначеності в діяльності ОСББ за період з дати прийняття рішення та внесення відповідних записів до реєстру про ліквідацію ОСББ і до дати ухвалення відповідного судового рішення. Зокрема, оскільки оспорюване рішення безпосередньо стосуються відносин ліквідації ОСББ як юридичної особи, вимоги позивача спрямовані виключно на визнання недійним рішення та протоколу загальних зборів ОСББ, а не на захист прав та охоронюваних законом інтересів ОСОБА_1 на управління будинком.
Як вбачається з протоколу від 17.06.2024, за усі питання порядку денного у тому числі і ліквідацію юридичної особи, проголосували «за» - 179 (сто сімдесят дев'ять) співвласників (6643,15 м.кв.) що становить 53,26%, тобто, більше ніж 50% від загальної кількості співвласників та загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень будинку.
Відповідач-3 у своєму відзиві, зокрема, зазначає, встановлення факту дотримання правил порядку скликання, проведення загальних зборів співвласників не є компетенцією державного реєстратора. Перевірка присутніх співвласників на загальних зборах не відноситься до обов'язків державного реєстратора.
Державна реєстрація проводиться на підставі документів, що подаються заявником для державної реєстрації шляхом внесення державним реєстратором юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань відомостей до Єдиного державного реєстру виключно на підставі та відповідно до Закону. Державний реєстратор не має повноважень для внесення змін по ОСББ «Київська 14» та скасування в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України запису про внесення рішення про припинення ОСББ "Київська 14". Позовні вимоги у частині зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії або прийняти певне рішення також є втручанням у його дискреційні повноваження.
При вирішенні спору суд виходить з наступного.
Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об'єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов'язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначаються Законом України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" в редакції, чинній на момент проведення зборів (далі - Закон).
Так, Закон визначає об'єднання співвласників багатоквартирного будинку як юридичну особу, створену власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна. При цьому створення об'єднання співвласників багатоквартирного будинку є правом власників приміщень у багатоквартирному будинку, яке визначається законом.
Метою об'єднання є забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами (стаття 4 Закону).
Об'єднання може бути створено лише власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (багатоквартирних будинках) (ст. 6 Закону).
Відповідно до статті 10 Закону, вищим органом управління об'єднання є загальні збори. Загальні збори скликаються і проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів, правлінням об'єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників. Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов'язковим для всіх співвласників.
До виключної компетенції загальних зборів співвласників відноситься, зокрема: обрання членів правління об'єднання; питання про використання спільного майна; затвердження кошторису, балансу об'єднання та річного звіту та ін.
Статутом визначаються порядок скликання та голосування, перелік питань, які можуть вирішуватися зборами представників.
Кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку. Якщо одна особа є власником квартир (квартири) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить більш як 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, кожний співвласник має один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.
Статутом об'єднання може бути встановлено інший порядок визначення кількості голосів, що належать кожному співвласнику на загальних зборах.
Якщо в результаті проведення загальних зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів "за" або "проти", проводиться письмове опитування серед співвласників, які не голосували на загальних зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення загальних зборів. Якщо протягом цього строку необхідну кількість голосів "за" не набрано, рішення вважаються неприйнятими. Рішення приймається шляхом поіменного голосування.
Під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані співвласниками під час проведення загальних зборів, і голоси, подані під час письмового опитування. Рішення оформляється особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату голосування ("за" чи "проти").
Порядок передбаченому цим Законом для установчих зборів визначений статтею 6 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", та є ідентичним наведеним нормам статті 10 Закону.
Крім того, статтею 6 Закону встановлено, що скликання установчих зборів здійснюється ініціативною групою, яка складається не менш як з трьох власників квартир або нежитлових приміщень.
Повідомлення про проведення установчих зборів направляється ініціативною групою не менше ніж за 14 днів до дати проведення установчих зборів. Повідомлення направляється в письмовій формі і вручається кожному співвласнику під розписку або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом). У повідомленні про проведення установчих зборів зазначається з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного. Час і місце проведення обираються зручними для більшості можливих учасників зборів (частини 4, 5 статті 6 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку").
Отже, з аналізу наведеної норми, вбачається, що Закон визначає імперативний порядок і спосіб повідомлення власників ОСББ про проведення Загальних зборів, зокрема: форма повідомлення обов'язково письмова; повідомляється кожен власник; таке повідомлення вручається власнику або під розписку, або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом).
З наведеного убачається, що Законом передбачено два можливі способи повідомлення співвласника про проведення загальних зборів: або шляхом вручення безпосередньо співвласнику під розписку, або шляхом надіслання поштового відправлення рекомендованим листом.
Існує усталена практика Верховного Суду, відповідно до якої порушення порядку повідомлення співвласника не є безумовною підставою для скасування відповідних рішень загальних зборів ОСББ.
Такі висновки наведені, зокрема, у постанові від 06.09.2021 у справі № 916/3074/20, де Верховний Суд вказав, що, встановлюючи порушення порядку повідомлення позивачів, апеляційному суду слід було врахувати, що встановлення окремих порушень під час скликання та проведення загальних зборів учасників юридичних осіб не призводить до обов'язкового визнання недійсним рішення таких зборів. Наприклад, відсутність доказів повідомлення учасника про скликання загальних зборів не є підставою для визнання недійсними рішень таких зборів, якщо буде встановлено присутність учасника (його представника) на оспорюваних загальних зборах. Такі ж висновки Верховний Суд продублював у постанові від 10.07.2025 у справі № 924/1225/21 (п. 53 Постанови ВС).
Слід зазначити, що порушення під час проведення загальних зборів можна поділити на безумовні, тобто ті, які мають наслідком безумовне визнання прийнятих на цих зборах рішень недійсними, і ті, які хоч і допускаються, однак не завжди призводять до недійсності рішень загальних зборів.
Отже, не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів юридичної особи, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень.
Недостатня кількість голосів співвласників необхідна для прийняття того чи іншого рішення є безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів.
Верховний Суд у постановах від 30.11.2022 у справі № 908/2085/21, від 18.10.2023 у справі № 924/1225/21 вказав, що Закон "Про ОСББ" не визначає кворуму установчих зборів найменшої кількості учасників зборів, необхідної для визнання таких зборів правомочними приймати рішення з питань порядку денного, а встановлює кількість голосів співвласників, необхідних для прийняття рішень з питань порядку денного загальних зборів (ст. 6 Закону).
Таким чином, для визначення факту достатності/недостатності голосів для прийняття рішень на загальних зборах суд має встановити загальну кількість співвласників багатоквартирного будинку та загальну площу квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку (п. 85 Постанови ВС від 10.07.2025 у справі № 924/1225/21).
У постанові від 16.08.2023 у справі № 904/1711/22 Верховний Суд звертав увагу на специфіку відносин між співвласниками у ОСББ і, зокрема, зазначав, що ОСББ є неприбутковою організацією, яка на відміну від господарських товариств при проведенні зборів, в тому числі і шляхом письмового опитування, як правило не користується кваліфікованою правовою допомогою, через що можливими є незначні процедурні помилки в організації та проведенні зборів, які не повинні слугувати підставою для скасування рішень ОСББ з питань спільного управління майном. Крім того, на відміну від господарських товариств з невеликою кількістю учасників в ОСББ є певна, і часто доволі значна частина співвласників, які не прагнуть брати активну участь у вирішенні питань управління об'єднанням, вони не приходять на збори, не беруть участь у письмових опитуваннях. Тому проведення кожних зборів вимагає значних зусиль від органів управління або ініціативної групи по скликанню зборів, інформуванню співвласників, вручення та отримання заповнених бюлетенів (п. 96 Постанови).
Визнання рішень щодо обрання органів управління, затвердження кошторису та розміру внесків, інших важливих для діяльності ОСББ рішень недійсними в судовому порядку, як правило, відбувається через значний проміжок часу після їх прийняття і має негативні наслідки на діяльність ОСББ, адже створює ситуацію правової невизначеності для всіх співвласників і самого ОСББ. За таких умов суд повинен приділяти ще більше уваги дослідженню питань балансу інтересів співвласників ОСББ, з'ясуванню того, яке саме право співвласника було порушено оскаржуваним рішенням і можливості його відновлення саме через скасування рішень, а не іншим шляхом (п. 97 Постанови).
Суд має утримуватися від зайвого втручання в питання діяльності ОСББ, в тому числі і шляхом скасування рішень, у разі, якщо вони поза жодним сумнівом підтримані більшістю співвласників і за своїм змістом не мають ознак дискримінації або іншого порушення прав чи законних інтересів конкретного співвласника, який оскаржує такі рішення в судовому порядку (п. 98 Постанови).
Зазначена правова позиція застосована Верховним Судом також у постановах від 18.10.2023 у цій справі, від 02.05.2024 у справі № 910/10400/22.
Статтею 110 ЦК України встановлено, що юридична особа ліквідується: за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами; за рішенням суду про ліквідацію юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, за позовом учасника юридичної особи або відповідного органу державної влади; за рішенням суду про ліквідацію юридичної особи в інших випадках, встановлених законом, - за позовом відповідного органу державної влади.
Статтею 28 Закону про ОСББ передбачено, що об'єднання вважається припиненим з дня внесення про це відповідного запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Об'єднання ліквідується у разі: придбання однією особою всіх приміщень у багатоквартирному будинку; прийняття співвласниками рішення про ліквідацію об'єднання; ухвалення судом рішення про ліквідацію об'єднання.
17.06.2024 відбулись загальні збори об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Київська 14» ЄДРПОУ 43469073 (далі - ОСББ «Київська 14»), проведені за ініціативою трьох співвласників - ОСОБА_2 власниці квартира АДРЕСА_5 , ОСОБА_3 власниці квартира АДРЕСА_6 , ОСОБА_4 власниці квартири АДРЕСА_7 та оформлені протоколом, з наступним порядком денним:
1. Обрання голови та секретаря загальних зборів;
2. Про припинення об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Київська 14» ЄДРПОУ 43469073 шляхом його ліквідації;
3. Про призначення ліквідаційної комісії (ліквідатора) ОСББ «Київська 14» ЄДРПОУ 43469073, визначення її повноважень та прийняття нею рішень;
4. Про порядок та строки проведення ліквідаційної процедури ОСББ «Київська 14» ЄДРПОУ 43469073;
5. Про порядок виконання рішень, прийнятих на даних загальних зборах співвласників багатоквартирного будинку.
З наявної в матеріалах справи Довідки Комунального підприємства ЖЕП «Автозаводське» від 22.06.2020 №01-12/329, вбачається, що згідно даних інвентарної справи загальна площа будинку по АДРЕСА_4 , складає 14217,43 кв.м, із яких: 10475,70 кв.м. - загальна площа квартир; 1995,30 кв.м. - загальна площа нежитлових приміщень; 1746,43 кв.м. - загальна площа сходових клітин і тамбурів.
У протоколі загальних зборів, який оспорюється позивачем, вказано аналогічні площі, із посиланням на Довідку КП ЖЕП «Автозаводське».
Як вбачається з протоколу від 17.06.2024 за усі питання порядку денного у тому числі і ліквідацію юридичної особи, проголосували «за» - 179 (сто сімдесят дев'ять) співвласників, що складає - 6643,15 м.кв та становить 53,26%, тобто, більше ніж 50% від загальної кількості співвласників та загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень будинку.
Судом досліджено наданий до матеріалів справи Статут ОСББ «Київська 14».
Так відповідно до п. 8 Розділу ІІІ Статуту рішення на загальних зборах приймаються шляхом відкритого поіменного голосування. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували співвласники (їхні представники), які разом мають більше половини від загальної кількості голосів співвласників.
Відповідно до п. 1 ,2 Розділу VІІІ Об'єднання ліквідується у разі;
• придбання однією особою всіх приміщень у будинку;
• прийняття співвласниками рішення про ліквідацію об'єднання;
• ухвалення судом рішення про ліквідацію об'єднання.
Ліквідація об'єднання за рішенням загальних зборів здійснюється призначеною загальними зборами ліквідаційною комісією.
Право підпису документів від імені Ліквідаційної комісії має голова ліквідаційної комісії, обраний ліквідаційною комісією із числа її членів простою більшістю голосів.
Ліквідаційна комісія публікує інформацію про ліквідацію об'єднання із зазначенням строку подачі заяв кредиторами своїх претензій, оцінює наявне майно об'єднання, виявляє його дебіторів і кредиторів та розраховуєтеся з ними, складає ліквідаційний баланс та подає його загальним зборам, а також організовує інші заходи, передбачені законодавством України.
Так, з урахуванням присутніх співвласників, які проголосували за включені до порядку денного питання, за виключенням осіб (відносно яких в матеріалах справи наявні свідоцтва про смерть), суд дійшов висновку про достатню кількість голосів для прийняття відповідного рішення.
Відповідно до частини 1 статті 15 ЦК кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Частина 1 статті 16 ЦК передбачає, що кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у справі, викликана поведінкою іншої особи. Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту. Особа, права якої порушено, може скористатись не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права, який має відповідати тим фактичним обставинам, які склалися, виходячи із тих відносин, які відповідають відповідним нормам права (п.5.6 постанови Верховного Суду від 02.02.2022 у справі №910/18962/20).
Порушенням є такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилось або зникло як таке. Порушення права пов'язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
Звертаючись з позовом за захистом порушеного права, позивач має обрати спосіб захисту, який відповідає змісту права, що порушене й буде здатний таке право поновити; обраний спосіб захисту має бути передбачений приписами статті 16 ЦК, статті 20 ГК, або ж визначений іншим Законом чи укладеним між сторонами договором. Законодавчі обмеження матеріально правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.
Завданням суду при здійсненні правосуддя є забезпечення, зокрема, захисту прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави, відтак, встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті. Вказані норми визначають об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес (п.119 постанови Верховного Суду від 10.09.2020 у справі №904/3368/18).
Верховний Суд наголошував, що вказаний вище підхід є загальним і може застосовуватись при розгляді будь-яких категорій спорів, оскільки недоведеність порушення прав, за захистом яких було пред'явлено позов, у будь-якому випадку є підставою для відмови у його задоволенні (п.120 постанови Верховного Суду від 10.09.2020 у справі №904/3368/18).
Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (частини перша і друга статті 5 ГПК України).
Як правило, суб'єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (пункт 5.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки викладені, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 та від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц.
Позивачем не доведено порушення дотримання порядку проведення зборів, відсутності достатньої кількості голосів для прийняття відповідного рішення та підробку результатів голосування.
Згідно з положеннями 13 Господарського процесуального кодексу України. судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до частини 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Враховуючи викладене, господарський суд дійшов висновків про те, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Отже, з урахуванням всіх встановлених обставин, суд дійшов висновку наявність підстав для відмови у позові.
Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (частина 1 статті 76 ГПК України).
Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до положень статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень статті 74 ГПК України.
Згідно зі статтею 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Суд зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 N475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
З приводу висвітлення всіх доводів сторін суд враховує практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Судовий збір згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на позивача.
Керуючись статтями 232-233, 237-238, 240, 241 ГПК України, суд
В позові відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (частини 1, 2 статті 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається в порядку і строки, встановлені статтями 256, 257 ГПК України.
Повний текст рішення складено 30.07.2025, з урахуванням терміну перебування судді у відпустці.
Окрім того, у зв'язку зі збройною агресією збоку рф, на підставі чого введено в Україні воєнний стан, враховуючи поточну обстановку, постійні тривоги, які впливають на працездатність, суд був вимушений вийти за межі строку складання повного тексту рішення, встановленого статтею 233 ГПК України.
Суддя Погрібна С.В.